Виборча система та виборчий процес в україні виконав студент групи 2-Д20 Гилюк Ілля

Ім'я файлу: ВИБОРЧА_СИСТЕМА_ТА_ВИБОРЧИЙ_ПРОЦЕС_В_УКРАЇНІ.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 79кб.
Дата: 20.03.2023
скачати

ВИБОРЧА СИСТЕМА ТА ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ

Виконав студент групи 2-Д20 Гилюк Ілля

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВІСТЬ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

ОСОБЛИВІСТЬ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Виборча система – це сукупність правил, прийомів і процесів, що забезпечують і регулюють легітимне формування державних представницьких органів політичної влади.
Виборчі системи поділяються на чотири типи: представницьку, мажоритарну, пропорційну, змішану.
Представницькі виборчі системи створюються в суспільствах, де гостро постає проблема забезпечення представництва в парламенті нечисленних етнічних або соціальних груп.

МАЖОРИТАРНА ВИБОРЧА СИСТЕМА

Мажоритарна виборча система – це система, при якій переможцем на виборах визнається кандидат, що набрав більшість (відносну, абсолютну, кваліфіковану) голосів виборців, що взяли участь у голосуванні (у деяких випадках – від загальної кількості виборців).
Особливості: при мажоритарній системі виникають і встановлюються безпосередні зв’язки між кандидатом і виборцями;
мажоритарній системі на виборах перемагають представники сильнішої політичної течії;
мажоритарна система сприяє виникненню і зміцненню тенденції до становлення у країнах, де вона використовується, дво- або трипартійних систем

Переваги і недоліки мажоритарної виборчої системи

Переваги: закладено можливості формування ефективно працюючого і стабільного уряду; дозволяє значним, добре організованим політичним партіям легко перемагати на виборах і створювати однопартійні уряди.
Недоліки: при мажоритарній системі для розподілу парламентських мандатів має значення тільки факт одержання кандидатом відносної більшості голосів;
голоси, віддані всім іншим кандидатам, до уваги не беруться і пропадають; значна частина виборців країни залишається непредставленою в органах влади;

ПРОПОРЦІЙНА ВИБОРЧА СИСТЕМА

Пропорційна система припускає голосування за партійними списками, поділ відповідних депутатських мандатів пропорційно числу голосів, набраних тією чи іншою партією на виборах.

Різновиди:

пропорційна виборча система на загальнодержавному рівні. У цьому випадку виборці голосують за політичні партії у масштабах усієї країни, виборчі округи не виділяються;
пропорційна виборча система на основі багатомандатних округів. У цьому випадку депутатські мандати розподіляються на основі впливу політичних партій у виборчих округах.

Особливості Пропорційної виборчої системи

Уряди, створені на такій основі, відзначаються нестабільністю; пропорційна виборча система призводить до того, що політичні сили, які не користуються підтримкою в межах усієї країни, можуть отримати представництво в органах державної влади;
унаслідок того, що голосування відбувається не за конкретних кандидатів, а за партії, безпосередній зв’язок між депутатами і виборцями дуже слабкий;
оскільки при пропорційній системі голосування йде за політичні партії, ця обставина встановлює сильну залежність депутатів від своїх партій та її керівництва.

Переваги і недоліки Пропорційної виборчої системи

Переваги: сформовані за її допомогою органи влади відображають реальну картину політичного життя суспільства, розстановку політичних сил; сприяють розвитку політичного плюралізму і багатопартійності; забезпечують систему зворотного зв’язку між державою і організаціями громадянського суспільства.
Недоліки: при пропорційній виборчій системі виникають труднощі з формуванням уряду. Причини: брак домінуючої партії з чіткою і твердою програмою; створення багатопартійних коаліцій, що включають партії з різними цілями і завданнями.

ЗМІШАНА ВИБОРЧА СИСТЕМА

Змішана виборча система включає елементи обох наведених систем. Суть змішаної системи полягає в тому, що певна частина депутатських мандатів розподіляється відповідно до принципів мажоритарної системи. Інша частина мандатів розподіляється відповідно до принципів пропорційної виборчої системи.
Враховуючи, що для підвищення ефективності державного управління в Україні надзвичайно важливо мати стабільний уряд, який би підтримувався парламентською більшістю, можна прогнозувати подальшу модернізацію виборчої системи у напрямку визначення її оптимальної моделі. У дійсності все буде залежати від реальної розстановки політичних сил.

ПРОПОРЦІЙНА ВИБОРЧА СИСТЕМА З ВІДКРИТИМИ СПИСКАМИ

Вибори народних депутатів України здійснюються на засадах пропорційної системи відповідно до єдиних списків кандидатів в депутати в загальнонаціональному виборчому окрузі, з яких формуються регіональні виборчі списки кандидатів у депутати від партій.
Отже, 1 січня 2020 року набрав чинності Виборчий кодекс, який передбачає пропорційну систему виборів з відкритими списками і гарантує гендерний баланс. А це означає, що виборці на виборах голосуватимуть не тільки за партію, а за конкретного кандидата в списку партії.

ПРОПОРЦІЙНА ВИБОРЧА СИСТЕМА З ВІДКРИТИМИ СПИСКАМИ

Відповідно до закону, чергові вибори до ВР проходять в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень парламенту. Позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного терміну після опублікування указу президента про дострокове припинення повноважень ВР.
Вибори президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними. Чергові проводяться після закінчення конституційного терміну повноважень президента України, позачергові - у зв'язку з прийняттям відповідної постанови ВР.

Суб'єкти виборчого процесу - це законодавчо уповноважені учасники виборчого процесу. Такими суб'єктами є:
- виборець;
- зареєстрований кандидат у депутати, на пост Президента України, на посаду сільського, селищного, міського голови;
- партія (блок), що висунула кандидата в депутати, на пост Президента України;
- офіційний спостерігач від партії (блоку) - суб'єкта виборчого процесу;
- уповноважені представники, довірені особи - суб'єктів виборчого процесу;
- виборчі комісії, утворені відповідно до законодавства України.

Виборчий процес включає такі етапи:

1) складання та уточнення списків виборців;
2) утворення виборчих округів;
3) утворення виборчих дільниць;
4) утворення виборчих комісій;
5) висування та реєстрація кандидатів у депутати;
6) проведення передвиборної агітації;
7) голосування;
8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;
9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;
10) припинення діяльності виборчих комісій.

Виборча дільниця - це територіальна виборча одиниця для проведення голосування і підрахунку голосів виборців, об'єднаних між собою спільним місцем проживання. Виборчі дільниці згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України "Про вибори Президента України" поділяються на звичайні, спеціальні та закордонні.

Виборчі дільниці розрізняють:

Звичайні виборчі дільниці
Спеціальні виборчі дільниці
Закордонні виборчі дільниці

Виборчими комісіями, які забезпечують організацію і проведення виборів Президента України, є:
Центральна виборча комісія;
окружні виборчі комісії;
дільничні виборчі комісії.
Передвиборна агітація - це законодавчо регламентована діяльність відповідних суб'єктів виборчого процесу, спрямована на формування громадської думки в інтересах тих чи інших кандидатів, політичних партій.

Голосування в Україні згідно із відповідним Законом проводиться у день виборів з 8-ї до 20-ї години, на закордонних виборчих дільницях - за місцевим часом відповідних країн. Голосування на виборах здійснюється за допомогою виборчого бюлетеня, форма і текст якого затверджуються ЦВК.
Виборчий бюлетень - це документ встановленої законом форми, за яким проводиться голосування і здійснюється підрахунок голосів на виборчих дільницях. Виборчий бюлетень є документом суворої звітності. ЦВК, окружні та дільничні виборчі комісії забезпечують суворий облік отриманих та виданих виборчих бюлетенів.

Підрахунок голосів виборців здійснюється на виборчій дільниці одразу ж після закінчення часу голосування у приміщенні, де воно відбувалося. Такий підрахунок здійснюють члени дільничної виборчої комісії на своєму засіданні, яке припиняє свою роботу після складення та підписання протоколу про підрахунок голосів.
Протокол про підрахунок голосів виборців на звичайній або спеціальній виборчій дільниці та інші виборчі документи дільничної виборчої комісії передаються відповідній окружній виборчій комісії на її засіданні.

Окружна виборча комісія встановлює підсумки голосування в межах територіального виборчого округу незалежно від кількості виборчих дільниць, на яких голосування було визнано недійсним. До речі, визнання голосування недійсним у межах закордонного виборчого округу не допускається.
Центральна виборча комісія на своєму засіданні розглядає та приймає протоколи окружних виборчих комісій про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу. Установлює результати голосування ЦВК, на основі вищезгаданих протоколів, не пізніш як на п'ятнадцятий день з дня виборів.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас