Від зернини до хлібини, хлібом славиться земля

Ім'я файлу: Від зернини до хлібини, хлібом славиться земля.docx
Розширення: docx
Розмір: 105кб.
Дата: 25.02.2020
скачати
Пов'язані файли:
Sport in meinem Leben.docx
Єднак О.В..pdf
еда.docx
6.pdf
1.pdf
цікаві бізнес ідеї 2021-2022 років.docx
сценарій.docx

Виховна година у 3-4 класах "Від зернини до хлібини, хлібом славиться земля"

Мета: розширювати і поглиблювати уявлення дітей про те, як вирощують хліб, і

як він потрапляє на стіл до нас; коригувати увагу, пам'ять, сприйняття,

мову, розвивати дрібну моторику пальців; виховувати любов до хліба,

вчити шанувати працю хлібороба.

Обладнання: ілюстративний матеріал, тісто.
ХІД ЗАХОДУ:

І. Організаційна частина

ІІ. Основна частина

Вихователь

Сьогодні ми поведемо мову про те, без чого не можна уявити ні степової далі, ні світанку, ні рідного дому, ні самого життя. А про що саме, спробуйте дізнатися, відгадавши загадку.

Хоч не солодкий,

Та дуже смачний,

Хоч сам маленький,

Проте дорогий,

Сядем обідати, -

Він на столі.

Люблять його

І дорослі, й малі.

(Хліб)

Розповідь вихователя з елементами бесіди

- З давніх часів і до наших днів в усіх народів вважалося найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Український народ понад усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб – достаток, сіль – гостинність і щирість, честь – то людська гордість.

Будь-яке свято не обходиться без паляниці, хлібом і сіллю зустрічають дорогих гостей, з хлібом проваджають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого (на здоров’я і достаток), виряджаючи сина в далеку дорогу, мати загортала в рушник житній окраєць. В останню дорогу виряджають людей, теж з хлібом. Наше життя нерозривно пов’язане з хлібом. Він з нами в повсякденному житті; в горі і в радості.

- Діти, ви коли-небудь нюхали, як пахне хліб?

Читання віршів про хліб

1. Ви знєте, як пахне хліб?

Диханням сівача, вогнем безсонних діб.

Трудом і творчістю, людським потом гарячим

Він пахне так, як пахнуть медом соти.

2. Він пахне степом, сонцем у жнива,

Коли, мов князь, сповзе з лопати,

Вже хліб печуть і дух життя багатий.

Поволі завойовує права.

3. Ось він – хлібчик духовитий

З хрустом кірочки смачний

Ось він теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожний дім

Завітав, з’явився він.

Вихователь

Є хліб - свято в домі, немає – біда, нещастя. Як же треба берегти хліб – кожен шматочок, кожну скоринку, крихту!

Ще з пелюшок привчали дитину любити і шанувати хліб. Дуже пильнували, щоб хліб не падав на підлогу. А як упаде, слід підняти його, перепросити, поцілувати і з’їсти.

Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна через нього переступати. Потрібно підняти, обтрусити і покласти на видному місці для птахів.

За гріх вважалося надкусити і не доїсти шматок хліба.

Як гірко буває, коли ми бачимо шматок хліба в коридорі, під партою.

Він – запорука наших радостей і надій.

Як говорили в давнину: «Земля на зернині стоїть».

Існує багато народних повір’їв про хліб, своєрідних законів, переступати які було великим гріхом.

1. Хліб ніколи не купували, щоб на нього не перейшов чужий дух, а випікали тільки круглої форми, як сонце. Бо на хлібові і сонці тримається людське життя.

2. Випікали хліб у суботу. І дивились — якщо хліб гарно вдається — то буде вдача цілий тиждень, глевкий — на сльози, підгорить — на смуток, потріскається — чекай новини.

3. Хліб пекли для кожного окремо: хлібина мамина, татова, бабусина, і малечі по паляниці. І одна чи кілька хлібин «на позику», бо позичати чиюсь найменовану хлібину не можна — відведеш щастя від хати.

4. По тому, який виходив весільний коровай, передбачали долю нової сім'ї. Тому пекти коровай просили людину добру і вмілу.

5. Зі столу ніколи не прибирали хліб, який лежав на вишиваному рушнику, або прикритий ним, щоб нечиста сила не потрапила в хату, щоб не перевівся достаток у домі.

Читання прислів’їв:

Що посієш, те й пожнеш.

Зима без снігу, літо без хліба.

Нема святішої святині, як хліб на нашому столі.

Сила від хліба, хліб від землі.

Весною не посієш - восени не збереш.

Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

На чорній землі білий хліб родить.

Земля – матінка, а хліб – батечко.

Хліб житній – батько рідний, гречана каша – мати наша.

Без хліба суха бесіда.

Без хліба нема обіду.

Хліб – усьому голова.

Найсмачніший хліб від свого мозоля.

Риба – вода, ягода – трава, а хліб усьому голова.

Довелося бідувати на хліб-сіль заробляти.

Де хліб та вода, там немає голода.

Коли хліб на возі, нема біди в дорозі.

Нема хліба без роботи, нема роботи без хліба.

Паляниця – хлібові сестриця.

Хліб батько, вода мати.

Багато снігу – багато хліба.

Діти, так з якими словами асоціюється хліб…

Асоціативний кущ

Діти, давайте пригадаємо, які ви знаєте хлібобулочні вироби.

Імен багато має хліб

Є гарні і незвичні –

Рогалик, торт, батон, пиріг

І паска й паляниця.

(булка, печиво, бублик, хрустики, круасани, сухарики, пельмені, вареники, пиріжок, коровай тощо)

Фізкультхвилинка

А ми зерно сіяли, сіяли

У земельку чорную, свіжую.

І з’явилися першії листочки.

І з них повні, гарні колосочки.

До сонечка повернулись.

І сонечку усміхнулись.

Вітер колосочки хитає,

До зерняток промовляє.

Ви – і повні, й жовтороті,

Буде урожай хороший.

Відстеження шляху хліба від зернини до столу.

Вихователь

- Сьогодні ми пройдемо той шлях, яким проходить хліб з поля до столу.

- З чого починається хліб?

(Виходить учень із колосками)

- Я виріс із зернятка, яке восени посіяли у землю.

Взимку спочивав під пухким шаром снігу.

Весною проріс маленьким росточком. Ріс, ріс, набирався сил і став прекрасним колоском.

У жнива мене скосили, обмолотили і відвезли на елеватор, посушили.

- У млені змололи і яперетворився на біле борошно.

На хлібопекарні з мене спекли духмяний хліб.

Читання віршів учнів

1. На весні посію

Зерна в полі чистім,

Хай над ними світить

Сонце променисте.

2. Жито дозріває

На горі за гаєм,

Зерна обважніли

На міцнім стеблі.

Колоски схилились

Це вони вклонились

За тепло і соки

Матері – землі.

3. На веселім вітрі

Зашумить колосся,

Стане долотою

Урожайна осінь.

4. І зерно в комори

Річкою поллється,

А люди помелють –

Борошном назветься.

5. На заводі пекар

Хліб спече з любов’ю,

Скаже: „Любі діти,

Їжте на здоров’я”.

Колись давно люди хліб не купували в магазинах, а господині пекли його вдома в печі. І в наш час деякі господині випікають хліб вдома. Сьогодні я вам розповім, як люди навчилися робити перше тісто і пекти хліб.

Легенда про перше тісто

Людина побачила на березі річки плоский камінь, присіла перед ним, насипала на камінь жменю зерна і почала розтирати його. Вона із самого каменю почала злизувати їстівний порошок. Розтирала зерна ще і ще, змітала їх у долоню, висипала з долоні в рот. Жувати було набагато краще. А води можна було напитися з річки, що хлюпала поблизу. Через багато, багато років людина помітила, що в тому камені утворилася заглибина, в якій після дощу утворювалася вода. Одного разу, насипавши в заглибину зерна, розтерши і розмішавши його з водою, людина вперше одержала тісто. Воно було жорстке. Це було перше тісто у світі.

    Якось восени, коли не було на небі сонця, людина підсушила своє тісто на вогні. Тісто почорніло. Але всередині гаряче і виявилось смачне. І тоді розум людині підказав, що тісто треба класти на камінь і пекти на вогні.

   Коржик, спечений на гарячому камені, - ото й був перший печений хліб на світі. Відтоді й пішов хліб по землі.

Сьогодні я принесла вам показати, яке ж воно тісто.

  Завдання «Пекарі»

А зараз, давайте уявимо собі, що ми з вами пекарі. (У кожного на парті є кусочок тіста. З нього ви повинні зліпити хлібобулочні вироби. Працюємо швиденько, хто зробив піднімає руку. (приступаємо до роботи).

Подяка за хліб

Ой, який цей хліб смачний:

І м’який,і запашний!

Пахне працею людей,

Пахне він пекучим сонцем Та ще й жаром від печей.

Спасибі всім трудівникам:

Трактористам, косарям,

Водіям і пекарям,

Сонцю ясному й землі за цей хліб на столі!
ІІІ. Підсумок

Бесіда

1. З чого починається хліб?

2. Який шлях проходить хліб від зернини до столу?

3. Які прислів'я про хліб ви запам'ятали?
Вихователь

Ми не кожного дня співаємо пісні про хліб, розповідаємо вірші про працю хлібороба. Тож давайте поважати працю інших і шанувати хліб тихою любов’ю.

Це значить, що ви ніколи не викинете шматочок хліба, не залишите його на підвіконні, а побачивши таке, піднімете хліб із землі, а хліборобу вклонитесь за його працю.
Пам'ятаймо, що в хлібі – велика праця.
Пам'ятаймо завжди, що хліб – святий.

Шануймо його так, як шанували наші предки.
Гості наші дорогенькі!
Добра Вам бажаємо,
І за добрим звичаєм
Хлібом пригощаємо!

(Звучить «Пісня про хліб»)

скачати