Ім'я файлу: Прудникова_cт_ВХНУ (1) испр.doc
Розширення: doc
Розмір: 96кб.
Дата: 25.08.2022
скачати
Пов'язані файли:
Vuzlit_278174.docx
реферат грим История .docx


УДК 811.111’373.23’373.7:305

ГЕНДЕР У ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ З ЗАГАЛЬНИМИ ІМЕНАМИ

А.О. Пруднікова (Харків)
Стаття присвячена гендеру у фразеологізмах із загальними іменами. Гендерна проблематика останнім часом глибоко вкорінилася у специфіку англійської лінгвокультурної спільноти. У фразеологізмах ми знаходимо відображення історії народу, а також своєрідність його культури і побуту. Фразеологія найкраще репрезентує національну специфіку мови, є носієм елементів, що досить різноманітно і повно характеризують етнічну картину світу. Фразеологічний склад є яскравим і особливим носієм національно-культурних особливостей мовної системи, оскільки, фразеологія виступає тією сферою мовної діяльності, де чітко простежується вплив мови на формування менталітету нації. Окремими елементами, що визначають національну своєрідність фразеології є загальні імена. У статті докладно розглянуто терміни «гендер» та «фразеологізм». Наведено біологічні, психологічні і соціокультурні чинники конструювання гендеру, а також досліджено гендерні аспекти у фразеологізмах. Результати дослідження показали, що фразеологічні одиниці з загальними іменами не відбивають суто жіночу або чоловічу картину світу, а розкривають універсальні, специфічні характеристики агента та його діяльності, базуючись на загальнолюдських орієнтирах.

Ключові слова: гендер, загальні імена, фразеологізм, фразеологічні одиниці.
Прудникова А.А. Гендер в фразеологизмах с общими именами. Статья посвящена гендеру в фразеологизмах с общими именами. Гендерная проблематика в последнее время глубоко вкоренилась в специфику английского лингвокультурного сообщества. В фразеологизмах мы находим отображение истории народа, а также особенность его культуры и быта. Фразеология лучше всего представляет национальную специфику языка, является носителем элементов, что достаточно разнообразно и полно характеризуют этническую картину мира. Фразеологический состав является ярким и особенным носителем национально-культурных особенностей языковой системы, поскольку, фразеология выступает в качестве той сферы языковой деятельности, где четко прослеживается влияние языка на формирование менталитета нации. Отдельными элементами, которые определяют национальное своеобразие фразеологии являются общие имена. В статье подробно рассмотрены термины «гендер» и «фразеологизм». Приведены биологические, психологические и социокультурные факторы конструирования гендера, а также исследованы гендерные аспекты в фразеологизмах. Результаты исследования показали, что фразеологические единицы с общими именами не отражают сугубо женскую или мужскую картину мира, а раскрывают универсальные, специфические характеристики агента и его деятельности, базируясь на общечеловеческих ориентирах.

Ключевые слова: гендер, общие имена, фразеологизм, фразеологические единицы.
Prudnikova A.O. Gender in phraseological units with the common names. The article is dedicated to gender in phraseological units with the common names. Gender agenda has been deeply rooted in the specificity of the English linguocultural association recently. In phraseological units we find the reflection of people’s history, and also particularity of its culture and a way of life. Phraseology presents the national specificity of the language best of all, is the transmitter of elements that variously enough and fully characterize the ethnic picture of the world. Phraseological composition is a bright and original transmitter of national-cultural features of the linguistic system as phraseology comes forward as that sphere of linguistic activity, where the influence of the language on nation mentality formation is clearly traced. General names are the separate elements which determine national originality of phraseology. The terms «gender» and «phraseological unit» are examined in the article in detail. Biological, psychological and sociocultural factors of gender constructing are given, and also gender aspects in phraseological units are investigated. The results of the research have shown that phraseological units with the general names do not reflect strictly the female or masculine picture of the world, but expose universal, specific descriptions of an agent and their activity, being based on universal human guidelines.

Key words: gender, common names, phraseological unit, phraseological units.
1. Вступ

Фразеологія є об'єктом досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, адже це та наука, яка буде існувати, доки існуватиме мова [4; 7; 8; 13].

Актуальність дослідження полягає у тому, що фразеологічний фонд є відкритою системою, оскільки він постійно поповнюється за рахунок відомих афоризмів літераторів, митців та науковців, хоча фразеологізми з загальними іменами вже розглядались деякими лінгвістами [8; 9: 11], але все ж таки існує ще ціла низка спірних питань, які потрібно детально розглянути та дослідити.

Мета роботи полягає у реалізації гендеру у фразеологізмах із загальними іменами.

Об’єктом дослідження є фразеологізми з загальними іменами, а предметом роботи стали фразеологічні одиниці англійської мови, а також їх структура, особливості і основні ознаки.

Матеріалом дослідження стали фразеологізми, взяті з робіт британських та українських авторів, які присвячені фразеологізмам з загальними іменами [8; 9; 13].

Новизна дослідження складається в аналізі гендеру у фразеологізмах із загальними іменами.

2. Біологічні, психологічні та соціокультурні чинники конструювання гендеру

Термін «гендер» походить від латинського «gender» – «походження», «рід» [15; 16]. Вперше його використав американський психоаналітик Роберт Столлєр у 1968 році у своїй книзі «Стать та гендер: про розвиток чоловічості та жіночості» [3]. Гендер – це поняття, яке означає статеві соціальні очікування представників різних статей один від одного. Гендер, на відміну від поняття статі, стосується не фізіологічних відмінностей між чоловіком та жінкою, а соціально сформованих рис, які притаманні чоловікам чи жінкам [6].

Гендерні дослідження – дослідження соціальних та соціопсихологічних особливостей чоловіків та жінок у даній культурі; з'явилися з подачі фемінізму [10].

У середині 70-х років у західних університетах виникають центри «жіночих» досліджень, під час яких і почали використовувати термін «гендер» [3].

Існує декілька напрямків сучасного фемінізму. Серед основних виділяють такі:

- ліберальний фемінізм, головна мета якого полягає в забезпеченні жінок однаковими з чоловіками умовами та можливостями особистісного росту у сфері освіти та громадянських прав. Цей напрямок фемінізму має реформаторський характер і спрямований на пошук нових шляхів поліпшення становища жінок у межах існуючих соціально-економічних структур;

- гуманістичний фемінізм передбачає, що жінки повинні мати ті ж соціальні можливості, що й чоловіки. Глибоке переконання представників цього напрямку таке що, жінки, виявивши достатню активність, цілком спроможні посісти гідні їх місця в суспільній ієрархії. Тому цей феміністичний напрямок вимагає «однакових прав для всіх дорослих людей», їх девіз можна сформулювати так: «дайте нам відчути себе громадянами й забути, що ми жінки»;

- жіночоцентричний фемінізм, речники якого вважають, що всі страждання жінок є результатом заперечення та придушення унікальних жіночих цінностей авторитарною маскулінною культурою. На їхню думку, «жіноче тіло й діяльність є резервуаром суттєвих цінностей для суспільства та політики». Тому необхідно використовувати вищу жіночу мораль (альтруїстичну за своєю суттю на противагу егоїстичній чоловічій) як основу політичного життя та громадянства;

- деконструційний фемінізм, представники якого вважають, що в основу фемінізму треба ставити не природу «жінки». Вони за загальний плюралізм у політиці та суспільстві, а не тільки за гендерний, бо всі індивіди мають свої особисті інтереси та потреби, і тому вони не можуть задовольнитися однією моделлю;

- марксистський фемінізм, основу якого складають уявлення про абсолютно рівні права чоловіків і жінок, без урахування їхніх статевих особливостей. Також прихильники цього напряму вважають, що між жінками та робітничим класом є чимало спільного, і, перш за все, це те, що і тих, і тих довго використовували як дешеву робочу силу;

- радикальний фемінізм наполягає на тому, що причина пригнічення жінки лежить у тотальному пануванні над нею чоловіка, причому не тільки в суспільних відносинах, а й у приватному житті (сім'я, кохання, шлюб, домогосподарство). І вже настав час вирватися з-під цього гніту, бо насправді чоловіки ні на що не здатні (окрім участі в репродуктивному процесі). Спостерігається вкрай негативне ставлення до всього чоловічого. Звідси випливає й назва напрямку – «радикального фемінізму» – повний і радикальний перегляд усієї існуючої системи, аж до повного руйнування патріархальної системи;

- психоаналітичний фемінізм намагається з'ясувати причини підпорядкованого становища жінки в суспільстві та в родині за допомогою психоаналізу;

- «чорний фемінізм», прихильники якого критикують «білий фемінізм», по-перше, за те, що останній занадто етноцентричний, бо все пояснює з точки зору своєї нації і культури, а по-друге, за те, що він вирішує за «чорних», що їм думати і робити. Таким чином, негритянські феміністки вважають, що їх дискримінують відразу за двома напрямками: за расою та за статтю [12; 14].

Отже, гендер – це сукупність соціальних та культурних норм, які суспільство приписує виконувати людям в залежності від їх біологічної статі [6].

Сутність сучасних уявлень про співвідношення біологічного, психологічного та соціального в існуванні жінки та чоловіка, їх генеза, співвідношення і взаємозумовленості є одними з найбільш обговорюваних питань сучасних гендерних теорій [1; 6].

На переконання прибічників біологічного детермінізму, саме розділеність людства за статтю стає фундаментальною основою всього буття культури, оскільки власне живе, біологічне існує лише у формі чоловічого і жіночого, тому сама людяність виступає завжди в одній з двох своїх іпостасей. Стать в людині – це не щось другорядне, що начебто йде за поняттям людини. Стать – це і є сама людина, це перше, що конституює людину. Анатомія і фізіологія, на яких аналітичний погляд частіше зупиняється як на первинному пункті біологічного, є лише наслідок статі. Анатомія і фізіологія змінюються під впливом віку і середовища; стать не змінюється за жодних обставин [3].

Тож основна ідея цього напрямку – це так звана ідея статі. Згідно неї, по-перше, стать становить основу і структуру біологічного, по-друге, стать є динамічним потоком, що забезпечує людину вітальною силою біологічного характеру, якому вона надає первинного значення як конституюючому змісту протягом всього періоду своєї життєдіяльності.

Важлива та впливова психологічна інтерпретація статевої диференціації виводить на гендерну ідентичність, риси та характеристики, інші невід'ємні від конструювання гендеру поняття.

Її актуалізація сьогодні є тісно пов'язаною зі зміною усталених форм соціалізації, рольових очікувань та установок. Слід відзначити, що гендерні дослідження у психології розвивалися не так інтенсивно, як у інших гуманітарних галузях. Пошук статевих відмінностей, який здійснювався в рамках диференціальної психології, традиційно опирався переважно на досвід чоловіків і досліджувався чоловіками [14]. Хоча безумовною заслугою, наприклад, психоаналізу Т.В. Бендас стало зняття жорсткої межі між нормою та патологією і акценту на аномальності при вивченні психологічної динаміки, що особливо було характерне для опису жіночої психіки. Однак психоаналіз, як і більшість інших психологічних теорій, при поясненні виявлених відмінностей апелював передовсім до біології – не найнадійнішого підґрунтя у поясненні реального побутування статей [3]. Інтерпретація цієї ситуації психогенетиком В.Г. Гаком вкладена у парадоксальну тезу: «всі вони [статеві, расові і т.п. відмінності] – навіть суто біологічні – мають історичне походження та всі оголошуються біологічними – навіть суто історичні…» [5, с. 162].

Аналіз численних експериментів з диференціальної психології, спрямованих на пошук статевих відмінностей, демонструє, що однозначно доведених фактичних відмінностей між різностатевими групами не так вже й багато.

Таким чином, виводити з цих даних ті чи інші психологічні результати слід дуже обережно, пам'ятаючи про математичну, а не сутнісну природу отриманих показників і неможливість забезпечити в експерименті рівність соціалізаційних чинників. Часто навіть коректно отримані відмінності між жінками і чоловіками виявляються не настільки значущими, не перевищуючи п’ять відсотків від максимально можливих величин. Крім того, протягом останніх десятиріч фіксовані відмінності стають все менш виразними, оскільки зменшується гендерна сегрегація процесів соціалізації індивідів.

Увага до соціокультурної складової гендеру була зумовлена як недостатністю теоретичних інтерпретацій феномена статі, так і власне розвитком соціологічних теорій.

Серед соціологічних теорій найбільшу увагу соціальним чинникам статі приділяє соціорольова теорія. Виникнувши у соціології в середині минулого століття, ця теорія прагне пояснити соціальні ефекти розділення людей за статтю (розподіл праці, нерівність у доступі до суспільних ресурсів, відмінності у стратегіях поведінки, способах мотивації та оцінок) через аналіз особливостей ролей, які виконують чоловіки та жінки у суспільстві. Основним предметом її вивчення стали «статеві (а віднедавна «гендерні») ролі» у їх статичному та динамічному аспектах [2].

Загалом сучасне уявлення про гендер включає в себе дослідження, того як жінки і як чоловіки розуміють власні гендер і сексуальність. Гендер має відносну природу і в його конструюванні центральним є процес диференціації, який багато в чому підтримується і провокується системами домінування та соціальної нерівності кожного суспільства.

3. Гендерні аспекти у фразеологізмах

Лінгвісти в контексті дослідження чоловічої і жіночої мовної поведінки, концентрують увагу на психологічних і соціальних аспектах варіантів мови, залишаючи за рамками дослідницького фокусу культурну складову поняття «гендер» [3]. Між тим в лінгвокультурології однією із завдань є вивчення культурних установок і мовних засобів прояву менталітету народу. Залучення в подібних дослідженнях гендерного знання, на наш погляд, дозволить збагатити лінгвокультурологічну проблематику. Фразеологізми надають великі можливості для дослідження гендеру.

Фразеологічні одиниці англійської мови гендерно марковані. Гендерна маркованість – явище виключно лексико-семантичне, тобто як маркери гендеру можуть насамперед виступати лексеми, що позначають особу чоловічої або жіночої статі, або смислові компоненти в семантиці фразеологічних одиниць [4].

Презентація гендерного фактору англійських фразеологічних одиниць досить специфічна, оскільки не може бути заснована на чітких родових відмінностях у зв'язку з відсутністю в англійській мові граматичної категорії роду. Говорячи про жінок, англійські фразеологізми та прислів’я в багатьох випадках мають негативне забарвлення та принижують роль жінки. Очевидною є орієнтованість мови на дефініції й оцінки, узяті з поглядів чоловіків на світ, котрі позитивно оцінюють жіночі якості, необхідні, приємні або корисні для чоловіків – хазяйновитість, привабливість, невтручання в суто «чоловічі» справи. Феміністський рух спричинив кількісні та якісні зміни у словниковому складі сучасної англійської мови. Протиборство двох тенденцій сприяє збагаченню словникового складу сучасної англійської мови, зокрема семантичного поля «жіноцтво», а також інших класів та угруповань лексики [6].

Отже, традиційні способи сприйняття перебудувати складно, але перший крок у цій справі вже зроблено. Все ж таки демократичні процеси, що відбуваються у суспільстві, до теперішнього часу не надали помітного впливу на мову: традиційні стереотипи виявляються сильнішими чинниками соціальної рівноправності між чоловіком і жінкою. Таким чином, можна говорити про консервативність мови, оскільки вона зберігає і підтримує сформовані у свідомості забобони та традиції.

4. Фразеологізми з загальними іменами

Розглядаючи фразеологізми з загальними іменами можна виділити такі фразеологічні одиниці, як антропометричні та фразеологізми з термінами спорідненості.

В групі фразеологічних одиниць з антропометричними лексемами головним концептом є соціальна роль чоловіків та жінок.

В групі з чоловічими антропометричними лексемами знаходимо такі субконцепти, як: концепт «чоловік»: а тап's тап – справжній чоловік; товариш: оld boy старий друзяко; зовнішність, поведінка: lady killer – «серцеїд»; чоловіча діяльність: blue boys поліцейські, моряки; соціальний успіх: а self-made тап чоловік, який зробив сам себе; голова: big boy «шишка» [11].

В групу з жіночими антропометричними лексемами входять субконцепти: жіноча мораль: а fallen woman жінка, що веде аморальний спосіб життя; концепт «жінка»: а тап-еаter – серцеїдка; рід діяльності: а call girl дівчина по виклику; (майбутній) шлюб: Міss Right майбутня дружина; розумові здібності: woman’s reason – жіноча логіка [11].

Серед фразеологічних одиниць із термінами родинних зв'язків можна виділити наступні субконцепти (для референтів-чоловіків): родинний статус: а hen-pecked husband «підкаблучник»; головна роль в родині: сіty fathers «батьки міста»; початок роду: fоипding father засновник; родовий зв'язок: sоп of a bitch – сучий син, мерзотник; захисник: а father figure постать батька [11].

В групі фразеологічних одиниць з жіночими термінами родинних зв'язків виділяємо такі субконцепти: залежність дитини від матері: to be tied to one’s mother’s apron strings – матусин синок; слабкість: а weak sister слабак, «баба»; якості, які характеризують жінку: а fish-wife «базарна баба»; концепт «жінка»: а hot mamma «секс-бомба» [11].

Отже, фразеологічні одиниці з загальними іменами не виявляють виключно жіночу або чоловічу картину світу, вони розкривають особливі характеристики агента та його діяльності, базуючись на загальнолюдських орієнтирах.

5. Висновки

Сутність сучасних уявлень про співвідношення біологічного, психологічного та соціального в існуванні жінки та чоловіка, їх генеза, співвідношення і взаємозумовленості є одними з найбільш обговорюваних питань сучасних гендерних теорій.

Сучасне уявлення про гендер включає в себе дослідження, того як жінки і як чоловіки розуміють власні гендер і сексуальність. Гендер має відносну природу і в його конструюванні центральним є процес диференціації, який багато в чому підтримується і провокується системами домінування та соціальної нерівності кожного суспільства.

Останніми десятиріччями жодна галузь лінгвістичної науки не привертала до себе такої уваги мовознавців, як фразеологія.

Фразеологізми це окремі, самостійні одиниці мови, здатні, як і інші мовні одиниці, виразити свою семантику, вступити з іншими одиницями мови в смислові та граматичні зв'язки, а це значить, що вони можуть мати граматичну категорію, здійснювати в реченні доречну синтаксичну функцію.

Аналіз фразеологізмів з загальними іменами дозволив виділити такі фразеологічні одиниці, як антропометричні та фразеологізми з термінами спорідненості. Фразеологічні одиниці з загальними іменами не відбивають суто жіночу або чоловічу картину світу, вони розкривають універсальні, специфічні характеристики агента та його діяльності, базуючись на загальнолюдських орієнтирах.

Перспективою подальшого дослідження послужить аналіз фразеологізмів з власними іменами (на матеріалі англійської мови).
ЛІТЕРАТУРА

1. Бацевич Ф.С. Основи комунiкативної лiнгвiстики. Київ: Академiя, 2004. 342 с. 2. Белецкий А.А. Лексикология и теория языкознания. Киев: Высш. шк., 1992. 280 с. 3. Бендас Т.В. Гендерная психология: учебное пособие. СПб.: Питер, 2008. 431 с. 4. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке. Москва: Прогресс, 1986. 342 с. 5. Гак В.Г. Фразеология, образность и культура // Советская лексикография: сборник статей. Москва: Прогресс, 1988. С. 159-169. 6. Кирилина А. Гендер: лингвистические аспекты. Москва: РАН, 1999. 180 с. 7. Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мов: навчальний посібник. Вінниця: Нова книга, 2003. 458 с. 8. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. Москва: Высшая школа, 2000. 381 с. 9. Логан П. Фразеология английского языка. Москва: Учпедгиз, 1959. 195 с. 10. Мартинюк А.П. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі: монографія. Харків: Константа, 2004. 292 с. 11. Южченко В. Народження і життя фразеологізму. Київ: Рад. школа, 1988. 144 с. 12. Аnnen D. Gender and Discourse. NY: Morrow, 1994. 356 p. 13. Givon T. Functionalism and grammar. Amsterdam, Phil.: John Benjamins, 1995. 486 p. 14. Poynton C. Language and Gender: Making the Difference. Oxford: Deakin University Press, 1990. 135 p.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ДОВІДКОВОГО МАТЕРІАЛУ

15. CTCD = Chamber’s Twentieth Century Dictionary. Edinburgh: W. & R. Chambers, 1964. 1396 p. 16. WEUDEL = Webster’s Encyclopedic Unabridged Dictionary of the English Language. N.Y.: Gramercy Books, 1996. 1694 p.

REFERENCES

Annen, D. (1994). Gender and Discourse. NY: Morrow.

Batsevych, F.S. (2004). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky [Bases of communicative linguistics]. Kyiv: Akademiia Publ. (in Ukrainian).

Beleckij, A.A. (1992). Leksikologija i teorija jazykoznanija [Lexicology and theory of linguistics]. Kiev: Vyssh. shk. Publ. (in Russian).

Bendas, T.V. (2008). Gendernaja psihologija [Gender psychology: Textbook]. Sankt-Peterburg: Piter Publ. (in Russian).

Gak, V.G. (1988). Frazeologija, obraznost' i kul'tura [Phraseology, vividness and culture]. Sovetskaja leksikografija: Sbornik statej – Soviet lexicography. Collection of articles, 159-169. Moskva: Progress Publ. (in Russian)

Givon, T. (1995). Functionalism and grammar. Amsterdam, Phil.: John Benjamins.

Kirilina, A. (1999). Gender: lingvisticheskie aspekty [Gender:linguistic aspects]. Moskva: RAN Publ. (in Russian)

Korunets, I.V. (2003). Porivnialna typolohiia anhliiskoi ta ukrainskoi mov [Comparative typology of the English and Ukrainian languages. Textbook]. Vinnytsia: Nova knyha Publ. (in Ukrainian).

Kunin, A.V. (2000). Kurs frazeologii sovremennogo anglijskogo jazyka [The course of phraseology of modern English]. Moskva: Vysshaja shkola Publ. (in Russian).

Logan, P. (1959). Frazeologija anglijskogo jazyka [Phraseology of the English language]. Moskva: Uchpedgiz Publ. (in Russian).

Martyniuk, A.P. (2004). Konstruiuvannia henderu v anhlomovnomu dyskursi: monohrafiia [Gender constructing in the English-language discourse]. Kharkiv: Konstanta Publ. (in Ukrainian).

Poynton, C. (1990). Language and Gender: Making the Difference. Oxford: Deakin University Press.

Vinogradov, V.V. (1986). Ob osnovnyh tipah frazeologicheskih edinic v russkom jazyke [About the basic types of phraseological units in the Russian language]. Moskva: Progress Publ. (in Russian)

Yuzhchenko, V. (1988). Narodzhennia i zhyttia frazeolohizmuv [The creation and existence of the phraseological unit]. Kyiv: Rad. shkola Publ. (in Ukrainian)
скачати

© Усі права захищені
написати до нас