Ім'я файлу: Лінолеум.docx
Розширення: docx
Розмір: 40кб.
Дата: 06.05.2023
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Кафедра технології будівельних конструкцій і виробів

Індивідуальна робота

на тему:

Виготовлення лінолеуму – сировина, технології, властивості
Виконав: студент групи ХТІ-41

Остапович І. Ю.

Перевірив:

Зозулинець В. В.

Київ 2022

Зміст

1. Вступ……………………………………………………….3

2. Історія………………………………………………………3

3. Види лінолеуму залежно від сировини…………………..5

4. Види лінолеуму за структурою поверхні………………...9

5. Класи лінолеуму…………………………………………...10

6. Особливості виготовлення лінолеуму……………………11

7. Основні властивості лінолеуму…………………………...14

8. Застосування лінолеуму…………………………………...15

9. Укладання лінолеуму……………………………………....18

10. Висновки…………………………………………………..20

11. Використані джерела……………………………………..21

Вступ

Підлогові покриття вже давно завоювали серця людей, а їх різноманітність вражає своєю широтою. Але все-таки найбільш затребуваним за останні роки є лінолеум.

Лінолеум (від лат. linum — «льон», «полотно» і oleum — «олія») — гнучке водонепроникне штучне полотно, щільний синтетичний рулонний матеріал для покриття підлоги і стін. Виробляється у вигляді рулонного полотна з натуральних компонентів або пластмас.

Його популярність легко пояснити: він досить міцний, вологостійкий, не піддається кислотам і жирам, до того ж, ціна лінолеуму досить низька. І незаперечна перевага - простота миття лінолеуму, особливо в приміщеннях, що вимагають постійного вологого прибирання. Якщо правильно вибрати, укласти, та ще й доглядати за лінолеумом, то можна додати таку характеристику, як довговічність.

Історія

Відомо, що методом промаслювання тканини вікінги надавали вітрилам своїх драккарів додаткову міцність та захист від води та солі. 1627 рік відзначений появою виробництва «промасленого полотна», яке можна вважати далеким предком лінолеуму. Приблизно через сто років зафіксовано його застосування як покриття для підлоги. Натан Сміт запатентував цей матеріал у 1763 році з таким описом: «… на тканині знаходиться маса, що покриває її, із суміші смоли, живиці, іспанського коричневого барвника, бджолиного воску і лляної олії, яка наноситься в гарячому стані».

У 1843 році вперше згадується використання природного каучуку та додавання меленої пробки при виробництві полотна. Так виник камптулікон (грец. кампто - гнути, згинати). Камптулікон був прямим попередником лінолеуму. Матеріал швидко набув популярності, але 10 червня 1846 року Р. У. Томсоном запатентовано першу у світі автомобільну шину, що незабаром викликало стрибок цін на каучук, який застосовувався для виробництва камптулікону. Виробники стали шукати заміну сировині, що подорожчала; замінником каучуку стали лляна олія та лляна оліфа (пізніше її замінив ліноксин).

19 грудня 1863 року англієць Фредерік Волтон отримав патент № 209/1860 на виробництво лінолеуму. Це був той самий камптулікон, але в його інгредієнтах не було каучуку. Пізніше шотландець Майкл Нейн (англ. Michael Nairn ) значно вдосконалив технологію виробництва цього покриття для підлоги.

Промислове виробництво лінолеуму вперше розпочато компанією Walton, Taylor and Co. 1864 р. у місті Стайнес, поблизу Лондона. Спочатку лінолеум отримували на тканинній (джутової) основі з рослинних олій (лляної, соняшникової, тунгової), коркового борошна та ін) - так званий гліфталевий лінолеум.

Все змінилося, коли ринок підкорили дешеві полімерні матеріали. Лінолеум не став винятком. У п'ятдесятих роках по всьому світу прокотилася хвиля змін, і натуральний матеріал практично зник з ринку, поступившись місцем ПВХ-покриттям. Але дивна річ - полівінілхлорид є речовиною, яка виготовляють з нафти. А в сімдесяті роки двадцятого століття настала криза, яка підняла ціну нафти. Так що ПВХ став теж не дуже дешевим. І ось тут виробники знову згадали про натуральний варіант. Правда, з'явилися й інші технології, які змінили підхід до колірного оформлення даного підлогового покриття. [1]

Одна з новітніх - це оксидування вапняно-смоляного грануляту. Саме вона дозволила отримати лінолеум з різним колірним відтінком.

Види лінолеуму залежно від сировини

Серед усіх видів лінолеуму за складом відрізняють:

  • Натуральний (мармолеум);

  • з ПВХ;

  • алкідний (гліфталевий або вальтоновскій);

  • нітроцелюлозний (колоксиліновий);

  • гумовий (гумово-каучукова суміш, релін).

Натуральний лінолеум (мармолеум) - завжди виготовляють із екологічно чистої природної сировини. В основі лежить мішковина (джутова тканина), яку просочують лляною олією з додаванням деревного борошна, живиці, натуральних смол дерев, вапняку, природних барвників. Рулонний матеріал: ширина – 200 см, довжина – 30 м, товщина – 2–3,8 мм. [2]

За європейськими стандартами, натуральний лінолеум як мінімум на 30% має складатися із лляної олії. Перевірити це просто, від натурального лінолеуму виходить специфічний запах лляної олії протягом перших 20-30 днів після укладання. Завдяки своєму натуральному вигляду лінолеум має явні переваги перед іншими покриттями для підлоги: має яскраві кольори, перешкоджає розмноженню бактерій і вірусів, крім того, це абсолютно безпечний продукт, з найвищою зносостійкістю серед усіх видів, антистатичний і важко займається. Саме тому укладати натуральний вид лінолеуму потрібно скрізь де можна, починаючи від житлових квартир і закінчуючи торговими центрами. Але сам процес укладання натурального лінолеуму не такий простий, а має кілька нюансів. Так що роботу краще довірити ремонтнику з досвідом, адже буде дуже шкода зіпсувати натуральне покриття своїми руками, тим більше його вартість на порядок дорожча за будь-який інший вид лінолеуму. Напевно, це і є головна причина його не високої популярності, на відміну від ПВХ лінолеуму.

Полівінілхлоридний лінолеум (ПВХ) - виготовляють з полівінілхлориду (40–45 %), дибутилфталату (17–23 %), стабілізатора (до 1 %), наповнювачів: деревне борошно, тальк тощо (19–35 %), пігментів (5–15 %). Випускають у вигляді полотна, ширина якого 1200–2400 мм, товщина – 1–6 мм і довжина – до 12 м. Найбільш індустріальний вид покриття – полівінілхлоридний лінолеум на тепло-, звукоізоляційній повстяній або синтетичній спученій основі виробляється відповідно до ДСТУ Б В.2.7-20-95 “Лінолеум полівінілхлоридний на теплозвукоізолюючій підоснові”. Застосовують для влаштування підлог у приміщеннях з підвищеними вимогами до звуко- та теплоізоляції (житлові приміщення, номери готелів, громадські будівлі). Полівінілхлоридний лінолеум без підоснови виробляється відповідно до ДСТУ Б В.2.7-21-95 “Лінолеум полівінілхлоридний багатошаровий та одношаровий без підоснови”. Нині понад 80 % усього лінолеуму, що випускається у світі, припадає на ПВХ-лінолеум. У західних країнах ПВХ-лінолеум прийнято називати ПВХ-покриттям, тоді як у нас усі види гнучких покриттів для підлоги називають лінолеумом. Із загальних недоліків варто відзначити горючість матеріалу. За своєю структурою вони поділяються на гомогенні та гетерогенні. [2]

Гомогенний лінолеум є цілісним матеріалом без основи. При великій товщині – дуже живуче покриття. Тому його можна сміливо укладати у приміщення з найжорсткішими умовами експлуатації. Щоб додати особливих властивостей даному покриттю, виробники додають спеціальні прошарки. Тоді підвищується звуко-, гідро - і навіть електроізоляція матеріалу. [3]

Але підібрати його до інтер'єру навряд чи вийде, справа в тому, що за технологією виробництва малюнок покриття виходить тільки простий однотонний або крапчастий. Ще один недолік гомогенного лінолеуму - вапно. Точніше, трапляється, що виробники додають його занадто багато, надалі це доставить вам масу проблем. Уникнути вищеописаних проблем дуже просто, перед покупкою зігніть кут лінолеуму, якщо лінолеум потріскався або з'явилася біла смуга, краще відмовитися від нього.

Гетерогенний лінолеум на відміну від гомогенного має щонайменше кілька шарів. Існує безліч варіантів цього виду лінолеуму. Як правило, основою є скловолокно. Як підкладки можуть бути тканинні та нетканинні матеріали, а також натуральна пробка або спінений ПВХ. Товщина покриття буває від 2 до 6 мм. Виробництво гетерогенного лінолеуму набагато важче гомогенного, відповідно ціна на перший вища. Зате він відрізняється широким, практично необмеженим вибором кольорів та текстур, аж до імітації шкіри, дерева, плитки, металу. [3]

Алкідний (гліфталевий або вальтоновскій) лінолеум - виготовляють на тканинній основі промазним способом.Лінолеумну пасту одержують із фталевого ангідриду, гліцерину та модифікувальних добавок. Випускають 1800–2000 мм завширшки, 2,5–5,0 мм завтовшки, не менш як 20 м завдовжки. Технологія дозволяє виробляти продукт різних кольорів, з вибором малюнка, що значно полегшує підбір покриття до інтер'єру. До того ж він має відмінні звукоізоляційні та теплоізоляційні властивості. Однак він має ряд недоліків: погану стійкість до перепадів температури, крихкість і ламкість за мінусової температури, схильність до появи тріщин і зламів. В Україні алкідний лінолеум на тканинній основі після 2000 року не випускався. [2]

Колоксиліновий (нітроцелюлозний) лінолеум – безосновний. У рулоні його 20 м, ширина – 1000–1600 мм, товщина – від 2 до 4 мм. Колір червоний або коричневий. Має високу еластичність, пружність, добре чинить опір стиранню. Недолік – підвищена займистість. Основною сировиною для виробництва цього виду лінолеуму служить колоксилін – продукт обробки целюлози нітрирувальною сумішшю. В Україні колоксиліновий лінолеум не виробляють. [2]

Гумовий лінолеум (Релін) - виготовляють дво- чи тришаровим. Основний шар – нафтовий бітум з подрібненою гумою і азбестом. Верхній (лицьовий) шар – з кольорової гуми на синтетичному каучуку з наповнювачами. Довжина рулонів реліну – не менше ніж 12 м, ширина – 1000–1600 мм, товщина – 3–5 мм. Кожен шар виготовляють окремо з наступним дублюванням на барабанних пресах і одночасній вулканізації гуми. Релін еластичний, водо-, кислото-, лугостійкий, звукопоглинальний. В Україні гумовий лінолеум після 2000 року не випускався. [4]

Види лінолеуму за структурою поверхні

Виходячи з особливостей поверхні, види лінолеуму мають різні назви і характеристики:

  • глянцевий (візуально виглядає дорого і респектабельно, але не використовується в приміщеннях з великою прохідністю, де може швидко потемніти);

  • гладкий (найбільш поширений і цінний через без рельєфної поверхні, декорується у вигляді однотонної поверхні або з малюнком);

  • матовий (відблиск у нього приглушений і фактично непомітний, тому дана різновид вважається універсальною і найбільш довговічною серед інших варіантів);

  • рельєфний (дозволяє створювати особливий малюнок, який підвищує рівень естетичності);

  • шорсткий (запобігає виникненню травм і нещасних випадків з причини низького рівня ковзання, тому особливо затребуваний в громадських установах і на сходових майданчиках). [3]

Класи лінолеуму

Для оптимізації витрат на монтаж підлоги лінолеум поділили на декілька класів стирання та зносостійкості. Схильність лінолеуму до стирання перевіряється за допомогою спеціальних тестів на високоточному вимірювальному обладнанні, під час яких досліджувані зразки піддаються дозованим абразивним впливам.

Загалом існує 4 групи зносостійкості лінолеуму, які мають відповідне маркування:

- літерою «Т» позначається матеріал високої зносостійкості, у якого товщина за весь період випробувань зменшується максимум на 0,08 мм;

- тверде покриття, що стирається не більше, ніж на 0,15 мм і позначається літерою «Р»;

- якщо товщина робочого шару виробу зменшується на 0,3 мм, то йому присвоюється літера «М»;

- матеріал з позначкою «F» не може стиратися більше, ніж на 0,6 мм. [5]

Індекс зносостійкості

Аби підлогове покриття якомога більше відповідало майбутнім умовам експлуатації, європейським стандартом EN685 було виділено кілька різновидів матеріалів, що відрізняються між собою рівнями зносостійкості. Клас стійкості лінолеуму до зношення позначається двома цифрами. Перша характеризує тип приміщення, а друга – вказує на ступінь навантаження на покриття, змонтоване в такому приміщенні. Побутові кімнати позначаються цифрою 2, офісні приміщення з імовірністю підвищених навантажень – цифрою 3, місця скупчення великої кількості людей та промислові майданчики – цифра 4.

Кожна з перерахованих вище підгруп має 4 рівні інтенсивності навантаження:

- 1 – присвоюється приміщенням з найменшими навантаженнями;

- 2 – відповідає впливам середньої інтенсивності;

- 3 і 4 – придатні для застосування у приміщеннях з високими або дуже високими навантаженнями. [5]

Особливості виготовлення лінолеуму

Найпоширеніший матеріал для покриття підлоги – лінолеум, який випускають з основою і без неї.

Каландровим способом виготовляють безосновний лінолеум; змішують компоненти; пластифікують масу на вальцях при температурі 130 – 150 °С і отримують полотно на каландрах. Лінолеуми на підоснові виготовляють промазним способом: лінолеумну пасту наносять на рухому підоснову (джутові, кенафні тканини та повстяна підкладка) з наступною термообробкою у камерах і ущільненням на каландрі.

Основні компоненти, з яких виходить міцне підлогове покриття:

  • Смоляна основа з полівінілхлориду і полімерів;

  • Барвники;

  • Крейда;

  • пластифікатори;

  • Парафор;

  • ПВХ основа.

Далі алгоритм виробництва залежить від технології. Гомогенний, або однорідний, лінолеум має єдиний склад по всій товщині. При його виробництві рідка ПВХ-маса збагачується добавками, що поліпшують вигляд і міцність готового виробу, а потім розкочується в пласти і ріжеться. Дорогі види гомогенного лінолеуму містять в складі велику кількість ПВХ, пластифікаторів і поліуретану, завдяки яким структура набуває підвищену щільність і гладкість.

Гетерогенний лінолеум — це багатошарове покриття, яке створюється за екструзійною технологією. Спочатку готується маса з ПВХ смоли, пластифікаторів, пігментів. Нижній шар виготовляється зі спіненого ПВХ або синтетичної повсті, в рідкісних випадках, підкладка може виготовлятися з джуту. Додатково підкладка просочується пастою на основі ПВХ, завдяки якій набуває властивостей еластичності, гігроскопічності і міцності.

Деякі виробники додають ще один шар — скловолоконне полотно, що надає виробу підвищеної міцності. Якщо гомогенний лінолеум може мати однотонну, монохромну забарвлення, то гетерогенне покриття відрізняється різноманітністю малюнків. Такий лінолеум може прикрашатися принтами дерева, каменю, абстрактними малюнками. Малюнок може наноситься шляхом додавання декоративного шару або за допомогою спеціальної барабанної машини. Лицьова сторона також покривається шаром поліуретану — чим він товстіший, тим краще витримує різні пошкодження, стирання.

Сучасний натуральний лінолеум виготовляється з наступних інгредієнтів:

• Деревне борошно.

• Деревна смола з хвойних порід.

• Лляна олія.

• Вапно у вигляді порошку.

З цих матеріалів виготовляється так звана лінолеумна маса, яка визріває в спеціальних бункерах при температурі не нижче + 30С. Термін визрівання - один тиждень. Потім в цю масу додають натуральні барвники. Саме на цьому етапі відбувається оксидування льняного масла, в результаті чого виходять гранули різного кольору. Варіюючи кількістю гранул того чи іншого кольору, можна досягти певного забарвлення матеріалу.

Далі йде пресування на спеціальній установці, яка носить назву каландровій машини. З неї виходить пласт шириною один метр, який розрізається на смуги. Вони в свою чергу укладаються на джутову основу. Зверніть увагу, що смуги укладаються внахлест відносно один одного. Після чого напівготовий матеріал пропускають знову через каландрову машину, знижуючи товщину лінолеуму. До речі, цей розмірний показник варіюється від 2 мм до 5 мм.

Наступний етап - сушка в сушильних камерах протягом двох тижнів. В кінці цього етапу ми отримуємо готовий лінолеум. Правда, його зносостійкість ще не відповідає сучасним вимогам. Тому проводиться додаткова процедура - нанесення захисної прозорої плівки. Ця технологія називається ЕТС (easy to clean). На цьому виробництво натурального лінолеуму можна вважати закінченим. [6]

Основні властивості лінолеуму

Багато вже було розказано про лінолеум і характеристики вище, але варто узагальнити матеріал. Отже, дане підлогове покриття відрізняється:

  • екологічністю;

  • антистатичність;

  • дивовижною зносостійкістю;

  • стійкістю до дрібних займань, в тому числі, попелу від сигарет;

  • стійкістю по відношенню до мінеральних масел;

  • стійкістю до підвищеної вологості і мінливих температур повітря;

  • бактерицидними властивостями;

  • можливістю швидкого очищення;

  • простотою укладання і експлуатації;

  • доступною вартістю.

Плюс ще 2 додаткові і важливі властивості: може бути вмонтований поверх «теплої підлоги» і не схильний до утворення вм'ятин від меблів.

Люди цінують таке покриття за те, що воно не вигорає, не вицвітає і не змінює своїх властивостей і геометрії під впливом різних факторів. Тому, при різноманітності типорозмірів, фактури і відтінків, серед багатої палітри цього підлогового покриття буде нескладно вибрати оптимальний варіант.

У лінолеуму один недолік: оскільки це — багатошарове полотно, будь-яка перестановка меблів та гарнітурів «волоком» порве поверхню. Пошкодження в такому випадку неминучі. І лінолеум доведеться замінити.

Також не слід забувати, що крім натурального різновиду, всі інші створюються із штучних матеріалів. Отже, термін їх придатності не може перевищувати 10-ти років. І тільки при наявності посилених прошарків він може досягати 15 років використання.

Застосування лінолеуму

В залежності від призначення лінолеум буває:

1. Побутовий лінолеум. Має середню зносостійкість. Вона варіюється в показниках 21-23. Зате високі дані шумоізоляції. Матеріал даного виду приємний при дотику. Екологічно чисте покриття у вигляді побутового лінолеуму відрізняється декоративністю і доступністю ціни. Щоб кімната виглядала красиво, цілком можна підібрати моделі середньостатистичної вартості. Головне, щоб товщина захисного покриття перевищувала 0,3 мм.

Основна перевага даного різновиду — в різноманітності фактури. Вони створюються для різних стилів і напрямків дизайну інтер'єру. Наприклад, для кантрі ідеальним рішенням буде лінолеум з малюнком під камінь або деревину. А для класичного стилю — під плитку.

При занадто низькою ціною, звертайте увагу на якість матеріалу. І не використовуйте побутовий лінолеум в прохідних кімнатах та приміщеннях. Він придатний виключно в житловому просторі, а не для кухонь, холів і передпокоїв.

2. Лінолеум напівкомерційний. Клас зносостійкості на порядок вище. Він стане в нагоді для прохідних кімнат, холів, прихожих і офісів. Іноді застосовується в громадських будівлях. Показники зносу варіюються в межах 31-34. Напівкомерційний лінолеум цінується ізоляційними якостями і естетичним виглядом. Його багатошарова структура має товстий верхній шар, у межах 0,5-0,58 мм

Напівкомерційний лінолеум чудово виглядає в житлових кімнатах і приміщеннях з відносно високою прохідністю, типу невеликих офісів.

3. Комерційний лінолеум. Довговічний і максимально зносостійкий. Його стираність дорівнює, хіба що мармуровій плитці. Тут не можуть залишатися сліди від каблуків або меблів. Не дивно, що він необхідний у приміщеннях з високою прохідністю. Стелять його в ігрових кімнатах, торгово-розважальних центрах і великих офісах ще й тому, що він не горить. Стійкість до агресивного середовища та захист від вологи дозволяє використовувати на виробництві. Хороша звукоізоляція матеріалу цінується, щоб укладати його в навчальних закладах. Ще комерційний лінолеум називають промисловим. Клас зносостійкості високий. Зазвичай встановлюється від 41 до 43. Тому служить такий лінолеум не менше 10 років, навіть якщо його постелили у терміналі аеропорту.

4. Сценічний лінолеум. Підходить для різної діяльності. Вже з назви зрозуміло, що можна стелити в танцювальні класи і театральні установи. Його поверхня відрізняється двома показниками — надпотужністю і гнучкістю. Звичайно, покриття є антиковзаючим, але при цьому м'яким і комфортним. Пружність і високий рівень шумо - і эхопоглинання дозволяє використовувати дане підлогове покриття в театрі. Щоб сценічний лінолеум не змінив свою геометрію, в ньому є важливий, армуючий скловолоконний шар.

5. Автолінолеум. Ніякі інші види лінолеуму не дозволяють використовувати його в транспорті — тільки цей. Причина — у його високій стійкості до механічних навантажень. Тільки тоді він може встояти перед неперервним людським потоком. Ще даний різновид називають коротко і просто автолін. Він безпечний, атравматичний і відрізняється простотою монтажу. Застосовується в маршрутних таксі та автобусах, ж/д вагонах і тролейбусах. Враховуючи його стійкість до деформації, служить не один рік. Ще треба пам'ятати і про його низьку горючість і низьке димоутворення. Тобто при спалахах покриття, воно згасає саме.

6. Виставковий лінолеум. Використовується тривало і багаторазово. Може підміняти собою ковролін. Часто характеризується дуже яскравими, насиченими, запам'ятовуваними відтінками. Відрізняючись простотою монтажу, успішно використовується як підлогове покриття для вистав, виставок, концертів. Підходить для проведення показів мод, коли його вистилають як подіум. Вже з'явилися у продажі моделі виставкового лінолеуму, який при невеликій загальній вазі покритий спеціальним шаром з тривимірним полімером. Це значно подовжує його експлуатаційний термін.

7. Спортивний. Не належить до офіційних видів лінолеуму. Але має особливі характеристики, які змушують виділити його в окремий вид. Він пружний, гнучкий, безпечний для травм і візуально ефектний. Його міцність при зовнішній красі змушує звертати увагу на підлогове покриття. Зовсім не слизький лінолеум, який швидко сохне, підходить для проведення спортивних змагань, тому що не має швів. [7]

Укладання лінолеуму

Укладання лінолеуму складається з наступних етапів:

1. Нарізка матеріалу.

2. Холодне зварювання лінолеуму.

3. Після вварювання шнура — видалення надлишків матеріалу.

Дане укладання схоже на монтаж ПВХ-покриття. Воно називається сухим способом укладання.

Але є також і другий варіант — клейовий. Слід також пам'ятати, що нинішній клей для лінолеуму, здебільшого — дисперсійний. Його 1/3 складу — це вода. І вона повинна випаруватися після проведення процедури приклеювання. Але якщо покриття гігроскопічне, то під впливом води, воно змінить свої обсяги.

Але є відмінності з установкою природного лінолеуму:

  • вологість підлоги — не більше 3,5%;

  • акуратність ведення процесу приклеювання і накладання лише певної кількості клею, тому що під його впливом (точніше, просочення вологи від нього) змінюються геометричні пропорції покриття, якщо основа має низький рівень гігроскопічності;

  • підбір швидковисихаючого клею дозволяє не впливати на початкові розміри лінолеуму;

  • стикувати його треба тільки в області порогів.

А взагалі укладання лінолеуму ділиться на 3 види:

1. Вільне. Покриття по периметру «обрамляється» плінтусом. Але такий варіант підходить в кімнаті з площею до 20 м2. Так як накладання полотнищ і утворення стиків тут неприпустимо.

2. Приклеювання. У цьому процесі задіяні мастики і клеї. Ними можна обробити будь-які види лінолеуму. Спосіб застосовується в різних за площею кімнатах.

3. За рахунок двостороннього скотчу. Цей варіант частіше застосовують у приміщеннях, де площа більше, ніж 20 м2. Але ще слід не забути про посилений натяг полотна. [7]

Висновки

Складно знайти більш класичне покриття для підлоги, ніж лінолеум. За півтори сотні років від моменту початку його виробництва, лінолеум встиг прижитися як найпоширеніше підлогове покриття. Важко знайти сім'ю, яка хоча б раз у житті не використовувала лінолеум у своєму домі.

Велика різноманітність малюнків дозволяє створити оригінальний вигляд підлоги або імітувати різні матеріали. Лінолеум підкорює не тільки своїм естетичним виглядом, але і характеризується як зносостійкий, безшумний у використанні і простий в укладанні підлоговий матеріал. А гігієнічність лінолеуму не викликає суперечок та сумнівів. В деяких випадках лінолеум – просто незамінний матеріал для покриття підлоги.

Використані джерела

  1. Jones, M.W. (21 Nov 1918). The history and manufacture of floorcloth and linoleum. Society of Chemical Industry.

  2. Будівельне матеріалознавство: Навчальний посібник. // Т.М. Пащенко, З.І.Світла – К.: Аграрна освіта, 2009. – 434 с.

  3. ДСТУ Б В.2.7-159:2008 Матеріали та вироби полімерні для покриття підлог. Класифікація.

  4. Лінолеум; Релін, гумовий лінолеум // / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 118; 168.

  5. EN 685:2005 Resilient, textile and laminate floor coverings –Classification.

  6. Етапи виникнення і розвитку лінолеуму. [Електронний]: [Веб-сайт] – режим доступу: https://polmall.com.ua/ua/etapy-vozniknoveniya-i-razvitiya-linoleuma/

  7. Лінолеум – види, властивості, застосування. [Електронний]: [Веб-сайт] – режим доступу:https://ibud.ua/ua/post/linoleum-vidy-svoystva-primenenie-504

скачати

© Усі права захищені
написати до нас