• І. Універсальність дії (один і той же чинник може застосовуватися при різних захворюваннях).
• ІІ. Фізіологічна, має нормалізуючий характер (фізичний чинник, як звичний для організму подразник, викликає м'які компенсаторно-пристосовані реакції).
• ІІІ. Відсутність токсичності, алергізуючої дії, побічних ефектів.
• IV. Неінвазивність терапіїфй0Щ.
• V. Хороша сумісність з іншими лікувальними засобами.
• VI. Тривала післядія (терапевтичний ефект довго зберігається і наростає після закінчення курсу лікування).
• VII. Потенцююча дія більшості препаратів.
• VIII. Доступність і порівняльна дешевизна.

• Кліматотерапія: континентальний і морський клімат, аеротерапія, спелеотерапія, геліотерапія, таласотерапія.
• Бальнеотерапія.
• Пелоідотерапія, псамотерапія, глинотерапія.

• Відповідну реакцію організму на дію фізіотерапії визначають: 1. Фізична природа і дозування чинника.
• 2. Початковий функціональний стан і індивідуальні якості організму.
• 3. Виборча чутливість організму до конкретного чинника.
• 4. Характер патологічного процесу

УНІВЕРСАЛЬНІ:

Неспецифічні, спрямовані на підвищення загальній резистентності, поліпшення адаптації організму :

– місцеві реакції організму

– рефлекторно

-сегментарні

– загальні (генералізовані)

СПЕЦИФІЧНІ:

Активуються конкретним чинником, мають властиву тільки цьому чиннику дію

• Новоутворення.

2. Системні захворювання крові і схильність до кровотеч.

3. Виражена серцево-судинна і дихальна недостатність.

4. Індивідуальна непереносимість фізичного чинника.

5. Загальне виснаження хворого.

6. Виражений атеросклероз судин головного мозку.

7. Гострий інфекційний процес.

8. Епілепсія, істерія з судорожними припадками, психози з психомоторним збудженням.

9. Вагітність (окрім гідро-, бальнеотерапії, електросну, УФО, лазеротерапії.

Гальванізація, електрофорез:

– гострі захворювання шкіри.

– токсичні стани.

– фармакологічні протипоказання до препарату.

– порушення цілісності покривів в місцях накладення електродів.

Електросон:

– захворювання шкіри повік.

Діадинамо

-, ампліпульстерапія:

– гнійні процеси до хірургічних втручань.

– переломи кісток до їх консолідації.

– вивихи в області додатка електроду.

Флюктуоризація:

– синдром Миньера.

– гіпотонія. – активний туберкульоз.

– обмежені ( осумковані) гнійні процеси. – металеві чужорідні тіла в зоні дії.

Дарсонвалізація:

– активний туберкульоз, діти до 7 років.

УФО:

– системний червоний вовчак.

– активний туберкульоз.

– ендокринопатії. Аероіоно-,

аерозольтерапія:

– туберкульоз легенів.

– бронхіальна астма.

Ультразвукова терапія:

– захворювання ЦНС і ендокринної системи, склеродермія.

– вегето-судинна дистонія.

– металевий остеосинтез.

– ВКВ, дерматоміозити, пухирчатка.

Теплолікування:

Теплолікування:

– гострі запальні процеси.

– захворювання нирок.

Водолікування:

– гнійні запальні процеси.

Вакуум-терапія:

– вітамінна недостатність.

Масаж:

– захворювання, порушення видільної функції нирок.

Немає протипоказань до локальної кріотерапії. Фізичні методи в пародонтології показані на всіх стадіях лікування, при будь-якій формі і тяжкості патології пародонту

*Ліквідація мікрофлори в порожнині рота:

-Місцеве УФО, КУФ;

-Електрофорез антибіотиків, антисептиків.

*Наявність соматичних захворювань: Невроз, астенічний стан :

-Електросон,

-Загальне УФО

-Аэроіонізація

-Гальванізація коміркової зони

-Дія на слизову оболонку носа діадінамічними і СМТ-струмами

*Вегетосудинна дистонія:

-Гальванізація коміркової зони

-Загальне УФО

-Електрофорез на коміркову зону брому, вітамінів, 5% новокаїну, 2% тримекаїну, 5% сульфату магнію.

-Ультразвук на верхньошийний відділ хребта.

-Франклінізація

-Гідротерапія

-Лікувальний масаж.

-Гальванізація за назальною методикою

-Електросон

-Електрофорез за назальною методикою димедролу, вітаміну В1, 5% новокаїну

-Аероіонотерапія

-Франклінізація

-Гідротерапія загальна

- Прогулянки на свіжому повітрі, ЛФК.

*Гіпертонічна хвороба:

-Масаж коміркової області.

-Рефлексотерапія.

- Аероіонотерапія.

*Нормалізація імунних процесів:

1.Аероіонотерапія.

2. Рефлексотерапія.

3. Франклінізація.

4. УФО.

*Нормалізація кровообігу:

1.Ультразвук.

2. Електрофорез гепарину.

3. Аутомасаж, вібраційний, вакуумний масаж.

4. Гідротерапія

5. Парафіно-, озокерит-, грязелікування.

6.УВЧ-терапія.

*Нормалізація мінерального обміну:

1.Електрофорез F з одночасним загальним прийомом Ca.

2. Фонофорез вітамінів E, B, Д.

*Нормалізація неспецифічної резистентності:

1.Електрофорез алоє за сегментарною методикою.

2.Вакуум-терапія, вакуумфорез.

3.Гідротерапія.

І. Ліквідація запалення ясен:

1.Локальна гіпотермія.

2. Лазерне випромінювання.

3. Мікрохвильова терапія.

4. УВЧ-терапія

5. Ультразвук

6. Електрофорез за поперечною методикою вітамінів С, Р, препаратів Ca, Zn, трасілола, контрикала.

7. Електрофорез за подовжньою методикою KJ, галаскорбіну, мараславина, ромазулана, АТФ, хонсурида.

8. Дарсонвалізація.

9. Діадинамо- і СМТ-терапія за сегментарною методикою.

10. Парафіно- і озокерито-, грязелікування.

1.Електрофорез за поперечною методикою вітамінів С, Р, препаратів Ca, ε-AKK, трасілола, контрикала.

2.Фонофорез гепаринової мазі

3. Дарсонвалізація

4.Магнітотерапія

5. Вакуум-терапія.

ІІІ. Ліквідація свербежу, дискомфорту ясен:

1.Дарсонвалізація.

2. Електрофорез таніну, 3% сульфату Zn, Cu за поперечною методикою.

ІV. Ліквідація гнійного ексудату з пародонтальних кишень:

1.Електрофорез 2% трипсину

2. КУФ

3. Вакуумний кюретаж

4.Флюктуоризація

5.Гідротерапія

6.Аэрозольтерапія інгаліптом, р. звіробою.

V. Ліквідація гіперестезії зубів:

1.Електрофорез катодного срібла, 1% NaF за подовжньою методикою.

2. Електрофорез вітаміну В1, 2,5% гліцерофосфату Са, 1% тримекаїну за сегментарною методикою

3. Ультразвук на шийний відділ хребта.

4. Діадинамо-, СМТ-форез анестетиків

5. УФО

6. Лазеротерапія.

– Призначення теплових процедур при гострому запаленні;

– Призначення УФО без біодози і схеми їх прийому;

– Застосування для електрофорезу свинцевих електродів;

– Препарат під час електрофорезу вводиться без урахування полярності;

– Не вибирається оптимальна методика електрофорезу;

– Не враховуються принципи призначення фізіотерапії, особливо комплексність.

Принципи призначення фізіотерапії:

• Показання до застосування УВЧ-терапії
• наслідки травм та захворювань опорно-рухового апарату, в тому числі: остеохондроз з неврологічною симптоматикою, переломи кісток, підгострий остеомієліт, гострий і підгострий міозит, ревматоїдний артрит, поліартрит, тендовагініт, епікондиліт; остеоартроз з реактивним синовіїтом;
• захворювання суглобів: артрит в гострій і підгострій стадії, периартрит, загострення хронічного протікання артроза і артрозо-артрита;
• наслідки травми спинного мозку і периферичних нервів;
• захворювання м’яких тканин, сухожилків, гематоми, прогресуючi м’язовi дистрофії;
• гострі та хронічні запальні процеси, в тому числі і гнійні, якщо є шляхи відтоку гною, як при хворобах опорно-рухового апарату, так і захворюваннях шкіри та підшкірної клітковини: фурункул, карбункул, абсцес, гідраденіт, панарицій, флегмона, обмороження, а також трофічні рани;
• захворювання судин: облітеруючий ендартеріїт, хвороба Рейно;
• захворювання та патологічні процеси периферичної нервової системи: невралгія, радикуліт, фантомний біль;
• запалення органів дихання;
• запальні захворювання лор-органів та ГРВІ;
• запальні прпоцеси органів травлення;
• запальні гінекологічні та урологічні захворювання;
• стоматологічні запалення після операцій та при лікуванні гнійних захворювань.

• Протипоказання до застосування УВЧ-терапії:
• вагітність
• гарячкові стани
• бактеріальні інфекції
• запальні гнійні процеси з порушенням відтоку гною
• порушення згортання крові, венозний тромбоз
• серцево-судинна недостатність
• ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, стійка стенокардія
• гіпертонічна хвороба ІІІ стадії
• гіпотонічна хвороба
• злоякісні пухлини
• наявність у пацієнта кардіостимулятора та металевих імплантів
• Процедури також не проводяться: перед оперативними втручаннями (менше ніж за місяць), при свіжому гіпсі або вологій пов’язці, протягом 3–4х днів після рентгена шлунку, при наявності папілом та родимок в зоні впливу.

Як проводиться процедура:

Як проводиться процедура:

Особливості проведення УВЧ новонародженим і дітям:

• УВЧ-терапія може застосовуватися через кілька днів після народження дитини;
• Застосовується слаботермічне дозування і лише на апаратах із слабкою потужністю: дітям до 7 років показана потужність не більше тридцяти Ват, дітям шкільного віку – не більше 40 Ват;
• Дітям до п’яти років електроди прибинтовуються до необхідної ділянки, а замість повітряного зазору між пластинкою і шкірою вставляється бинтова прокладка;
• УВЧ-терапія застосовується не більше двох разів на рік;
• Тривалість проведення УВЧ процедури залежить від віку дитини, а курс складається від 5 до 10 сеансів, не більше.

• Для проведення мікрохвильової терапії служать апарати «ЛУЧ-58» (рис. 1) потужністю 150 вт, забезпечений 4 випромінювачами, і «ЛУЧ-2» (рис. 4) потужністю до 20 era з 3 циліндричними (2 маленьких, 1 великий), вагінальним і ректальним випромінювачами. Під час процедури мікрохвильової терапії випромінювачі апарату «ЛУЧ-58» встановлюють на відстані 5-7 см від тіла пацієнта (дистанційна методика, рис. 2 і 3), а випромінювачі апарату «ЛУЧ-2» поміщають безпосередньо на шкіру або слизові оболонки (контактна методика, рис. 5). Ковпачки контактних випромінювачів стерилізують кип'ятінням. Процедури дозують мікрохвильової терапії за даними вихідний потужності апарата і тривалості процедури. Малій дозі відповідають потужності 20 - 40 вт апарату «ЛУЧ-58», 1 - 2 вт - апарату «ЛУЧ-2», середній - відповідно - від 40 до 55 вт, та від 2 до 5 вт, великий-55-70 вт і 5 - 9 вт. Тривалість процедури мікрохвильової терапії -7, 10, 15, 20 і 30 хв. При дистанційній методиці; 1, 3, 5, 7, рідко 10 хв. - при контактній. Призначають процедури частіше ніж через день. Кількість процедур на курс - від 2 до 20, у залежності від форми та стадії захворювання і від спостережуваного ефекту. Інтенсивність і тривалість процедури призначає лікар. З метою захисту медперсоналу від шкідливості, що виникає при тривалому недозированном впливі енергії мікрохвиль, кабіни для мікрохвильової терапії роблять з тканини з микропроводом. Тканина повинна стосуватися підлоги або не доходити до нього

• Теплолікування — лікування теплом. Теплоносіями є грязі (мулові, торфінові, сапропельові), парафін, озокерит, глина, пісок.

• Показання до використання теплової терапії:
• відновлення рухової функції і моторики;
• необхідність в гуморальній впливі;
• необхідність поліпшення трофіки тканин;
• розсмоктування інфільтратів запального характеру;
• репаративная регенерація на клітинному рівні;
• зниження больових відчуттів.

Грязеглинолікування

Грязеглинолікування

• Усі види грязі та глини нагрівають у водяній бані та накладають на потрібну ділянку тіла шаром 3-10 см на 15-30 хв через день, іноді щоденно. Курс 10-20 процедур. Температура мулової грязі 42-44 °C, торфяних 48-50 °C. По закінченню процедури грязь змивають теплою (37 °C) водою, хворого витирають та дають відпочити 30-40 хв.
• Під час грязелікування можуть з'явитися так звані грязьові реакції організму, загальні та місцеві. Загальні виражаються втомою,загальним нездужанням, серцебиттям. Місцеві — загостренням болю в ураженому органі. При появі таких реакцій лікування припиняють на 3-5 днів, потім продовжують зі зниженням темпер ратури апплікації, збільшенням паузи між процедурами, зменшенням тривалості впливу.

• Змащування: розігрітий парафін наносять повторно на потрібну ділянку тіла широкою малярною кистю шаром 1 см
• Парафінова ванна: кисть (стопу) змащують парафіном та потім опускають її у клейончатий мішечок, наповнений парафіном більш високої температури (52-55 °C)
• Апплікації серветок: марлеві серветки, зшиті з 9-10 шарів марлі, просякають парафіном 60-70 °C, віджимають та накладають на потрібну ділянку тіла, змащену парафіном.
• Кюветно-апплікаційний: розігрітий парафін наливають у кювети шаром 2-3 см. Застигнутий парафін виймають з кювета та накладають на потрібну ділянку тіла.

При всіх способах шкіру попередньо ретельно висушують, голять та змащують вазеліном. Зверху парафіну накладають клейонку, теплий ватник та вкутують хворого простирадлом, ковдрою. Тривалість процедури 30-60 хвилин щоденно або через день. Курс лікування 10-15-20 процедур.

Парафін застосовують й для лікування рана|ран, виразка|виразок, опіків. Для цього користуються парафіно-масляною сумішшю: 75% пастеризованого парафіну, 25% вітамінізованого риб'ячого жиру або бавовняної олії. Суміш наносять пульверизатором на уражену ділянку шкіри, охоплюючи 2-3 см здорової шкіри навколо. Зверху цього шару накладають стерильні серветки, просякнуті цією сумішшю, та бинтують бинтом.

Озокеритолікування

Озокеритолікування

Гідротерапія

Гідротерапія

У стоматології застосовують полоскання, ротові ванночки-аплікації та зрошення водою.

Методика:

Методика: