Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Педагогічний факультет. Спеціальність практична психологія.
Загальна та соціальна психологія
Реферат на тему:
Тест Д. Векслера: особливості застосування.
Виконала:
Ст. гр.13 змгбппр
Тетяна ЗВЄРЄВА
Київ-2022
Зміст
Вступ……………………………………………………………………….3
Методика тесту Векслера…………………………………………………3
Правила проведення тестування…....………………………………….…5
Всобливості застосування………………………………………………...6
ВИСНОВКИ………………………….…………………………………….9
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….10
Вступ
При вивченні здібностей використовується широкий набір діагностичних засобів: спостереження, експеримент, аналіз продуктів діяльності тощо. Серед існуючих підходів до вивчення здібностей у вітчизняній і зарубіжній літературі найбільш повно і якісно розроблені методики діагностики інтелекту, які відповідають вимогам основних психометричних властивостей тестів. Тест Векслера - один з найвідоміших методів психологічної діагностики та визначення рівня інтелектуального розвитку, найчастіше цей тест використовують для діагностики дітей.
1. Методика тесту Векслера
Тест Векслера — це найвідоміший спосіб дослідження інтелекту людини. На думку Девіда Векслера — автора методики — більшість наявних тестів на рівень IQ не підходять дорослим людям. Це пояснюється тим, що тести переважно орієнтовані на швидкість реакції людини, і в літніх людей вони можуть спричинити певні труднощі. Тест Векслера для дітей допомагає побачити, де саме дитина відстає в розвитку. У такий спосіб можна виявити патології та недоліки, які потрібно виправити.
Шкала Векслера — це набір тестів, які дозволяють визначити особливості інтелекту людини. Спочатку тестом користувалися переважно в англомовних країнах, але з часом тест був перекладений і адаптований для України.
В основу методики покладено принцип, за яким передбачається, що інтелект включає не тільки здатність оперувати символами, абстрактними поняттями, логічно мислити, а й орієнтуватися в ситуації і вирішувати завдання з конкретними об'єктами. Перевагою тесту Векслера є те, що він дозволяє отримати уявлення не тільки про загальний рівень інтелекту, але і про особливості його структури завдяки об'єднанню в ньому субтестів, спрямованих на дослідження різних вербальних і невербальних інтелектуальних характеристик (у дитячому варіанті тесту дванадцять субтестів), ступінь вираженості яких обчислюється за єдиною двадцятибальной шкалою. Це дає можливість встановити, які сторони інтелектуальної діяльності сформовані у дитини найгірше. Обробка результатів тестування відбувається вручну: сума балів переводиться в стандартезова одиниці за допомогою спеціально розроблених таблиць.
Тест Векслера проводять також у разі аутизму, дитячого церебрального паралічу (ДЦП) та інших причин, коли потрібно оцінити розумовий розвиток дитини.
Тестування не проводять, якщо дитина не говорить, оскільки в такому випадку тест Векслера не має сенсу.
Тест допомагає вирішувати педагогічні та психологічні завдання:
Виявляти не тільки рівень розвитку розумових здібностей, а й ерудиції.
Оцінка пам’яті, типу мислення.
визначення причин поганої успішності дитини.
Профілактика труднощів при навчанні, визначення проблемних зон.
Можливість виявити порушення психічного розвитку.
Субтести для визначення рівня вербального інтелекту:
«Загальна обізнаність» — діагностує рівень загальної освіченості.
«Тямущість» — визначає здатність моделювати поведінку в соціумі. Можуть виявлятися ознаки соціальної дезадаптації.
«Арифметичний» — оцінює легкість оперування цифрами.
«Подібність» — визначає, на якому рівні розвитку перебуває абстрактно-логічне мислення.
«Словниковий» — визначає рівень культури мови і мислення. Може вказувати на особливість особистісних рис (наприклад, імпульсивність).
«Повторення цифр» — оцінюються особливості уваги.
Невербальні показники відображають рівень загального інтелекту, пов’язаний з різними навичками, а також з сенсомоторними, психофізичними і перспективними особливостями і характеристиками.
Субтести для визначення рівня невербального інтелекту:
«Відсутні деталі» — відображає рівень зорової уважності, спостережливості і вміння виділяти основні ознаки, що відображають рівень розвитку мислення.
«Послідовні картинки» — виявляє вміння планувати і розуміти соціальні дії. Визначає рівень соціальної активності та адаптації.
«Кубики Кооса» — визначає рівень просторового аналізу і синтезу.
«Складання фігур» — показує здатність складати ціле з частин.
«Шифровка» — діагностується зорова і моторна швидкість.
«Лабіринт».
2. Правила проведення тестування
Переконатися в бажанні випробуваного виконувати завдання. Мотивувати, викликати інтерес.
Не повинно створюватися відчуття, що випробуваного перевіряють. Для дитини важливо відчути, як ніби з ним хочуть пограти.
Точне формулювання при постановці питання.
Відповідь, якщо він не негативний, слід заохочувати, підбадьорюючи дитину словами: «правильно», «молодець» і т.п.
коли випробуваний говорить «не знаю», необхідно підтримати.
В разі, коли дитина мовчить, потрібно мотивувати до відповіді. Важливо не підказувати і не підштовхувати до певної відповіді.
Не давати таке завдання, якщо не виконано попереднє.
Якщо дається 2 несуперечливі відповіді, вибрати найбільш підходящий з них.
Якщо суперечливі, то підштовхнути дитину до вибору одного з варіантів.
3. Особливості застосування.
Обстеження обов'язково має проводитися в окремому приміщенні, у спокійній обстановці та атмосфері доброзичливості. Експериментатору важливо встановити контакт із тестованим. Не рекомендується тестувати людину, якщо вона втомлена або погано почувається, хоча тест Векслера дуже стійкий до багатьох факторів. Наприклад, на його результати не сильно впливають коливання настрою — причому як тестованого, так і тестуючого.
Результати виконання кожного завдання оцінюються окремо, і це дає якісну характеристику різних психічних функцій. Різноманітність завдань дозволяє оцінити здібності, практично вільні від впливу навчання. Наявність шкали дій дозволяє досліджувати дітей з порушеннями слуху та мовлення.
Звертає на себе увагу той факт, що субтести, що входять в варіант методики Векслера для дітей, за змістом практично не відрізняються від широко застосовуваних в патопсихології експериментально-психологічних методик. Це - вивчення обізнаності і словникового запасу дитини, його вміння користуватися знаннями в конкретній ситуації, рішення арифметичних завдань, знаходження аналогій і подібності між поняттями, "послідовні картинки", "кубики Кооса", складання предметів з окремих частин, коректурні проби і лабіринти. Для цих психологічниих прийомів досить чітко розроблені шляхи якісного аналізу даних, і експериментатор має можливість вносити в процедуру тестового дослідження необхідні зміни і доповнення, спрямовані на виявлення порушень.
Перш за все, використовуючи дану методику, необхідно враховувати і строго фіксувати всі індивідуальні особливості випробовуваних, а також всі особливості їхньої поведінки під час проведення обстеження. Це дозволить більш точно оцінити характер наявних у них інтелектуальних порушень і дасть можливість встановити, який вплив на процес виконання завдань надають особистісні та інші фактори.
Найбільший інтерес представляють наступні показники:
1. Особливості спілкування дитини з експериментатором: чи легко вступає в контакт; чи задає питання і які питання задає; чи розповідає що-небудь про себе і т.п.
Якщо дитина надто сором'язлива, замкнута, погано вступає в контакт, доцільно почати її обстеження з невербальних завдань. Яскраві кубики, картинки зазвичай викликають інтерес у дитини, знімають скутість і страх. Коли дитина трохи звикне і перестане переживати, можна запропонувати їй вербальні завдання. При цьому не слід вимагати від неї розгорнутих відповідей, важливо лише з'ясувати, наскільки вона розуміє, знає різні предмети і явища, вміє узагальнювати, порівнювати їх між собою. При виявлені дефекту необхідно враховувати, що низькі показники, отримані дитиною по вербальним тестам, в даному випадку швидше за все є наслідком підвищеної тривожності у дитини.
Товариські діти зазвичай бурхливо реагують на всі питання і завдання, часто перепитують, уточнюють, наводять приклади з власного життя. З одного боку, все це може послужити додатковою інформацією для експериментатора, а з іншого - збільшує час обстеження, порушує його ритм. У ряді випадків таких дітей слід тактовно зупиняти, просити відповідати тільки по суті.
2. Особливості мотивації: чи викликають завдання інтерес у дітей; якою була реакція на неуспіх; як дитина оцінює свої можливості і досягнення.
У дітей з сильною пізнавальної мотивацією будь-яке переривання діяльності може викликати переживання неуспіху, почуття незадоволеності. Тому в таких випадках, коли дитина дуже довго орієнтується в завданні, шукає найбільш правильне рішення і при цьому не вкладається у відведений ліміт часу, треба дозволити їй виконати завдання до кінця і зафіксувати індивідуальний темп роботи. Кількісна оцінка повинна виводитися стандартним чином.
3. Динамічні характеристики діяльності: імпульсивність; поспіх у виконанні завдань або загальмованість, повільність, виснаженість.
Обстеження дітей з підвищеною виснаженістю, низькою працездатністю слід проводити в кілька етапів, даючи їм значні перерви для відпочинку. Такі діти виконують завдання дуже повільно і часто не вкладаються у відведений час. Тому доцільно не переривати дитину, не обмежувати часу виконання завдань, щоб з'ясувати, чи здатна вона в принципі впоратися з завданнями, але обов'язково враховувати індивідуальний час виконання. Низькі показники по субтестам, які мають тимчасові ліміти, вважати наслідком уповільненим темпом психічної діяльності.
4. Особливості уваги: відволікання, переключення, коливання, показники самоконтролю.
5. Характеристики моторики: швидкість рухів, координація, сила м'язового тонусу, точність рухів і т.д.
6. Мовні особливості: несформованість фразової мови, труднощі вимови, невірне вживання слів, застереження, мовна інертність, порушення регулюючої функції мови.
7. Способи виконання завдань: рішення методом проб і помилок або з застосуванням логічних прийомів, відбувається перенесення знайденого способу на аналогічні завдання і т.д.
Таким чином, на відміну від стандартної процедури тестового дослідження, коли відзначається тільки результат виконання завдання, має сенс докладно і ретельно запротоколювати весь хід експерименту, фіксуючи по можливості все, що робить і говорить випробуваний. При цьому велике значення має той факт, що практично не порушується чистота самого тесту, так як кількісні оцінки виводяться стандартним чином, а будь-які доповнення та зміни, внесені експериментатором, використовуються для якісного аналізу отриманих даних.
ВИСНОВКИ
Висновок про рівень інтелектуального розвитку конкретної дитини необхідно робити коректно. Отримані дані по невербальному інтелекту можуть вказувати на зону найближчого розвитку або можливості інтелекту в цілому. У дитячому віці показники дуже мінливі в зв’язку з умовами життя, навчання та виховання дитини.
Важливо усвідомлювати, що стандартизована методика не може максимально повно оцінювати індивідуальні особливості інтелектуального розвитку. Високі бали IQ не завжди є визначальними ознаками геніальності. Успішність багато в чому залежить від різних складових.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Андреева Г.М. Соціальная психология. - М., 1988.
Коваленко А.Б., Корнєв М.Н. Соціальна психологія.
Загальна психодиагностика / Під ред. А. А. Бодальова, В. В. Століна. Спб., 2010. - 440 з.
Панасюк А. Ю. Адаптірованний варіант методики Векслера / А. Ю. Панасюк.- М.: Освіта, 2002. - 378с.
Рубинштейн С. Я. Експеріментальние методики патопсихології / С. Я. Рубенштейн.- СПб.: Питер, 2005. - 280с.