Ім'я файлу: завдання1.docx
Розширення: docx
Розмір: 41кб.
Дата: 18.05.2020

Повідомлення

ЗАСОБИ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ

Підручник з математики

До засобів навчання математики належать: підручник з математики, дидактичні матеріали і довідкова математична література, навчальне обладнання, зокрема наочні посібники, моделі, рисунки, схеми, таблиці, предмети оточення, інструменти, прилади, екранні засоби навчання, калькулятори, персональні комп'ютери, відповідні педагогічні програмні засоби.

Підручник математики - книга, що висловлює основи наукових знань з математики у відповідності з цілями навчання, визначеними програмою і вимогами дидактики.

Зміст і побудова підручника визначається завданнями викладача математики і специфікою предмета і тому його призначення в тому, щоб:

а) сприяти формуванню та розвитку діалектичного та логічного мислення;

б) давати систематичне, науково обгрунтоване, доступне для учнів даного віку виклад основних теоретичних відомостей з математики, тобто давати систему знань;

в) включати достатню кількість різноманітних завдань і вправ, розміщених у доцільною з методичної точки зору послідовності, тобто забезпечувати системою вправ.

У силу свого призначення в системі засобів навчання підручник є ядром, навколо якого групуються всі інші навчальні засоби.

Підручник призначається:

1) учневі (зміст тексту, підбір прикладів, мова, рівень формалізації і т.д. розраховані безпосередньо на учня відповідного віку);

2) вчителю для організації діяльного процесу (матеріал не є необхідним учневі, але дозволяє вчителеві зрозуміти методичний задум автора);

3) іншим особам (батькам, адміністрації школи і т.д.).

Отже, підручник - засіб для засвоєння основ наук, призначене для учнів і одночасно резюме викладу наукових відомостей вчителям.

Структура підручника математики:

1) будується на основі певних логічних принципів з урахуванням вікових особливостей учнів, визначеними для даного віку рівнем строгості викладу, поставлених цілей навчання.

2) обов'язкові опису і словесні пояснення, що дають готові знання, висловлюваний матеріал все більшою мірою будується в логічній послідовності, в результаті чого наступає перехід від систематичності, зумовленої середовищем, до логічної систематичності (геометричний матеріал в курсі математики молодших класів).

3) за наявності однакового змісту, що вводиться по черзі на нижчих і вищих рівнях навчання, використовується концентрична або циклічна систематичність (за цим принципом побудовано зміст тем: тотожні перетворення, рівняння, нерівності), яка дозволяє зв'язати воєдино три ступені пізнання: а) рівень безпосереднього спостереження можливий у побудові, обумовленому середовищем; б) рівень абстрактного мислення - в логічному побудові; в) рівень перевірки та використання знань - в цільовому побудові.

4) мотивація викладеного матеріалу: при вивченні матеріалу найбільш важкою є проблема створення відповідної мотивації навчання, тобто потреб, інтересів, стимулів, що забезпечують активність пізнавальної діяльності учнів. Стійким і тривалим є лише той інтерес, який виникає при створенні проблемної ситуації (тема в підручнику повинна починатися зі створення характерних проблемних ситуацій і надання засобів для їх вирішення).

Роль і місце репродуктивних завдань у підручнику математики

Система завдань - необхідний компонент апарату організації засвоєння матеріалу підручника, що включає репродуктивні та творчі завдання, що охоплюють усі елементи змісту.

Репродуктивний елемент формує таку якість знань, як оперативність, тобто здатність застосовувати знання в різних ситуаціях і є базою для вирішення творчих завдань.

Навчальне обладнання з математики і методика його використання

Не всі види наочностей, застосовуваних ілюстрацій мають однакове значення для розкриття досліджуваних закономірностей. На процес розв'язання математичної задачі істотно впливає схема та предметно-аналітична картинка, в якій відображені кількісні відношення шуканого і даного.

Виділимо методичні функції наочності:

а) пізнавальна: мета - формування пізнавального образу досліджуваного об'єкта, надання учням найкоротшого і доступного шляху осмислення досліджуваного матеріалу (монотонність функції, локальний екстремум пов'язують з кутом нахилу дотичної та знаком похідної);

б) функція управління діяльністю: участь в орієнтовних, контрольних та комунікаційних діях. Орієнтовні - побудова креслення; контролюючі - виявлення помилок при порівнянні виконаного учнями кресленням з виконаним в підручнику; комунікаційні - на стадії дослідження отриманих результатів, коли учень пояснює по побудованій моделі суть досліджуваного явища або факту;

в) інтерпретаційні функції: розгляд кожної з можливих моделей фігури (аналітичною або геометричної), якої в певних випадках може служити наочністю (наприклад, окружність можна задати за допомогою пари (центр і радіус), рівнянням осей координат, за допомогою малюнка або креслення і в задачах на побудову наочним буде перше, в описі геометричного місця точок - друге, в геометричних задачах - третє);

г) естетичні функції наочності та опосередковані методичні функції: забезпечення цілеспрямованого уваги учня, запам'ятовування при повторенні учням навчального матеріалу, використання прикладної спрямованості.

Методи роботи з підручником математики: читання підручників математики треба спеціально вчити; зміст і форми роботи з підручником визначаються віком учнів, рівнем їх математичної підготовки та загального розвитку, зміст підручника, вже наявними вміннями роботи з математичною книгою.

У 5-9 класах можливі такі види роботи:

  1. читання правил, визначень, формулювань теорем після пояснення вчителя;

  2. читання інших текстів після їх пояснення вчителем;

  3. розбір прикладів підручника після їх пояснення вчителем;

  4. читання вголос підручника вчителем з виділенням головного й істотного;

  5. читання тексту учнями і розбиття його на смислові абзаци;

  6. читання пункту підручника та відповіді на запитання вчителя (або підручника);

  7. читання тексту підручника, самостійне складання плану і відповідь учнів за складеним планом.

Необхідно навчати користуватися не тільки текстом та ілюстраціями підручника, але і його змістом, записами і таблицями, поміщеними на форзацах, анотацією, запропонованим покажчиком.

Дидактичні матеріали та методика їх використання

Дидактичні матеріали поділяються на:

а) фабричні (самостійні та контрольні роботи з 4-6 варіантами);

б) саморобні: картки для індивідуальної роботи (для сильних і слабких учнів), картки для фронтальної роботи, картки для усного рахунку.

Призначення "Дидактичних матеріалів": допомога в організації самостійного вирішення завдань і виконання вправ учнями за курсом математики (фронтальне або індивідуальне рішення задач); найчастіше самостійні роботи мають навчальний характер; в організації за темами курсу або оглядової контрольної роботи.

Методика використання "Дидактичних матеріалів": вчитель відповідно до вимог програми, складом класу, індивідуальними особливостями учнів, тематичного плану вивчення математики визначає зміст проведених робіт, терміни і тривалість їх виконання, ставить перед самостійною роботою конкретні цілі і завдання (вибираємо завдання, виконання яких вважає необхідною умовою формування в учнів міцних математичних умінь і навичок); встановлює дійсну тривалість пропонованих самостійних і контрольних робіт. Кожній роботі з "Дидактичних матеріалів" повинен передувати короткий, але точний інструктаж вчителя, в якому наведено точний час виконання роботи, порядок вирішення завдань або виконання вправ, деякі особливості завдань самостійної (контрольної) роботи; користування геометричними інструментами, калькуляторами; можна зазначити можливі запису рішень.

Кожна самостійна або контрольна робота повинна організовано завершуватися, тобто повинні бути підведені підсумки та проведено це на тому ж уроці по можливості. При підведенні підсумків варто відзначити найбільш раціональні та оригінальні рішення, проаналізувати найбільш часто повторювані помилки. Підведення підсумків має передбачати і чітку вказівку, чому навчилися учні, які нові знання, вміння і навички вони придбали.

Довідкова і науково-популярна література та методика їх використання.

Навчання користуванню довідниками з математики, довідковими таблицями та іншої довідкової літературою має знайти своє місце при вивченні математики в середній школі. Довідники необхідні з тієї причини, що для запам'ятовування вибирається першорядне, необхідне для вивчення подальшого курсу, а другорядне можна знайти у довіднику, він же допоможе швидше згадати вивчене, але напівзабуте, знайти необхідний метод, вивчення якого передбачене програмою.

