1   2   3   4   5   6   7
Ім'я файлу: Єднак О.В..pdf
Розширення: pdf
Розмір: 841кб.
Дата: 05.02.2020
Пов'язані файли:
Sport in meinem Leben.docx
Від зернини до хлібини, хлібом славиться земля.docx
еда.docx
6.pdf

1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Тернопільський національний економічний університет
Юридичний факультет
Кафедра конституційного, адміністративного та фінансового права
ЄДНАК Олександр Валерійович
Конституційні основи четвертого покоління прав людини: порівняльно-
правовий аналіз / Constitutional foundations of the Fourth Generation of
Human Rights: comparative legal analysis
спеціальність 081 – Право магістерська програма – Право
Магістерська робота
Виконав студент групи
ПРм-21
О.В. Єднак
________________________
Науковий керівник: к.ю.н, доцент, О.Б. Росоляк
________________________
Магістерську роботу допущено до захисту:
«____» ________________ 2018 р.
Завідувач кафедри
________________ С.К. Гречанюк
ТЕРНОПІЛЬ – 2018

2
АНОТАЦІЯ
Єднак О. Конституційні основи четвертого покоління прав людини: порівняльно-правовий аналіз. – Рукопис.
Дослідження на здобуття ступеня вищої освіти «магістр» за спеціальністю 081 «Право» – Тернопільський національний економічний університет, Тернопіль, 2018.
Робота присвячена висвітленню теоретичних та практичних проблем пов‘язаних з становленням та реалізацією четвертого покоління прав людини. В дослідженні комплексно, системно у порівняльно-правовому аспекті розглядаються теоретичні і практичні проблеми з якими зіштовхується суспільство та держави, що роблять спробу систематизувати та оформити правовідносини, пов‘язані з реалізацією четвертого покоління прав людини.
ANNOTATION
Yednak O. Constitutional foundations of the Fourth Generation of Human
Rights . - The manuscript.
Research on the degree of higher education "Master" with a specialty 081
"Law" - Ternopil National University of Economics, Ternopil, 2018.
The work is devoted to the coverage of theoretical and practical problems associated with the formation and implementation of the fourth generation of human rights. In the study complex, systematically in the comparative legal aspect are considered the theoretical and practical problems encountered by society and the state, which attempt to systematize and formalize the legal relationship associated with the implementation of the fourth generation of human rights.

3
PEЗЮМE
Магістерська poбoтa мicтить 112 cтopiнок, складається з вступу, двох розділів, висновку, cпиcку викopиcтaниx джерел iз 149 нaймeнувaнь.
Мeтою магістерської poбoти вивчення проблематики становлення четвертого покоління прав людини, аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду реалізації конкретних прав четвертого покоління.
Oб’єктoм дocлiджeння є сукупність правовідносин що виникають в процесі зародження та становлення четвертого покоління прав людини.
Пpeдмeтом дocлiджeння
є існуючий правовий статус четвертого покоління прав людини в Україні та за кордоном.
Oдepжaнi виcнoвки тa їx нoвизнa полягає у глибокому аналізі, порівнянні та висвітлені проблематики вітчизняного та зарубіжного досвіду реалізації четвертого покоління прав людини, з урахуванням соціальних, культурних та юридичних розбіжностей у праворозумінні.
Ключoвi cлoвa: права людини, конституційне право, порівняльне право, четверте покоління прав людини.
RESUME
Master thesis contains 112 pages, consists of entry, two sections,
conclusions, list of sources with 149 titles.
The aim of the master thesis the study of the problems of the formation of the fourth generation of human rights, the analysis of domestic and foreign experience in the implementation of specific rights of the fourth generation.
Object of research is a set of legal relationships that arise in the process of the birth and formation of the fourth generation of human rights.
The subject of research is is the existing legal status of the fourth generation of human rights in Ukraine and abroad.
The resulting conclusions and novelty
is based on a deep analysis, comparative and highlighted issues of domestic and foreign experience in the implementation of the fourth generation of human rights, taking into account social, cultural and legal differences in legal thinking.
Keywords: human rights, constitutional law, comparative law, fourth generation of human rights.

4
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….5
РОЗДІЛ І. ПРОБЛЕМАТИКА СТАНОВЛЕННЯ ЧЕТВЕРТОГО
ПОКОЛІННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ……………………………………………….9
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...16
РОЗДІЛ 2. ЮРИДИЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОКРЕМИХ ПРАВ
ЧЕТВЕРТОГО ПОКОЛІННЯ …......................................................................17
2.1. Право на одностатеві шлюби……………………………………………...17
2.2. Право на смерть…………………………………………………………….41
2.3. Право на аборт ……………………………………………………………..62
Висновки до розділу 2 …………………………………………………………..87
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..89
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….94

5
ВСТУП
Актуальність теми: Забезпечення прав людини - ключове завдання людства вже не одне десятиліття. Формування прав четвертого покоління є прямим та пропорційним наслідком стрімкого науково-технічного прогресу, що в силу своєї глобальної дії спричиняє тиск на існуючі суспільні інститути.
Деформація суспільних інститутів, в свою чергу, передбачає імплементацію нових методів регулювання суспільних відносин, або ж коригування девіації.
Імплементація таких інновацій у суспільне життя і є початком зародження та становлення четвертого покоління прав людини. Еволюція прав людини сягнула тієї межі, де визначальним завданням для себе ставить не розмежування компетенції у системі відносин ―держава - суспільство‖, а надскладне завдання окреслення меж автономії людської волі в новому, демократичному та ліберальному суспільстві. Через невпинний локомотив прогресу, рішення які доводиться приймати, щоб за ним встигати набувають все більш радикального характеру. Неоднорідність соціокультурного розвитку держав, в часи глобалізації, потреба чіткої відповіді міжнародної спільноти на виклик часу є надзвичайно важлива, тому проблема реалізації прав четвертого покоління набуває неабиякої актуальності сьогодні.
Мета роботи: Метою магістерської роботи є вивчення проблематики становлення четвертого покоління прав людини, аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду реалізації конкретних прав четвертого покоління.
Завдання: Для досягнення мети дослідження перед собою слід поставити такі завдання:
- дослідити генезис четвертого прав покоління прав людини;
- проаналізувати головну теоретичну і практичну проблематику реалізації четвертого покоління прав людини в Україні та за кордоном;

6
- дослідити зарубіжний та вітчизняний досвід реалізації четвертого покоління прав людини на прикладі права на одностатевий шлюб, права на смерть, права на аборт.
Об'єкт
дослідження.
Об'єктом дослідження
є сукупність правовідносин що виникають в процесі зародження та становлення четвертого покоління прав людини.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є існуючий правовий статус четвертого покоління прав людини в Україні та за кордоном.
Методи дослідження. Для проведення ґрунтовного дослідження теми слід застосувати загальні наукові методи:
- Порівняльно - історичний - для дослідження ретроспективи генези та становлення четвертого покоління прав людини в Україні та за кордоном;
- Теоретико-юридичний - для виявлення головних теоретичних аспектів юридичних моделей механізмів реалізації четвертого покоління прав людини;
- Статистичний - метод порівняльного аналізу кількісних показників, що застосовується в дослідженні для оцінки масштабу явища, що різним чином впливає на процес становлення та реалізацію четвертого покоління прав людини;
- Системний - для окреслення чітких меж юридичних конструкцій, що затсовуються в правовій системі держав як детермінанта четвертого покоління прав людини;
- Діалектичний - для виявлення закономірностей становлення та розвитку четвертого покоління прав людини на прикладі вітчизняного та зарубіжного досвіду;
- Емпіричний - для обробки та синтезу зібраної інформації.
Стан наукового дослідження. Дослідженням проблеми четвертого покоління прав людини приділяють значної уваги вчені як на теренах нашої держави, так і за кордоном. До переліку таких науковців можна віднести:

7
О. Барабаш, Д. Шебаніц, М. Абдулієва, С. Алєксєєв, В. Басік, Л. Глухарева,
С. Івантєв, С.Ченгрок, Д. Конолі, С. Намом, Ю. Дмитрієв, А. Б. Венгеров,
Ю.Шемшученко та ін.
Наукова новизна дослідження. Наукова новизна дослідження полягає у глибокому аналізі, порівнянні та висвітлені проблематики вітчизняного та зарубіжного досвіду реалізації четвертого покоління прав людини, з урахуванням соціальних, культурних та юридичних розбіжностей у праворозумінні, зокрема:
- Окреслено функціонування унікальних моделі реалізації права на одностатевий шлюб;
- На основі компіляції зарубіжного досвіду висвітлено головні переваги та недоліки потенційної можливості легалізації одностатевих шлюбів;
- Здійснено аналіз усіх вітчизняних законодавчих ініціатив з питання легалізації одностатевих шлюбів;
- Відображено ключові моменти ретроспективи евтаназії та її сучасного стану у світі;
- Проведено глибокий аналіз міжнародної судової та законодавчої практики з питань евтаназії, з детальним висвітленням усіх особливостей юридичних конструкцій, їх переваг та недоліків;
- Надано оцінку перспектив легалізації евтаназії в Україні;
- Проведено детальне дослідження зарубіжного досвіду легалізації та заборони штучного переривання вагітності;
- Висвітлено наслідки усіх типових підходів до правового регулювання аборту на прикладі досвіду конкретних країн;
- Здійснено повний аналіз проблематики легалізації абортів.
Практичне значення дослідження. Практичне значення дослідження полягає в тому, що в ньому висвітлений унікальний не лише для України, але
і для цілого світу досвід держав, які в силу власних соціальних, економічних та культурних особливостей сприяють розвитку, або ж заперечують визнання

8 на законодавчому рівні окремих прав четвертого покоління прав людини.
Також на основі аналізу отриманої інформації дослідження сприяє точніший кваліфікації та систематизації головних теоретико-практичних аспектів прав четвертого покоління. Таким чином дослідження може сприяти розробленню власних вітчизняних теоретичних концепцій та практичних юридичних конструкцій що в подальшому сприятимуть виробленню власної унікальної юридичної практики.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні висновки та практичні положення, які містяться у магістерській роботі були опубліковані автором у формі наукової статті у фаховому журналі «Актуальні проблеми правознавства», №4, 2018.
Структура й обсяг дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, трьох підрозділів, висновків та списку використаних джерел.
Загальний обсяг роботи складає 109 сторінок, з них 91 основного тексту.
Список використаної літератури займає 18 сторінок (149 найменувань).

9
РОЗДІЛ I. ПРОБЛЕМАТИКА СТАНОВЛЕННЯ ЧЕТВЕРТОГО
ПОКОЛІННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ
Еволюція суспільних відносин призводить до їх ускладнення через урізноманітнення. Така багатогранність призводить до необхідності створення нових та покращення наявних механізмів регулювання таких суспільних відносин. В свою чергу, згадані вище механізми утворюються шляхом детермінування та розшарування суспільних відносин, що первинно формуються як форми визнання прав людини.
Оскільки обрамлення нових суспільних відносин є явищем динамічним, то і утворення змістовно нових детермінантів переживало свої етапи зародження та становлення. Занурившись у ретроспективу правової
ґенези, права людини прийнято поділяти на покоління - історичний відтинок часу, під час якого виникли та сформувались суспільні уявлення про окремі права людини. На сьогодні прийнято говорити про три покоління прав людини, що вже сформувались, та четверте покоління прав людини, що лише перебуває на етапі становлення.
Перше покоління прав людини пережило своє становлення в часи
Великої французької революції, та американської боротьби за незалежність.
Перше покоління прав людини - це особисті та політичні права людини.
Перше покоління прав людини зародилось в часи абсолютизму, разом з розумінням, що в такому становищі вплив людини на суспільне життя був мінімальним, а вплив держави на будь-які сфери життя людини був безмежним. Саме тому перше покоління прав людини, в першу чергу, несе в собі ідеї рівності в незалежності від майнового стану, кольору шкіри чи віросповідання. Тобто по-суті, перше покоління прав людини вперше окреслило кордони між державним апаратом і людиною, частково розмежувавши сфери впливу, підкресливши цінність та важливість автономії людської волі.

10
Друге покоління прав людини почало своє формування в останні роки першої світової війни. З початком зростання ролі соціальних інститутів, падіння імперій та демократизації суспільства, питання врегулювання соціальних, економічних та культурних прав набуло неабиякої актуальності.
Відображення перших конституційних спроб можна віднайти у конституції
Мексики, Італії і інших країн. Важливим і фундаментальним для міжнародної спільноти є безумовно Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 1966 року. Відмінність від першого покоління полягала в тому, що в разі, якщо для реалізації першого покоління прав людини в основі лежали негативні зобов‘язання держави, то права другого покоління можна віднести до позитивних прав, тобто для забезпечення їх реалізації від держави вимагається ряд необхідних дій.
Третє покоління прав людини - так зване покоління колективних прав.
Основною третього покоління прав людини лежить визнання народу, як основи існування держави. Тобто до переліку таких прав потрібно в першу чергу віднести право нації на самоідентифікацію, та визнання такого права міжнародною спільнотою, право на мир, право на безпеку, безпечне навколишнє середовище тощо.
Проте в ХХІ столітті на тлі стрімкого розвитку технологій, глобалізації та лібералізації суспільства можна сміло говорити про становлення четвертого покоління прав людини. По-суті, четверте покоління прав людини базується на автономії людської волі, як первинна детермінанта до побудови суспільних відносин. За змістом такі права можна розділити на соматичні та трансгуманістичні.
До соматичних прав можна зарахувати такі права людини:
- право на зміну статі;
- право на аборт;
- право на трансплантацію органів;
- право на одностатевий шлюб;

11
- право на евтаназію.
До трансгуманістичних прав можна віднести:
- право на доступ до мережі Інтернет;
- право на віртуальну реальність;
- право на штучну аугментацію (суміжна ланка між соматичними та трансгуманістичними правами).
Проте даний перелік не є вичерпним, оскільки триваючі академічні дискусії постійно звужують чи розширюють приблизний перелік прав четвертого покоління. З цього приводу є цікава думка А. Б. Венгерова, що пропонує називати права четвертого покоління саме правами людства в цілому. Тобто до таких прав можна віднести:
- право на мир
- право на космічний простір
- право на ядерну безпеку
- екологічні права
- права, що пов'язані з інформатизацією суспільства
Така позиція є досить популярною, і її коріння сягають кінця другої світової війни, а точніше соціальних процесів, що настали після її закінчення: створення ефективних міжнародних організацій, міждержавних об'єднань, заборона хімічної і біологічної зброї, тощо.
В свою чергу, Ю.А. Дмитрієв до четвертого покоління прав людини пропонує відносити лише права, пов'язані з інформатизацією суспільства.
Побутує думка про існування четвертого покоління прав людини виключно в межах соматичних прав.
Варто також згадати про напрацювання східних сусідів, які ще в 2003 передбачали створення 5 покоління прав людини. На думку С. Івантєва в кінці ХХ століття в Росії було відкрито четверте покоління прав - "духовно- моральні права і свободи людини і громадянина", які проголосили і

12 проголошують духовні і моральні цінності особистості, яким особливу увагу приділяють Російська Православна Церква та інші традиційні релігійні конфесії. До таких прав вчений відносить право на життя, повагу духовної і моральної гідності людини, заборона тортур і нелюдського поводження, право на творчість, право вибору, свобода совісті і віросповідання, право на духовну освіту і виховання та ін. Тобто четверте покоління прав людини несе в собі цінність автономії людського духу, тіла, які є природними правами, що належать людині в силу його народження, а також в силу позитивного права.
Продовжуючи думку вищевказаного науковця, п'яте покоління прав людини також називають "Божественними правами і свободами". Його фундамент базується на таких цінностях, як любов, інформація та енергія.
Таким чином, до п'ятого покоління прав належать такі права, як право на любов, віра і любов до Бога, єдність з Творцем, право на народження в
Любові, право на інформацію і управління енергією, право на Співтворчість, вдосконалення і одухотворення навколишнього світу і інші права, які випливають з Любові і Божественної енергії [16].
Вся ця різноманітність думок ще раз підкреслює наявність проблеми визначення конкретних меж четвертого покоління прав людини. Проте, важливішим є не окреслення меж четвертого покоління, а адаптація людства до нових викликів, що пов'язані з масштабною глобалізацією та технологізацією людства.
В контексті проблеми технологізації суспільства та адаптації прав людини варто згадати публікацію розроблену С.Ченгроком, Д. Конолі,
С. Намом. Право на інформацію та доступ до мережі Інтернет в свою чергу можуть створювати загрозу для порушення, для прикладу, права на приватність. В зв'язку з цим утворюється своєрідна конфліктна ситуація.
Говорити про конфіденційність інформації, у світі де в людей є смартфон, трекери та інші ґаджети?

13
Навіть якщо всі ці дані надійно приховати, то з вирішенням проблеми конфіденційності, виникає проблема розвитку нових технологій в цілому, адже ґаджети використовуються для підготовки алгоритмів, які все більше здатні передбачати та навіть маніпулювати поведінкою людей. Наприклад, штучний інтелект та різного роду нейромережі не лише прагне зрозуміти, коли люди відчувають себе щасливими чи сумними, але і стратегічно впливають на їх настрої. В свою чергу, уявіть собі потенціал дзеркала ванної кімнати або автомобіля, який може підняти настрій людині, заспокоїти її або навіть посилювати свою пильність на рівні підсвідомості, скажімо, маніпулюючи звуками, температурою або розмовними сигналами. І все це можливо завдяки даним про кожного з нас. Але навіть якщо й пожертвувати конфіденційністю, то уявіть цю технологію в руках диктатора [123].
Продовжуючи тему технологізації суспільства, не можна не згадати про права на віртуальну реальність. На сьогодні технологія віртуальної реальності досягла значних висот. Відтак, відповідні технології вже сьогодні здатні:
- допомагати людям боротись зі страхом;
- допомагають відточувати навички медикам та військовим;
- допомагають боротись із різного роду психічними розладами;
- допомагають проектувати різного роду архітектурні конструкції;
- значною мірою сприяє кращому сприйняттю навчального матеріалу як серед дітей та і серед дорослих [49].
Безумовно, інформатизація та технологізація суспільства - явище, що невпинно поглинає усю планету. Завдяки вбудовуванню в неї феноменів віртуальної реальності, які, з одного боку, усвідомлюються і слугують
інструментом оптимізації реальних суспільних взаємодій а з іншого, а з
іншого боку, популяризація віртуальної реальності з часом може призвести вже до віртуалізації реальності.

14
Широкі можливості, що надає віртуальний світ особистості для самотиражування в тій чи іншій формі, врешті-решт призводить до втрати власної ідентичності й особистісного «розмивання». Саме ці проблеми можуть стати предметом подальших деструктивних соціальних процесів.
Не менше моральних дилем з'являються в сфері соматичних прав людини. До прикладу, тезово аналізуючи проблему сурогатного материнства, з одного боку, ми констатуємо факт прогресивності медичної науки, та користь від цього прогресу для людини. Тепер безпліддя більше не виглядає вироком для сім‘ї, що бажає завести дитину, то ж безглуздо обмежувати право сім‘ї на продовження роду чи забороняти своєрідне відновлення справедливості гуманним актом любові та співпраці. Проте поряд з цим,
існує серйозна загроза перетворити материнство на договірну комерційну працю; Породження таких тенденцій може значною мірою відобразитись на морально-ціннісному стержні суспільства. Окрім очевидної моральної дилеми, етап становлення четвертого покоління прав людини страждає від ще одного ―недугу‖. Мова йде про відсутність єдиних механізмів реалізації таких прав. Таким чином, коли одні держави підтримують практику сурогатного материнства, то інші – відверто засуджують (у Франції, наприклад, діє норма про суперечність сурогатного материнства законодавству про усиновлення та невідчужуваність людського тіла). Така ж дилема стосується абсолютно усіх прав четвертого покоління. При наявності значної кількості міждержавних організацій, та всебічної уніфікації законодавства, ніхто не може забрати право в нації обирати власний шлях розвитку, відповідно до їхнього менталітету та традиції [2].
Більш автономною проблемою на шляху до повноцінного становлення четвертого покоління прав людини є антагонізм індивідуалізму по відношенню до колективних цінностей.
За своєю природою четверте покоління прав покликане встановити особистісну автономію волі особи, підкреслити важливість волі і

15 життя індивіда як найвищої соціальної цінності. Така мета в своєму наслідковому сенсі може суперечити різноманітним колективним цінностям.
До прикладу аборт, будучи правом жінки на розпорядження своїм тілом, в одній зі своїх проекцій ставить інтерес жінки, як вже сформованого індивіда вище аніж життя ( в контексті покращення демографічної політики країни) чи безмежний потенціал ненародженого.
Продовжуючи тему індивідуалізму, одним з конфліктних питань четвертого покоління прав є проблема права на клонування людини.
Антагоністами по відношенню до такого права виступають традиціоналісти та, в першу чергу, церква.
До прикладу релігійними догматами визначено, що людина – це результат божого промислу. Тобто, в цьому випадку, людина втручається у задум Господній. Не менше запитань постає в контексті індивідуалізації кожної людини як особистості. Ще однією проблемою є створення необхідних юридичних механізмів для регулювання не лише реалізації права на клонування, але й правовий зв'язок між клоном та його ―оригіналом‖.
Слід наголосити, що більшість європейських держав не тільки не закріпили в законах, постановах, статутних документах міжнародних організацій право на клонування, а навіть на законодавчому рівні заборонили поширення такого права. Крім цього, в країнах лідерів генної інженерії навіть передбачена заборона на державне фінансування експериментів, пов'язаних з клонуванням людини [2].
Легалізуючи одностатеві шлюби в країнах, де превалюють традиційні цінності - автоматично означатиме порушення природного процесу культурної трансформації народу, що може підвищити рівень дискримінації представників сексуальних меншин. Подібний дуалізм суспільного сприйняття спостерігається щодо кожного права четвертого покоління.
Зі сторони наукового диспуту, аналізуючи проблематику становлення четвертого покоління прав людини, можна прийти до висновку, що

16 головними конфліктуючими сторонами є представники ―старого світу‖, що символізують в собі традиційні догми, класичну гуманістичну мораль та представники ―нового світу‖, що виступають за революцію суспільних
інститутів,
імплементацію новітніх технологій та уявлень про функціонування суспільства в цілому. По-суті, весь конфлікт породжується через те, що в конфлікті фактично відсутні його раціоналізатори, своєрідні медіатори, які б намагались віднайти компроміс в конфлікті.
Людству слід зрозуміти, що майбутнє вже тут і зараз та спрямувати всі можливі ресурси на дослідження проблем четвертого покоління прав людини, адже в іншому випадку ми можемо припинити процес суспільної еволюції та змінити курс на тривалу стагнацію, а в найгіршому випадку - деградацію, як наслідок. Четверте покоління прав людини - виклик, який кожен з нас повинен прийняти з розумінням усіх його вимог та перспектив.

  1   2   3   4   5   6   7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас