Посібник для самостійного вивчення LibreOffice

4
Вступ LibreOffice
Стандарт
Танго
Рядок заголовку змінюється в залежності від стилю графічного середовища, але завжди містить назву програми, назву файлу, та кнопки "згорнути", "розгорнути", "закрити". Зарядок заголовку можна переміщати вікно або, двічі клацнувши по ньому, згортати/розгортати вікно.
Робота з файлом
Збереження, відкриття і створення нового файлу ідентичні в різних додатках LibreOffice. Відрізняються тільки розширення файлів:
●
документи Writer - книги Calc - .ods;
●
малюнки Draw - .odg;
●
формули Math - .odf;
●
презентації Impress - .odp;
●
бази даних Base - .odb.
Також розрізняються піктограмки файлів. Зображення піктограмок будуть показані в розділах, що стосується запуску конкретної програми.
Збереження
Для того щоб зберегти файл на запам'ятовуючому пристрої можна скористатись панеллю інструментів, де натиснути кнопку або вменю Файл → Зберігти або Ctrl+S
– зберігає поточні зміни в документі на запам'ятовуючому пристрої;
або Файл → Сохранить как. або Ctrl+Shift+S
–зберігає під вказаним іменем у вказаній папці і з вказаним типом. При першому збереженні
обидві команди діють як Сохранить как...
Відкриття
Для того щоб відкрити існуючий файл можна скористатись кнопкою з панелі інструментів:
або вменю Файл → Відкрити... або Ctrl+O на клавіатурі.
Стрілочка справа від значка розкриває список недавно відкритих файлів.
При збереженні або відкритті на діалоговому вікні (Малюнок 1) ми можемо переглянути вміст поточної папки, задати ім'я і тип файлу та пароль на відкриття документу

Вступ LibreOffice
5
Створення
Для створення натискається перша кнопка на панелі "Стандартний":
або вменю Файл → Створити → . (назва типу документу) або
Ctrl+N створює новий документ, книгу, презентацію чи файл іншого типу представленого в меню.
Стрілочка поряд з цією кнопкою також відкриває вибір типу файлу, а якщо відкрито вже певний додаток з LibreOffice, то створюється файл саме цього додатку.
Вправа 1
1. Знайдіть в головному меню розділ програм офісу і запустіть текстовий редактор LibreOffice.
2. Виберіть вменю Засоби  Параметри, потім розділ Вигляд,
закриті списки Розмір та стиль значка, виберіть стиль Кристал і розмір
Великі та натисніть ОК. Роздивіться вигляд значків на панелі. Потім по черзі встановіть вигляд Галактика, Контрастний, Оксиген і Танго
розглядаючи зміни у вигляді значків. Особливу увагу зверніть натри перші кнопки на панелі Стандартна. Створіть по черзі за допомогою меню Файл → Створити → ...
новий текстовий документ, електронну таблицю, малюнок, документ
Малюнок 1

6
Вступ LibreOffice
HTML, формулу. По черзі згорніть і розгорніть кожний документ на панель задач. Збережіть ці документи під назвами відповідно Текст, Текст2,
Таблиця1, Малюнок1, Веб-сторінка1, Формула у папці Мої вправи, яку теж створіть за допомогою контекстного меню в діалоговому вікні
Зберегти як, коли будете зберігати перший документ .
5. Закрийте всі документи по черзі. Потім знайдіть папку Мої вправи
і відкрийте свої файли, двічі клацаючи по них лівою клавішею мишки. Закрийте всі документи окрім Текст. Збережіть цей документ в тій же папці під іменем Текст з паролем. Закрийте всі документи.
Відкрийте Текст 3, ввівши пароль.
7. Наберіть в документі Текст пояснення як відкривати LibreOffice,
збережіть зміни в документі і закрийте його.
Запитання до розділу
1. Які задачі можна розв'язати з допомогою LibreOffice?
2. Якого типу і з яким розширенням файли можна створити в. Як запустити LibreOffice?
4. Як змінити вигляд кнопок. Як зберегти файлу. Як відкрити файлу. Які кнопки присутні на діалоговому вікні збереження/відкриття документу. Як створити новий файлу. Як задати пароль на відкриття файлу?
10.Як можна експортувати файли LibreOffice?

1. Текстовий редактор LibreOffice
7
1. Текстовий редактор
Розглянемо найбільш поширені прикладні програми - текстові редактори та їх функції.
Текст – це інформація, яка подається за допомогою символів, що вводяться із клавіатури. Перевагою текстового редактора порівняно із друкарською машинкою є те, що він дає змогу скільки завгодно коригувати текст, дописувати новий, оформлювати документ та багато іншого.
Текстові редактори (ТР) – це програми для підготовки текстових
документів. ТР набули широкого застосування в усіх сферах людської
діяльності. З часом, коли можливості текстових редакторів розширювалися, їх стали називати текстовими процесорами. Різниця між редакторами та процесорами умовна, процесори звичайно мають більше засобів для створення складних за формою текстів.
Текстові процесори (ТП) – потужні текстові редактори, що мають розширені можливості для обробки текстових документів. Усі сучасні системи обробки текстів належать до текстових процесорів.
Текстові процесори доповнюють функціональні можливості текстових редакторів. Вони дозволяють здійснювати форматування тексту (встановлення параметрів символів, абзаців і сторінок), вставляти в текст таблиці, графічні та
інші об'єкти, здійснювати перевірку орфографії та граматики, задавати стилі
оформлення, автоматично формувати зміст тощо.
Функції текстових редакторів:
●
введення тексту;
●
редагування тексту
●
перевірка правопису (орфографії та синтаксису);
●
збереження тексту на дисках-носіях;
●
робота з фрагментом тексту;
●
форматування тексту;
●
робота з кількома документами одночасно;
●
розбивка документа на сторінки;
●
виведення документа на друк.
Також до стандартних функцій сучасних редакторів можна додати:
●
використання графічних зображень у тексті;
●
використання таблиць у тексті;
●
використання мультимедійних об'єктів: звуків, відео;
●
використання макросів (програмних кодів, пов'язаних з певною кнопкою, сполученням клавіш чи дією).
Існують такі текстові редактори: Lexicon, Edit, MS Word, Блокнот, Kate, LibreOffice Writer
Текстові процесори є, як правило, значними програмами для створення невеликих текстових документів. Однак вони не достатньо досконалі, щоб використовувати їх у приготуванні до друку книг, газет або журналів. Для цього застосовуються інші програми, так звані видавничі системи. Основним завданням видавничих систем є створення електронного оригінал-макета, де

8 1. Текстовий редактор LibreOffice текст та ілюстрації будуть розміщені саме так, яку майбутній газеті чи книзі (з точністю до часток міліметра). Видавнича система забезпечує також точне відтворення кольорів, тобто необхідне процентне співвідношення базових кольорів у отриманих зображеннях.
Видавничі системи Scribus або Adobe PageMaker зручні в роботі з невеликим обсягом матеріалів (до тисячі сторінок), ілюстраціями, графіками,
діаграмами. Системи Ventura Publisher і Corel Ventura використовуються для підготовки великих документів, наприклад, багатотомних видань.
Видавничим системам притаманні деякі додаткові функції, як наприклад:
●
регулювання щільності символів у рядку (у поліграфії це називається трекінгом);
●
регулювання густини рядків на сторінці, тобто відстань між рядками (інтерліньяж);
●
регулювання ширини символів у попарних комбінаціях (кернінг);
●
регулювання ширини і висоти символів;
●
друкування сторінок документа не підряд, а в прийнятій у поліграфії послідовності, що називається буклетом
●
розширені можливості щодо розміщення ілюстративного матеріалу.
Деякі сучасні текстові процесори, як наприклад Microsoft Word або
LibreOffice Writer, мають риси видавничої системи.
Ми познайомимось з сучасним текстовим редактором LibreOffice Writer.
1.1 Запуск LibreOffice Writer
Запустити редактор LibreOffice Writer можна одним з кількох способів: В Winows вибрати: Пуск Усі програми → LibreOffice →
LibreOffice В Ubuntu (Linux) вибрати: Головне меню → Офіс → Текстові
редактори → LibreOffice В пошуковому рядку головного меню почати набирати назву
LibreOffice Writer і запустити ярлик програми, коли вона з'явиться.
●
Двічі клацнути лівою кнопкою мишки по зображенню файлу текстового документу (файли з розширенням odt, а також doc, rtf)
Відкриється вікно редактора (Малюнок 1.2.2).
1.2 Загальний вигляд
Вікно редактора має декілька стандартних елементів. Одні з них постійно присутні, деякі з'являються і зникають в процесі роботи, а інші можна викликати за бажанням користувача.
Рядок меню розміщений під рядком заголовку і включає пункти "Файл",
"Зміни", "Перегляд", "Вставка, "Формат, "Таблица, "Засоби", "Вікно" та "Довідка". Тут зібрані всі дії, що можна виконати в редакторі і всі параметри,
що можна змінити. Після деяких пунктів стоїть стрілочка ▶ – за нею

1. Текстовий редактор LibreOffice
9
відкривається підменю; деякі пункти закінчуються трьома крапками – вони відкривають діалогове вікно; можуть бути пункти написані сірими буквами – це неактивні дії чи опції, в даний момент їх не можна вибрати.
Панелі інструментів містять кнопки-малюнки що виконують дії, що найчастіше виконуються або параметри, що найчастіше змінюються. Багато кнопок мають однакове зображення і призначення не тільки для текстових редакторів, але й для інших програм з графічним інтерфейсом. По замовчуванню у Writer маємо дві панелі: "стандартний" і "форматування",
розташовані зверху. Також в процесі роботи можуть виникати і зникати інші
панелі: курсор потрапляє в таблицю – виникає панель "таблиця", в список панель "маркери и нумерація" (Малюнок 1.2.1).
Малюнок Панель "відірвана" від інших панелей чи від краю вікна має свій рядок заголовку, за який її можна переміщати по екрану. "Приклеєну" панель можна перемістити за початок (лівий край переміщати можна коли курсор мишки стає чотирьохсторонньою стрілкою.
Також можна прибрати або встановити будь-яку панель вибравши вменю bПерегляд  Панели инструментов назву відповідної панелі (якщо біля назви стоїть значок ✔, то панель відображено).
Щоб додати або забрати кнопки з панелей інструментів, заходимо у меню
Вид  Панелі інструментів  Налаштувати... або можна встановлювати кнопки, клацнувши праву кнопку на панелі і вибравши Показати кнопки та відповідну кнопку.
Лінійка містить шкалу (по замовчуванню – в сантиметрах, на якій зубчиками вказано лівий і правий відступ та відступ першого рядку абзацу,
сірим кольором – поля, чорними поділками  - позиції табулятора. Вид табулятора (спосіб вирівнювання відносно позначки) можна вибрати на початку лінійки. Лінійка зверху і справа обрамляє робочу область де ми бачимо аркуш паперу та текст що набираємо в редакторі. Місце виведення наступної набраної
букви позначається текстовим курсором – вертикальною блимаючою рисочкою.
Рядок стану розміщений у нижній частині вікна. Він показуєінформацію про активне вікно (номер поточної сторінки, кількість сторінок, масштаб,
режим вставки-заміни, виділення.

10 1. Текстовий редактор LibreOffice
Малюнок 1.2.2
Зліва від робочої області і вище рядка стану – стрічка прокрутки. Вона дозволяє зміщати документ по екрану: стрілочками на кінцях на один рядок чи позицію, сірим прямокутником – довільно рухати. Справа, нижче стрічки,
кнопки навігатора, що дозволяють переміщатись від об'єкта до об'єкта в документі (об'єкт: сторінка, таблиця, ілюстрація та інше). Вибрати тип об'єкту можна натиснувши кнопку між подвійними стрілочками.
В процесі роботи також можуть відкриватись діалогові вікна. Вони призначені для введення допоміжної інформації при виконанні деяких команд
(наприклад, Файл  Відкрити...).
Довідкова система (F1) призначена для одержання довідок про команди або елементи екрана.
Writer є багатовіконним редактором, усередині вікна якого може існувати одночасно кілька вікон документів. Для маніпуляцій з ними використовують меню Вікно. У кожний момент часу одне з вікон є активним. Воно виводиться наперший план і може накривати інші.
Також вигляд редактору може змінитись при підготовці до друку: щоб переглянути документ перед друком, вибираємо вменю Файл  Попередній
перегляд сторінки. Щоб змінити масштаб потрібно вибрати вменю Перегляд
 Масштаб З'явиться вікно, в якому вибираємо масштаб в відсотках. Можна вибирати числове значення відсотків або масштаб словами "у ширину та висоту" чи "умістити вшир". Також змінити масштаб можна на основній панелі

1. Текстовий редактор LibreOffice
11
інструментів або на рядку стану внизу справа. Значення масштабу можна ввести з клавіатури або вибрати лівою кнопкою мишки.
Вправа 1.2
1. Відкрийте LibreOffice Writer.
2. Встановіть панелі "Графіка", "Маркери та нумерація", "Вставити",
якщо вони відсутні.
3. Розмістіть панель "Вставити" біля лівої границі вікна, панель "Графіка" - біля правої межі, панель "Маркери та нумерація" - внизу екрану.
4. Приховайте панелі "Графіка", "Маркери та нумерація", "Вставити".
5. Додайте на панель "Форматування" кнопки "Верхній индекс",
"Нижній індекс", приберіть з панелі "Стандартна" кнопки "Гіперпосилання", "Джерела даних".
6. Приберіть, поставте лінійку.
7. Змініть масштаб за допомогою списку з меню Масштаб 25%,
100%, 200%, "на всю сторінку", "по ширині". Так само змініть масштаб за допомогою діалогового вікна, що відкриється після вибору