ISSN 2076-9326. Вісник Книжкової палати. 2015. № 8
11
УДК 002.1-028.27+002.1-028.25]:655.42](477)(045)
Світлана Зайцева,
аспірант Інституту журналістики
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
Перспективи конкуренції української друкованої
книги з електронною в інформаційному суспільстві
У статті проаналізовано перспективи існування електронних та друкованих видань на українському видавничому
ринку; з'ясовано недоліки та переваги цифрових книг порівняно з паперовими. Виокремлено проблему ''піратства'' на ринку
електронних видань та подано пропозиції щодо її розв'язання. Розглянуто аспекти розвитку бібліотек, що мають у фондах
друковані та електронні видання, деталізовано основні проблеми доступу до інформації.
Ключові слова: електронна книга, паперова книга, Інтернет, електронні бібліотечні каталоги.
Одними із основних критеріїв рівня популярності книжкової продукції серед читацької аудиторії є авторство, поліграфічне оформлення, жанрове різноманіття, ціна тощо.
Але сьогодні, у вік цифрових технологій, у друкованого видання з'явився конкурент — електронна книга. Вільний доступ до Інтернету, безплатні книжкові ресурси, прості у використані рідер-програми — все це сприяє зростанню числа прихильників цифрових видань.
На сучасному етапі розвитку видавничої справи гро- мадськість занепокоєна конкуренцією друкованих видань з електронними. І більшість вважає, що останні незабаром охоплять 90% видавничого ринку. Проте, на нашу думку, книги лише трансформуються — цифровий формат є одним зі способів отримання інформації.
Актуальність статті полягає у визначенні перспектив паперової книги і рівня її популярності серед читачів.
Необхідно спрогнозувати можливі наслідки від конкуренції друкованих видань із електронними, щоб передбачити коливання видавничого ринку.
Метапропонованої публікації — виокремлення переваг та недоліків електронної та друкованої книг, пошук шляхів розв'язання проблеми ''піратства'' на ринку цифрових видань.
Для досягнення мети поставлено такі завдання:
— визначити рівень конкурентоспроможності друко- ваної книги;
— провести опитування щодо популярності електрон- ної книги серед молодої аудиторії читачів;
— проаналізувати перспективи ефективного співісну- вання паперових та електронних книг;
— виокремити основні проблеми доступу до інфор- мації в мережі Інтернет та бібліотеках;
— вивчити необхідність популяризації електронної книги як частини видавничого бізнесу.
У роботі використано такі теоретичні методи: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукцію, дедукцію, пояснення, класифікацію, що ґрунтуються на принципах об'єктивності, історизму та правдивості.
Книга як основне джерело інформації є предметом де- тального розгляду у працях В. Теремка, Т. Ярошенко,
Л. Владимирова, Я. Сошинської, В. Маркової, В. Іванова,
М. Женченко. Чим же відрізняється цифрове видання від традиційного? Термін ''електронна книга'' найчастіше ви- значає: електронний документ (e-text, цифровий контент) або версію друкованої книги в електронному (цифровому) форматі; електронний пристрій для читання [8].
Та, крім цих визначень, варто виокремити категорії е-книг за способом доступу: ліцензійні (платні) та піратські
(безплатні).
Поширена думка, що електронні книги користуються найбільшою популярністю саме серед молодої аудиторії чи- тачів. Було вирішено підтвердити або спростувати це твердження за допомогою опитування. Отже, в анкетуванні взяло участь 500 респондентів віком від 20 до 30 років, оскільки світогляд саме цієї аудиторії формувався ще під впливом друкованих книг. Результати засвідчили, що 92% опитаних віддають перевагу друкованим виданням, хоча використовують і електронні. 56% респондентів вважають, що друковані книги зручніші для сприйняття і опрацювання
інформації.
До безумовних переваг е-книг належать компактність та ємність приладів для читання, які надають змогу зберігати значну кількість видань і комфортно працювати з ними у різноманітних умовах; можливість вільної і безоплатної роботи з рідкими й цінними виданнями, які майже неможливо відшукати чи придбати в паперовому форматі; до того ж немає потреби в окремому приміщенні, стелажах, боротьбі з пилом, пліснявою та кліщами; виготовлення цифрових книг не шкодить природі.
Сьогодні користувач витрачає лише кілька хвилин в мережі Інтернет на пошук і скачування необхідного ви- дання. Доступність — ще одна із переваг електронного формату, що суттєво економить час і гроші читачів, проте водночас створює певні проблеми для видавничого бізнесу.
Окрім наведених переваг е-книга має чимало недо- ліків, і насамперед це, власне, пристрій для читання. Три- вала робота з гаджетом негативно впливає на зір, тоді як якісний рідер доволі дорогий. Електронна книга потребує делікатного поводження, в разі пошкодження часто ремонт коштуватиме дорожче, ніж новий пристрій. Рідер також залежить від джерел енергії, що створює додаткові проб- леми, приміром, на відпочинку в горах чи на пляжі, де важко знайти джерело живлення.
Хоча акумулятори і сонячні батареї певною мірою вирішують цю проблему [2].
Попри очевидні прерогативи цифрових видань не варто заперечувати корисність та популярність паперових аналогів. У найближчі десятиліття навряд чи друкована книга зникне з ринку й полиць читачів [2]. Е-книги не
© Зайцева С., 2015
ISSN 2076-9326. Вісник Книжкової палати. 2015. № 8
12 оголошують війну друкованим, як багато хто вважає, а лише посилюють їхні можливості, розширюючи горизонти читацької культури. Розвиток ринку електронної книги сприятиме впровадженню сучасних методів популяризації читання; він здатний забезпечити читачам свободу вибору і зробити видавничий бізнес універсальним засобом доступу до знань. Видавцям варто враховувати новітні тенденції й провадити гнучку ринкову політику.
Нинішні проблеми друкованої книги зумовлені не наступом ''електронної ери'', а кризою читання, яку доречно досліджувати крізь призму стагнації культури і духовності загалом [9]. ХХІ століття пропонує широкі можливості до- ступу до інформації, що слід розглядати як перевагу. Неваж- ливо, який формат обере читач, головне, що він має змогу долучитися до скарбниці знань і, відповідно, підвищити власний інтелектуальний рівень. А це безперечно, важливий складник нарощення духовного потенціалу нації. Привер- нути людей до читання — ось головне завдання сьогодення.
Електронні книги — це лише альтернативний спосіб отримання відомостей, як, наприклад, аудіокниги. Згідно з міжнародними дослідженнями, майже 90% користувачів електронних видань не відмовляються від паперових ана- логів [1]. За свідченням респондентів, читання традиційної книги приносить естетичну насолоду (тактильні, зорові від- чуття), допомагає розслабитися, до того ж не псується зір.
Суттєвою проблемою є ''піратство'' на вітчизняному ринку електронних видань. Від нього втрачають як видав- ництва, так і автори. Порушується їхнє право, поширюється плагіат, особливо привабливий для студентства. Електронні видання, за своєю сутністю, орієнтовані на зручне й швидке тиражування та трансляцію лініями зв'язку. Отже, кожна публікація, поза волею автора і видавця, вступає у само- стійну взаємодію з безмежжям інших відомостей, і будь-який користувач має змогу на власний смак і розсуд комбінувати
їх у ресурси найрізноманітнішого ступеня якості, призначені як для особистого, так і для громадського вжитку [5].
Звичайно, читачеві вигідніше скачати книгу на ''пірат- ському'' ресурсі, ніж придбати на сайті видавництва чи у друкованому варіанті. Але це крадіжка, праця автора, в кращому випадку, не оплачується, а в гіршому — пере- робляється, переписується і поширюється як плагіат. А за- хистити авторське право в мережі Інтернет вкрай складно, адже контент фактично не регулюється законом.
Є ''піратські'' сайти, які пропонують понад 200 тис. назв українських книжок. На них представлені електронні копії з фондів українських публічних бібліотек, що є протиправною дією. Одним з таких сервісів є studentus.com.ua, проти якого, за заявою УАВК, порушено кримінальну справу [1]. Проте є шляхи досягнення компромісу між видавцем і автором, читачем: ціна на електронні книги може бути нижчою, ніж на друковані. Натомість штраф за скачування піратських копій, навпаки, має перевищувати ціну будь-яких видань у кілька разів.
Проблему ціноутворення на електронні видання у світі долають по-різному. У Великій Британії, наприклад, орієн- туються на психологічно комфортний для покупця ціновий діапазон, перевищення якого спонукає до придбання пірат- ських продуктів (загалом — 80% ціни паперової книги).
У США також переважає демпінгове ціноутворення на електронні книги (80% паперової), через що багато видавців публічно виступили проти компанії Amazon. В Іспанії елект- ронна книга входить до системи єдиних цін. Таку саму позицію обстоює Біржовий союз Німеччини. У Росії ціна електронної книги становить 30—50% паперової, в Україні —
20—25%. Власники прав здебільшого отримують від легаль- них продажів роялті: автори — 25—30%, видавець — 40—
50%, виплачуючи авторам і правовласникам майже поло- вину отриманої винагороди [9].
Вважаємо, що доцільно розробити закон, згідно з яким каратимуться співучасники протиправних дій у мережі. Має бути система контролю і вилучення е-тексту, який по- трапляє в Інтернет без згоди автора. Однак є й винятки, коли молоді письменники використовують віртуальне середо- вище для розповсюдження власних творів, оскільки видав- ництва зазвичай працюють зі сформованим штатом авторів або перебувають у критичній економічній ситуації, яка не дає змоги підтримувати молоді таланти. Автори, які до- бровільно поширюють власні твори, ризикують потрапити у "піратські" тенети. Чим більше з'являтиметься таких самовидавців, тим більше страждатиме видавнича справа.
Універсальними засобами захисту від ''піратства'' для електронних видань, як і для традиційних, є висока якість оригінального видавничого продукту і оформлення, низька собівартість продукції, систематичне оновлення, високий рівень сервісної служби, активна маркетингова діяльність, юридично-правова боротьба з порушниками. Крім того, для електронних видань існують програмно-технічні засоби захисту від копіювання: ключові коди авторизації, при- ховані ''водяні знаки'', примусова реєстрація тощо [5]. Ви- давці мають навчитися конкурувати з ''піратським'' контентом — пропонувати читацькій аудиторії ширший жанровий асортимент, влаштовувати промоакції.
Окрім авторів і видавців, у складному становищі опи- нилися бібліотеки, адже їм важче утримати читача. Остан- німи роками спостерігається занепад бібліотечної системи, оскільки мережа Інтернет нині становить істотну конку- ренцію в інформаційному забезпеченні. Проте споживачі контенту не завжди перевіряють його достовірність. Особ- ливо це актуально для студентів, які під час роботи над ре- фератами, науковими роботами невибагливо ставляться до мережевої інформації і послуговуються першими-ліпшими знайденими відомостями. Таке ставлення до інформаційної, та й власної, культури не лише гальмує процес ефективного навчання, а розвиває лінь та пасивність серед молоді.
Згідно із дослідженням українського журналу ''Men's
Health'', 81% читачів надають перевагу паперовим виданням.
На їхню думку, книжки — частина нашої культури. І, не- зважаючи на глобальні процеси створення електронного контенту, поки що папір виграє як носій інформації. Це втішний прогноз для бібліотечної спільноти, оскільки книгозбірні залишаються найкращим місцем для опрацю- вання інформації навіть у цифровому столітті [11].
Однак бібліотечній системі необхідно крокувати в ногу із часом та удосконалювати систему доступу до ін- формації. Вона має бути швидкою і простою в користуванні, охоплювати якомога більше джерел, надавати можливість широкого вибору. Сьогодні бібліотечні колекції містять не лише друковані, а й електронні книги. Цифрові зібрання доволі популярні. Єдиний електронний каталог, який
інтегрує ці ресурси, робить пошук простим та зручним.
Проте нині є певні проблеми з використанням веб-сервісів у освітньому середовищі. Не всі студенти можуть відрізнити якісний електронний контент від "піратського", легальні джерела від мережевих аналогів, тобто бракує елементарної
інформаційної культури. Тому виховна і консультативна роль бібліотеки, безсумнівно, перебуває в зоні підвищеної уваги [2]. Ідеально, якщо в е-форматі будуть представлені не лише аналоги друкованих книг, а й оригінальні видання, яких немає в паперовому варіанті. Це приверне увагу насамперед студентства, адже можна буде отримати до- стовірну інформацію в одному місці. Також сьогодні існує досвід створення електронної бібліотеки (ЕБ), яка дає змогу користуватися виданнями, не відходячи від монітора. Це, зокрема, онлайн-ресурси Store.kassiopeya.com проекту ''Кассіопея: сузір'я українських книжок'', CulOnline.com.ua
ТОВ ''Центр учбової літератури'', які надають книги у користування через веб-інтерфейс на умовах платного доступу до пакета видань. Сплативши, користувач протягом визначеного періоду отримує книги згідно з пропозицією, а також надруковані впродовж періоду передплати та додані
ISSN 2076-9326. Вісник Книжкової палати. 2015. № 8
13 до пакета; також читач має можливість копіювати фраг- менти тексту. Пакет містить майже 700 книг і постійно поповнюється новинками (15—20 на місяць).
Проект ''Store.kassiopeya.com — віртуальна книжкова полиця електронних книг'' функціонує з 2011 р. як частина
інтернет-платформи ''Кассіопея: сузір'я українських книжок''.
Це повномасштабна бібліотека електронних книг, що умож- ливлює їхнє читання он- і офлайн, дозволяє робити закладки та здійснювати повнотекстовий пошук інформації за допо- могою спеціально розробленої програми ''Kassiopeya Reader'', яка забезпечує повноцінний захист цифрового контенту [3].
Створення електронного ресурсу є одним із основних завдань сучасної бібліотеки. Варто уникати стереотипів і послуговуватися новітніми технологіями, що допоможе залучити якнайбільше читачів. Бібліотеки, як і будь-які інші громадські заклади, потребують грамотного маркетингу, вони мають стати флагманами на ринку інформаційних послуг, привабливими й цікавими для аудиторії.
Директор із розвитку продуктів і нового бізнесу компанії ''Київстар'' О. Кіреєв наголошує, що ''…поява ре- сурсу, який пропонує зручний та вільний доступ до класичної й сучасної української та світової літератури і популяризує цивілізоване користування легальним цифро- вим контентом серед українців, — значний крок у розвитку вітчизняного електронного книговидання…'' [4]. В Україні слід створити єдиний інформаційний простір, і саме завдяки оцифруванню бібліотечних фондів. Це допоможе відновити культуру читання, забезпечити якісне інформування, під- вищити рівень освіченості населення, захистити авторське право. Надання масовому користувачеві доступу до інфор- маційних ресурсів на основі новітніх інформаційних тех- нологій допоможе Україні досягнути рівня розвинутих країн у галузі збереження цифрової спадщини і зробить її кон- курентноспроможною на світовому інформаційному ринку.
Нині відбувається перехід цифрових бібліотек від електронних колекцій до потужних проектів оцифрування документної пам'яті [6]. У професійному бібліотечному спів- товаристві ЕБ розглядається як: розподілена інформаційна система, що дозволяє зберігати і використовувати різні елект- ронні документи; інформаційно-пошукове середовище, що забезпечує доступ до інфомасивів; сукупність інформаційних ресурсів (ІР); самостійна система електронних ІР; глобальна
інформаційна інфраструктура — віртуальна бібліотека, яка у будь-який час надає доступ до інфоресурсів тощо [6].
Цифрові бібліотеки, електронні колекції, системи електронного резерву, відкриті онлайнові каталоги, БД електронних журналів та інші сервіси стали популярними засобами доступу до даних [7]. Книгозбірні є одними з основних генераторів інформації, а отже для повноцінного функціонування на комунікаційному ринку установам потрібна комп'ютерна модернізація, впровадження у роботу новітніх технологій. Однак сьогодні це становить проблему майже для 85% регіональних бібліотек.
Висновки. Результати дослідження, проведеного серед молоді, дають змогу зробити висновок, що 92% респон- дентів віддають перевагу друкованим виданням, хоча не заперечують, що також користуються електронними. Варто зауважити, що 56% опитаних обирають паперовий формат через те, що він зручніший для сприйняття та за- пам'ятовування інформації. Отже, електронні книги посіли важливе місце у житті читачів, але найближчим часом не зможуть повністю замінити друковані.
Конкуренція між паперовими і цифровими виданнями, безумовно, існує, але видавці мають сприймати її як можливість відродити культуру читання. Обидва види книг мають недоліки та переваги, прогнозувати тенденції роз- витку видавничого ринку доволі складно, адже немає чітких критеріїв вибору серед читацької аудиторії. Наявна перспек- тива оцифрування друкованих видань, проте слід вирішити на законодавчому рівні проблему ''піратства'' у мережі.
Поширення формату електронних книг має стиму- лювати видавців, авторів, а також бібліотеки до зміни методів роботи і пошуку нових форм забезпечення інфор- маційних потреб суспільства. Модернізація функцій, засто- сування сучасних технологій та способів обслуговування сприятимуть піднесенню авторитету книгозбірень серед ко- ристувачів та формуванню єдиного інформаційного простору.
Список використаної літератури
1.
Гетьман Є. Чи є майбутнє у друкованої книги / Є. Гетьман //
Українська правда. — 2013. — 31 жовт. — Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/publications/2013/10/31/400990/.
—
Назва з екрана.
2.
Грищук Г. Електронна книжка чи паперова? Недоліки та переваги. Майбутнє бібліотек / Г. Грищук // Бібліотечна справа у сучасних інформаційно-комунікативних процесах: тенденції та перспективи : матеріали науково-практичної конференції
11—17 квітня 2014 року. — Режим доступу: http:// libconf.oa.edu.ua/conf/item/4/. — Назва з екрана.
3.
Женченко М. Цифрова дистрибуція на книжковому ринку
України / М. Женченко // Вісник Книжкової палати. — 2013.
— № 10. — С. 3—5.
4.
''Київстар'' популяризує мобільне читання та відкриває вільний доступ до електронної бібліотеки // Київстар. —
Режим доступу: http://www.kyivstar.ua/kr/press_center_new/ news/?id=32544 (дата звернення: 17.08.2013). — Назва з екрана.
5.
Лисенко В. Особливості електронних видань / В. Лисенко //
Друкарство. — 2004. — № 4. — С. 41—43.
6.
Пасмор Н. Електронні бібліотеки як елемент інформаційного суспільства: консенсусні рішення / Н. Пасмор — Режим доступу: http://dspace.nulau.edu.ua/bitstream/123456789/5526/1/
Pasmor.pdf/. — Назва з екрана.
7.
Пасмор Н. Сучасна бібліотека — центр створення і зберігання
інформаційних ресурсів / Н. Пасмор // Питання вдосконалення діяльності відділів рідкісних книг бібліотек в інформаційному забезпеченні науково-освітнього процесу : матеріали вист. учасників ''круглого столу'' (м. Харків, 29 берез. 2012 р.). —
Харків, 2012. — С. 41—44.
8.
Пашкова В., Ярошенко Т. Електронні книжки та електронні читанки (рідери) в бібліотеці: з чого почати? / В. Пашкова,
Т. Ярошенко. — Київ : Самміт-Книга, 2013. — 64 с.
9.
Теремко В. Стратегічні виклики друкованій культурі в елект- ронну еру / В. Теремко // Вісник Книжкової палати. — 2011. —
№ 5. — С. 14—18. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j- pdf/vkp_2011_5_3.pdf/. — Назва з екрана.
10. Теремко В. Стратегічні випробування електронною книжністю
/ В. Теремко // Вісник Книжкової палати. — 2011. — № 4. —
С. 10—14. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ vkp_2011_4_3.pdf/. — Назва з екрана.
11. Шрайберг Я. Інтеграція бібліотек в інформаційне суспільство, яке розвивається: що нас чекає попереду? : [доп. на 19-й Між- нар. конф. "Крим-2012"] / Я. Шрайберг // Вища школа. — 2012.
— № 11. — С. 83—119.
В статье проанализированы перспективы существо-
вания электронных и печатных изданий книг на украинском
рынке; выяснены недостатки и преимущества цифровых
книг в сравнении с печатными. Выделена проблема ''пи-
ратства'' на рынке электронных изданий и поданы пред-
ложения по ее решению. Рассмотрены аспекты развития
библиотек, которые имеют в фондах печатные и элект-
ронные издания, детализируются основные проблемы до-
ступа к информации.
The article analyzes the prospects of e-books on Ukrainian
publishing market; investigated their advantages and disad-
vantages of the print books. The attempt to predict the future of
print media in Ukraine the next 10 years. And also singled out
the problem of "piracy" in the market of electronic publications,
and provides suggestions to resolve it. The analysis of the need
to popularize e-book as part of the publishing business. Study the
prospects of development of libraries of printed and electronic
publications.
Надійшла до редакції 10 червня 2015 року