1   2   3   4   5   6
Ім'я файлу: Stas.docx
Розширення: docx
Розмір: 887кб.
Дата: 08.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
1 хирургия.docx
Миссия и цели организации, процесс установления целей.docx
Теорія ідеального типу М. Вебера.docx





передумови їх виникнення, тому потребують від органу нагляду проведення детальнішого вивчення та аналізу операцій банку-порушника з метою запобігання його ризиковій діяльності.

    1. Теоретико-методичні засади управління кредитними
      ризиками банку


Кредитний ризик визначається ймовірністю того, що позичальник не зможе або не захоче виконати свої зобов’язання згідно з кредитною угодою. Управління кредитним ризиком банку здійснюється на двох рівнях відповідно до причин його виникнення - на рівні кожної окремої позики та на рівні кредитного портфеля в цілому.

Основні причини виникнення кредитного ризику на рівні окремої позики:

нездатність позичальника до створення адекватного грошового потоку;

ризик ліквідності застави;

моральні та етичні характеристики позичальника.

До чинників, які збільшують ризик кредитного портфеля банку, належать:

  • надмірна концентрація - зосередження кредитів в одному із секторів економіки;

  • надмірна диверсифікація, яка призводить до погіршення якості управління за відсутності достатньої кількості висококваліфікованих фахівців зі знаннями особливостей багатьох галузей економіки;

- валютний ризик кредитного портфеля;

  • структура портфеля, якщо він сформований лише з урахуванням потреб клієнтів, а не самого банку;

- рівень кваліфікації персоналу банку. [68]

Механізм управління кредитним ризиком (рис. 1.4) полягає в розробці та реалізації кредитної політики, визначенні основних параметрів кредитного портфеля та управлінні ним, а також в управлінні процедурою кредитування.

Кредитна політика визначається сукупністю письмово зафіксованих правил, стандартів та процедур, якими повинні користуватися співробітники відповідних підрозділів банку при управлінні як окремими кредитами, так і кредитним портфелем у цілому. Правила, стандарти та процедури ефективної кредитної політики мають забезпечувати банківській установі при їх неухильному виконанні необхідні якість кредитного портфеля та рівень доходу.



Рис. 1.4 Механізм управління кредитним ризиком

Документ, в якому викладено кредитну політику банку, як правило, містить:

основні принципи кредитування, структуру і функції підрозділів банку, пов’язаних з наданням кредитних послуг;

види кредитів, що надаються банком;

характеристику клієнтів, яким можуть надаватись такі види кредитів;

порядок надання кредитів та контроль за їх поверненням.

Останнє включає процедури, які описують механізм подання та оформлення заявок на кредит, кредитний аналіз, ведення кредитного файлу, періодичну переоцінку якості кредитів, аналіз стану непогашених та сумнівних кредитів, процедури виявлення проблемних кредитів, процедури вчасного стягнення коштів з позичальника.

Більшість задокументованих процедур кредитної політики є конфіденційними документами.

Методи управління кредитним ризиком поділяються на дві групи:

  1. методи управління кредитним ризиком на рівні окремої позики;

  2. методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля банку.

До першої групи методів належать:

  • аналіз кредитоспроможності позичальника;

  • аналіз та оцінка кредиту;

  • структурування позики;

  • документування кредитних операцій;

  • контроль за наданим кредитом та станом застави.

Особливістю перелічених методів є необхідність їх послідовного застосування, оскільки одночасно вони являють собою етапи процесу кредитування. Якщо на кожному етапі перед кредитним співробітником поставлено завдання мінімізації кредитного ризику, то правомірно розглядати етапи кредитування як методи управління ризиком окремої позики.

Методи управління ризиком кредитного портфеля банку:

  1. диверсифікація;

  2. лімітування;

  3. створення резервів для відшкодування втрат за кредитними операціями комерційних банків.

Схему класифікації методів управління кредитним ризиком зображено на рис. 1.5.

Існують такі методи управління ризиком кредитного портфеля банку:

І. Диверсифікація. Метод диверсифікації полягає у розподілі кредитного портфеля серед широкого кола позичальників, які відрізняються один від одного як за характеристиками (розмір капіталу, форма власності), так і за умовами діяльності (галузь економіки, географічний регіон). Розглядають три види диверсифікації - галузеву, географічну та портфельну.

