№ 1. Усі букви на топографічних картах виконуються друкованим шрифтом, причому величина і форма букв передає характеристики названих об’єктів
а.
тільки якісніб.
просторовів.
якісні і кількісніг.
тільки кількісні№ 2.Проміжки на карті між двома сусідніми горизонталями називають
а.
крутістюб.
похиломв.
закладеннямг.
падінням№ 3.Система використаних умовних знаків і позначень для кожної карти разом з поясненням їх називається
а.
фабулоюб.
перелікомв.
легендоюг.
описом№ 4.Основні орографічні лінії творять скелет рельєфу. До них не належить
а.
тальвегиб.
лощинив.
вододілиг.
бровки№ 5.До картографічних умовних знаків ставлять дуже високі вимоги, до яких не належить
а.
наочністьб.
достатня виразністьв.
графічна простотаг.
точна подібність до реальних об’єктів№ 6.Рельєф місцевості на топографічних картах відображають передусім за допомогою
а.
горизонталейб.
якісного фонув.
ізогіпси та пошарового зафарбуванняг.
способу лінійних знаків№ 7.Відношення величини перевищення місцевості до горизонтальної її протяжності, на якій вона спостерігається, називають
а.
крутістю схилуб.
закладеннямв.
падіннямг.
похилом№ 8.Різницю висот двох сусідніх основних горизонталей називають
а.
похиломб.
закладеннямв.
падіннямг.
висотою перетину рельєфу№ 9.Ділянки, зайняті лісом, виділяють фоном зеленого кольору, на яких зазначають відповідним умовним знаком природний склад дерев та роблять напис про
а.
віковий склад лісуб.
абсолютні висоти лісув.
площу лісуг.
переважаючу породу№ 10.Стрілки, що показують напрями течії річок на топографічних картах відносяться до знаків
а.
позамасштабнихб.
пояснювальнихв.
лінійнихг.
масштабних№ 11.Біля умовного знаку моста підписують його характеристику у вигляді дробу, де у чисельнику подається
а.
матеріал покриттяб.
вантажопідйомністьв.
абсолютна висота мостаг.
довжина і ширина моста№ 12.Добре помітна на місцевості замкнута чашкоподібна западина
а.
долинаб.
балкав.
сідловинаг.
улоговина№ 13.Струмки, ґрунтові дороги наносять на плані місцевості умовними знаками
а.
площаднимиб.
лінійнимив.
контурнимиг.
позамасштабними№ 14.В основу класифікації населених пунктів для їх відображення на географічних картах не покладена така ознака, як
а.
політико-адміністративне значенняб.
кількість жителівв.
площа поселенняг.
тип поселення№ 15.Усього скорочених пояснювальних підписів на топографічних картах використовують близько
а.
400-450б.
40-45в.
1400-1500г.
140-150№ 16.Умовні знаки, які складаються з контуру (наприклад, лісу чи болота) і його заповнення (колір, штрихування тощо) називають
а.
лінійнимиб.
масштабнимив.
широтнимиг.
позамасштабними№ 17.Крім трьох видів умовних знаків, на картах є ще написи, буквені та цифрові позначення, а також знаки
а.
широтніб.
пояснювальнів.
цифровіг.
буквені№ 18.Джерела, колодязі наносять на плані місцевості умовними знаками
а.
площаднимиб.
позамасштабнимив.
контурнимиг.
лінійними№ 19.Горизонталі, що мають стандартну різницю висот, називають
а.
бергштрихамиб.
потовщенимив.
додатковимиг.
основними№ 20.Лінії, які сполучають на топографічних картах точки з однаковими абсолютними висотами, називають
а.
паралелямиб.
закладеннямив.
горизонталямиг.
контурами№ 21.Понижена частина хребта чи витягнутої гори, розташована між двома сусідніми вершинами
а.
балкаб.
сідловинав.
долинаг.
улоговина№ 22.Праворуч від знаку лісу на топографічних картах дається кількісна характеристика лісу в метрах, де у чисельнику дробу подається
а.
середня відстань між деревамиб.
площу лісув.
середня висота дереваг.
середня товщина стовбурів дерев№ 23.Умовні знаки, довжина їх відображена в масштабі, а ширина – довільна, називають
а.
масштабнимиб.
лінійнимив.
площаднимиг.
позамасштабними№ 24.Зображення річок і каналів не супроводжується на топографічних картах вказівкою про їх
а.
глибинуб.
швидкість і напрям течіїв.
хімічний склад водиг.
ширину