Використання завдань з логічним навантаженням на уроках в початкових класах сторінка 2

Позакласна робота з математики носить характер розваг, ігор, змагань, на яких використовуються вправи і завдання цікавого змісту. Вдало продумані заходи сприяють розумінню математичної суті питань, поглиблюють знання з предмета.
У позакласній роботі діти найбільше граються навчаючись, при цьому найбільш повно проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності учнів.
Починати позакласну роботу з першокласниками доречно у другому півріччі і будувати її за принципом добровільності. Хоча при такому виді роботи не виставляють оцінок, проте обґрунтованість суджень, кмітливість, швидкість обчислень, використання раціональних способів розв'язування задач неодмінно потрібно заохочувати . До її форм відносять хвилини та години цікавої математики, математичні ранки і конкурси та олімпіади, виготовлення математичної газети, заняття в гуртку, створення математичних куточків.
Завдання, які пропонується використовувати вчителям початкових класів на математичних "хвилинках", суттєво відрізняються від тих, які виконуються на уроках.
Вони відзначаються своєю доступністю, розв'язуються усно, цікаві за формою та доступні за розумінням.
Математичні хвилинки і години цікавої математики, які відносяться до групових позакласних занять, пробуджують інтерес дітей до предмета, розвивають мислення, а підбір матеріалу для них стимулює самих педагогів творчо підходити до цього питання і комбінувати його так, щоб використовувати ребуси, головоломки, задачі- жарти, об'єднанні у певні теми.
Важливу роль у розвитку мислення молодших школярів відіграють математичні ранки. Оскільки підготовка учнів до них вимагає значних затрат часу, тому виправданим є їх проведення 2-3 рази на рік і присвячення цих заходів підсумкам вивчення певних розділів програмового матеріалу.
Математичні ранки сприяють вихованню позитивних рис характеру учнів, збуджують прагнення більше знати. Математичний ранок у початкових класах - це свято, яке старанно готують і дорослі, і діти. Підготовка ранку навчає і виховує у такій же мірі, як і сам ранок. Вдалий розподіл завдань і обов'язків відповідно до здібностей і
інтересів учнів дасть їм можливість максимально проявити ініціативу і фантазію, сприятиме підвищенню ефективності математичного ранку.
Математичний ранок - свято, основу якого складають командні й парні змагання на математичному матеріалі даного класу. Новий і позапрограмовий матеріал має бути, але у невеликому обсязі і в цікавій формі.
Зміст і форма математичних ранків може бути різна, але треба домагатися, щоб кожен учень був не тільки глядачем свята, а й активним його учасником. На математичному

ранку мають працювати і сильні, і слабкі учні. Свято повинно проходити весело, жваво.
Математичний гурток у початкових класах сприяє розширенню кругозору учнів з різних сфер елементарної математики, сприяє розвиткові в дітей математичного мислення, лаконічності мови, вмілому використанню символіки, правильному застосуванню математичної термінології, умінню роботи доступні висновки й узагальнення, обґрунтовувати свої думки та ін.
Робота гуртка впливає на підвищення інтересу до математики не тільки гуртківців, але й решти учнів класу. Особливістю роботи математичного гуртка є те, що його членами мають бути не лише здібні учні, доцільно залучати до роботи у ньому середніх та слабких. Стимулом до його організації може стати спеціально проведена бесіда про те, чим діти будуть займатися, яку роботу можна провести на уроці у зв'язку з вивченням тієї чи іншої теми. Заняття математичного гуртка суттєво відрізняються за змістом від урочних занять. Сюди відносяться короткі повідомлення його членів чи вчителя з
історії розвитку математики, розв'язування цікавих задач, задач підвищеної складності, розгадування ребусів, загадок, випуск газети та ін.
Математична олімпіада - одна з форм позакласної роботи, яка створює умови для вияву спортивного азарту, в даному випадку дає можливість вдосконалюватися з даного предмета і здобувати перемогу. Істотною особливістю математичних олімпіад молодших школярів і необхідною умовою їх ефективності є масовість. Кожному учневі повинна бути надана можливість взяти у ній участь .
Другою особливістю і необхідною умовою олімпіад є опосередкована та безпосередня участь батьків у їх підготовці. Реально цього можна досягти, якщо протягом певного часу у порядку підготовки пропонувати розв'язувати вдома певну кількість "нестандартних" задач. Цілком природно, що процес опрацювання таких завдань буде включати консультації і допомогу батьків та інших дорослих членів родини.
Третьою особливістю математичної олімпіади молодших школярів педагогіки вважають необхідність забезпечення їх дидактичним матеріалом та проведення підготовчої роботи, яка здійснюється шляхом епізодичного розв'язування "нестандартних" задач на уроках математики в позаурочний час.
Ще однією формою позакласної роботи учнів початкових класів є оформлення
математичної газети, яка відіграє важливу роль у розвитку мислення молодших школярів, формує естетичну культуру особистості молодшого школяра. Її основне завдання - стати активним помічником учителя у прищепленні дітям інтересу і любові до математики, виховні кмітливості, логічного мислення кожного учня. Математична газета яскраво ілюстрована та гарно написана відіграє важливу роль у розвитку особистості, привертає увагу дітей, стимулює пізнавальну діяльність.

Як бачимо, з вищенаведеного, позакласна робота з математики відіграє важливу роль у навчально-виховному процесі, зокрема, допомагає виявити обдарованих учнів та заохотити їх до вивчення дисциплін природничо-математичного циклу, а також виступає одним із засобів розвитку мислення молодших школярів.
Позакласна робота має бути невід'ємною частиною навчального виховного процесу. Її головне завдання - виховувати інтерес до математики, стимулювати учнів до вивчення математики. У початковій школі доцільні насамперед ті види позакласної роботи, в яких можуть брати участь всі учні класу.
2.3.НЕОБХІДНІСТЬ І ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ З ЛОГІЧНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ
У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Форма діяльності школярів з узагальнення на різному ступені навчання не залишається постійною. Спочатку вона будується звичайно на зовнішній аналогії, потім ґрунтується на класифікації ознак, що відносяться до зовнішніх властивостей і якостей предметів, і, нарешті, учні переходять до систематизації істотних ознак.
В процесі навчання в школі удосконалюється і здатність школярів формулювати думки і виробляти висновки. Уміння міркувати, обґрунтовувати, доводити те або інше положення більш менш упевнено і правильно теж проходить поступово і в результаті спеціальної організації учбової діяльності. Розвиток мислення, вдосконалення розумових операцій, здібностей міркувати прямим образом залежить від методів навчання. Уміння мислити логічно, виконувати висновки без наочної опори, зіставляти думки за певними правилами - необхідна умова успішного засвоєння учбового матеріалу. Широкі можливості в цьому плані дає рішення завдань з логічним навантаженням.
ЛОГІЧНІ ЗАДАЧІ
Задачі цієї серії не мають прямого зв'язку з будь-яким навчальним матеріалом; їх можна використовувати з ціллю розвитку у молодших школярів стверджувальних роздумів, показуючи учням красу і простоту логічних роздумів, сприяти розвитку їх логічного мислення.Наприклад.
Турист потрапив на острів, де живуть аборигени і прибульці. Аборигени завжди говорять правду, а прибульці зажди брешуть. Турист найняв на острові провідника.
Ким був провідник: прибульцем чи аборигеном, якщо, зустрівши іншого жителя острова, він перевів туристу, що той назвав себе аборигеном?
Розв'язання.
Ким би не був туземець, він назве себе аборигеном (абориген - той, який завжди говорить правду, прибулець - той, який завжди бреше). Отже, провідник сказав правду
і тому він сам - абориген.

ЛОГІЧНІ ЗАДАЧІ-ЖАРТИ
Вправи цієї серії потребують уваги, розвивають оригінальність мислення, винахідливість; допомагають побачити учням на уроках в якості математичних п'ятихвилинок для переключення уваги, відпочинку.
Можуть бути використані і на математичних олімпіадах, як задачі других розділів.
Вправи.

1. Одне яйце можна зварити за п'ять хвилин. За скільки хвилин можна зварити два таких яйця?
2. Ви пілот літака, який летить із Запоріжжя до Львова з посадкою в Києві. Скільки років пілоту?
3. Снігурочка запалила на Новий рік 9 свічок. Дві з них погасли.

Скільки свічок залишилося?
Висновок до ІІ розділу
Логічні завдання сприяють розвиткові інтелектуальної сфери особистості учня, а саме пізнавальних інтересів, аналітичності розуму, вміння віднаходити конструктивні рішення, дослідницького інтересу, прагнення до пошуку логічного мислення, схильності до винахідливості.
Розв'язувати задачу учень повинен проводити пошук плану розв'язу-вання, зокрема, розкладати складену задачу на прості, переводити залежність між даними, даними і шуканими величинами з мови словесної на математичних виразів, вибирати раціональні способи розв'язування, вчити міркувати аналітичним і синтетичним способами, активізувати необхідні для розв'язання теоретичні знання.
Ми переконались, що під час реалізації визначеного плану розв'язування задачі педагогам потрібно встановлювати з дітьми адекватність побудованої математичної моделі до вихідної задачі, раціонально вибирати математичні зв'язки між величинами, встановлювати розмірність проміжних і кінцевих результатів; оформляти розв'язування задач.
Ми визначили, що здійснення контролю і корекції розв'язування задач з логічним навантаженням педагогам доречно проводити в такій послідовності, як: з'ясування відповідності отриманих результатів до вихідної задачі; виконання перевірки розв'язування різними способами, знаходження інших способів розв'язування задачі, оцінювання одержаних під час розв'язання результатів, узагальнення розв'язування.

Численні підходи до розуміння сутності й механізмів математичного розвитку зумовлюють неоднозначність реалізації на практиці процесу інтелектуального розвитку молодших школярів і педагогічного керування цим процесом. Як відомо, педагогічні умови не виступають цілісною системою формування певних якостей, рис особистості. Однак до педагогічних умов інтелектуального розвитку молодших школярів у курсі викладання математики ми відносимо диференціацію та інтеграцію змісту розумової діяльності, формування понятійного мислення, розвиток здатності діяти подумки, стимулювання інтелектуальної активності засобами завдань з логічним навантаженням. Перспективу подальшого вивчення даного питання ми вбачаємо в з'ясуванні впливу педагогічних умов на інтелектуальний розвиток молодших школярів у процесі вивчення інших навчальних дисциплін.
Важливим завданням математики в початкових класах є розвиток пізнавальних здібностей у дітей. Необхідно розвинути у них уміння спостерігати й порівнювати, виділяти риси схожості та відмінності у порівнювальних об'єктах, виконувати такі мислительні опе-рації, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, конкретиза-ція.
Більшість питань математичної освіти повинні бути засвоєні в по-чаткових класах на такому рівні, щоб стати надбанням учнів на все життя. Решта питань програми з математики для початкових класів опрацьовується з метою підготовки до ґрунтовного вивчення відпо-відного матеріалу в наступних класах.
Математика в початкових класах має як практичне, так і духовне значення.
Насамперед, курс математики початкових класів забезпе-чує подальше вивчення математики в середніх класах. Математичні знання, набуті в початкових класах, потрібні в повсякденному житті, під час вивчення інших дисциплін, для розуміння повідомлень засобів масової інформації. Молодші школярі отримують початкові уявлен-ня про ті принципи і закони, що лежать в основі математичних чин-ників, що вивчаються. Це, насамперед, стосується десяткової системи числення та властивостей арифметичних дій. Істотним на початковому етапі є оволодіння обчислювальними вміннями і навичками.
Духовне призначення вивчення математики проявляється у вне-ску в розумовий розвиток, у становлення і розвиток моральних рис, в естетичне виховання людини.
Розгляд математичних понять, розв'я-зування задач включає в процес пізнання річні прийоми і методи людського мислення.
ВИСНОВОК
Отже, важливою умовою свідомого засвоєння і запам'ятовування є активні дії з навчальним матеріалом. Вони дають учневі розуміння цілей навчання і можливість правильного використання отриманих знань на практиці. Вчителю початкових класів

треба навчити школярів активно мислити, вміти знайти і використати найбільш раціональні шляхи розв'язку різноманітних задач. Потреба в активному мисленні нерозривно пов'язана з формуванням в учнів пізнавальних інтересів. В цьому аспекті свідомість у навчанні передбачає не тільки активну роботу мислення, але й формування позитивного емоційною ставлення до навчання.
Для досягнення такого результату необхідна висока педагогічна майстерність вчителя.
Тільки від нього залежить правильні організація навчання математики, при якій учень не тільки отримує знання, ялі і вчиться мислити, а також оволодіває методами самостійного добування знань і правильного їх практичного використання. Необхідно при навчанні математики поєднувати процеси, які на перший погляд суперечать один одному: строгі математичні міркування та уяву, конкретне й абстракцією мислення,
індуктивні і дедуктивні міркування, сильну волю, зосередженість та емоційність. Ці внутрішні протиріччя між вимогами до навчання та можливостями учня є внутрішньою рушійною силою покращення навчальної активності учнів.
Наявність двох складових - свідомості та активності - є необхідною умовою, щоб навчання було "розвивальним". Для вчителя це завдання є набагато важливим в порівнянні із звичайним відтворенням передбачених програмою знань. Найкращі умови для активного та свідомого вивчення і засвоєння знань створює проблемне навчання.
Отже, для активності учнів молодших класів школи в процесі вивчення математики необхідне виконання ряду вимог, а саме: 1) творча діяльність вчителя зі створення проблемної ситуації; 2) атмосфера емоційного комфорту; 3) засвоєння учнем методів і прийомів самостійної роботи; 4) забезпечення самостійності учня під час навчальної роботи в школі і вдома; 5) формування свідомої мотивації для активного вивчення математики; 6) систематичний розвиток логічного мислення; 7) врахування
індивідуальних і психологічних особливостей учнів на всіх етапах навчання; 8) правильне спілкування вчителя з учнями та учнів між собою.
Список використаних джерел
Акуленко І. А. Диференціація вправ з логічним навантаженням //
Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ їм. М. П. Драгоманова. Ч2 - К.: НПУ,
1999. - С. 13-24.
Акуленко І. А. Математичні вправи для розвитку логічного мислення учнів // Проблеми освіти: Науково методичний збірник. Випуск 10. -
Київ.: ІЗМН, 1997.-С. 172-177.

Акуленко І. А. Система диференційованих вправ з логічним навантаженням як засіб розвитку логічного мислення учнів 5-6 класів при вивченні математики: 13.00.02-
Теорія і методика навчання математики; Автореферат канд. дис. К., 19.с.
Акуленко І.А. Диференційовані вправи з логічним навантаженням // Математика, її застосування та викладання: Матеріали міжвузівської регіональної наукової конференції.
Акуленко І.А. Щодо питання формування логічних умінь учнів при вивченні математики // Евристика і дидактика точних наук: Міжнародний збірник наукових робіт. Вип. 9.-Донецьк: ТЕАН.-1998. -С.18-22.
Анісімова Г. О., Гацько С. О., Ступакова І. О., Навчання учнів початкових класів розв'язування простих математичних задач. - Запоріжжя: ТОВ. "ЛУНСЛту" - 2001. -
80с.
Бабкіна Н. В. Нетрадиційний курс "Розвиваючі ігри з елементами логіки" для перших класів початкової школи // Психологічний огляд. - 1996.- №2 (З).-
С. 47-52.
Безлюдна Н. Розвиток мислення у спадщині В. О. Сухомлинського //
Початкова школа. - 1998. - №4. - С.54.
Беденко М. В. Математика це справді цікаво. Збірник задач для учнів початкових класів. - Тернопіль: Богдан, 2003 - 40с.
Бєлаш І. В. Творча робота над задачами в початкових класах //
Бібліотека вчителя початкової школи. - 2001. - №3. - С. 5-8.
Богданович М. В., Козак М. В., Король Я. А. Методика викладання математики в початкових класах: Навчальна книга. - Тернопіль: Богдан,
2001.-368с.
Богданович М. В., Лишенко Г. П. Уроки математики в першому класі.
Трирічна початкова школа: Посібник для вчителів. - Харків: Ранок,
1999.-208с.
Богданович М. В. Логічні прийоми формування понять // Початкова школа. - 2004. - №2. - С. 25-27.
Богданович М. В., Маланюк П. М. Міркуй, порівнюй, обчислюй. Збірник

творчих завдань з математики для учнів 4 кл. - Тернопіль: Богдан, 1997. -38с.
Богданович М. В. Математика: Підручник для 1 кл. - К.: Освіта,
2001.-128с.
Богданович М. В. Математика: Підручник для 2 кл. - К.: Освіта,
2003.-160с.
Богданович М. В. Математика: Підручник для 3 кл.- К.:Освіта, 2003.-160с.
Богданович М. В. Математика: Підручник для 4 кл. - К.: Освіта,
2004.-159с.
Богданович М. В. Ознайомлення математичних понять // Початкова школа. - 2001. - №4. - С. 25-27.
Бойченко Т. Цікаві ігри та завдання з математики // Початкова школа. - №4. -С. 23-24.
Бутрін В. Розвиток логічного мислення школярів на уроках математики / Дидактичні вправи // Початкова освіта. 2006.№15 (квітень). вкладка.
Бароннікова К. Розвиваємо логічне мислення / Математика у 1-4 класах / // Рідна школа.1997.№6.С. 25-26. +
Бажутіна С.Деякі особливості одарованих школярів//Директор школи, ліцею, гімназії.-
2005.-№1.-С. 67-71.
Василів І. І. Система дидактичних пізнавальних завдань для організації самостійної роботи учнів на уроках загально технічних дисциплін. - К.,
1994.-С. 133.
ДОДАТКИ
Цікаві задачі і завдання з математики для учнів початкових класів
Логічні задачі

1 2 3

скачати