Ясінецька І. А. доктор економічних наук,доцент кафедри геодезії та землеустрою Подільського державного аграрно-технічного університетуКушнірук Т. М

158
Науковий вісник Ужгородського національного університету
♦
Випуск 17, частина 2 • 2018
УДК 528:528.71
Ясінецька І. А.
доктор економічних наук,
доцент кафедри геодезії та землеустрою
Подільського державного аграрно-технічного університету
Кушнірук Т. М.
кандидат сільськогосподарських наук,
асистент кафедри геодезії та землеустрою
Подільського державного аграрно-технічного університету
Лобанова О. П.
кандидат економічних наук,
асистент кафедри геодезії та землеустрою
Подільського державного аграрно-технічного університету
Yasinetska I. A.
Doctor of Economic Sciences,
chair of geodesy and land managemen
State agrarian and engineering university in Podillia
Kushniruk T. M.
Candidate of Agricultural Sciences, the assistant
chair of geodesy and land managemen
State agrarian and engineering university in Podillia
Lobanova O. P.
Candidate of Economic Sciences, the assistant
chair of geodesy and land managemen
State agrarian and engineering university in Podillia
СТВОРЕНЯ МУНІЦИПАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ МІСТА
ЗА ДОПОМОГОЮ ГІС-ТЕХНОЛОГІЙ
CREATION OF CITY MUNICIPAL INFORMATION SYSTEMS WITH
THE HELP OF GIS-TECHNOLOGIES
Анотація. Розкрито сутність та визначено основні складники формування муніципальної інформаційної системи.
Досліджено теоретичні основи геоінформаційних систем. Запропоновано методи застосування геоінформаційних сис- тем і технологій для створення муніципальної інформаційної системи. Одержані результати полягають у тому, що на основі виконаних досліджень та запропонованого порядку створення МІС можна сформувати єдиний інформаційний простір міста, створити сукупність геобаз та геобанків даних. Це забезпечить інформаційну взаємодію організацій
і громадян, а також задоволення їх інформаційних потреб, геоінформаційну підтримку процесів розроблення планів і прогнозів соціально-економічного розвитку міста та його районів. Даний підхід може бути поширений на всю терито- рію України.
Ключові слова: муніципальна інформаційна система, геоінформаційна система, місто, геопросторові дані,
ГІС-технології, геобанки, геобази.
Постановка проблеми. Сьогодні на рубежі віків ми стаємо свідками, а у своїй діяльності й учасниками вели- чезних змін у різноманітних галузях людської діяльності та розвитку фундаментальних і прикладних наук. Най- більша частка цих змін робиться сучасними геоінформа- ційними технологіями, для роботи яких широкомасштаб- ного розвитку та впровадження набули геоінформаційні системи (ГІС). Геоінформаційні системи, які охоплюють різні сфери знань та мають можливість використання їх
інформації, забезпечують значні переваги розвитку у сфе- рах економіки і політики, екології і використанні природ- них ресурсів, засобів масової інформації і зв’язку, освіти й культури [6, с. 19].
Сучасний світ, його географічні особливості постійно змінюються і розвиваються. Правильне й усебічно науко- во обґрунтоване планування розвитку країни неможливе в наші дні без аналітичного обґрунтування і сприйняття географічного середовища, відображення якого засобами картографії і комп’ютерних технологій повинне бути точ- ним, повним і достовірним.
Проблеми формування міських геоінформаційних систем та їх активізації для ефективного використання в управлінні земельними ресурсами, нерухомістю і розви- тком територій великих міст не втрачають актуальності вже протягом декількох десятиліть. Ще в 70–80-х роках минулого століття були закладені основи формалізованих методів автоматизації містобудівного проектування та управління територіальним розвитком, але ефективність
їх практичного застосування була обмежена недостатнім рівнем комп’ютерної техніки та трудомісткістю техно- логій збору великих обсягів первинної інформації, необ- хідної для комплексного моделювання складних міських

159
Серія
: Міжнародні економічні відносини та світове господарство
♦
систем. Тільки в середині 90-х років із масовим випуском потужних і порівняно недорогих комп’ютерів та інших засобів нових інформаційних технологій сформувалася матеріальна основа для реалізації ідей і концептуальних розробок у сфері інформатизації містобудівної діяльнос- ті та міського управління. Інформаційні ресурси сьогодні розглядаються як визнана наукова і нова економічна ка- тегорія
Сьогодні очевидним є те, що інформатизація суспіль- ства – це загальний і неминучий процес у розвитку люд- ської цивілізації. Проблеми розроблення й упроваджен- ня інформаційних технологій знаходяться в полі зору як науковців, так і широкого кола практиків у всіх сферах людської діяльності. Це зумовлено як потребами науко- во-технічного розвитку, так і їх значимістю у сучасному
інформаційному суспільстві.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуаль- ність та значимість проблеми створення муніципальних
інформаційних систем в Україні икликає інтерес пред- ставників різних галузей сучасної науки, серед яких:
Ю.О. Карпінський, Г.К. Лоїк, А.А. Ляшенко, Л.Я. Но- ваковський, Ю.Н. Палеха, Л.Г. Руденко, М.Г. Ступень,
А.М. Третяк та ін.
Мета статті полягає у вивченні методів застосування геоінформаційних систем і технологій для створення му- ніципальної інформаційної системи.
Виклад основного матеріалу дослідження. Голов- ною метою створення МГІС є забезпечення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб, органів державної влади і місцевого самоврядування, організацій, підприємств, суспільних об’єднань та реалізації консти- туційних прав громадян на основі формування і викорис- тання геоінформаційних ресурсів і сучасних геоінформа- ційних технологій.
Створення МГІС досягається через цілісність та взаємопов’язаність системи геопросторових даних та ін- струментальних засобів для вирішення завдань, пов’язаних
із задоволенням визначених метою потреб і прав, а також для інформаційно-аналітичного забезпечення управлін- ня господарським комплексом міста. Це повинно значно підвищити керованість процесів соціально-економічного розвитку міста для поліпшення якості і рівня життя на- селення та призвести до поступової трансформації соці- ального середовища в інформаційне суспільство [1, с. 42].
Використання програмних засобів і просторової ін- формації МГІС, інтегрованої з іншими даними в сукуп- ності з даними відомчих інформаційних систем, робить можливим раціоналізувати процес підготовки рішень управлінських завдань для розвитку територіальної гро- мади міста в таких сферах діяльності:
Формування єдиного інформаційного простору міста: створення сукупності геобаз та геобанків даних, техноло- гій їх ведення і використання, інформаційно-телекомуні- каційних системних мереж, що функціонують на основі
єдиних принципів і за загальними правилами, що забез- печить інформаційну взаємодію організацій і громадян, а також задоволення їх інформаційних потреб; об’єднання зусиль наукових і творчих колективів, приватних і дер- жавних структур у створенні й упровадженні геоінфор- маційних технологій, створенні центрів супроводу і під- тримки геоінформаційних систем.
Соціально-економічний розвиток: геоінформаційне забезпечення планування й управління комплексним роз- витком територій; геоінформаційна підтримка процесів розроблення планів і прогнозів соціально-економічного розвитку міста та його районів; оперативна оцінка поточ- ної соціально-економічної і політичної ситуації, прогно- зування рівня соціально-політичної напруженості в роз- різі територій і різних соціальних груп.
Екологія, ресурси і природокористування: планування рівнів споживання природних ресурсів; екологічний моні- торинг стану навколишнього середовища (фізичне, хіміч- не, біологічне забруднення атмосфери, ґрунту, підґрун- тя, поверхневих і підземних вод з урахуванням джерел, масштабів і повторюваності); прогнозування й оцінка на- слідків ухвалених рішень у сфері охорони навколишнього середовища.
Транспортні комунікації, зв’язок: оцінка стану і роз- витку транспортної мережі, телекомунікацій і відповідної
інфраструктури, підготовки проектів розвитку транспорт- ної мережі на території міста.
Комунальне господарство і будівництво: оцінка стану комунального господарства в місті та окремих його ра- йонах, підготовка даних щодо формування програм роз- витку; моніторинг стану житлової фундації і інженерних систем життєзабезпечення населення.
Охорона здоров’я, освіта і культура: визначення впливу навколишнього середовища на стан здоров’я насе- лення, розроблення програм поліпшення навколишнього середовища; моніторинг стану здоров’я населення і про- гнозування розвитку охорони здоров’я; облік культурних цінностей; інформаційне забезпечення процесу освіти;
інформаційна підтримка розвитку туризму.
Громадський порядок і безпека: оперативне відобра- ження кримінальної обстановки і планування діяльності правоохоронних органів; забезпечення інформаційної підтримки діяльності органів системи попередження і дій у надзвичайних ситуаціях, у тому числі створення бази даних потенційно небезпечних об’єктів природного і тех- ногенного характеру, оцінка і прогнозування можливого виникнення і наслідків надзвичайних ситуацій [3, с. 10].
У роботі була вибрана програма Digitals, якапризна- чена для створення, редагування і проглядання топогра- фічних і спеціальних карт, друку топографічних карт від- повідно до вимог вітчизняних нормативних документів до умовних знаків, забезпечення робіт із землеустрою, ведення міського і земельного кадастрів [6, с. 40]. Про- грама розроблена в державному науково-виробничому підприємстві (НВП) «Геосистема» (м. Вінниця), що на- лежить до Департаменту геодезії, картографії і кадастру
Міністерства охорони навколишнього природного серед- овища України. Працює на IBM-сумісних персональ- них комп’ютерах під операційними системами Windows
95/98/Me/2000/ХР.
Створення цифрових карт здійснюється шляхом век- торизації по растру відсканованих карт або з викорис- танням «АФС Стереоанаграфа» чи ЦФС «Дельта», ае- рокосмічних знімків у форматах TIFF і BMP. Працює з чорно-білими і кольоровими растрами розміром до 4 Гб.
Під час векторизації використовуються шаблони типових об’єктів, що забезпечують автоматичне створення поліго- нів. Під час цифрування підтримується функція автозахо- плення з індикацією об’єктів. Надає можливості створен- ня довільних рамок і варіантів зарамкового оформлення автоматичною вставкою їх у карту, використовування ша- блонів карт, можливість символізування цифрових карт, створених в інших системах.
Програма підтримує:
• необмежений список шарів, що визначають атри- бути відображення об’єктів (колір і товщину лінії, заливку, умовні знаки та ін.);
• необмежену кількість параметрів об’єктів (полів бази даних) із можливістю довільного розміщення на карті у вигляді підписів;

160
Науковий вісник Ужгородського національного університету
♦
Випуск 17, частина 2 • 2018
• нередаговану бібліотеку умовних знаків, що містить одиночні, лінійні, лінійно-орієнтовані, лінійно-масштабо- вані і площинні умовні знаки;
• управління черговістю відображення шарів і окре- мих об’єктів;
• режим WYSIWYG: зображення на екрані точно від- повідає тому, що буде видане на принтер, плотер, у ВМР- файл [5, с. 98].
До складу основних функцій роботи з рельєфом вхо- дять створення регулярної ЦМР-сітки з пікетів і горизон- талей, моделювання й інтерполяція горизонталей, побудо- ва розрізів і перетинів, підрахунок обсягів.
Пакет підтримує формати DXF+DBF, МЮ/MJF, Shape,
TXF і ASCII.
Програма Digitals є основою (картографічним ядром) програмного забезпечення цифрової фотограмметричної станції «Дельта», яка організує весь процес обробки аеро- фотознімків – від тріангуляції до видачі оформлених карт, ортофотопланів і ортофотокарт.
В останніх версіях пакету, який тепер має назву
Digitals/Delta, додано нові функції редагування, з’явилися можливості працювати як у стерео-, так і в монорежимі, передавати зібрані дані в інші системи і використовува- ти програму як навігаційний інструмент разом із GPS- приймачами [5, с. 81].
Муніципальна географічна інформаційна система
(МГІС) – комплекс методологічних, організаційних, про- грамних, технічних та інформаційних засобів, поклика- них підвищити ефективність управління інфраструкту- рою міста на основі застосування новітніх інформаційних технологій [2, с. 19].
Існування й розвиток сучасного міста неможливо уя- вити без ефективної роботи організацій міських служб.
Муніципальна ГІС обслуговує всіх тих, для кого інфор- мація прив’язана до місця її знаходження в місті: міську владу, архітектурне керування, підприємства з обслуго- вування міських комунальних мереж, органи соціально- го захисту і т. д. Майже завжди потрібна їм інформація прив’язана до карти міста: як проїхати до лікарні, де від- бувся викид шкідливих речовин і куди вони поширюють- ся. Потенційні клієнти таких ГІС – будь-яка міська служба та громадяни, які використовують її як інформаційно-до- відкову систему.
ГІС-технології забезпечують засоби для відображен- ня й розуміння того, що перебуває в одному конкретному або багатьох місцеположеннях, надає інструменти моде- лювання ресурсів, виявлення взаємозв’язків, процесів, залежностей, прикладів, погроз і ризиків. Ці можливості дають змогу побачити, що й де реально відбувається, ви- міряти розмір і масштаби події або впливу, спільно про- аналізувати різноманітні дані, розробити плани і в кін- цевому підсумку допомагають вирішити, які кроки й дії варто почати. Здатність ГІС інтегрувати просторові й не- просторові дані разом із функціями аналізу й моделюван- ня процесів дає змогу використовувати цю технологію як загальну платформу для інтеграції бізнес-процесів різних департаментів, видів діяльності й дисциплін у масштабах усього міського або регіонального уряду [5, с. 10].
Корпоративний підхід до використання МГІС забезпе- чить загальну інфраструктуру для збору даних, обміну ін- формацією, співробітництва й проведення аналізу на рівні декількох або всіх департаментів, дасть їм змогу працю- вати з більшою ефективністю. Концепція муніципальної
ГІС не обмежується ресурсами геопросторової інформа- ції одного муніципалітету, вона передбачає поетапний розвиток і розширення на інші рівні керування, причому як по вертикалі (міський, районний, обласний, федераль- ний і міжнародний), так і по горизонталі – на інші муніци- пальні органи керування, приватні структури й організації у тому ж регіоні [6, с. 19; 4, с. 134].
Чим повнішою й якіснішою інформацією володіє му- ніципалітет, тим краще він зможе управляти й розподіля- ти наявні в нього ресурси, надавати коштовні відомості та засновані на них рішення для своїх клієнтів, демонстру- вати свою компетентність і значимість для всіх жителів.
По суті, впровадження муніципальної ГІС забезпечує за- гальний інформаційний каркас, що сприяє виконанню різ- номанітної й критично важливої місії муніципалітету на сучасному, більш інтегрованому рівні.
До недавнього часу багато муніципальних управлінь використовували модель ГІС, засновану на файловій структурі зберігання й звертання до даних. У результаті окремі ГІС-користувачі або невеликі групи, що викону- ють приватні проекти, створювали й підтримували свої власні набори даних, що зберігаються на їхніх персональ- них комп’ютерах [2, с. 19]. Такий спосіб роботи часто призводив до швидкого росту обсягів надлишкових да- них і додатків, які, по суті, у минулому недоступні для
інших користувачів навіть у тій же самій організації. Ціль створення муніципальної ГІС полягає у впровадженні технологій, стандартів і методів, що забезпечать більш тісну взаємодію і взаємообмін даними й послугами, що підвищить продуктивність та ефективність роботи і ГІС- користувачів, і всієї організації.
Муніципальна геоінформаційна система повинна ство- рюватися із застосуванням сучасних об’єктоорієнтованих геоінформаційних технологій. У функціональному відно- шенні муніципальна ГІС повинна забезпечувати:
• накопичування спеціальної інформації в реляцій- ній базі даних користувача й електронної картографічної основи в спеціалізованій об’єктній базі геофонду просто- рової інформації міста;
• спільне використання даних геофонду і даних корис- тувача під час вирішення проблемних завдань управління;
• візуалізацію баз даних користувача і географічних знань про територію у формі «електронного» картогра- фічного зображення на екрані дисплея;
• обробку накопичених даних різними методами й інтерпретацію результатів такої обробки у виді комп’ютерних тематичних карт (статичних і динамічних), гістограм, таблиць та інших графічних зображень;
• пошук даних про об’єкти території за допомогою звер- тання до накопиченої і збереженої інформації через запити користувачів до даних геофонду з візуалізацією результатів у вигляді картографічного зображення на екрані дисплея;
• комп’ютерний аналіз території і забезпечення корис- тувачу можливості на основі аналізу цифрової картогра- фічної моделі території робити висновки для прийняття рішень;
• можливість моделювання, наочного відображення і виявлення закономірностей у процесах і явищах, що від- буваються в межах даної території;
• виготовлення графічних (включаючи картографічні) документів інформаційного обслуговування органів міс- цевого самоврядування, організацій та установ, що функ- ціонують на заданій території, і населення;
• інформаційну підтримку муніципальної експер- тизи (використання земель, екологічної експертизи та ін.)
[5, с. 352].
Висновки. Система управління муніципальними земельними ресурсами повинна працювати з даними, що мають просторову прив’язку, тому необхідно для її створення застосовувати геоінформаційні технології. Як
інформаційна модель пропонується багаторівнева інте-

161
Серія
: Міжнародні економічні відносини та світове господарство
♦
грована геоінформаційна система (ГІС), що включає бази даних якісних характеристик земель, засоби графічної ві- зуалізації кадастрових планів і взаємодії з різними тема- тичними реєстрами, інформація з яких використовується для управління територіями.
Використання геоінформаційних систем і техноло- гій на рівні міста дає змогу вирішити такі завдання, як: оптимальне планування і забудова міста; оптимальне роз- міщення і реконструкція зон виробництва, житла й від- починку; визначення оптимального числа і розташування суспільних центрів; оптимізація системи транспорту та системи інженерного устаткування; оптимізація планів розподілу і перерозподілу житлової площі для задоволен- ня вимог населення; оптимізація муніципальної системи обліку й оподаткування об’єктів нерухомості.
Схема геоінформаційної системи обліку й управління муніципальними земельними ресурсами ГІС дасть змогу відслідковувати низку процесів і вирішувати безліч пи- тань, пов’язаних з обліком та управлінням земельними ресурсами, а саме: автоматизований облік зміни динамі- ки структури земельних ресурсів міста; облік змін прав власників землі й обмежень цих прав; облік параметрів, що впливають на оцінку землі; автоматизований розраху- нок вартості земельних ділянок (базовий) з формуванням
і видачею відповідних документів про оцінку ділянки; прогнозування можливих змін у структурі і вартості зе- мельних ресурсів, планування надходжень податків, по- рівняльний аналіз у межах міста; підтримка законодавчої
і нормативної бази й інші завдання планування і управлін- ня земельними ресурсами [5, с. 344].
Список використаних джерел:
1. ArcInfo. М.: Дата, 1996. № 2(4). С. 36–42.
2. Баранов О.Ф. Геоінформаційні системи в національній програмі інформатизації України. Матеріали ГІС-Форуму-99.
К., 1999. С. 10–19.
3. Бондар А.Л. Геоінформаційні системи в третьому тисячолітті. Матеріали ГІС-Форуму-99. К., 1999. С. 9–10.
4. Гладілін В.М., Липський В.Т. Головні вимоги до цифрових карт для роботи з ГІС – технологіями. Матеріали
ГІС-Форуму-99. К., 1999. С. 129–134.
5. Державна програма з цифрового картографування України / Топографо-геодезична та картографічна діяльність: Законо- давчі та нормативні акти: у 2-х ч. Ч. 1. Вінниця: Антекс, 2000. С. 344–352.
6. Карпінський Ю.О., Ляшенко А.А. Системотехнічні аспекти розвитку регіональних і відомчих ГІС в Україні. Тези допо- відей Третьої Всеукраїнської конференції з геоінформаційних технологій. Теорія, технологія, впровадження ГІС. К., 1997.
С. 17–19.
Аннотация. Раскрыта сущность и определены основные составляющие формирования муниципальной информа- ционной системы. Исследованы теоретические основы геоинформационных систем. Предложены методы примене- ния геоинформационных систем и технологий для создания муниципальной информационной системы. Полученные результаты заключаются в том, что на основе выполненных исследований и предложенного порядка создания МИС можно сформировать единое информационное пространство города, создать совокупность геобаз и геобанков данных.
Это обеспечит информационное взаимодействие организаций и граждан, а также удовлетворение их информационных потребностей, геоинформационную поддержку процессов разработки планов и прогнозов социально-экономического развития города и его районов. Данный подход может быть распространен на всю территорию Украины.
Ключевые слова: муниципальная информационная система, геоинформационная система, город, геопростран- ственные данные, ГИС-технологии, геобанк, геобаза.
Summary. The essence is revealed and the basic components of the municipal information system formation are deter- mined. Theoretical bases of geoinformation systems are investigated. Geoinformation systems’ methods are applied and tech- nologies for creating the municipal information system are proposed. The obtained results consist in the fact, that on the studies’ basis carried out and the proposed procedure for the MIC creation, it is possible to form a unified information space for the city, to create the geobase set and geobanks data. This will ensure the organizations’ and citizens’ information interaction, as well as the satisfaction of their information needs, geo-information support for the plans’ and forecasts’ development of the city socio- economic development and its districts. This approach can be extended to the entire territory of Ukraine.
Key words: municipal information system, geoinformation system, city, spatial data, GIS technologies, geobanks, geo-da- tabases.