КЗ «Запорізький фаховий медичний коледж» ЗОР
Реферат на тему: «Гостра дихальна недостатність. Напад бронхіальної астми. Асматичний стан. Догляд за дітьми з бронхіальною астмою.»
Підготувала студенка третього курсу
Корнієнко Т.В.
Відділення лікувальна справа.
Перевірила Глущенко Ю.В.
Гостра дихальна недостатність (ГДН) - є синдром з ознаками максимального напруження компенсаторних механізмів організму при якому відсутня можливість достатнього насичення киснем органів і систем та виведення вуглекислого газу. Буває первинною та вторинною.
Первинна дихальна недостатність пов’язана з функцією систем зовнішнього дихання, а вторинна- з порушенням транспортом газів крові внаслідок анемії, отруєнь, захворювання СС.
Починаючи лікування ГДН, необхідно насамперед виділити критерії, що визначають вид ГДН та вид її розвитку. Госпіталізація при будь якому виді ГДН обов’язкова!
НАПРЯМ ТЕРАПІЇ ГДН:
1 Своєчасне підтримка та відновлення оксигенації тканин шляхом відновлення прохідності дихальних шляхів і подачу кисню.
2 За показаннями проводять ШВЛ шляхом із «рота в рот» або із « рота в ніс»
Розрізняють 4 ступеня дихальної недостатності
Перша Ссупень дихальної недостатності:
У дитини невелика задишка. ЧД збільшується на 10-20%. Виникає ціаноз при напруженні. Дитина неспокійна.
Невідкладна допомога:
1.Усунути причину дихальної недостатності.
2.Відновити прохідність дихальних шляхів.
3.Забезпечити доступ свіжого повітря.
Друга ступінь дихальної недостатності:
У дихання беруть участь допоміжна мускулатура. Відзначається ціаноз допоміжної мускулатури, носогубного трикутника, пальці тощо. Стан дитини загальмований. Пуль прискорений, артеріальний тиск підвищений.
Невідкладна медична допомога:
1 Надати дитині підвищеного положення
2 Звільнити дитину від тісного одягу.
3Відновити прохідність дихальних шляхів.
4Забезпечити надходження свіжого повітря за допомогою катетера або маски.
Третя ступінь
Різко виражена задишка, аритмія, втягнення податливих місць грудної клітки. Прискорений пульс, АТ знижено. Шкіра мармурова ,ціанотична. Свідомість дитини потьмарена, іноді виникають судоми. Термінова Госпіталізація!
Четверта ступінь дихальної недостатності
Гіпоксична кома. Дихання судомне,нерегулярне. Періодичного виникає апноє або дихання патологічного типу( Чайна- Стокса, Біота) . Ціаноз шкіри. Інколи з’являється синюшність.
Невідкладна медична допомога:
Забезпечити прохідність дихальних шляхів ( відсмоктати вміст дихальних шляхів; використати інгаляції з лужними розчинами ,муколітиками, протинапряковими; застосовувати дренаж, механічну стимуляцію кашлю; у тяжких випадках виконують інтубацію трахеї .)
Оксигенотерапія. Подавання вологого кисню через носовий катетер.
У разі наростання дихальної недостатності з метою розвантаження малого кола кровообігу внутрішньовенно вводять: 2,4% еуфіліна, 0.05% строфантіна або 0.06% корглікон, ГКС- преднізолон.
За відсутності ефекту проводять ШВЛ методом « із рота в рот», « із рота в ніс» .
Бронхіальна астма (БА) — хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, спричинене значною кількістю клітинних елементів та медіаторів запалення, яке призводить до гіперреактивності бронхів, що проявляється рецидивуючими симптомами свистячого дихання, скутості у грудній клітці, кашлю, особливо вночі та рано-вранці. Такі епізоди зумовлені розповсюдженою, але варіабельною бронхіальною обструкцією, яка минає спонтанно або під впливом лікування. Це захворювання діагностують приблизно в 5–10% населення багатьох країн світу (в Україні зареєстроване значно рідше).
виділяють такі ступені БА: - Короткотривалі загострення. Напади ядухи або їх еквіваленти рідше 1 разу на тиждень (короткочасні, легкі, не розгорнуті). Нічні напади не частіше 2 разів на місяць. У період між нападами симптоми захворювання відсутн
І ступінь — інтермітуюча БА; - Симптоми постійні, але короткочасні: від 1 разу на тиждень до 1 разу на день; нічні симптоми частіше 2 разів на місяць. Загострення порушують фізичну активність і сон
ІІ ступінь — легка персистуюча БА; Симптоми постійні, але короткочасні: від 1 разу на тиждень до 1 разу на день; нічні симптоми частіше 2 разів на місяць. Загострення порушують фізичну активність і сон
ІІІ ступінь — середньої тяжкості персистуюча БА;- Щоденні симптоми астми, нічні напади частіше 1 разу на тиждень. Фізична активність обмежена; нічний сон суттєво порушений. Необхідне щоденне застосування β2-агоністів
ІV ступінь — тяжка персистуюча БА. Постійні тривалі денні та нічні напади астми. Виражена обмеженість фізичної активності. Часті загострення, що загрожують життю хворого. Збереження симптомів між нападами
Основні принципи невідкладної допомоги:
а) всі хворі з астматичним статусом лікуються в палатах інтенсивної терапії;
б) не використовувати адреноміметики;
в) негайне введення глюкокортикоїдів (ГК);
г) оксигенотерапія;
д) проведення масивної терапії бронходілататорами;
е) корекція вторинних порушень газообміну, водно-сольового, кислотно-лужного балансів, гемодинаміки.
Астматичний статус – це синдром гострої дихальної недостатності ,що розвивається як найбільш загрозливе ускладнення бронхіальної астми внаслідок обструкції дихальних шляхів при повній резистентності хворих до терапії бронхолітичними засобами.
I стадія – відносної компенсації.
Пацієнт у свідомості, доступний для спілкування, веде себе адекватно і намагається зайняти положення, в якому йому легше дихати. Зазвичай сидячи, рідше стоячи, злегка нахиливши корпус вперед і шукаючи точку опори для рук. Задишка і яскраво виражений ціаноз носогубного трикутника, іноді відзначається пітливість. Відсутність мокротиння є тривожним симптомом і вказує на те, що стан пацієнта може погіршитись.
II стадія – декомпенсації або стадія «німої легені».
Якщо напад не вдається вчасно купувати, то кількість непродуктивного повітря в легенях збільшується, а бронхи ще більше спазмуються, в результаті чого рух повітря в легенях майже відсутній. Гіпоксемія і гіперкапнія в крові наростають, метаболічні процеси змінюються, що закінчується ацидозом крові. Пацієнт знаходиться при свідомості, але його реакції загальмовані, різкий ціаноз пальців, западання над-і підключичних западин, грудна клітка роздута, і її екскурсія практично не помітна. Відзначаються і порушення з боку серцево-судинної системи – тиск знижений, пульс частий, слабкий, аритмічний, деколи переходить в ниткоподібний.
III стадія – стадія гіпоксемічної, гіперкапнічної коми.
Стан пацієнта вкрай важкий, свідомість сплутана, адекватна реакція на те, що відбувається відсутня. Дихання поверхневе, рідке, наростає симптоматика церебральних і неврологічного розладів, пульс ниткоподібний, падіння артеріального тиску, що переходить в колапс.
При І стадії (сформованої резистентності до β-адреноміметиків): негайно відмінити їх!!!
1.·В/в преднізолон 90-120мг (3-4мл): 60мг в/в струминно, решту дози в/в крапельно на 0,9% р-ні натрію хлориду або дексаметазон 12-16мг;
2. В/в бікарбонат натрію 4%- 200мл;
3. Оксигенотерапія( зволожений кисень 100%) постійно по 10-15хв щогодини (до досягнення Sat/O2>90%);
4. Через 5 хв в/в крапельно: гідрокортизон 150мг +еуфілін 2,0%-10мл+ гепарин 15тис.од.+ дігоксин 0,025%-1мл+ лазикс 2мл на 0,9% р-ні хлориду натрію; повторити 2-4 рази впродовж доби (без сечогінних);
5. Через 2-3год. :2-4 таблетки преднізолону (20мг) з повторенням через 6 годин упродовж доби;
6. При неефективності (рСО2 менше 60мм.рт.ст.) – проводять ШВЛ.
При ІІ стадії («німа легеня»):
1. Аналогічні заходи (в І ст.),але дози ГК значно вищі – преднізолон до 1500мг/добу + відразу ШВЛ;
2. Лікувальна бронхоскопія з відмиванням склоподібних пробок з дрібни бронхів теплим фізіологічним розчином;
3. Епідуральна анестезія на рівні 6-8 грудних хребців (сприяє бронходилятації).
При ІІІ стадії (гіпоксемічна, гіперкапнічна кома):
1.·Аналогічні заходи (в І ст.) +осмодіуретики ,петлеві діуретики (лазикс 4-6мл);
2.·Локальна краніальна гіпотермія;
3.·Люмбальна пункція (спинальна анестезія)