Ім'я файлу: Реферат на тему (Анатомічна будова стебел однодольних рослин) .d
Розширення: docx
Розмір: 43кб.
Дата: 07.12.2020

Міністерство освіти і науки України

Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Факультет: Агрономічний

Кафедра: «Садово-паркового господарства »

РЕФЕРАТ

на тему: «Анатомічна будова стебел однодольних рослин»

Розробив:

Студент групи А-1-20А

Гаркуша Д.Ю.

Перевірила:

к.б.н., доцент О.О. Мильнікова

м. Дніпро

2020

План реферату

ЗМІСТ

ВСТУП. Загальна характеристика роботи

РОЗДІЛ 1 Морфологія та анатомічна будова стебла..…………...……….…4

1.1 Поняття : Стебло та його функції.. …………..……..……………………4

1.2 Найпошіреніші чотири типи галуження ……………………….………5

1.3 Морфологічні ознаки стебла ………………………………..….………6

РОЗДІЛ 2 Анатомічна будова стебел………..……….………….………..…7

2.1 Стебло однодольних трав'янистих рослин …..………………..………7

2.2 Будова стебел деревних однодольних рослин.……………..……….…9

ВИСНОВКИ………………………………...…………………………………10

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ……………………...…….…………12


ВСТУП

Стебло з'єднує корінь і листя, по ньому пересуваються вода, розчини мінеральних солей і органічних речовин. У стеблі часто відкладаються запаси поживних речовин. Розгалуження його дає крону. На стеблі утворюються листки і органи статевого розмноження — квітки. Стебло часто є органом вегетативного розмноження рослин. Видозміни стебла є органами захисту, асиміляції та інше.

Стебла, які є критичним компонентом пагонів, забезпечують основу для бруньок, квіток, шишок, плодів, насіння і листя. Стебла знаходяться над землею у більшості рослин, але у деяких ростуть під землею. Надземне (повітряне) стебло дорослого дерева зветься стовбуром. Мертва, зазвичай темніша внутрішня деревина великого стовбура зветься ядровою деревиною. Зовнішня, жива деревина зветься заболонню. Головні функції повітряних стебел є:

  • Підтримка і підняття листя, квіток і плодів, утримання листя на світлі.

  • Транспорт рідин між корінням і пагонами в ксилемі і флоемі.

  • Зберігання поживних речовин.


РОЗДІЛ 1

Морфологія та анатомічна будова стебла


1.1. Поняття : Стебло та його функції.
Стебло - вісь пагонах: визначення, загальна характеристика іфункції стебла.Стебло (лат. Caullis) - осьовій елемент пагонах, на якому містяться листки, бруньки, а Інколи квітки. Стебло складається з вузлів и межівузлів. За формоюпоперечного перерізу розрізняють форми стебла: округлу (злаки, ситник, деякідеревні рослини), трігранне (види роду осока), чотірігранне (у відів родінігубоцвітіх), багатогранності (у відів роду щавель), сплюснутий (в опунції), Крилаті (у чини) та ін. за положенням у пространстве розрізняють типи стебел: прямостоячі (у дуба, сосни, кукурудзи, жита), вісхідне (у веронікі, воронячого ока, купини), витку (у берізки польової, Деяк сортів картоплі), чіпке (у плюща), повзуче ( уперстача Гусячий, жовтецю повзучого, суниць та ін.), лежаче (у спориш) .За консістенцією стебла бувають: трав'яністі (трав'яністі рослини), дерев'яністі (дерева, чагарника, чагарнічкі), напівдерев'яністі (деякі відіполінів )
1.2 Найпошіреніші чотири типи галуження

Дихотомічне, моноподіальне, симподіальне і несправжньодихотомічне.

Діхотомічне галуження віявляється в тому, что точка росту діліться на две и ріст відбувається в двох безпосередньо, тобто утворюються две рівнозначні Гілки. Через Якийсь час точки росту ціх гілок знову діляться и т. Д. Діхотомічне галуження властіве водоростей, мохам, плавун. Буває двох відів - рівномірне та нерівномірне. При рівномірному обідві Гілки є рівнозначнімі, при нерівномірному одна з гілок займає верхівкове положення, а Інша бічне.

Моноподіальне - це таке галуження, при якому верхівковім может буті лишь один пагін. Воно характерне для ялина, сосни, модрини. При втраті або загібелі верхівкового пагонах ріст вгору Фактично пріпіняється.

Сімподіальне - це галуження при якому роль головного пагонах может взяти бічній при умові загібелі або втраті верхівкового. Вінікає з діхотомічного або моноподіального. Прикладом первого может буті селагінела, в якої одна з гілок розвівається швидше, зсуває вбік одному гілку и набуває положення головної осі (нерівномірна діхотомія). Через Якийсь час повторюється ті Саме. В результате такого росту головна вісь складається з окремим частин. Сімподіальне галуження, что вінікає з моноподіального, характерне для дерев - берези, верби, в'язи, липи та ін. У цьом випадка з верхівкової бруньки головна вісь розвівається за короткий час. Потім головна брунька відстає в рості або зовсім відмірає, и ріст головної осі продолжает бічна брунька. Через Певний час и ця брунька відмірає, поступаючих місцем іншій бічній бруньці. В результате такого росту головна вісь складається з кількох частин.

1.3 Морфологічні ознаки стебла

I. Відповідно до положення в просторі стебла бувають: прямостоячі, піднімають, повзучі, лазять, кучеряве і т.д.

II. розгалуження пагонів .

РОЗДІЛ 2

Анатомічна будова стебел

2.1 Стебло однодольних трав'янистих рослин

Стебло однодольних трав'янистих рослин. Для стебла однодольних трав'янистих рослин характерно пучкову будову, пучки розташовані безладно, відсутність вторинного приросту. Основні риси анатомічної будови стебел визначаються системою листових слідів: з підстави листа в стебло входять пучки, розташовані по всьому колу, таким чином все судинні пучки однодольних є листові сліди (пальмовий тип). СВП однодольних мають характерну форму: два великих точкових судини (симетрично) і 1-2 вужчих з кільчастими і спірально- кільчастими потовщеннями. До крайнього з них примикає повітряна порожнина, що утворилася на місці руйнування елементів протоксілеми. Величина пучків зростає від периферії до центру.

У будові кори є відмінності:

1. Однодольні з вираженою первинною корою - (спаржа): складається з декількох шарів хлорофілоносних клітин; колленхіма відсутня.

2. У інших однодольних (пальма, злаки) первинна кора не виражена; відразу під епідермою є ділянки хлоренхіми, оточені склеренхімою, яка зливається з склеренхімою СВП.

У междоузлиях багатьох однодольних утворюється велика центральна порожнина (соломина злаків), в цих випадках пучки

Анатомічну будову стебла однодольних можна розглянути на поперечномуперерізі стебла кукурудзи.Перш за все, для кукурудзи характерним є відсутність розподілу стебла напервинну кору і центральний циліндр.Більша частина стебла заповнена паренхім ними клітинами основноїтканини, в які й чітко виділяються судинно – волокнисті пуски.

Якірозташовуються без певного порядку. Навколо судинно – волокнистих пучківрозташовується механічна тканина. Пучки у кукурудзи формуються якколатеральні, закриті.Зовні стебло вкрите епідермою, за якою розташовується механічна тканина— склеренхіма. Ендодерма у кукурудзи не виражена. Центральна частинастебла заповнена рихлою тканиною, а в інших однодольних рослин (наприклад,у злаків) в центральній частині є порожнина і такі стебла називаютьсясоломиною. В місці утворення порожнини судинно – волокнисті пучкирозташовані колами. У деяких однодольних, наприклад, у конвалії, виділяєтьсяпервинна кора з добре вираженою ендодермою.

Особливістю анатомічної будови стебел однодольних євідсутність вторинних утворень, нерівномірне розташування провідних пучків,відсутність камбію в судинно – волокнистих пучках, внаслідок чого вониформуються як закриті колатеральні та концентричні пучки. Така будова стеблазустрічається на протязі всього життя у більшості однодольних рослин. Лише удеревних однодольних рослин із родини лілійних (алое, юкка) та у пальмовихстебло потовщується за рахунок утворення вторинно замкнутих концентричнихсудинно – волокнистих пучків. виявляються зсунутими до периферії, але розташовуються також розкидано: більш дрібні - до периферії, великі - до порожнини.


2.2 Будова стебел деревних однодольних рослин

Будова стебел деревних однодольних рослин.Властиво деревовидним представникам сімейства лілійних (драцена, юка, алое). Молодий стебло біля конуса наростання побудований як у всіх однодольних: покривна тканина - епідерміс; під нею - первинна кора, представлена \u200b\u200bкількома шарами пластинчастої коленхіми; ЦОЦ починається перициклом і містить закриті бічні СВП, розташовані безладно. Потовщення відбувається за рахунок формування кільця потовщення, що утворюється з перициклу або з внутрішнього шару первинної кори. Утворює центробежно центроксілемние концентричні СВП. Покривна тканина - пробка.

2.3 Будова кореневищ однодольних рослин

Будова кореневищ однодольних рослин.Аналогічно деревного стебла. Покривна тканина - одревесневшая екзодерма; первинна кора завжди розвинена, представлена \u200b\u200bзапасающей тканиною; ендодерма типова з плямами Каспарі та підковоподібними стовщеннями. У ЦОЦ - бічні пучки (V) і концентричні центрофлоемние. Утворюються з кільця потовщення.

Висновки

У більшості однодольних рослин ріст стебла в довжину відбувається не за рахунок верхівкової меристеми, а за рахунок вставної, або інтеркалярної меристеми, у зв’язку з цим у однодольних формується інша анатомічна будова.Анатомічну будову стебла однодольних можна розглянути на поперечному перерізі стебла кукурудзи.Перш за все, для кукурудзи характерним є відсутність розподілу стебла на первинну кору і центральний циліндр.Більша частина стебла заповнена паренхім ними клітинами основної тканини, в які й чітко виділяються судинно – волокнисті пуски. Які розташовуються без певного порядку. Навколо судинно – волокнистих пучків розташовується механічна тканина. Пучки у кукурудзи формуються як колатеральні, закриті.Зовні стебло вкрите епідермою, за якою розташовується механічна тканина — склеренхіма. Ендодерма у кукурудзи не виражена. Центральна частина стебла заповнена рихлою тканиною, а в інших однодольних рослин (наприклад, у злаків) в центральній частині є порожнина і такі стебла називаються соломиною. В місці утворення порожнини судинно – волокнисті пучки розташовані колами. У деяких однодольних, наприклад, у конвалії, виділяється первинна кора з добре вираженою ендодермою.

Таким чином, особливістю анатомічної будови стебел однодольних є відсутність вторинних утворень, нерівномірне розташування провідних пучків, відсутність камбію в судинно – волокнистих пучках, внаслідок чого вони формуються як закриті колатеральні та концентричні пучки. Така будова стебла зустрічається на протязі всього життя у більшості однодольних рослин. Лише у деревних однодольних рослин із родини лілійних (алое, юкка) та у пальмових стебло потовщується за рахунок утворення вторинно замкнутих концентричних судинно – волокнистих пучків.

Всі частини стебла однодольних рослин утворюються з первинної твірної тканини — прокамбію і мають тому первинну будову, що зберігається протягом всього життя. До трав'янистих однодольних відносяться, наприклад, кукурудза та інші злаки, до деревних — пальми. Через відсутність вторинної твірної тканини — камбію стебло цих рослин лише на початку свого розвитку товстішає за рахунок розростання основних тканин, та з часом не змінюється. Кількість листя також залишається постійним. Розглянемо докладніше первинну будову стебла однодольних трав'янистих рослин на поперечному зрізі стебла кукурудзи. Колатеральні (бокобічні) судинно-волокнисті пучки в ньому мають вид острівців серед основної паренхіми стебла. Вони закриті, без камбію. Ближче до центру пучки крупніші, біля поверхні дрібніші. Кожний з них складається з розміщеної ближче до центру ксилеми, що містить судини і трахеїди, та зовнішньої частини — флоеми з ситовидними трубками. Іноді в ситовидних трубках видно дрібні ситечка, якщо зріз пройшов в безпосередній близькості від них. Між окремими судинами пучка знаходяться клітини деревної паренхіми. Судини мають кільчасті, спіральні та пористі потовщення. Під кільчастою судиною пучка розташована повітряна порожнина. Кожен пучок для міцності оточений механічною тканиною — склеренхімною пазухою. Склеренхіма також є на поверхні стебла під епідермісом. Шкірка (епідерміс) представлена одним шаром живих клітин, несучих захисну плівку — кутикулу. Основна тканина стебла — запасаюча паренхіма з крупними живими клітинами.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник /Відп. ред. А. М. Гродзінський.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1990.— 544 с.:ISBN 5-88500-006-9

  2. Біда О. А., Дерій С. І. та ін. Біологія: навчально-методичний посібник — 3-тє вид., — К.: Літера ЛТД, 2012. — 672 с. ISBN 978-966-178-133-6

  3. Російсько-український академічний словник А. Кримський, С. Єфремов 1924—1933

  4. https://uk.wikipedia.org/wiki

  5. https://studfile.net/

  6. https://sc51orel.ru/uk/botanika/anatomy-of-the-stem-of-herbaceous-monocotyledonous-and-dicotyledonous-plants-anatomy-of-the-stem.html

  7. http://biology-konspect.org/?content

  8. https://sc51orel.ru/uk/botanika/

  9. Біда О. А., Дерій С. І. та ін. Біологія: навчально-методичний посібник — 3-тє вид., — К.: Літера ЛТД, 2012. — 672 с. ISBN 978-966-178-133-6.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас