1   2   3   4
Ім'я файлу: курсова (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 807кб.
Дата: 24.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
курсова педагогічні умови.rtf

Зміст

  1. Вступ. Перспективи розвитку в швейному виробництві та легкій промисловості . Тенденції сучасних напрямків моди

  2. Розробка технологічного завдання

  3. Моделювання жіночих виробів та конструювання жіночих виробів.

  4. Вимоги до одягу

  5. Розкладка лекал та розкрій деталей виробу

  6. Опис та підбір тканини

  7. Технологічна послідовність на пошив жіночої сукні

  8. Технологічна схема розподілу праці на пошив жіночої сукні

  9. Таблиця затрат робочого часу по видам робіт та розрядах

  10. Таблиця обладнання до схеми розподілу праці на пошив жіночої сукні

  11. Техніко-економічні показники швейного потоку по пошиттю жіночої сукні

  12. Охорона праці та пожежна безпека на підприємстві

  13. Висновок

  14. Використана літературна


1.Вступ. Перспективи розвитку в швейному виробництві та легкій промисловості . Тенденції сучасних напрямків моди

Швейна промисловість України посідає друге місце в легкій промисловості після текстильної, в якій налічується 5,3 тис. підприємств, дві третини з них складали швейні підприємства. Практично в усіх регіонах України працюють швейні підприємства. В м. Києві та Київській області, Львівській, Дніпропетровській, Харківській, Закарпатській, Миколаївській, Полтавській, Житомирській та інших областях зосереджені найбільші виробничі потужності

Забезпечення населення нашої країни якісним одягом є досить впливовим чинником як підвищення ефективності виробництва та збільшення добробуту населення, так і забезпеченості робочими місцями наявних трудових ресурсів, особливо жіночих. Адже, на підприємствах легкої промисловості, в тому ж числі і швейної, у виробництві зайняті переважно жінки. Це зумовлено особливостями виробництва, специфікою технологічних операцій. У цілому в галузі частка жіночої праці становить 75%. Ця особливість дає можливість створити нові робочі місця, зокрема для жінок, краще використовувати трудові ресурси країни [2].

На сьогодні українська швейна промисловість має велику пріоритетність, а саме:

●значна ємність внутрішнього ринку товарів,яка складає понад 125 млрд. грн. щорічно;

●високий рівень доданої вартості продукції – до 50%;

●виробничі потужності та висококваліфіковані кадри у всіх регіонах, понад 75% з яких – жінки;

●швидкий обіг капіталу;

●незначний вплив на довкілля та низька енергоємність виробництва (1 – 3% валових витрат).

Частка продажу українських товарів через торгову мережу порівняно на 2016 рік порівняно із 2005 роком знизилась у 2 рази, а саме продукція одягу і виробів зі шкіри та хутра, одягу та білизни з тканин, панчішно-шкарпетні вироби, це зумовлено низьким попитом на дані товари, а також низькою якістю від виробника.

Виробниче вітчизняне обладнання є дуже застарілим та не дає можливості виробляти високоякісні товари, тим самим стримує розвиток швейної промисловості. Саме через ці умови виробниче обладнання імпортується із зарубіжних країн [3].

Швейна галузь, як і легка промисловість України в цілому, на сьогоднішній день перебуває у незадовільному стані, що характеризується цілою низкою серйозних проблем, зокрема це: відсутність на внутрішньому ринку товарів вітчизняного виробництва та його тотальне заповнення дешевими, низькоякісними виробами іноземного походження, значну частку серед яких, займають товари «секонд-хенд»; застосування вітчизняними підприємствами давальницьких схем виробництва; погано розвинута інфраструктура галузі; недостатня інвестиційна та інноваційна діяльність; не конкурентоспроможність вітчизняної продукції як за ціною, так і за якістю [4].

Висновки. Узагальнюючи результати дослідження, можна зробити висновок про те,що підприємства як легкої промисловості, так і швейної потребують реабілітації на рівні держави, внутрішнього ринку та підприємства. На макрорівні необхідно спростити оподаткування підприємств легкої промисловості,  що  приведе  до  зменшення  неякісної  продукції.  На внутрішньому  ринку  необхідно  врегулювати  імпорт  товарів  легкої промисловості, що дасть змогу реалізовувати вітчизняні товарів. На рівні підприємства необхідно проводити спостереження за життєвим циклом товару, щоб уникнути спаду виробництва; систематично працювати над проектуванням нових моделей, слідкувати за тенденціями, щоб при досягненні зрілості виробів вчасно впровадити у виробництво нові моделі; постійно спрямувати діяльність підприємств на підвищення якості продукції та розширення асортименту відповідно до вимог ринку. А для виробництва нових моделей кожне підприємство повинно мати оборотні кошти, щоб не було спаду виробництва, що спостерігається за останній період.

Тенденції сучасних напрямків моди

«Мода рухається в бік елегантності, натуральності та комфорту» -саме з цих слів починається fashion- біблія в якій зібранні всі тенденції на декілька сезонів вперед . Ще декілька сезонів тому сукні можна було носити лише з жіночим , елегантним взуттям , тому у повсякденному житті рідко зустрічалася жінка в такому вбранні . Але часи змінились ... Великі , масивні кросівки та легка , елегантна сукня – must have сучасної жінки .

Серед наймодніших варіантів: сукні з об’ємними рукавами, шовкові комбінації, плісировані моделі, квітчасті розписи, біла бавовна й довжина максі.

Трендовими кольорами цього сезону стали :



Плісе

П лісировані сукні зачаровують своєю жіночністю й грайливістю. Ці легкі й романтичні сукні в невинну дрібну складку просто створені підкорювати чоловічі серця. Модниці Парижа, Мілана, Лондона й Нью-Йорка люблять цей тренд і цього літа пропонують всім дівчатам полюбити його також. Це можуть бути асиметричні сукні з об’ємними рукавами, вбрання з милими шлярками й ніжним мереживом, буржуазні моделі з бантами біля шиї або елегантні варіанти довжини міді.

Шовк



Шовковою сукнею вже важко здивувати, проте цього літа є кілька способів. Замість варіантів, прикрашених всілякими принтами, варто зробити ставку на монохромні моделі з незвичайними деталями. Так, фантазійна зборка на плечах, несподівані вирізи й асиметричний крій відіграють ключову роль в образі. Якщо сукню виготовлено в найкращих традиціях мінімалізму, її також можна злегка пожвавити, додавши зверху блискучу брошку або пояс Bottega Veneta, як у модниць.

Квіти

Квітчасті сукні — аксіома весняно-літнього сезону. З року в рік streetstyle-активістки в усьому світі демонструють нові образи, прикрашені садовими, польовими або екзотичними квітами. Цього літа дівчата як і раніше закохані в рослинні візерунки — від великих бутонів троянд до дрібних квіточок з бабусиного саду. У тренді як драматичні поєднання відтінків, так і м’які колірні переходи.



Б іла бавовна

Білі сукні з м’якої бавовни — незамінна річ капсульного гардероба. Символічний літній колір і повітропроникна натуральна тканина — найкращі спільники в спекотний період. У таких сукнях можна вирушити як на ділову зустріч, обігравши образ правильними аксесуарами, так і на вихідні за місто. Як правильно стилізувати сукні з білої бавовни, щоб мати завжди доречний вигляд, показують streetstyle-зірки цього літа.

Об’ємні рукави

У новому сезоні весна-літо 2020 діє одне модне правило щодо рукавів. Звучить воно так: «Що більше, то краще». Це означає, що сукні з драматичними об’ємними рукавами, запозичені з 80-х років, потрібні як свіже повітря цього літа. Модниці вдягають сукні з ефектними рукавами-буфами або кумедними «ліхтариками» з бавовняних і струменистих матеріалів.



Максі

Ц ього літа дівчата одноголосно змінили довжину міні на максі. Тепер модниці віддають перевагу жіночним струмливим сукням, з яких ледь видніється гарний педикюр. Для своїх стильних виходів streetstyle-активістки вибирають сукні, всипані десятками квіткових бутонів і розписані флористичними патернами, образи з романтичними напівпрозорими воланами, бавовняні «кокони» й легкі шовкові сукні. У таких ефектних образах буде важко залишитися непоміченою.

3. Малювання жіночих виробів та конструювання жіночих виробів

Модель на конструкція - це перетворена базова (типова базова) нанесення на неї типових або модних варіантів членування поверхні одягу (кокеток, рельєфів, підрізів тощо), оформлення країв деталей, розробки конструктивно-декоративних елементів тощо відповідно до задуму

Моделі (її ескізу, або технічного рисунку або фотографії тощо). Це остаточний варіант конструкції, яка відповідає моделі одягу, що проектується.

Моделювання буває 4 видів:

Перший вид:

Найпростішим є моделювання без зміни силуетної форми ВК. При такому модифікуванні зміні підлягають контури лацкана, борту, відльоту і кутів коміра, кількість і розміщення петель та ґудзиків, розташування і форма кишень, довжина виробу, рукава та лінія низу, а також проектуються складки, переносяться лінії членування, об’єднуються деталі (вилучаються шви), наносяться нові лінії членування для отримання деталей менших розкрив тощо. Перетворення першого виду, що не змінює силуетну форму ВК, здійснюється з використанням таких прийомів конструктивного моделювання перенос виточки; додаткове членування деталі без формоутворення або з переносом виточки у лінію членування; перенос виточки у складки, зборку, проектування складки по лінії симетрії деталі; зміна розмірів та конфігурації ліній , країв деталей: лацкану, горловини, коміра, борту, низу виробу і рукава, проектування застібки, уточнення довжини виробу тощо; визначення розташування та форми конструктивно-декоративних деталей (кишень, пат, хлястиків, манжет тощо).

Другий вид:

Конструктивне моделювання другого виду зумовлює зміну силуетної форми ВК без зміни об’ємної форми на опорних ділянках. Для цього застосовують прийоми конструктивного моделювання другого виду, до яких належать: паралельне розширення або звуження деталей; конічне розширення або звуження деталей; зміна конфігурації контурів деталей по бічним лініям, лініям рельєфів, середній лінії спинки тощо.

Третій вид:

Конструктивне моделювання третього виду – це повна зміна об’ємної форми ВК, що містить: зміну і перерозподіл, відповідно до ескізу моделі, основної конструктивної прибавки (по лінії грудей для плечового одягу, полінії стегон для поясного);роз моделювання плечової та нагрудної виточок (сплощення конструкції);модифікування виточок, ліній членування тощо; зміна конфігурації і параметрів ліній плеча, пройми (прибавки на поглиблення пройми) та вшивного рукава відповідно до модифікованої пройми.

Четвертий вид:

Конструктивне моделювання зі зміною покрою рукава, коли виконується об'єднання деталей вшивного рукава ВК з деталями спинки і переду із метою наступного їх використання для розробки моделі похідного покрою ( реглан, суцільнокрійного або комбінованого )

Конструювання жіночих виробів

Розробка базових конструкцій або моделей похідних покроїв шляхом конструктивного моделювання зазвичай здійснюється способом шаблонів. Послідовність моделювання конструкцій похідних покроїв така: підготовка деталей вихідної конструкції до моделювання; побудова частин деталей вшивного рукава вихідної конструкції до деталей спинки та пілочки;

Членування отриманих деталей модельними лініями членування та моделювання згідно ескізу. Перенос виточки може бути виконано на різних ділянках одягу (спинка, пілочка, рукав, полотнище спідниці, половинка штанів). При переносі виточок дотримуються двох умов, що забезпечують якість результатів конструктивного моделювання. Для конструювання різних вузлів конструкції одягу обрані оптимальні конструктивні рішення з урахуванням узагальненого досвіду країн – членів РЕВ і розвинених капіталістичних країн (ФРН , Франції , Великобританії).В основу методики закладено єдиний метод побудови конструкції чоловічого, жіночого , дитячого одягу , використані єдині системи розмірних ознак . Класифікація одягу з точки зору конструкції , термінологія , символіка і цифрове позначення конструктивних точок , система і класифікація збільшень , структура формул і послідовність побудови конструкцій одягу , конструкторська документація та єдині правила технічного креслення , основи конструкцій одягу та базові конструкції , єдині для основних видів одягу принципи градації деталей одягу.

Ємко РЕВ є універсальною методикою , так як вона може бути використана в якості вихідної бази для розробки конструкцій одягу різних кроїв (з рукавами реглан , суцільнокроєним ), різного призначення ( побутова , спеціальна , спортивна , відомча та ін), з різних матеріалів , для використання в умовах масового та індивідуального виробництва . Методика науково обгрунтована. При її розробці в якості вихідної бази використані наступні матеріали : результати антропометричних досліджень , проведених в країнах – членах РЕВ, скульптурні еталони типових фігур , манекени типових фігур , технічна документація на них і розгортки поверхонь манекенів ; розрахунково –аналітичні методи побудови конструкцій одягу ; комплекс науково обгрунтованих збільшень і технологічних припусків ; максимальну кількість розмірних ознак типових фігур за новою розмірною типологією (основні конструктивні відрізки визначаються безпосередньо на основі відповідних розмірних ознак типових фігур без застосування емпіричних формул, що дозволяє з меншими витратами побудувати конструкцію одягу з хорошою посадкою на фігурі людини).

Розроблена методика перспективна, оскільки створює передумови для типізації , уніфікації та стандартизації деталей одягу ; широкого застосування обчислювальної техніки на етапі проектування ; впровадження нової техніки, технології та організації виробництва; для повного використання обладнання автоматичного та напівавтоматичного в дії ; ширшої міжнародної інтеграції та спеціалізації виробництва .

У результаті спільної роботи фахівців країн – членів РЕВ поставлена задача виконана на високому технічному рівні , розроблені наступні матеріали з конструювання одягу:

  • Теоретичні основи конструювання одягу ;

  • Єдина методика конструювання одягу для чоловіків , жінок , хлопчиків і дівчаток;

  • Базові конструкції основних видів одягу (пальто , піджак , плаття , штани ) для чоловіків , жінок , хлопчиків і дівчаток;

  • Модельні конструкції основних видів одягу класичного стилю;

  • Градація деталей базових конструкцій основних видів одягу для чоловіків ,жінок , хлопчиків і дівчаток;

  • Правила технічного креслення конструкцій одягу з урахуванням ЕСКД РЕВ .

  • Рекомендації з обліку властивостей тканин в конструкції одягу ;

  • Рекомендації з обліку технології в конструкції одягу.

Всі зазначені матеріали випробувані в лабораторних умовах і підготовлені до виробничої перевірки в різних країнах. Реалізація розроблених матеріалів дозволить підвищити науково – технічний рівень робіт , удосконалити технічну базу на етапі проектування одягу. Підвищити якість одягу , скоротити трудові та матеріальні витрати за рахунок впровадження базових уніфікованих конструкцій одягу , удосконалити і поглибити співпрацю між країнами – членами РЕВ, удосконалити форми конструкторської документації , прискорити впровадження передового досвіду і науково – технічних досягнень шляхом взаємного обміну і конструкторською документацією між підприємствами як усередині країни , так і в рамках країн – членів РЕВ.

Всі ці заходи будуть також сприяти поліпшенню якості та конкурентоспроможності швейних виробів на світовому ринку.

4.Вимоги до одягу

Одяг як витвір ужиткового мистецтва певного призначення крім захисної виконує також естетичні функції. Він одночасно є предметом потреби кожної людини та об’єктом масового виробництва. У процесі проектування до одягу , залежно від його призначення, ставляться різні вимоги : естетичні, гігієнічні, експлуатаційні та економічні

  1. Естетичні вимоги – відповідність до одягу , естетичному смакові споживача,що досягається створенням моделі,яка відповідає сучасним вимогам,оформлена на належному художньому рівні та приємна до зорового сприймання .

  2. Експлуатаційні вимоги - відповідність одягу його призначенню та умовам експлуатації, тобто зручність користування, відповідність фігурі,достатній термін служби ,міцність і надійність в експлуатації, збереження форми, можливість ремонту і повторного використання.

  3. Гігієнічні вимоги стосуються захисних функцій одягу від: механічних і хімічних пошкоджень, від несприятливого впливу навколишнього середовища (холоду, спеки, дощу), а також функцій підтримання шкіри в чистоті та забезпечення нормальних умов для життєдіяльності організму, газообміну, виділення поту. Показниками гігієнічних властивостей одягу є його теплозахисність, повітропроникність, водонепроникність і вага одягу.

  4. Економічні вимоги. У загальній собівартості виробів вартість основних і допоміжних матеріалів у масовому пошитті становить 80 – 90%, в індивідуальному - приблизно 50%. Економічність виробів залежить від витрат часу на їх виготовлення, від технологічності, конструкції моделі і витрат матеріалів, які визначаються економним розкроєм, тобто раціональним розміщенням лекал.


  1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас