ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ
У статті розкрито інновації у змісті та технологіях навчання у контексті мовно-літературної освітньої галузі згідно з вимогами Нової української школи. Зокрема, на основі аналізу наукових джерел та практичного досвіду з’ясовано ефективність формування пізнавального інтересу учнів шляхом впровадження інноваційних технологій на уроках літературного читання. Обгрунтовано зміст понять «інновації», «інноваційні технології».
Висвітлено варіанти визначення умовного рівня пізнавального інтересу учнів шляхом застосування методів психологічного дослідження з метою впровадження новітніх технологій.
Позначено основні інноваційні технології навчання, які ефективно застосовуються на уроках літературного читання. З'ясовано їх значення та місце в контексті сучасного уроку.
Розглянуто найефективніші методи та прийоми впровадження інноваційних технологій в курс «Літературне читання», які спрямовані на реалізацію творчого потенціалу учнів, активізації пізнавального інтересу, розвитку критичного та аналітичного мислення. Зазначено, що у навчанні курсу відбувається інтерактивна взаємодія всіх учасників навчального процесу, де учні беруть участь у діалозі, вирішенні проблемних ситуацій, аналізують обставини з різних сторін, вміють самостійно працювати з текстом, критично аналізувати події, героїв, мають навички роботи в парі чи групі.
Виділено основні вправи із застосуванням інноваційних технологій навчання на уроках літературного читання, що забезпечують ефективне формування пізнавального інтересу.
Ключові слова: інновації, інноваційні педагогічні технології, молодші школярі, Нова українська школа, курс «Літературне читання», дослідження, пізнавальний інтерес.
Постановка проблеми. Умови сучасності вимагають кардинально нових підходів до навчання нового покоління. Гуманізація, демократизація, розвиток творчого та критичного мислення, формування пізнавального інтересу – невід'ємний елемент всебічного розвитку особистості. Одним із найефективніших способів досягнення цієї мети є впровадження інноваційних технологій в процес навчання молодших школярів. Інноваційні підходи забезпечують позитивну мотивацію, а отже, є складовою формування пізнавального інтересу. Навчальна програма для початкової школи передбачає чітко сформовані завдання для вчителя. Проте, останнім часом у дітей знижується бажання вчитися. Як зацікавити їх у навчанні? Для того, щоб подолати інертність дітей, варто вносити в урок нові сучасні елементи.
Одними із основних інструментів вчителя початкових класів є підручник, живе усне мовлення, розраховане на сприйняття учнями молодшого шкільного віку. Тому значне місце у формуванні особистості учня посідають уроки курсу «Літературне читання». Завдання вчителя впроваджувати такі інноваційні технології, які були б корисними для конкретного класу. Для цього необхідно розуміти не тільки рівень навчальних досягнень учнів, а й емоційні відносини в класі, творчий потенціал кожного учня. Впровадження інноваційних технологій може зробити урок яскравим, насиченим, активним, цікавим. Але й в некомпетентному використанні може викликати несерйозне відношення учнів до навчання. Тому впровадження цих технологій вимагає уваги та підготовки. Керуючись цим положенням, учитель має враховувати пізнавальні та фізичні можливості, інтереси учнів, а також має попереджувати труднощі і запобігати їм.
Однак, нагальною залишається проблема формування комунікативної компетентності учнів як державною, так і іноземною мовою, яка передбачає формування вмінь висловлювати та тлумачити поняття, думки, почуття факти та погляди через види мовленнєвої діяльності і, зокрема, через читання.
Аналіз досліджень. Питанням впровадження інноваційних технологій в навчальний процес присвячені роботи багатьох відомих педагогів: Н.Бібік, М.Вашуленко, М.Малигіна, Л.Онищук, Т.Пироженко, О.Пометун, О.Савченко, Г.Сиротненко та інші. В.Загвязинський називає інноваційні технології не тільки ідеями, підходами, методами, а й комплексом елементів педагогічного процесу, які несуть в собі прогресивне начало, що дає змогу в ході змін і ситуацій ефективно розв’язувати проблеми [5].
Мета статті полягає в тому, щоб розкрити поняття інноваційних технологій початкової освіти, розкрити основні методологічні вимоги, яким має відповідати будь-яка інноваційна технологія початкової освіти, зокрема, адаптація інтерактивного навчання, як ефективного способу формування пізнавального інтересу на уроках літературного читання у початкових класах.
Виклад основного матеріалу. Основною метою сучасної початкової освіти є створення умов для розвитку і самореалізації особистості молодшого школяра. Ефективності цього процесу сприяє впровадження інноваційних технологій навчання, що ґрунтується на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають діяльнісний підхід до навчання у початковій школі.
Розглянемо й уточнимо ключові поняття «інновація» та «інноваційна педагогічна технологія». Слово «інновація» в перекладі з латинського означає оновлення, зміну, введення нового. У педагогічній інтерпретації інновація означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально-виховного процесу. Більшість науковців трактують інновацію як оригінальні, новаторські способи та прийоми педагогічних дій [6].
І. Дичківська називає інноваційні технології не тільки ідеями, підходами, методами, а й комплексом елементів педагогічного процесу, які несуть в собі прогресивне начало, що дає змогу в ході змін і ситуацій ефективно розв’язувати проблеми [2].
Розвиток сучасних технологій потребує високого рівня сформованості читацьких умінь у молодших школярів. Саме стрімке зростання обсягу інформації, яку необхідно засвоїти дітям, потребує збільшення темпу читання, швидкості і якості розуміння прочитаного. З огляду на це важливим завданням є формування в учнів першооснов самостійної читацької діяльності, самостійно працювати з книгою, виробити звичку шукати відповіді на свої «чому?». Це можливо за умов розвитку пізнавального інтересу, критичного та логічного мислення, що є основною метою інноваційних технологій навчання.
Учні повинні мати такі навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, практикувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати та відстоювати конкретну думку. Цього можна досягти за допомогою активного, зокрема інтерактивного, навчання.
Інноваційні технології навчання є ефективним засобом формування пізнавального інтересу учнів, що є невід'ємним елементом розвитку особистості. Ще К.Д.Ушинський відмітив, що необхідно пам'ятати, що важливо передати учню не ті чи інші знання, але розвинути у нього бажання та здібність самостійно, без учителя отримати нові знання.
Пізнавальні інтереси молодших школярів часто поверхневі, фрагментарні, ситуативні, пов'язані з переживанням свого ставлення до предмету в даний момент. Прикладом високого рівня пізнавального інтересу на уроці є формування учнями власних висновків, поява питань, прагнення спостерігати, тривало розглядати об'єкт, з'ясовувати властивості і особливості, що цікавлять дитину, предметів і явищ, емоційно-пізнавальна активність, що виявляється в бесідах, в обговоренні побаченого з однолітками і дорослими, виправленні і доповненнях відповідей друзів-однокласників, реакція на дзвінок як свідчення післядії цікавого або нецікавого уроку .
Щоб впроваджені інноваційні технології мали високу ефективність необхідно з'ясувати вже наявний інтерес учнів до предмету. Це можна зробити за допомогою методик психологічного дослідження. Наведемо приклади можливих методів дослідження сформованості рівнів пізнавального інтересу молодших школярів на уроках літературного читання відповідно трьом критеріям [10].
| Критерії | Показники | Методи діагностики |
| Мотиваційний | наявність інтересу до навчальному предмету; цілеспрямованість діяльності, самостійність, вміння долати труднощі. | Анкетування учнів за методикою Г. Щукіної |
| Когнітивний | знання, отримані на уроках літературного читання з вивчених тем | Тестування учнів |
| Дієво-практичний | прояв інтересу на уроках; активність, сумлінність, відповідальність. | Спостереження за учнями під час уроків; аналіз результатів (продуктів) навчальної діяльність учнів; |
С.І.Осіпова досліджувала інноваційні технології та впровадження їх у процес викладання літературного читання в початкових класах. Вона визначає, що на уроках літературного читання вчителі можуть використовувати декілька методів одночасно, організовуючи навчальний процес згідно з положеннями теорії розвитку критичного мислення і вдосконалюючи саме цим систему навчання [8].
Відомо, що дитина, яка не вміє швидко читати та водночас розуміти прочитане, не опанує письма і матиме труднощі у виконанні роботи в класі чи домашнього завдання. Такому учню не буде цікаво на уроках, його пізнавальна активність перебуватиме на низькому рівні. Чим раніше дитина опанує навички читання, тим швидше вона відчує задоволення від власних навчальних досягнень, а цей аспект безпосередньо стосується концепції сучасної НУШ [1].
Визначимо основні інноваційні технології навчання, які сприяють ефективному формуванню пізнавального інтересу на уроках літературного читання [4]:
Технологія розвитку критичного мислення.
Мета цієї технології полягає у розвитку розумових навичок учнів, необхідних не тільки в навчанні, але і в звичайному житті; умінні брати до уваги зважені рішення, аналізувати різні сторони явищ;
У рамках цієї технології можна використовувати такі форми роботи як «Кластер», «Світлофор», «Синквейн», «Кубик Блума», «Шість цеглинок Lego».
Наведемо приклад застосування технології критичного мислення на уроці літературного читання:
А) Фрагмент уроку з використанням стратегії «Фішбоун»
Тема: Добро та зло
Мета: Формувати навички свідомого виразного читання; удосконалювати вміння учнів правильно інтонувати мову дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення, уяву, образне мислення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до читання, почуття дружби, товариськості.
Хід уроку
Актуалізація
Усвідомлення змісту
Опрацювання української народної казки «За добро – добром»
Стратегія «Фішбоун»
Клас ділиться на групи по 4-5 осіб.
Кожна група отримує графічне зображення риби із надписами:
на голові (проблема) - Коли повертається добро?;
на верхніх кістках (причини) – Риси характеру;
на нижніх кістках (факти) – Вчинки героїв;
на хвості (висновок) - Відповідь
Кожна група отримує картки із рисами характеру людини: жорстокість, недовіра, мудрість, ввічливість та вдячність, милосердя, дотримання слова. Завдання:
розкласти на текст в підручнику карточки, де проявляються відповідні риси характеру;
дати відповідь на питання: - Добро робить добра людина, чи зла?
вибрати і залишити риси характеру доброї людини;
розкласти їх на верхні кістки схеми-риби;
Кожна група презентує результати своєї роботи.
Рефлексія
Б) Фрагмент уроку з використанням стратегії «Сенкан»
Тема: Змістовний зв’язок між частинами тексту. Удосконалення тексту
Мета: Закріпити знання учнів про будову тексту та частини мови; удосконалювати вміння учнів визначати тип тексту; розвивати зв’язне мовлення, уяву, образне мислення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до народних традицій, почуття дружби, взаємодопомоги.
Хід уроку
Актуалізація
Усвідомлення змісту
Рефлексія
Стратегія «Сенкан»
Клас ділиться на групи по 4-5 осіб.
Кожна група отримує перфокарту:
Завдання: Скласти сенкан до слова «Вишиванка» ( 5-7 хвилин)
3) Кожна група презентує результати своєї роботи.
В) Стратегія «Методика взаємних запитань»
Учні читають текст у парах, зупиняючись після того, як прочитали абзац. Після ознайомлення з абзацом тексту по черзі ставлять одне одному запитання на розуміння прочитаного. Це можуть бути запитання відносно головної думки тексту, відтворення основних ідей, важливої інформації у прочитаному абзаці. Важливо, щоб учні ставили не лише буквальні запитання (Що? Де? Коли? Що зробив?), а й запитання, які стосуються ідей, що не лежать на поверхні (Чому? Що буде далі? З чого це видно? Чи може це статися в нашому житті?).
Г) Метод піктограм
Піктограма це зображення, що передає малюнком якусь інформацію. Піктограми дуже добре використовувати при обробці текстів і віршів. На уроках читання вони корисні як з точки зору запам'ятовування слів, так і з точки зору розвитку художнього мислення. Спочатку читається все твір від початку до кінця, потім по рядках або по частинах плану. Після цього учень малює піктограму до кожного уривку. Потім я продовжую читати, а дитина слухає і знову малює. При цьому малюнок повинен нагадувати текст.
2. Інформаційно-комп’ютерна технологія
Комп'ютерні технології можуть бути органічно включені в будь-який етап уроку: під час індивідуальної або словникової роботи, при введенні нових знань, при узагальненні і закріпленні, для контролю знань, умінь і навичок. Крім того, за допомогою даної технології можна використовувати різноманітні форми організації пізнавальної діяльності: фронтальну, групову, індивідуальну. Комп'ютер допомагає залучити всіх учнів класу в літературну творчість.
Готуючись до уроку, можна швидко знайти інформацію про письменника в Інтернеті: факти біографії, портрети, фотографії. Складати презентації до уроків,вставляючи в них документальні фільми або аудіозапис з голосом письменника.
Уроки з використанням інформаційних технологій не тільки розширюють і закріплюють отримані знання, а й в значною мірою підвищують творчий та інтелектуальний потенціал учнів.
3.Технологія інтегрованого навчання
В сучасній педагогічній науці інтегроване навчання трактують як комплексний підхід до освітнього процесу і безпосередньо до уроку чи його частини без поділу на окремі дисципліни. В усьому цивілізованому світі технологія інтегрованого навчання є необхідною умовою для надання якісної освіти. Урок літературного читання можна інтегрувати з будь-яким іншим предметом. Наприклад урок опрацювання тексту чи вірша можна об'єднати з уроком образотворчого мистецтва, де діти намалюють персонажа чи події прочитаного твору. Також читання можна інтегрувати з уроком математики, де за змістом прочитаного твору діти складатимуть задачу, вдосконалюватимуть обчислювальні навички, розвиватимуть логічне мислення. Ця технологія формує цілісний світогляд про навколишній світ, активізує пізнавальну діяльність .
4.Ігрова технологія
Ігрові технології найкраще активізує пізнавальну активність дитини і полегшують складний процес навчання, сприяє як придбанню, так і розвитку багатьох якостей особистості. При навчанні читання гра викликає в учнів потребу прочитання завдань, що допомагає формуванню навички швидкого, усвідомленого читання цілими словами [7].
На уроках літературного читання можна впроваджувати такі ігрові технології : мовні розминки, ігрові вправи на розвиток артикуляції, зорового сприйняття, уваги, читання фраз з різною інтонацією. (Прочитай весело, задерикувато, з питальною інтонацією, ствердно, здивовано або скоромовкою, різним темпом (прискореним, уповільненим, посиленням темпу, переходом на шепіт). Використовувати вправи «Фотоапарат», «Мікрофон», «Черепаха і сорока», «Повітряні кульки», «Пастка». Прикладом ігрової технології є:
А) Зіграй у гру «Мотрійки». В поданих словах відшукай ті, які є в тексті, обведи їх і прочитай.
Королева, дитинка, купалась, нетямився, дивовижні, запросила, виступила, висловила, знешкодити, пом’якшити, спіткає, вберегти, сповнилось, покої, нарешті, стримить, навкруги, доскубла
5.Парно – групові технології
На початку впровадження групової форми роботи педагогові рекомендується створювати групи, у складі яких перебуватимуть учні з різним рівнем навчальних досягнень, особливостями пізнавальної та емоційної сфери. Тут вчитель має брати до уваги не тільки бажання дітей, їх психологічну єдність, але й потенційні можливості для успішної навчальної діяльності.
Приклади вправ для парно-групової роботи на уроці літературного читання:
А)Дати характеристику дійовим особам, використовуючи слова з довідки:
Дбайливий, бешкетний, турботливий, здатний на самопожертву, допитливий, несерйозний, неграмотний, жорстокий, товариський, веселий, страшний, бездушний, безтурботний, неслухняний, безпечний, довірливий.
Б) Встановити послідовність подій, пронумерувавши речення [9]:
Піноккіо розпачливо заверещав.
Піноккіо узяв буквар і попрямував до школи.
Дерев’яний хлопчик подолав відстань від задніх рядів до передніх і опинився на сцені.
Він завагався: іти в школу чи завернути послухати музику.
Коли Піноккіо зайшов до театру, там мало не зчинилася революція.
За одну мить дерев’яний хлопчик продав буквар.
6. Проєктна технологія
Проєктна технологія – створення вчителем під час навчального процесу таких умов, за яких його результатом є вдосконалення індивідуальності учня, його потенційних здібностей, виховання мотивації, особистісних та вольових якостей: самостійності, цілеспрямованості, організованості в роботі.
7.Дослідницька технологія
Дослідницька технологія сприяє набуттю учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності. Це дає змогу вчителеві об’єднати розвиток інтелектуальних здібностей учнів з дослідницькими вміннями і на цій основі формувати активну творчу особистість.
8.Технологія проблемного навчання
Технологія проблемного навчання передбачає створення вчителем самостійної пошукової діяльності учнів із розв’язання навчальних проблем, під час якої формуються нові знання, уміння, навички та розвиваються здібності дитини, активність, зацікавленість, ерудиція, творче мислення та інші значущі якості особистості. Проблемні ситуації зручно створювати при розв’язуванні задач, під час мотивації, використовуючи різні цікаві факти, прислів’я, приказки, загадки, поетичні рядки, літературні твори [3].
9.Технологія розвивального навчання
Технологія розвивального навчання – це активно-діяльнісний спосіб навчання, під час якого враховуються та використовуються природні закономірності індивідуального розвитку дитини, що зумовлюють розвиток знань, умінь, навичок і способів розумових дій, емоційно-ціннісної та діяльнісно-практичної сфер. Метою даної технології є загальний розвиток учня, його інтелектуальні можливості, почуття, уміння вчитися та спілкуватися, формування творчої особистості.
Висновки. Проведене наукове дослідження дає можливість стверджувати, що застосування інноваційних технологій на уроках літературного читання робить освітній процес цікавим, насиченим, забезпечує умови формування і розвитку всебічно розвиненої творчої особистості, що є засобом формування пізнавального інтересу. В сучасних умовах розвитку суспільства, культури і освіти, педагогічна діяльність повинна обов’язково мати інноваційну спрямованість.
Список використаних джерел:
Державний стандарт початкової освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р., № 87). URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/ npas/pro-zatverdzhennyaderzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti
Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: [навчальний посібник] / І. М. Дичківська – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.
Досяк І.М. Нестандартні уроки з використанням інноваційних технологій. 1 – 4 класи. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 160 с.
Ігнатенко М. Сучасні освітні технології / М.Ігнатенко - 2013. – №4. – С.2-6.
Інноваційні пошуки в сучасній освіті / за заг. ред. Л. І. Даніленко, Е.Ф. Паламарчук. – К. : Логос, 2004. – 220 с. 5. Химинець В. В. Інновації в початковій школі / В. В. Химинець, М. Ю. Кірик. – Ужгород, 2008. – 344 с.
Інноваційні технології. Навчання раннього читання за методикою М. Зайцева. URL: http://romny-dzvinochok.com.ua/metodichna-skarbnichka/inovacijni-tehnologi/navchannja-chitannju-za-metodikoju-m-zajceva.html.
Колесник Л. Інтерактивні методи навчання на уроках читання. Початкова школа. 2014. № 1. С. 22–25.
Осіпова С. Впровадження інноваційних технологій у процесі викладання літературного читання в початкових класах. ХIІI Хмурівські читання – кафедра ТіМСО. Обласна науково-практична інтернет- конференція. 2017. URL: http://timso.koippo.kr.ua/ hmura13/osipova-svitlana-illivna-vprovadzhennya-innovatsijnyh-tehnolohij-u-protsesi-vykladannya-literaturnoho-chytannya-v-pochatkovyh-klasah.
Савченко О.Я. Читання. Навчання і виховання учнів 1–4 класів. Київ: Початкова школа, 2005. 252 с.
Стеценко Т. Формування пізнавального інтересу молодших школярів шляхом упровадження нестандартних уроків [Електронний ресурс] / Т. Стеценко. – Режим доступу:www.teacherjournal.com.ua/attachments.