Зміст і структура довідників по шкільному курсу математики приблизно однакові:

1) таблиці для обчислень (ступенів, коренів, обернених чисел, логарифмів, значень показовою і тригонометричної функцій);

2) фактичні відомості: формули, визначення понять, алгоритмічні приписи, приклади застосування цих довідок;

3) відомості, що роз'яснюють основні поняття і найважливіші методи шкільного курсу математики;

4) відомості про деякі поняттях і методах математики, не включених у шкільні підручники.

Довідники:

а) можуть бути використані при вирішенні завдань, що вимагають застосування математичних відомостей, вивчених в минулому;

б) допоможуть знайти результати деяких обчислень (довжин кіл, площ кіл, значення коренів і т.д.), що заощадить час;

в) використовуючи поміщені в довіднику формули тригонометричних функцій подвійного і половинного аргументу, можна запропонувати учням відновити їх доказ, переслідуючи при цьому дві мети: запам'ятовування формул і встановлення зв'язків і залежностей тригонометричних тотожностей;

г) можна використовувати для знайомства з деякими відомостями з математики, не включеними в програму (тотожні перетворення творів синусів, косинусів).

Крім довідників можна відзначити збірники конкурсних завдань, олімпіадні задачники.

Кабінет математики в школі

Кабінет математики повинен бути зручний для будь-якої форми роботи:

  • індивідуальної;

  • фронтальної;

  • груповий;

  • ігровий;

  • проектної і т.д.

У позаурочний час він може використовуватися для:

  • факультативних курсів та гурткової роботи;

  • індивідуальних і додаткових занять;

  • проведення тижнів математики та олімпіад.

В устаткування кабінету математики сучасної школи має входити:

  • класний інструмент (лінійка, трикутник, транспортир, циркуль, рулетка, тощо);

  • демонстраційні моделі-аплікації та набори («Частини цілого на колі», «Прості дроби», «Множини», «Числова пряма», «Тригонометричне коло», «Геометричні фігури», «Стереометричний набір» та ін.);

  • роздаткові матеріали для практичних робіт на уроках геометрії;

  • наочні засоби (стенди з основними алгебраїчними, геометричними і стереометричними формулами);

  • матеріали для експозицій (таблиці квадратів і ступенів натуральних чисел, Піфагора, математичних функцій і ін.);

  • технічні засоби навчання (магнітна дошка з декількома секціями, інтерактивний мультимедійний комплекс або інтерактивна дошка, комп'ютер з периферією, мультимедійний проектор, відео та аудіо апаратура та ін.);

  • портрети знаменитих математиків;

  • довідкова та науково-популярна література на стелажах або в книжкових шафах з відкритим для учнів доступом.

Це лише приблизний перелік устаткування, яке бажано мати в кабінеті математики й використовувати на уроках. Обладнання кабінету – процес тривалий, вірніше, він не припиняється й щорічно вимагає оновлення та вдосконалення.

Використння інформаційно- комунікативних технологій навчання математики

Ефективність застосування нових інформаційних технологій на уроках математики обумовлена наступними факторами:

    • різноманітність форм представлення інформації;

    • висока степінь наочності;

    • можливість моделювання за допомогою комп’ютера різноманітних об’єктів і процесів;

    • звільнення від рутинної роботи, що відвертає увагу від засвоєння основного змісту;

    • можливість організації колективної та індивідуальної дослідницької роботи;

    • можливість диференціювати роботу учнів у залежності від рівня підготовки, пізнавальних інтересів та ін.; використовуючи сучасні інформаційні технології;

    • можливість організувати комп’ютерний оперативний контроль і допомогу з боку вчителя;

    • можливості комп’ютера дозволяють учню активно приймати участь у процесі пізнання.

Швидкість зміни інформації у сучасному світі настільки висока, що гостро постає питання формування у дитини оптимальних комплексів знань і способів діяльності, формування інформаційної компетентності, що забезпечить універсальність її освіти. Підвищення якості освіти визначається використанням нових методів і засобів навчання. Активне навчання потребує залучення учнів у навчальний процес. У розв’язанні цих проблем важливе місце відводиться комп’ютерному програмному забезпеченню освітнього процесу в цілому, а отже і мультимедійним технологіям зокрема. Комп’ютер на будь-якому уроці допомагає створити високий рівень особистої зацікавленості учнів за допомогою інформації, виведеної на екран. Структура уроку з використанням комп’ютера є багатоваріантною, однак він має бути поліфункціональним: не лише формувати знання, а й сприяти розвиткові учнів, уводити їх у сферу психічної діяльності.

Звісно, комп’ютер не замінює викладача, а є лише засобом здійснення педагогічної діяльності, його помічником. Тому майже усі уроки плануємо комбінованими, особливо у класах середньої ланки навчання. Якість і ступінь засвоєння навчального матеріалу, а також вплив на активізацію пізнавальної діяльності, як засвідчує практика, істотно зростає.

Вчитель у мультимедійній аудиторії на додачу до дошки та крейди отримує потужний інструмент для подання інформації в різноманітній формі.

ПМК дає можливість досягнення наступних педагогічних цілей:

    • підтримка групових та індивідуальних форм вивчення математики в умовах класно – урочної системи організації навчального процесу;

    • створення комфортних умов комп’ютерної підтримки традиційних і новаторських технологій навчання математики;

    • підвищення пізнавального інтересу учнів до вивчення математики;

    • забезпечення диференційованого підходу до вивчення математики;

    • формування навичок розв’язування задач практичного та дослідницького характеру;

    • структуризація змісту навчання математики та активізації опорних знань

Процес організації навчання школярів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє:

    • зробити цей процес цікавим, з одного боку, за рахунок новизни і незвичності такої форми роботи для учнів, а з іншого, зробити його захоплюючим і яскравим, різноманітним за формою за рахунок використання мультимедійних можливостей сучасних комп'ютерів;

    • ефективно вирішувати проблему наочності навчання, розширити можливості візуалізації навчального матеріалу, роблячи його більш зрозумілим і доступним для учнів вільно здійснювати пошук необхідного школярам навчального матеріалу у віддалених базах даних завдяки використанню засобів телекомунікації, що надалі буде сприяти формуванню в учнів потреби в пошукових діях;

    • індивідуалізувати процес навчання за рахунок наявності різнорівневих завдань, самостійно працювати з навчальним матеріалом, використовуючи зручні способи сприйняття інформації, що викликає в учнів позитивні емоції та формує позитивні навчальні мотиви;

    • самостійно аналізувати і виправляти допущені помилки, коригувати свою діяльність завдяки наявності зворотного зв'язку, в результаті чого удосконалюються навички самоконтролю;

    • здійснювати самостійну навчально-дослідну діяльність (моделювання, метод проектів, розробка презентацій, публікацій тощо), розвиваючи тим самим у школярів творчу активність.

Вчитель, застосовуючи комп’ютер та проектор, отримує потужний інструмент для подання інформації в різноманітній формі. В якості джерела інформації можна використовувати педагогічна програмні засоби та власноруч створені презентаційні та проектні програми.

Цілі використання комп'ютера на уроках математики наступні: розвиток міжпредметних зв'язків математики та інформатики; формування комп'ютерної грамотності, розвиток самостійної роботи учнів на уроці; реалізація індивідуального, особистісно-орієнтованого підходу, розвиток творчих та дослідницьких здібностей .

Входячи з цього, можна сформулювати завдання вчителя математики :

    • забезпечити фундаментальну математичну підготовку дітей;

    • формувати інформаційну та методичну культуру, творчий дослідницький стиль діяльності учнів;

    • підготувати учнів використовувати інформаційні технології та інші інформаційні структури.

Сучасне інформаційне суспільство ставить перед усіма типами навчальних закладів і перш за все перед школою завдання підготовки випускників, здатних:

  • гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях,

  • самостійно критично мислити;

  • грамотно працювати з інформацією;

  • бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах; самостійно працювати над розвитком власної моральності, інтелекту, культурного рівня.

При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це УРОК, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основні дидактичні принципи: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Такому уроку властиво таке:

  • принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини;

  • керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання;

  • інтерактивність і діалоговий характер навчання; - ІКТ мають здатність "відгукуватися" на дії учня і вчителя; "вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик комп'ютерного навчання.

  • оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;

  • підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;

  • необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі.

При цьому можливе застосування різних форм навчальної діяльності на уроках математики з використанням комп'ютера.

- Самостійне навчання з відсутністю або запереченням діяльності вчителя.

- Самостійне навчання за допомогою вчителя-консультанта.

- Часткова заміна (фрагментарне, вибіркове використання додаткового матеріалу).

- Використання тренінгових (тренувальних) программ.

- Використання діагностичних та контролюючих матеріалів.

- Виконання домашніх самостійних і творчих завдань.

- Використання комп'ютера для обчислень, побудови графіків.

- Використання ігрових і цікавих программ.

- Використання інформаційно-довідкових програм.

У функції вчителя комп'ютер представляє:

  • джерело навчальної інформації (частково або повністю замінюючий вчителя або книгу);

  • наочна допомога (якісно нового рівня з можливостями мультимедіа і телекомунікації);

  • індивідуальний інформаційний простір;

  • тренажер;

  • засіб діагностики і контролю.

У функції робочого інструменту комп'ютер виступає як:

  • засіб підготовки текстів, їх зберігання;

  • текстовий редактор;

  • графічний пристрій, графічний редактор;

  • обчислювальна машина великих можливостей (з оформленням результатів в різному вигляді);

  • засіб моделювання. 

Функцію об'єкту навчання комп'ютер виконує при:

  • програмуванні, навчанні комп'ютера заданим процесам;

  • створенні програмних продуктів;

  • вживанні різних інформаційних середовищ.

На уроках математики комп’ютер для учня це:

  • контролююча машина;

  • навчальний тренажер;

  • моделюючий стенд;

  • інформаційно-довідникові системи;

  • ігрове навчальне середовище;

  • електронний конструктор

  • експертна система.

   Контролююча машина;

Використовуться різноманітні навчально-тестуючі програми в залежності від      поставлених задач. Тест дає можливість перевірити теоретичні знання, та   має  більш розширенні  можливості для перевірки просторового уявлення учнів.

Навчальний тренажер;

виконання тренувальних вправ типу: «знайди помилку», «встанови закономірність»,      вдосконалення     усного     рахунку, тренування обчислювальних навичок.

 Моделюючий стенд;

найбільш   продуктивно   його   використовувати   на  уроках  геометрії  для показу та створення динамічних та анімаційних моделей.

Інформаційно-довідникові системи;

Вони мають важливе значення як на уроці так і в організації позакласних заходів, підготовці до олімпіад та зовнішнього незалежного тестування.

Ігрове навчальне середовище;

За допомогою комп'ютера легко створити на уроці цікаву ігрову ситуацію. Учні з захопленням     відправляються на пошуки піратських скарбів, фантастичних світів, в космічні подорожі, але для цього їм доведеться засвоїти певні математичні знання та отримати необхідні математичні навички.

Використання на уроках мультимедіа реалізує такі принципи:

Принцип наочності. Дозволяє використовувати на будь-якому уроці ілюстративний матеріал, аудіоматеріал, ресурси рідкісних ілюстрацій. Наочність матеріалу підвищує його засвоєння учнями, тому що задіяні всі канали сприйняття учнів - зоровий, механічний, слуховий і емоційний.

Принцип доцільності. Використання мультимедійних презентацій доцільно на будь-якому етапі вивчення теми і на будь-якому етапі уроку. Подача навчального матеріалу у вигляді мультимедійної презентації скорочує час навчання, вивільняє ресурси здоров'я дітей.

Принцип міцності. Використання уроків-презентацій технічно дозволяє неодноразово повертатися до вивченого або матеріалу, що вивчається. Використання навчальних програм дозволяє на одному уроці викликати матеріал попередніх уроків.

Принцип науковості. Перетворення цього принципу при мультимедіа навчанні отримує більш фундаментальну основу.

Принцип доступності. Дана технологія інтегрується з технологією диференційованого навчання і дозволяє одночасно на уроці виводити на монітор або екран різнорівневі завдання, контрольно-тестові завдання, завдання підвищеної складності.

Принцип системності. Використання уроків-презентацій дозволяє розробити систему уроків з однієї теми, а також виводячи на екран елементи попередніх уроків, пояснювати нове.

Принцип послідовності. Як і на традиційних уроках, навчальний матеріал запам'ятовується в більшому обсязі і міцніше.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас