Вміти (оволодіти вміннями)

o оцінка стану свідомості за алгоритмом AVPU та шкалою ком
Глазго o визначити пацієнтів, стосовно яких варто застосувати принцип
Load-and-Go(«Завантажуй та їдь») o проведення вторинного огляду пацієнта «з голови до п’ят»

вміти (оволодіти вміннями):
o проводити первинну оцінку стану постраждалого o проводити дії щодо відновлення прохідності дихальних шляхів o оцінка стану свідомості (AVPU, ШКГ) o переводити пацієнта в стабільно бокове положення
3. Зміст теми:
1. Організація надання екстреної і невідкладної медичної
допомоги в Україні.
Екстрена медична допомога – медична допомога, яка полягає у здійсненні медичними працівниками невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я.
Відповідно до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» на території України кожен громадянин України та будь-яка інша особа мають право на безоплатну, доступну, своєчасну та якісну екстрену медичну допомогу.
Система екстреної медичної допомоги - сукупність закладів охорони здоров’я та їх структурних одиниць, які забезпечують організацію та надання екстреної медичної допомоги, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

Основними завданнями системи екстреної медичної допомоги є: надання доступної, безоплатної, своєчасної та якісної екстреної медичної допомоги, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків; медико-санітарного супроводу масових заходів та заходів за участю осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона; взаємодії з аварійно-рятувальними підрозділами міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.
Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф є закладом охорони здоров’я, основне завдання якого – забезпечення організації та надання екстреної медичної допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Станція екстреної (швидкої) медичної допомоги є закладом охорони здоров’я, основне завдання якого – забезпечення постійної готовності бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги до надання екстреної медичної допомоги у цілодобовому режимі та координація їх діяльності з оперативно- диспетчерською службою центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на території відповідної адміністративної одиниці.
Відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги є структурним підрозділом багатопрофільної лікарні, в якому у цілодобовому режимі забезпечується надання екстреної медичної допомоги пацієнтам, доставленим бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги чи іншими особами, та пацієнтам, які звернулися за наданням такої допомоги чи іншої невідкладної медичної допомоги особисто.
Бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги - структурна одиниця відділення (станції) екстреної медичної допомоги або центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, завданням якої є надання екстреної медичної допомоги людині у невідкладному стані безпосередньо на місці події та під час перевезення такої людини до закладу охорони здоров’я.

Невідкладний стан людини - раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.
Після прибуття на місце події, працівники ЕНМД оцінюють безпечність місця надання допомоги, власну безпеку, обставини, що можуть потенційно перешкоджати наданню медичної допомоги. Важливим кроком є короткий збір анамнезу (що трапилось, коли трапилося, кількість постраждалих, об’єм наданої само- та взаємодопомоги) . У випадку масових надзвичайних ситуацій керівник бригади екстреної медичної допомоги до початку безпосереднього надання медичної допомоги потерпілим зобов’язаний викликати за допомогою диспетчерської служби відповідну кількість додаткових бригад ЕМД, служби МНС, поліцію тощо, для врегулювання оточуючих обставин і якісного надання медичної допомоги відповідно до кількості постраждали.
У випадку безпосередньої загрози життю медичного персоналу, медична допомога повинна бути відтермінована до усунення небезпеки або до евакуації постраждалого в безпечну зону.
При взаємодії з рятувальниками, працівниками Міністерства внутрішніх справ, військовими підрозділами, керівник рятувальної операції дає дозвіл на надання медичної допомоги на місці події після створення безпечних умов або виділяє місце для її проведення в безпечній зоні . При проведенні обстеження слід обов’язково використовувати індивідуальні засоби захисту,в т.ч. медичні рукавички, маску, захисні окуляри тощо.
2. Екстренна медична допомога при масових ураженнях.
Поняття про медичне сортування. Алгоритм S.T.A.R.T.
При виникненні надзвичайної ситуації задіюють систему охорони здоровя, рятувальні служби, військовослужбовців для її ліквідації, при цьому враховуючи кількість постраждалих:

Одиничні випадки – інциденти, в яких наявний один постраждалий і виїзна бригада ЕМД може надати йому медичну допомогу в повному обсязі, регламентованому протоколами з медицини невідкладних станів на догоспітальному етапі.
Численні випадки – наявність такої кількості постраждалих, при якому можливе одночасне надання їм відповідної медичної допомоги силами ЕМД.
Масові випадки – інциденти з більш ніж одним постраждалим, для яких характерне значне число постраждалих, які потребують допомоги за невідкладними показаннями, значними матеріальними збитками та невідповідністю між кількістю осіб, що потребують допомоги, та здатністю
їм допомогти. Для охорони здоров'я це невідповідність між кількістю постраждалих, які вимагають медичної допомоги, та кількістю медичних працівників, які можуть її надати, працюючи у повсякденних умовах.
У випадку надзвичайних ситуацій з декількома постраждалими, а тим паче і масових ураженнях, обов’язковим етапом роботи екстреної медичної допомоги є проведення заходів лікувально-евакуаційних забезпечення, що в значній мірі скорочують час від моменту отримання травми до надання кваліфікованої медичної допомоги.
Основною метою лікувально-евакуаційного забезпечення є організація
і проведення своєчасних, послідовних заходів щодо надання медичної допомоги і лікування постраждалих на етапах медичної евакуації з обов'язковим їх транспортуванням з осередку стихійного лиха до лікувальних установ відповідно до характеру отриманого ушкодження.
Чи не найважливішим етапом проведення лікувально-евакуаційних заходів є медичне сортування.
Медичне сортування - це розподіл постраждалих і хворих на категорії з ознаками потреби в однорідних лікувально-профілактичних та евакуаційних заходах відповідно до медичних показань, обсягів наданої медичної допомоги на кожному етапі медичної евакуації та порядку евакуації.
Медичне сортування проводиться, ураховуючи необхідність застосування

конкретних лікувальних заходів: зменшення наслідків травм (захворювань), які загрожують життю постраждалих; попередження розвитку ускладнень, зменшення їх тяжкості; підготовка та проведення евакуації.
Медичне сортування здійснюється безперервно протягом усього процесу надання медичної допомоги та проведення евакуації. Сортувальна категорія постраждалого може змінюватись у випадку покращення чи погіршення стану його здоров’я. Відповідна інформація обов'язково зазначається у картці медичного сортування та замінюється сортувальний браслет відповідного кольору.
Simple Triage And Rapid Treatment (S.T.A.R.T.) Cистема «простого тріажа (медичного сортування) і швидкого надання допомоги», розроблена в
США в 1983 для реагування на землетруси і природні катаклізми. Надалі, в силу своєї простоти і ефективності, сортування постраждалих по системі
START була доопрацьована і стала стандартом первинного тріажа у випадку природних, техногенних і соціальних катаклізм від ураганів і штормів до аварій на транспорті і терористичних актів, який використовують екстрені служби в багатьох країнах світу.
На першому етапі медичне сортування за допомогою системи START зводиться до розподілу потерпілих на чотири групи з наступними характеристиками:
Група пріоритету I або «Червона група»
- постраждалі в критичному стані, з важкими ушкодженнями, які вимагають невідкладної медичної допомоги за лічені хвилини. До цієї групи часто включаються постраждалі з гострими порушеннями прохідності дихальних шляхів або ризиком такого порушення, напруженим пневмотораксом, масивними кровотечами, пошкодженнями грудної клітки, шиї або тазу з розвитком або ризиком розвитку шокових станів, ампутації або ризиком втрати кінцівок, очними травмами. Представники цієї групи евакуюються в медичний заклад в першу чергу.

Група пріоритету II або «Жовта група»
- постраждалі з серйозними ушкодженнями, стан яких не погіршиться протягом декількох
годин. До цієї групи часто включаються постраждалі з проникаючими і тупими травмами без розвитку шокового стану, переломами, некритичними кровотечами, лицьовими пошкодженнями без порушень прохідності дихальних шляхів, незначними опіками.
Транспортування таких постраждалих в медичний заклад може бути відкладена.
Група пріоритету III або «Зелена група»
- постраждалі з незначними ушкодженнями та порушеннями, погіршення стану яких малоймовірно протягом декількох днів. До цієї групи часто включаються постраждалі з переломами малих кісток, забоями, вивихами, саднами і подряпинами, мінімальними опіками. Постраждалі, що входять в цю групу, цілком можуть вдатися до само- та взаємодопомоги, яка не вимагає медичної кваліфікації.
Група пріоритету IV або «Чорна група» (інколи позначається як
«Фіолетова група» з етичної точки зору) - загиблі, або вмираючі, які отримали несумісні з життям ушкодження. Допомога таким потерпілим не виявляється взагалі або має знеболюючий і пом'якшувальний характер і виявляється в останню чергу.
Сортування постраждалих по зазначеним групам для дорослих здійснюється шляхом виконання чотирьох основних маніпуляцій, перерахованих нижче.
1. Оцінка можливості пересуватися
Сортування постраждалих по системі START на першому етапі свого застосування пропонує відразу відсіяти найменш критичних постраждалих.
Для цього варто виконати наступні дії:
Огляньте місце події, перевірте безпеку оточення і визначте спеціально відведені місця, в які будуть переміщатися постраждалі, виділені в групи з відповідним пріоритетом \ кольором.

Голосно і розбірливо зверніться до постраждалих фразою типу: «Всі, хто може самостійно ходити, будь ласка, звільніть місце події і перейдіть до
(тут ви називаєте заздалегідь визначений вами місце)».
Всі постраждалі, які відгукнулися на ваш заклик, це «ходячі постраждалі», які або не отримали ушкоджень взагалі, або отримали пошкодження легкого ступеня тяжкості. Таким постраждалим присвоюється
«зелена» група з третім пріоритетом. Здатність самостійно пересуватися свідчить про наявність свідомості і відсутності критичних порушень роботи організму, відсутності серйозних травм і пошкоджень.
Проінструктуйте постраждалих «зеленої» групи надати один одному допомогу, виділіть на це медичні припаси при їх доступності. Постраждалим цієї групи може знадобитися нагляд, координація та психологічна допомога.
З ними можуть починати роботу представники сил правопорядку, які проведуть опитування, отримають подробиці про причини і учасників події, які можуть знадобитися їм у подальшому. Вони ж можуть надати допомогу з перев'язкою дрібних ран і обробкою незначних пошкоджень, отриманих потерпілими «зеленої» категорії.
2. Оцінка частоти дихання
На наступному етапі сортування постраждалих по системі START відсіває ще одну групу потерпілих. Для цього у всіх постраждалих, які не змогли самостійно покинути місце події перевіряється наявність дихання і його частота.
Перед перевіркою дихання у кожного потерпілого забезпечується вільна прохідність дихальних шляхів, для чого виконується очищення ротової порожнини від можливих предметів і рідин, попередження западіння язика шляхом перерозгинання голови у шийному відділі з виведенням вижньої щелепи (варто пам’ятати про обмеження даної маніпуляції у осіб зі спінальними травмами).
Далі проводиться перевірка дихання методом «Чую. Бачу.Відчуваю».

Якщо перевірка дихання протягом 10 секунд не виявила дихальних рухів - потерпілому присвоюється «чорна» група з четвертим пріоритетом.
Подальша допомога постраждалим, який увійшов в цю групу, здійснюється тільки після того як для всіх потерпілих проведено сортування постраждалих по системі START.
Якщо перевірка дихання протягом 10 секунд виявила наявність прискореного дихання (більше 30 дихальних рухів за хвилину) або навпаки уповільненої дихання (менше 10 дихальних рухів за хвилину) - потерпілому присвоюється «червона» група з першим пріоритетом. Прискорене дихання, часто, сприймається як ознака розвитку шокового стану, тому подібним потерпілим потрібна термінова евакуація в медичний заклад. Подальша стабілізація стану потерпілих з неефективним диханням здійснюється за алгоритмом базової підтримки життя Basic Life Support (BLS) починаючи з етапу перевірки дихання.
Якщо перевірка дихання протягом 10 секунд виявила нормальна кількість дихальних рухів (10-30 в хвилину) сортування постраждалих по системі START диктує переходити до наступної оціночної маніпуляції.
3. Оцінка швидкості капілярного наповнення
Для подальше сортування постраждалих з нормальним диханням аналізуємо якість роботи системи кровообігу для чого перевіряється

швидкість капілярного заповнення (capillary refill).
Якщо швидкість капілярного наповнення становить більше 2 секунд - потерпілому присвоюється «червона» група з першим пріоритетом.
Сповільнене капілярний наповнення свідчить про зниження об'єму циркулюючої крові, можливу внутрішню кровотечі або інші серйозні порушеннях роботи системи кровообігу. Для їх діагностики та подальшого усунення може знадобитися госпіталізація. Крім того, варто ретельно оглянути потерпілого, виявити місце можливої кровотечі і зупинити її.
В умовах низьких і екстремально низьких температур, швидкість капілярного наповнення кінцівок, найчастіше, сповільнюється під дією холоду. Тому перевірку швидкості капілярного заповнення рекомендується проводити не на пальцях рук або ніг, а на частинах тіла, прикритих одягом, наприклад, на грудині.
Якщо швидкість капілярного наповнення становить менше 2 секунд - проводиться фінальна оціночна маніпуляція системи START.
4. Оцінка свідомості
Сортування постраждалих по системі START на своєму фінальному етапі розподіляє постраждалих з нормальною частотою дихання і роботою системи кровообігу на дві групи: «червону» і «жовту». Для цього варто виконати наступні рекомендації:
Всім постраждалим, які ще не отримали свою групу пріоритету, але пройшли оцінку частоти дихання і швидкості капілярного заповнення задається просте питання або дається проста команда. Це може бути будь-яка дурість на перший погляд: «Який зараз рік?», «В якому місті ми знаходимось?», «Скільки вам років?» або «Доторкніться пальцем до кінчика носа», «Покажіть мені три пальці», «Підніміть ліву руку» і т.д. Дані питання
і\або інструкції перевіряють у потерпілого наявність свідомості, і здатність реагувати на них належним чином. Використовуйте інше питання або
інструкцію (не більш трьох) якщо потерпілий не чує, не розуміє або довго не реагує. В такому випадку результат оцінки буде більш однозначним.

Якщо потерпілий не виконує прості команди і\або не відповідає на питання - такого потерпілому присвоюється «червона» група з першим пріоритетом. Порушення свідомості і відсутність реакції на прості команди розцінюються як можливі наслідки черепно-мозкових ушкоджень, порушень роботи нервової системи і кровопостачання.
Якщо потерпілий виконує прості команди і\або відповідає на питання - йому присвоюється «жовта» група з другим пріоритетом. У неї потрапляють всі постраждалі з нормальними показниками частоти дихання, капілярного заповнення і адекватною реакцією на перевірку свідомості.
Допомога постраждалим «жовтої» групи виявляється в другу чергу, після того як було стабілізовано стан постраждалих «червоної» групи.
Сортування постраждалих за системою START дуже проста, не вимагає спеціального обладнання для діагностики і дозволяє проводити оцінку великої кількості постраждалих в стислі терміни (час перевірки всіх показників на одного постраждалого без підготовки займає близько однієї хвилини).
Паралельно з оцінкою стану кожного потерпілого йому надається невідкладна допомога – рятуючі життя маніпуляції: перевірка і забезпечення прохідності дихальних шляхів (що досягається перекладом в стабільне бокове положення і\або установкою орофарингеального\ назофарингеального повітроводу), зупинка масивних кровотеч (накладенням джгута/турнікета або пов'язки, що давить). Подальші маніпуляції з кожним потерпілим проводяться в залежності від їх сортувальних категорій вже після того, як проведена сортування всіх наявних потерпілих.
При сортуванні постраждалих за системою START фіксується також загальна кількість постраждалих кожної групи пріоритетів. Ця інформація буде дуже корисна співробітникам екстрених служб, які першими прибудуть на місце події, і буде використовуватися для подальшої мобілізації відповідних ресурсів і їх координації.

Тривалість проведення першого етапу медичного сортування становить не більше 60 секунд. На першому етапі медичного сортування медичний персонал позначає постраждалого сортувальним браслетом.
Другий етап медичного сортування проводиться на терміново підготовленому сортувальному майданчику, під час транспортування постраждалого в заклад охорони здоров'я, в приймальних відділеннях.
При проведенні другого етапу медичного сортування визначений такий базовий обсяг медичної допомоги: потрійний прийом Сафара; ручне очищення порожнини рота та гортані; очищення ротоглотки за допомогою аспіратора; прийом Хеймліка; введення повітроводу; ендотрахеальна інтубація; пункція крікотиреоїдної зв’язки; здійснення штучного дихання, у тому числі з використанням мішка типу «АМБУ»;
інгаляція кисню; непрямий масаж серця; дефібриляція; зупинка зовнішньої кровотечі (венозної, артеріальної); накладення шийного комірця; мобілізація переломів за допомогою шин; фіксація постраждалого на транспортній дошці; накладання бинтових пов'язок; внутрішньом'язові ін’єкції; внутрішньовенні ін’єкції; внутрішньокісткова пункція (доступ) для введення інфузійних розчинів; катетеризація периферійних вен;