Галузева диверсифікація означає розподіл кредитів між клієнтами, які здійснюють діяльність у різних галузях економіки. Для зниження загального ризику портфеля вирішальне значення має добір галузей, який повинен ґрунтуватися на результатах статистичних досліджень. Найвищий ефект досягається в разі вибору позичальників, котрі працюють у галузях з протилежними фазами коливань ділового циклу. З допомогою кореляційного аналізу виявляються такі галузі, в яких результати діяльності різною мірою залежать від загального стану економіки. Якщо одна галузь перебуває на стадії економічного росту, то інша переживає стадію спаду, а з часом їх позиції змінюються на протилежні. Тоді зниження доходів від однієї групи клієнтів компенсується підвищенням доходів від іншої групи, що допомагає стабілізувати доходи банку і суттєво знизити ризик. [48]



Рис. 1.5. Схема класифікації методів управління кредитним ризиком

Географічна диверсифікація полягає в розподілі кредитних ресурсів між позичальниками, які перебувають у різних регіонах, географічних територіях, країнах із різними економічними умовами. Географічна диверсифікація як метод зниження кредитного ризику доступна лише великим банкам, які мають розгалужену мережу філій та відділень на значній території. Це допомагає нівелювати вплив кліматичних та погодних умов, політичних та економічних потрясінь, які впливають на кредитоспроможність позичальників. Невеликі банки застосовують метод географічної диверсифікації здебільшого у процесі формування портфеля цінних паперів, що дозволяє знизити загальний ризик банку.


РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА КРЕДИТНИХ

ОПЕРАЦІЙ ПАТ «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ»

2.1. Фінансово-економічна характеристика банку

Публічне акціонерне товариство «Східно-Український банк «Грант» є правонаступником Акціонерного Східно-Українського банку «Грант», статут якого зареєстровано в новій редакції Державним реєстратором виконавчого комітету Харківської міської ради 2 жовтня 2009 р., номер запису 14801050015004802. Країна реєстрації - Україна. Зміна найменування банку та внесення змін до статуту здійснене відповідно до вимог законів України «Про акціонерні товариства» та «Про банки і банківську у діяльність» за рішенням загальних зборів акціонерів банку від 25 вересня 2009 р.

ПАТ «Східно Український банк «Грант» створено на підставі рішення загальних зборів засновників (протокол № 1 від 14 травня 1991 р.) і установчого договору про заснування від 14 травня 1991 р. та зареєстровано Національним банком України 26 липня 1991 р. за № 6/1534 і перереєстровано 29 жовтня 1991 р. за № 62.

Організаційно-правова форма банку - акціонерне товариство, тип —акціонерне публічне товариство, код ЄДРПОУ - 14070197. Банк має фірмовий знак, зареєстрований згідно чинного законодавства України. Порядок його використання банком та іншими особами регулюється

законодавством про охорону прав на знаки для товарів і послуг.

Юридична адреса головного банку: 61001, Україна м. Харків, ГСП, вул. Данилевського, 19.

ПАТ «Східно-Український банк «Грант» є регіональним банком: він має 2 філії, розташовані у Києві та Шостці. Крім того, банком відкрито 19 відділень за станом на 31.12.2014 року (Додаток В).

Організаційна структура банку створена по типу функціональної та включає в себе систему структурних підрозділів з найменуванням посад та кількістю штатних одиниць всередині кожного структурного підрозділу згідно штатного розкладу (Додаток В).

Керівники всіх структурних підрозділів (управлінь, відділів, комітет’ , філій, відділень) безпосередньо підпорядковані голові правління банку (виконуючому обов’язки голови правління банку).

Банк діє на підставі статуту та відповідно до Цивільного Кодексу, Господарського Кодексу, закону України «Про банки і банківську діяльність», закону України «Про акціонерні товариства», інших актів законодавства України, внутрішніх актів, затверджених органами управління банку відповідно до їх компетенції.

Банк має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України від 16 жовтня 2009 р. за № 6 та письмового дозволу № 6-4 від 16 жовтня 2009 року здійснювати наступні види діяльності:

- приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

- відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків- кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

  • розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

  • надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

  • придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

- лізинг;

  • послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

  • випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

- випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

- надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій;

- операції з валютними цінностями:

  • неторговельні операції з валютними цінностями;

  • операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків;

  • операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти., які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

  • ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

  • ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

  • ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;

  • відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

  • відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

  • залучення та розміщення Іноземної валюти на валютному ринку України;

  • залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

  • торгівля іноземною валютою на валютному ринку України (за винятком валютно-обмінних операцій);

  • торгівля іноземною валютою на міжнародних ринках;

  • операції з банківськими металами на валютному ринку України;

  • інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

  • емісія власних цінних паперів;

організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

  • здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (уключаючи андеррайтинг);

  • здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

  • операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

  • з інструментами грошового ринку;

  • з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

  • з фінансовими ф’ючерсами та опціонами.

- довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами.

Перелік ліцензій банку наведено у Додатку В.

У табл. 2.1 наведені основні показники діяльності ПАТ «Східно­

український банк «Грант» за період 2013-2017 рр. [31]

Таблиця 2.1

Основні показники діяльності

ПАТ «Східно-Український банк «Грант» за період 2013-2017 рр.



Показник

Абсолютне значення (тис. грн.) станом на:

2013 р.

2014 р.

2015 р.

2016 р.

2017 р.

1.

Активи

380 561

476 995

446 839

506 957

591002

2.

Кредитний портфель

304 421

345 882

316 932

390 556

454755

3.

Зобов'язання

304 038

371 269

340 240

399 175

457489

4.

Депозитний портфель

252 641

ЗОЇ 073

ЗОЇ 234

350 546

409957

5.

Капітал

76 523

105 726

106 599

107 781

133513

6.

Статутний капітал

50 000

60 000

60 000

60 000

80000

7.

Чистий прибуток

948

1 157

873

1 071

445

У 2015 році спостерігалось зменшення зобов’язань банку (на 8,4%) та його активів (на 6,3%). Це пов’язано з введенням обмежень банківського

кредитування Національним банком України через скорочення платоспроможного попиту на банківські продукти та послуги в період всесвітньої фінансової кризи, що призвело до погіршення якості кредитного портфеля банку та дефіциту ліквідних коштів. Та загалом, динаміка темпів зміни обсягів активів банку «Грант» має тенденцію до збільшення (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Динаміка основних показників діяльності ПАТ «Східно-Український банк «Грант» за період 2013-2017 рр



Показник

Темп приросту, % до попереднього роек

2014 р./ 2013р.

2015 р./ 2014р.

2016 р./ 2015р.

2017 р./ 2016р.

1.

Активи

25,30

-6,30

13,50

16,60




Кредитний портфель

13,60

-8,40

23,20

16,40

3.

Зобов'язання

22,10

-8,40

17,30

14,60

4.

Депозитний портфель

19,20

0,10

16,40

16,90

5.

Капітал

38,20

0,80

1,10

23,90

6.

Статутний капітал

20,00

0,00

0,00

33,30

7.

Чистий прибуток

22,00

-24,50

71,50

-58,50

На рис. 2.1 проілюстровано динаміку основних показників діяльності банку «Грант» за період 2013-2017 рр.



Рис. 2.1. Динаміка основних показників діяльності ПАТ «Східно­-

український банк «Грант» за період 2013-2017 рр. Внаслідок зменшення довіри населення до банківської системи, що зумовлено політичною нестабільністю в країні та на світовому фінансовому ринку у цілому, почався процес відтоку коштів з депозитних рахунків банків.

Зменшились обсяги виданих кредитів через нестачу коштів та, як наслідок, скоротились процентні доходи банку при незмінних витратах, що призвело до стрімкого скорочення прибутку банку (на 24,5%) у 2015 році. В 2016 році показники повернулись до рівня 2013 р., через що можна зробити висновок, що світова фінансова криза стримала розвиток банку Грант у цілому на рік. В 2017 р. спостерігається збільшення активів (на 16,6 %) та капіталу (на 23,9 %), а зменшення прибутку аж на 58,5 % по відношенню до їх рівня у 2016 р.

2.2. Аналіз фінансового стану банку

Як складова фінансової системи будь-якої країни банківська система відіграє вирішальну роль в її економічному розвитку. До основних функцій банків належать мобілізація тимчасово вільних грошових коштів фізичних та юридичних осіб і розміщення їх від свого імені й за власний рахунок на умовах зворотності, терміновості, платності, а також проведення фінансових розрахунків, формування платіжної системи держави, здійснення грошової емісії в банківській та депозитній формах тощо. Банківські установи виступають посередниками між власниками коштів та їх користувачами. При цьому статус банку слугує свого роду гарантією збереження та повернення коштів власникам у визначений термін. Предметом аналізу виступають причинно-наслідкові зв‘язки між різними сторонами діяльності банку. [67]

Аналіз діяльності банку повинен містити реальну та всебічну оцінку результатів його роботи, розкривати позитивні та негативні аспекти діяльності установи, визначати конкретні шляхи та методи вирішення наявних проблем. [24]

Аналіз є основою ефективного управління банком. Регулярне проведення аналізу діяльності банку дає змогу ефективно керувати активними і пасивними операціями, максимізувати обсяги прибутків, мінімізувати рівень ризику, забезпечити стабільний фінансовий стан банку в цілому. [64]

Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність банків в підготовці та прийнятті управлінських рішень. Ефективність цих рішень багато в чому залежить від об’єктивності, своєчасності та всебічності оцінювання існуючого й очікуваного фінансового стану банку.

Економічна ситуація останніх місяців 2014 р. в Україні вимагає більш кардинального та прискіпливого аналізу фінансового стану банків. Якщо раніше він оцінювався лише фактами виконання чи невиконання нормативно-планових показників, то сьогодні все більш важливими стають загальновизнані у світі параметри, що характеризують динаміку розвитку фінансової установи.

Мета аналізу фінансового стану банку - встановлення його надійності як контрагента для інших банків.

Аналіз фінансової стійкості, ліквідності, ефективності управління і ділової активності дає можливість оцінити ефективність роботи банку, а, отже, оцінити його конкурентоспроможність і перспективи на внутрішніх і зовнішніх фінансових ринках. [60]

Управління ліквідністю банку може здійснюватися за допомогою розрахунку показників, наведених у табл. 2.3. [24]






Показник

Порядок розрахунку

Економічний зміст

1.

Норматив миттєвої ліквідності (Н4 - >20%)


Н4 = х100% , де
Ккр - кошти на кореспондентському рахунку;

Ка - кошти в касі;

Рп - поточні рахунки для розрахунку нормативу ліквідності.

Встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань за рахунок високоліквідних

активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках).

2.

Норматив поточної ліквідності (Н5 - >40%)

Н5 = х100% , де
Апв - активи первинної та вторинної ліквідності;

Рп - поточні рахунки для розрахунку нормативу поточної ліквідності;

3- зобов’язання банку

Встановлюється для

визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов’язань банку.

3.

Норматив короткострок ової ліквідності (Н6 - >60%)

А п

Н6 = X100%, де

Рп + Зк

Ал - ліквідні активи;

Зк - короткострокові зобов’язання;

Встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов’язання за рахунок ліквідних активів

4.

Коефіцієнт співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів

Кредити..видані

Депозити..залучені

Характеризує питому вагу високоліквідних активів в робочих активах банку




Таблиця 2.3

Показники, що характеризують рівень ліквідності банку




Результати розрахунків обраних коефіцієнтів наведено в табл. 2.4.






Показник

Рівень показника за роками:

2013 р.

2014 р.

2015 р.

2016 р.

2017 р.

1

Коефіцієнт миттєвої ліквідності (Н4)

0,548

0,739

0,710

0,419

0,436

2

Коефіцієнт поточної ліквідності (Н5)

0,677

0,750

0,931

0,621

0,662

3

Коефіцієнт короткострокової ліквідності (Н6)

0,418

0,517

0,647

1,172

0,963

4

Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів (для визначення незбалансованої ліквідності)

1,205

1,149

1,052

1,114

1,109




результати розрахунків коефіцієнтів ліквідності ПАТ «Східно-Український

банк «Грант» за період 2013-2017 рр.





Таблиця 2.4



Графічна ілюстрація результатів коефіцієнтного аналізу ліквідності ПАТ «Східно-Український банк «Грант» за період 2013-2017 рр. представлено на рис. 2.2.

11 і І 49

Укр"

>"й б.„ ,.гр.пуР1М М13_ 35

г'^2,^пм> 66

висновки 70

реального ВВП), 72

□ 2013 р. ■ 2014 р ■ 2015 р. ■ 2016 р. ■ 2017 р.

Рис 2.2. Динаміка коефіцієнтів ліквідності ПАТ «Східно­український банк «Грант» за період 2013-2017 рр.

Як свідчать дані, наведені в табл. 2.4, ПАТ «Східно-Український банк «Грант» за період 2013-2017 рр. мав достатньо високий рівень коефіцієнтів ліквідності.

Однак попри очевидну актуальність і практичну потребу у здійсненні аналізу фінансової стійкості вітчизняних банків, досвід такого аналізу залишається досить скромним. Наявні підходи до оцінки фінансової стійкості банку враховуються системою показників, які характеризують складові фінансової стійкості. Порядок розрахунку таких показників наведено у табл. 2.5. [24], [32]

Таблиця 2.5

Показники, що характеризують рівень фінансової стійкості банку




Показник

Порядок розрахунку

Економічний зміст

1

2

3

4

1.

Коефіцієнт співвідношення власного капіталу та строкових депозитів

Власний капітал

Строкові.депозити

Показує яка частина депозитів захищена власним капіталом банку

2.

Коефіцієнт надійності

Власний капітал

Зобовязання

Характеризує рівень забезпеченості зобов’язань банку його власним капіталом

3.

Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів

Власний капітал

Активи

Показує питому вагу власного капіталу у загальних активах банку

4.

Коефіцієнт захищеності власного капіталу

Основні..засоби

Власний капітал

Характеризує частку власного капітулу, захищену вкладення у власні капіталізовані активи

5.

Мультиплікатор власного капіталу

Активи

Власний капітал

Показує ступінь покриття активів власним капіталом.

6.

Коефіцієнт фінансового важеля

Зобов' язання

Власний капітал

Розкриває здатність банку залучати кошти на фінансовому ринку

Результати розрахунків обраних коефіцієнтів наведено в табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Результати розрахунків коефіцієнтів фінансової стійкості

ПАТ Східно-Український банк «Грант» за період 2013-2017 рр





Показник

Рівень показника за роками:

2013 р.

2014 р.

2015 р.

2016

Р-

2017 Р-

1

2

3

4

5

5

6

7

1

Коефіцієнт надійності

0,252

0,285

0,313

0,270

0,292

2

Коефіцієнт фінансового важеля

3,973

3,512

3,192

3,704

3,427

3

К-т участі власного капіталу у формуванні активів - достатність капіталу

0,201

0,222

0,239

0,213

0,226

4

Коефіцієнт захищеності власного капіталу

0,234

0,393

0,378

0,384

0,324

5

Коефіцієнт мультиплікатора капіталу

4,973

4,512

4,192

4,704

4,427

6

Коефіцієнт співвідношення капіталу та строкових депозитів

0,602

0,698

0,530

0,458

0,515

Дані табл. 2.6 показують, що протягом 2013-2017 рр. показник коефіцієнта надійності коливався нерівномірно: с 2013 р. по 2015 р. спостерігався ріст цього коефіцієнту зі 0,252 у 2013 р. до 0,313 у 2015 р. В 2016 р. відбулося зменшення цього значення до 0,270, а в 2017 р. - він знову збільшився до 0,292. Такі коливання пов’язані з подіями на світовому фінансовому ринку, а саме, кризою 2014 р. В після кризовий період банки почали впроваджувати активну політику щодо підвищення надійності шляхом збільшення власного капіталу для забезпечення своїх зобов’язань, що дозволило підвищити рівень довіри до банківської системи та, як наслідок, привернути більше депозитних вкладів. Як показали дані табл. 2.6, банк «Грант» має достатньо високу забезпеченість власним капіталом, а отже, і рівень надійності.

Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів, хоча і змінювався нерівномірно (рис. 2.3), у порівнянні з рівнем 2013 р., коли

його значення сягнуло найменшої відмітки (0,201), все ж має тенденцію до збільшення, бо протягом наступних років мав набагато вище значення (0,239 у 2015 р. та 0,226 у 20171р.). Це говорить про вагомий вклад власних коштів банку «Грант» у здійснення його активних операцій, що є добрим показником при низькій активності зовнішнього фінансування.

Коефіцієнт співвідношення капіталу та
строкових депозитів


  1   2   3   4   5   6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас