Визначення площі рослин

Вступ

Метод відбитків

• Листок рослини накладають на однорідний папір і обводять контур гостро заточеним олівцем. Можна відбиток зробити за допомогою копірувальної техніки. Якщо папір одноріднийй за товщиною використовують ваговий метод, для чого вирізають її за контуром листкової пластинки і зважують на торсіонних або аналітичних вагах. Одночасно із такого ж паперу вирізають квадрат площею 100 см2 (10Ч10 см)і також визначають його масу. Площу дослідженого листка знаходять за формулою:
• S=aC/b,
• де a - маса контура листка; b - маса квадрата паперу, мг; C - площа квадрата паперу, см2

Метод висічок.

• Найбільш доступний і продуктивний метод, особливо цінний в польових умовах. Відбирають середню пробу рослин, швидко зрізають листки і визначають їх масу. Потім із кожного листка вибирають сверлом певного діаметра декілька висічок, об'єднують разом і встановлюють їх масу. Діаметр свкерла вибирають залежно від розмірів листкової пластинки і її поверхневої площі. Площу листків визначають за формою
• S=aс/b,
• де а - загальна маса вологих листків, г; b - загальна маса вологихвисічок, г; с - загальна площа висічок, см2.

• При вивченні інтенсивності фотосинтезу, дихання, транспірації частіше всього отримані результати розраховують на одиницю листкової поверхні, тому виникає необхідність вимірювання її. Визначення площі листків має і самостійне значення при встановленні листкового індекса, фотосинтетичного потенціалу тощо.
• Визначення листкового індексу. Листковий індекс характери- зує коефіцієнт використання посівами земельної площі і визначаєть- ся як відношення сумарної листкової поверхні до площі поля, на якій вона сформована, за формулою

Лі = Пл: Пп,

де Лі – листковий індекс; Пл – площа листя, м ; Пп – площа поля, м .

• Для характеристики фотосинтетичної роботи посіву запропонований показник - фотосинтетичний потенціал.

• Площу листкової поверхні різних сортів та гібридів міскантусу визначають розрахунковим методом, яка дорівнює добутку довжини, ширини листка та перевідного коефіцієнта форми листка: S = k · L · B, де k – перевідний коефіцієнт; L та B – довжина та ширина листка, см.

 Облік урожаю зернових колосових

• Первинна обробка врожайних даних зернових культур рядкового та вузькорядного способів сівби полягає у наступному. Спочатку бункерну масу врожаю(кг/ділянку) перераховують на гектар, користуючись перевідним коефіцієнтом (Кп), який визначають за рівнянням:
• Кп = 10000 м2/П,
• де 10000 м2 – площа 1 га, м2; П – площа облікової ділянки, м2.
• Після множення маси зерна з облікової ділянки (у кг/ділянку) на перевідний коефіцієнт (Кп) і ділення результату на 1000 (для переводу кілограмів у тонни) отримують бункерну врожайність(у т/га). Далі її перераховують на 100 %-ву чистоту шляхом множення на відсоток чистого насіння та ділення на 100. Чистоту насіння визначають на підставі аналізу проби зерна масою 500 г у трьох повтореннях.

• Облік урожайності побічної продукції зернових культур, як правило, розраховують за співвідношенням соломи до зерна. Для цього з кожної ділянки в трьох повтореннях відбирають пробні снопи площею 1 м2 кожний і зважують. Далі їх обмолочують, визначають масу зерна і за різницею між масою снопа та масою зерна знаходять масу соломи. Потім розраховують перевідний коефіцієнт, для чого масу соломи ділять на масу зерна. 

• Зразки зерна відбирають із верхньої, середньої і нижньої частини мішків з таким розрахунком, щоб маса відібраного зразку становила: для пшениці м’якої – 2,5 кг; пшениці твердої – 3,5 кг; ячменю, вівса, сої, гороху, рису, проса, гречки – 1,0 кг; зернобобових, крім гороху та сої, –0,5 кг;соняшнику –0,7 кг; ріпака, гірчиці, льону, рижію–0,25кг.
• Під час відбору проб для аналізу з великої партії (з буртів чи   засіків) повторність відбору конусним щупом збільшують, через що маса проби перевищує зазначену вище масу зразка, потрібного для аналізу. Для того щоб довести відібрану велику пробу до потрібного рівня, її рівномірно стелять тонким шаром на рівній поверхні у формі квадрата, який ділять по діагоналі на чотири рівні трикутники. Після цього зерно (насіння) з двох протилежних трикутників відбирають, а з тих що залишилися, знову формують квадрат. Процес поділу квадрату на рівні трикутники та відбір зерна з протилежних квадратів проводять до тих пір, поки маса зразка в них не наблизиться до рекомендованої для проведення аналізу. Відібрані зразки вміщують у паперові чи полотняні мішечки з етикетками всередині та зовні.

• Снопові зразки на посівах зернових і бобових культур відбирають напередодні збирання врожаю з кожного повторення досліду в типових місцях на площі 0,25 або 0,5 м2.Викопані рослини разом з бур’янами об’єднують у сніп, який перев’язують у двох місцях (біля суцвіття та нижче від середини рослин). На всі снопи навішують етикетки, на яких указують дату відбору проб, номер варіанта і повторення.
• На посівах соняшнику з кожної ділянки відбирають по 10 рослин, одразу зважують їх із урахуванням часток окремих органів. Середній зразок для хімічного аналізу (0,5–1,0 кг) беруть, ураховуючи частки окремих органів рослин. Відібрані для аналізу рослинні зразки висушують і зберігають у паперових пакетах.

• За рахунок високої продуктивності та якості біомаси, низьких витрат на вирощування, міскантус (Miscanthus) є перспективною біоенергетичною культурою. Стебла міскантусу містять до 96 % горючих елементів (целюлози, геміцелюлози, лігніну) і лише близько 4 % золи, що позитивно впливає на теплотворну здатність твердого біопалива, виготовленого з нього. Хоча енергетично корисні речовини накопичуються у стеблах рослин, їх утворення відбувається переважно в листках за рахунок фотосинтезу, як основного джерела формування біомаси [1]. Тому площа листкової поверхні є цінним сільськогосподарським показником, який дає змогу спланувати майбутній урожай, визначити стан розвитку рослин на час обліку тощо. Визначення площі листкової поверхні є досить складним процесом, оскільки форма та розмір листків змінюється протягом усього вегетаційного періоду. Окрім того, форма листкової пластинки дуже різноманітна та важко піддається вимірюванню [2]. Тому, розробка сучасної методики визначання площі листкової поверхні міскантусу є важливою складовою розкриття біоенергетичного потенціалу цієї культури.

Дякую за увагу!