1   2   3
Ім'я файлу: Розвиток особистості молодшого школяра.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 358кб.
Дата: 21.04.2021
Пов'язані файли:
ІНСТРУКЦІЯ № _____ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ НА ВИСОТІ.doc

Використання завдань з логічним
навантаженням на уроках в початкових
класах
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………… 2- 4 с.
Розділ І. Теоретичні основи розвитку особистості молодшого школя- ра.
1.1.Педагоги минулого і сучасного про розвиток особистості молодшого школяра ……………………………………………………………………….. 5- 6 с.
1.2.Аналіз питання розвитку особистості молодшого школяра в альтернативних програмах розвитку молодшого школяра …………………………………….7 - 8 с.
1.3.Класифікація завдань з логічним навантаженням …………… ……… …9 с.
Висновки до першого розділу …………………………………………………10 - 11 с.
Розділ ІІ. Шляхи виконання завдань з логічним навантаженням молодши- ми школярами.
2.1. Виконання завдань з логічним навантаженням на уроках матема- тики…………………………………………………………………...… ………12 - 13 с.
2.2. Використання завдань з логічним навантаженням у позакласній роботі у початковій школі ……………………………………………. ………14 -15 с.
2.3Необхідність і доцільність виконання завдань з логічним наванта- женням у навчальному процесі початкової школи ………………… ……….16 - 17 с.
Висновки до другого розділу ………………………………………………….18 с.
Висновки ……………………………………………………………………….. 19 с.
Список використаних джерел …………………………… …………………... 20 - 21 с.
Додатки ………………………………………………………...……… ………. 22 – 25 с.

ВСТУП
Розвиток особистості - складна соціально-політична, психолого-педагогічна, анатомо- фізіологічна проблема. Розв'язуючи головні проблеми школи - досягнення глибокої освіченості і доброї вихованості, на перше місце висувається не менш важливе завдання - на основі глибоких знань сформувати розвинену особистість.
Розвиток пізнавальних можливостей сприяє кращому засвоєнню знань. Морально і фізично розвинута особистість більш сприйнятлива для набуття громадянських якостей. Розвиток особистості учнів стає одним з найголовніших завдань сьогоднішньої школи. Прагматизм нового способу життя, нових для нашого суспільства ринкових відносин вимагає від учнів, студентів, кожного з нас творчого застосування знань в різноманітних ситуаціях, в тому числі й нестандартних.
Національною доктриною розвитку освіти України у XXI столітті визначається, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості.
Демократичний устрій немислимий без розвинених, не закомплексованих, вільно думаючих, творчих особистостей. Таких людей покликана формувати сьогоднішня школа.
Сучасна педагогіка і психологія, сучасні технології навчання і виховання мають достатній арсенал для розвитку особистості молодшого школяра. Та потрібно, щоб про важливість розвитку для різнобічного формування особистості пам'ятали і науковці, і кожен вчитель, щодня.
Однією з основних цілей вивчення математики є формування і розвиток мислення людини, насамперед, абстрактного мислення, здатності до абстрагування й уміння "працювати" з абстрактними, "невловимими" об'єктами. У процесі вивчення математики в найбільш чистому виді може бути сформоване логічне (дедуктивне) мислення, алгоритмічне мислення, багато якостей мислення - такі, як сила і гнучкість, конструктивність і критичність і т.д.
Тому в якості одного з основних принципів нової концепції в "математику для всіх" на перший план висунута ідея пріоритету розвиваючої функції навчання математиці.
Відповідно до цього принципу центром методичної системи навчання математиці стає не вивчення основ математичної науки як такий, а пізнання навколишнього людину світу засобами математики і, як наслідок, до динамічної адаптації людини до цього світу, до соціалізації особистості.
Основною метою математичної освіти повинне бути розвиток уміння математично, а виходить, логічно й усвідомлено досліджувати явища реального світу. Реалізації цієї мети може і повинне сприяти рішення на уроках математики різного роду
нестандартних логічних задач. Тому використання вчителем школи цих задач на уроках математики є не тільки бажаним, але навіть необхідним елементом навчання математиці.
Розумовий розвиток - ступінь розвитку в дитини пізнавальних процесів (відчуттів і сприймання, мислення та мовлення, пам'яті й уяви). Сформованість уміння міркувати, обґрунтовувати свої думки, діяти адекватно до вимог старших, виявляти інтерес до пізнання навколишнього середовища, здатність швидко і правильно розуміти те, що їй говорять, вибудовувати власні судження, користуватися поняттями й узагальненнями.
Відбувається розумовий розвиток дитини одночасно із психічним і є свідченням її
інтересів, почуттів тощо. Виявляється він в обсязі, характері та змісті знань, рівні розвитку психічних процесів (відчуттів, сприймання, запам'ятовування, уяви, мислення), пізнавальних здібностей, характері провідної діяльності. Про розвиток дитини свідчать:
-запитання, які вона ставить дорослим;
-судження, в яких виявляється її розуміння різних явищ, подій та їх причин;
-продукти діяльності (малюнки, різноманітні вироби та ін.);
-зміст, форми ігор;
-характер спілкування з дорослими та однолітками;
-способи виконання завдань, розв'язань розумових задач.
Неабияке значення має й те, як дитина намагається пізнати навколишні предмети і явища, чи виявляє при цьому пізнавальний інтерес, допитливість.
Основною метою загальноосвітньої школи є гармонійний розвиток особистості.
Одним із аспектів процесу формування особистісних якостей школярів є забезпечення відповідного рівня розвитку їх логічного мислення, який виступає необхідною передумовою адаптації учнів до соціального, професійного, культурного життя у суспільстві. У проекті стандарту освітньої галузі "Математика" серед цілей і завдань вивчення математики виділяється розвиток логічного мислення і математичної мови, умінь логічно обґрунтовувати твердження, використовувати різні мови математики
(словесну, символічну, графічну). Високий рівень сформованості логічного мислення школярів виступає і як мета математичної освіти, і як основа, на якій опанування ними математичних знань проходить значно ефективніше.
Вивчення логіки в початковій школі повинно забезпечити учнями логічними знаннями, уміннями та навичками, розвиток дітей, необхідний для подальшого вивчення предметів. Частина знань початкового курсу має спрямовуватись і застосовуватись в повсякденному житті. Ця освітня галузь сприяє розвитку
пізнавальних здібностей молодших школярів - пам'яті, логічного і творчого мислення, уяви.
Значення науки логіки полягає в тому, що вона вивчає загальнолюдські форми і закони зв'язку думок у міркуванні. Знання, які дає логіка, служать однією з необхідних умов досягнення істини. Значення логіки в мисленні уподібнюють значенню граматики в мові, арифметики в численні, теорії музики в музичному мистецтві.
Є люди, які правильно говорять, не знаючи граматики, досить точно обчислюють, не вивчавши арифметики, непогано грають на музичному інструменті, не маючи поняття про теорію музики. Є чимало людей, які правильно зв'язують думки в міркування, не читавши підручника з логіки, ґрунтуючись тільки на життєвому досвіді й на тих елементах логіки, які дає мова і практичне життя. Але без глибоких знань граматики неможливо досконало й правильно використовувати словниковий запас мови; без знання арифметики не можна досягти належної точності в обчисленнях і користуватися при цьому найдоцільнішими прийомами; нарешті, без вивчення теорії музики неможливо стати справжнім музикантом, навіть маючи ідеальний музичний слух. Так само, без знання законів зв'язку думок, тобто без знання науки логіки, неможливо робити висновки і міркувати. Отже, кожна освічена людина повинна знати логіку.
І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
1.1.ПЕДАГОГИ МИНУЛОГО І СУЧАСНОСТІ
ПРО РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ

МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
Питання формування пізнавальної активності учнів цікавили науку давно. Зараз перед нею стоїть питання створити ефективні дидактичні системи, які базуються на застосуванні таких типів, технологій, форм і методів навчання, які забезпечуватимуть
інтенсивне володіння системою знань, формування умінь і навичок, і на цій основі суттєво підвищуватимуть рівень самостійної творчої діяльності учнів, створюватимуть умови для більш певного й ефективного використання інтелекту кожного. Аналіз педагогічної практики переконує у недостатній ефективності традиційного типу навчання щодо вирішення названих завдань через традиційний метод організації викладання.
Значна кількість досліджень присвячена проблемам формування логічних умінь у процесі вивчення математики, мови та інших навчальних предметів. Основні ідеї розвитку логічної грамотності учнів на уроках математики викладено в працях
І.Гібша, К.О.Калужніна, В.В.Нікітіна, В.Г.Рупасова, А.А.Столяра, І.Ф.Тесленка,
А.І.Фетисова та ін.
Загалом, сучасна педагогіка і психологія зосереджуються на дослідженні таких проблем логічного розвитку дітей молодшого шкільного віку:
- діагностика логічного розвитку;
- особливості пізнавальної діяльності;
- виховання і навчання розумово обдарованих дітей;
- інтелектуальна підготовка до навчання в школі;
- сучасні технології розумового виховання;
- розвиток інтелектуальних здібностей;
- роль навчання у розумову розвитку дитини, його зміст, форми
і методи.
В нашій країні на сучасному етапі розбудови загальноосвітньої школи розробка проблеми розвитку логічного мислення у процесі навчання математики посідає особливе місце і ведеться в декількох напрямках, визначаються логічні основи шкільного курсу математики (О.В. Кужель), розробляються питання методики вивчення деяких питань математичної логіки у процесі поглибленого курсу математики (Б.Г. Орач), пропонується введення курсу „Логіка" як у старшій (В.Н.
Гладунський), так і в основній школі (Г.В. Апостолова), формуються програми розвитку творчого мислення, однією з характеристик якого виступає його логічність

(О.Г. Гісь), розробляється питання формування пізнавальної самостійності, як одного з показників сформованості логічних умінь (О.І. Федоренко).
К. Ушинський важливим чинником формування особистості в молодшому шкільному віці вважав розумове виховання. Його авторству належить теорія розвитку розумових здібностей дітей паралельно з розвитком мовлення. Він стверджував, що розвивати мовлення окремо від думки неможливо, а розвивати його перед думкою шкідливо.
Самостійні думки є породженням лише самостійно здобутих знань про предмети і явища, які оточують дитину. Обстоюючи принцип наочності в розумовому вихованні,
К. Ушинський наголошував на необхідності того, щоб предмет безпосередньо відображався у Душі дитини, її відчуття у цьому Процесі перетворювалися на поняття, а з понять складалася втілена в слові думка. Усе це має відбуватися на очах і під керівництвом учителя.
У своїй книжці «Дитячий світ» російський педагог КД. Ушинський (1824-1871) радив учителям використовувати наочну логіку природи, щоб поступово довести мислення учня до логічної абстрактності. В окремому розділі він розмістив кілька логічних вправ. Але навчання логіки він починав не з них. Якщо учень буде займатися вправами безпосередньо, то вони здаватимуться йому важкими і сухими. Щоб зробити
їх легкими і зрозумілими, Ушинський заздалегідь привчав до них учня на конкретних предметах. Разом з учнями він відшукував, перелічував і висловлював у визначеному порядку ознаки предмета, який був у них перед очима; потім порівнював між собою кілька знайомих учневі предметів, учив знаходити між ними схожість і відмінність.
Коли учні звикали відшукувати і розрізняти ознаки, Ушинський повідомляв їм, що таке ознака. Коли учні набували навичок знаходити схожість і відмінність між предметами і вміли їх розрізняти за родами і видами, він повідомляв, що таке порівняння, судження, рід, вид тощо.
К.Д.Ушинський зазначав, що для розвитку логічного мислення дітей не може бути корисніших предметів, ніж предмети природної історії. Логіка природи, стверджував він, є найдоступніша для дітей логіка, наочна і незаперечна. Кожний новий предмет природи викликає в пам'яті дитини порівняння, доповнює поняття, дає можливість підводити вже вивчені види під один рід. Кожне фізичне явище є прекрасною вправою для дитячої логіки. Дитина наочно і практично засвоює логічні поняття: причину, наслідок, висновок тощо.
Більше ста років тому великий педагог Ушинський ставив питання про введення логіки в число обов'язкових предметів, що вивчаються в гімназії. Він правильно писав, що відсутність цієї дисципліни в школі є помітною і значною прогалиною.
Особистісно-орієнтована педагогіка має свою вітчизняну історію. Основою педагогічної системи С. Русової було визнання індивідуальності дитини стрижнем
освітнього процесу "... Індивід є головним фактором, який творить соціальний прогрес, який находить шлях до розвитку нових форм життя".
Головне - це розвиток індивідуальності дитини, і вчитель повинен, не пригнічуючи її, соціалізувати дитину, ввести її у світ громадянськості.
Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського пронизана ідеєю виховання особистості як морального суб'єкта діяльності. З точки зору Ш. Амонашвілі, особистісно-гуманний підхід полягає в тому ,"... щоб дитина (педагогічне і соціальне) навчальне завдання усвідомлювала як вільно вибране ,приймала його на основі бажання".
1.2.АНАЛІЗ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ
МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА В АЛЬТЕРНАТИВНИХ
ПРОГРАМАХ РОЗВИТКУ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
Під логічною підготовкою молодших школярів будемо розуміти засвоєння на
інтуїтивно-практичному рівні певних логічних понять і набуття відповідних способів діяльності з метою їх розвитку в наступних ланках навчання. Логічні дії дошкільнят та молодших школярів базуються на інтуїтивних уявленнях, набутих у результаті спостережень і життєвого досвіду. Важливим завданням процесу навчання в початковій ланці є встановлення причинно-наслідкових зв'язків між предметами та явищами навколишнього світу, формування логічних умінь на основі вивчення змістового матеріалу, максимально наближеного до життєвого досвіду молодших школярів. З метою набуття пропедевтичних знань з математичної логіки до змісту програм з математики в початковій школі включено елементи алгебри. Учні 1-4 класів мають отримати початкові уявлення про математичні вирази, числові рівності й нерівності, ознайомитися з буквеною символікою, навчитися розв'язувати найпростіші рівняння й нерівності. У 1-4 класах діти мають навчитися читати й записувати вирази, засвоїти правила порядку виконання дій, ознайомитися з алгебраїчними перетворення- ми тощо. Діяльність, що розвиває мислення й мову молод-ших школярів у процесі вивчення математики, передбачає засвоєння простих і складних висловлень. Для цього використовуються різноманітні відношен-ня (менше, більше, нижче, вище та ін.) між величинами (зріст, вага, висота та ін.). Особливе місце у процесі розвитку
інтелектуальних здібностей учнів 1-4 класів належить вправам з формування уявлень про логічні поняття (загальності , існування, єдиності тощо ) та логічних зв'язків
(кон'юнкція диз'юнкція, імплікація, еквіваленція).
Митник О.Я. розробив програму "Математична логіка як навчальний предмет".Метою програми визначено розвивати логічне та математичне мислення, просторове уявлення, винахідливість, кмітливість, зосередженість з допомогою логічних задач, логічних і математичних ігор. Курс містить основні види і принципи розв'язання
логічних задач, логіко-математичних ігор, правила й теорію багатьох відомих та маловідомих логічних ігор, у тому числі й авторські винаходи алгоритмів їх розв'язання.
Для кращого розуміння і засвоєння програми застосовано відповідні розділи математики, винахідництва, інформатики, обчислювальної техніки з використанням комп'ютера і калькулятора. Програма складається з 4 розділів: "Вступ", "Дочисловий період", "Задачі алгебраїчного змісту", "Задачі геометричного змісту". Курс побудований за принципом поступового ускладнення матеріалу, циклічності змісту навчання.
Уроки логіки суттєво допомагають вчителеві розвинути в учнів усі мисленнєві операції, пошуково-перетворювальний стиль мислення, виховати мотивацію досягнення успіху, необхідну кожному як у навчанні, так і в житті. Діти, які вивчають логіку, відрізняються від своїх однолітків глибшим розумовим розвитком, культурою мовлення - висловлюють думку мовними засобами чітко, точно і послідовно і переконливо, у них сформовані такі якості мислення, як самостійність, глибина думки, критичність, гнучкість, допитливість.
Обізнаність вчителя з основними правилами і законами логіки дає змогу користуватися зазначеними прийомами отриманих знань під час розв'язування проблемних ситуацій з будь-якої освітньої галузі, розвивати в учнів уміння застосовувати правила і закони логіки щодо аналізу подій, явищ, оцінки своїх і чужих думок, формулювати і приймати обґрунтовані рішення під час навчальних дискусій, знаходити раціональний вихід з скрутного становища.
Значну роль у розвитку інтелектуальних здібностей молодших школярів відіграє вміння систематизувати об'єкти за їхніми зовнішніми властивостями, узагальнювати на основі порівняння, виділяти спільні ознаки, вибирати найбільш істотні. Для формування у дітей цих умінь необхідно залучати їх до активної і посильної участі у розв'язуванні відповідних завдань. Щоб цього досягнути, необхідно правильно добирати завдання, поступово ускладнюючи, а також синтезувати мислення, мовлення
і дії дитини.
Інше важливе завдання в розвитку логічного мислення - формування у дітей орієнтації щодо співвідношення предметів у просторі. З огляду на це необхідно пропонувати їм завдання з використанням слів: ліворуч-праворуч, над-під, зверху-знизу, перед, між.
Логічні завдання не мають займати багато часу, інакше вони перетворюватимуться на нудні вправи.
Активне використання прийомів розумової діяльності у процесі засвоєння математичних знань дає змогу: залучити молодших школярів до активної пізнавальної
діяльності, спрямованої на засвоєння елементів математики; сформувати у дітей вміння обґрунтовувати свої дії та критично оцінювати їх; підвищити якість засвоєння елементарних математичних понять; забезпечити зв'язок між початковою та середньою ланками навчання через підготовку до активної мислительної діяльності; розвинути творчий
Потенціал вчителя початкових класів, стимулювати його до самостійного складання завдань, розробки різноманітних форм і засобів організації навчальної діяльності.
1.3. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАВДАНЬ З ЛОГІЧНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ
Основною метою початкового курсу математики є комплексний розвиток особистості учня на засадах створення цікавої, змістовної, значущої з позицій загальних уявлень про навколишній світ системи математичних понять, навчання молодих школярів побудови, дослідження і застосування математичних моделей світу, що їх оточує, формування у них спеціальних умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті.
Завдання початкового курсу математики: уточнення, поглиблення і розвиток сенсорних умінь молодих школярів; формування уявлень про натуральне число, обчислювальних навичок з натуральними числами і нулем; розв'язування задач, що розкривають зміст арифметичних дій і відношення менше на», «більше на», «менше в», «більше в»; формування уявлень про основні геометричні фігури і тіла, початкового досвіду вимірювань та обчислень геометричних величин, вироблення необхідних графічних уявлень; формування початкових умінь доказово міркувати і пояснювати свої дії та розвиток відповідних мовленнєвих умінь, пов'язаних з використанням математичних термінів та символів; розвиток логічного мислення.
Від якості, глибини та обсягу знань, якими володіє покоління, що підростає, значною мірою залежить подальший розвиток нашого суспільства, України в цілому. І тому сьогодні в умовах демократизації та гуманізації сучасної школи актуальною стає проблема навчити учнів мислити. Виробити молодших класах стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно опановувати їх, свідомо застосовувати набуті знання при розв'язуванні практичних завдань.
Програма з курсу математики спрямована на навчання учнів розв язувати завдання, при чому не лише стандартні, але й такі, що вимагають нестандартного мислення, творчих пошуків, винахідливості.
Щоб учні легше усвідомлювали зв'язки й залежності між числами задачі, потрібні спеціальні завдання функціонального змісту, які поділені на три групи: вправи, задачі, нетрадиційні форми.

Висновки до І розділу
Отже, метою розумового виховання є всебічний розвиток дітей. Воно тісно пов'язане з моральним, фізичним та естетичним вихованням. Адже успіх розумової діяльності дитини значною мірою залежить від стану її здоров'я, оскільки активна рухова діяльність сприяє розвитку швидкої реакції, кмітливості, точності орієнтування у навколишньому середовищі. Усвідомлення дитиною значення рухів, фізичних вправ, правил гігієни сприяє успішному фізичному розвитку. Для правильного морального розвитку важливо, щоб правила, норми, стосунки з дорослими й однолітками формувалися свідомо, щоб дитина розуміла і позитивно ставилася до моральних вимог. Як зазначав В. Сухомлинський, активне життя дитячої думки є найголовнішою передумовою і свідомого ставлення до навчання, і твердих, глибоких знань, і тонких
інтелектуальних взаємин у колективі. Вміння дітей сприймати якості предметів удосконалюється в процесі трудового виховання. І розумове, І естетичне виховання мають одну спрямованість - пізнання дитиною навколишнього світу. Різнобічність і повнота цього процесу обумовлюються єдністю пізнавального й естетичного сприймання, що позитивно впливає на розвиток духовної культури дитини.
Уміння характеризуються здатністю виконувати певні дії в різних умовах.
Особливістю логічних умінь є те, що учень має вміти не лише аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальню-вати, а й мислити, робити умовиводи, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, процесами, явищами, узгоджувати їх із законами логіки, вичленовувати інваріантні загально- пізнавальні способи діяльності для різних навчальних предметів, ступенів навчання та переносити їх у нові умови застосування. Тому процес формування логічних умінь передбачає виконання певних послідовних етапів. Це пов'язано як з рівнями загальної підготовки учнів, характером навчального матеріалу, складністю виконуваних завдань, так і специфічними особливостями мислення дітей відповідних вікових груп.
Основні логічні структури мислення формуються у віці 5-11 років. Тому логічну підготовку дитини потрібно здійснювати, розпочинаючи з початкової школи.
Оволодіти логікою-означає навчитися розв язувати задачі, логічно мислити, при чому не лише стандартні завдання, а й такі, що потребують оригінального підходу, винахідливості..
Задачі і мета, і засіб навчання та логічного розвитку школярів, закладені в початковій школі арифметичні основи розв язування задач мають бути настільки міцними, щоб забезпечити учням успішне засвоєння матеріалу в наступні ланці освіти. Логічне завдання - досить специфічне утворення . Логічні задачі є тим важливим засобом, що допомагає молодшим школярам з основою логіки, зрозуміти їх змістову сторону, розвивати логічне мислення.

Розв язування задач логічного характеру сприяють досягненню багатьох цілей навчально - виховної роботи з молодшими школярами. В цій діяльності закладені великі можливості логічного мислення і кмітливості.
Інтелектуальний розвиток учнів, навчання їх культури мислення - одне з важливих завдань шкільної освіти. Вагомим компонентом інтелектуальної культури є логічна грамотність. Відповідальність за логічний розвиток учнів лежить на викладачах математики, оскільки в математиці логічні форми і відношення виступають у найбільш чистому вигляді.
На сучасному етапі слід підвищувати логічний рівень викладання математики. Деякі важливі логічні поняття потрібно виділяти як спеціальний предмет обговорення і засвоєння, інші, які не вводяться, потрібно формувати поволі, поступово, в процесі засвоєння власне математичного змісту. До перших відносяться: логічний наслідок, логічна рівносильність, необхідні й достатні умови, теореми та їх структура, взаємно протилежні і обернено протилежні теореми, метод математичної індукції. До інших - логічні зв'язки, класифікація, означення, доведення та інше.
Використання логіки допоможе вберегти багатьох учнів від нелюбові до математики, досягти ними розуміння матеріалу з перших кроків навчання.
Слід також враховувати, що математична логіка використовується в біології, медицині, лінгвістиці, педагогіці, психології, економіці, техніці, не кажучи вже про саму математику.
ІІ. ШЛЯХИ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ З ЛОГІЧНИМ
НАВАНТАЖЕННЯМ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ
2.1.ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ З ЛОГІЧНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ
НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
Ведуча роль математики у розвитку логічного мислення, формуванні алгоритмічного мислення, вихованні навичок розумової праці (планування, пошук раціональних шляхів, критичність). Формування в дітей уміння логічно мислити нерозривне з розвитком у них правильної, точної, лаконічної математичної мови. Заняття математикою мають бути школою виховання характеру і почуттів.

Навчання математиці має формувати такі риси особистості як працьовитість, акуратність; сприяти розвитку волі, уваги, уяви учнів; стимулювати розвиток інтересу до математики; виробляти вміння вчитися і навички самостійної роботи. Вивчення математики має сприяти реалізації завдань виховання патріотизму, гуманності, чесності. Характерною рисою вихованості має стати готовність школяра долати труднощі, боротися зі злом.
Головним показником розвитку дитячого мислення є рівень сформованості образних і логічних мислительних операцій: як оволодіває дитина схематизованими уявленнями
(образне) та виокремленням і співвіднесенням істотних параметрів об'єктів (логічне мислення).
Аналіз літературних джерел дозволив виділити у теорії навчання математики три основних напрямки, реалізація яких сприяє вирішенню проблеми формування та розвитку логічного мислення учнів: 1) введення курсу логіки в школі (О.А.Івін,
І.В.Хоменко, В.Ю.Середа, В.Н.Гладунський та ін.); 2) включення елементів матема- тичної логіки дошкільного курсу математики (А. А. Столяр, І.Л.Нікольська,
В.М.Брадіс, К.П.Маланюкта ін); 3) методичне забезпечення процесу формування та розвитку логічних умінь учнів у процесі навчання математики (В.Н.Осинська,
З.І.Слєпкань).
Вчені виділили три групи логічних умінь: 1) уміння, в основі яких лежать операції логіки висловлень (уміння утворювати складні висловлення, заперечувати прості і складні висловлення); 2) уміння, в основі яких лежать операції логіки класів та логічні операції, спрямовані на встановлення тотожності, відмінностей (уміння виділяти спільні, індивідуальні властивості предметів чи явищ, суттєві, несуттєві властивості понять, уміння визначати деякі поняття через найближчий рід та видову відмінність, проводити класифікацію окремих понять); 3)уміння, які передбачають проведення одно-дво-багатокрокових міркувань (уміння міркувати за аналогією, висувати гіпотези, проводити індуктивні міркування у вигляді неповної індукції, проводити прості дедуктивні міркування, встановлювати закономірності).
Мотиваційний компонент логічного мислення учнів 1-4 класів утворюють пізнавальні мотиви, мотиви досягнень і саморозвитку. Вчені виділили пізнавальні потреби, які стимулюють розвиток логічного мислення учнів 1-4 класів. Довели, що процес розвитку логічного мислення доцільно спрямовувати не лише на задоволення
існуючих потреб, але і на цільове формування пізнавальних потреб та інтересів.
Рефлексія учнем власного процесу мислення на основі знань про логічні помилки та умінь їх відшукувати, усвідомлювати та виправляти є основою функціонування контрольно-корекційного компонента логічного мислення. Практики виділили різного роду дефекти у системі логічних знань та умінь учнів, аналіз яких наведений у роботі.

Розвиток логічного мислення вбачають у появі змін, новоутворень у кожному з його компонентів. Показником розвитку є перехід від одного до іншого, більш високого, рівня сформованості компонентів логічного мислення учнів.
Починати треба з підготовки ґрунту, з роз-витку логічного мислення, азбуки навчання.
Кожен урок логіки складається з двох частин:
1) вивчення матеріалу формальної логіки (без лекцій, термінів, на прикладах, в ігровій формі);
2) різноманітні розвивальні ігри з акцентом на те, як думає дитина, розв'язуючи те чи
інше ігрове завдання.


  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас