Практична робота №2
Тема: Сюжетно- рольові ігри дітей в дошкільному закладі.
Мета:уточнити, розширити та конкретизувати знання студентів щодо педагогічного керівництва сюжетно-рольовими іграми; розвивати логічне мислення на основі загальнорозумових дій та операцій, стимулювати розвиток умінь студентів аргументувати свою відповідь; підтримувати інтерес до майбутньої професії, нових засобів навчання, сформуватии уміння застосовувати знання в комплексі, залучити студентів до розвитку творчої діяльності.
Питання для обговорення
Структурні компоненти сюжетно-рольової гри.
Найхарактернішим видом ігрової діяльності дошкільника є сюжетно-рольова гра, яка виникає на межі раннього і дошкільного віку і досягає свого розквіту в середині дошкільного дитинства.
Сюжетно-рольова гра - відтворення дітьми дій дорослих і стосунків між ними.
Це - образна гра за певним задумом дітей, який розкривається через відповідні події (сюжет) і розігрування дітьми.
Структурними компонентами сюжетно-рольової гри є роль, сюжет, зміст, правила, ігрові дії, рольові і реальні стосунки, ігрові предмети і предмети-замінники.
Головним компонентом сюжетно - рольової гри є сюжет, без нього немає самої сюжетно-рольової гри.
Сюжет гри - це та сфера дійсності, яка відтворюється дітьми. Сюжет являє собою відображення дитиною певних дій, подій, взаємин з життя і діяльності оточуючих. При цьому його ігрові дії (крутити кермо автомашини, готувати обід, вчити малювати учнів і т. Д.) - один з основних засобів реалізації сюжету.
Сюжети ігор різноманітні. Умовно їх поділяють на побутові (гри в сім'ю, дитячий сад, виробничі, що відображають професійну працю людей (гри в лікарню, магазин і т. Д., Громадські (гри в святкування Дня народження міста, в бібліотеку, школу і т. Д.).
В історії людства є і «вічні» сюжети дитячих ігор, які як би зв'язують покоління людей: ігри в сім'ю, школу, лікарню та ін. Природно, ці сюжети в іграх дітей різних часів і народів відрізняються своїм змістом, як відрізняються і в самому житті .
Зміст гри - це те, що відтворюється дитиною як центрального і характерного моменту діяльності і відносин між дорослими в їх побутової, трудової, громадської діяльності.
Залежно від глибини уявлень дитини про діяльність дорослих змінюється і зміст ігор. Наприклад, діти молодшої групи, зображуючи в грі лікаря, багаторазово повторювали одні й ті ж дії: вимірювали температуру, дивилися хворому горло. Після того як малюкам зробили щеплення, в ігровому зображенні лікаря додалися нові дії.
Зміст сюжетно - рольової гри втілюється дитиною за допомогою ролі, яку він на себе бере. Роль - засіб реалізації сюжету і головний компонент сюжетно-рольової гри.
Для дитини роль - це його ігрова позиція: він ототожнює себе з яким-небудь персонажем сюжету і діє відповідно до уявлень про даний персонажа. Будь-яка роль містить свої правила поведінки, взяті дитиною з навколишнього життя, запозичені з відносин в світі дорослих. Так, мама піклуватися про дітей, готує їм їжу, укладає спати; вчителька каже голосно і чітко, сувора і вимагає уваги на її уроках. Підпорядкування дитини правилам рольової поведінки є найважливішим елементом сюжетно-рольової гри.
Розвиток сюжетно-рольової гри у дошкільному віці
Провідна діяльність у дошкільному віці – сюжетно-рольова гра.
Д. Б. Ельконін виділяє чотири рівні розвитку сюжетно-рольової гри дошкільника. Кожен рівень характеризується специфічним змістом, співвідношенням ігрових дій та ролей, структурою ігрових дій.
У 3–5 років формуються перший та другий рівні.
І рівень
1) Зміст гри – дії з предметами, спрямовані на співучасника. Характерні ігрові дії – годування без врахування послідовності і «меню».
2) Ігрові ролі не визначають дій, а навпаки. Діти себе не називають іменами ролей, ролі теж не позначають словом. При розподілі ролей відповідні рольові дії не узгоджуються, між ними відсутні взаємозв’язки.
3) Ігрові дії одноманітні, складаються із послідовності стереотипних повторюваних операцій.
4) Ігрові дії не утворюють логічної послідовності.
ІІ рівень
1) Зміст і головне у грі – дії з предметами.
2) Діти прагнуть до відповідності ігрової дії реальній.
3) Діти називають ролі. Виконання ролі полягає у реалізації відповідних ігрових дій.
4) Логіка ігрових дій визначається життєвою послідовністю. Ланцюжок дій збільшується: приготування їжі – накривання столу – годування – відпочинок.
5) Порушення у послідовності ігрових дій дітьми не приймається, але вони це нічим не мотивують.
У 5-7 років виявляються третій та четвертий рівні.
ІІІ рівень
Основний зміст – виконання ігрової ролі, відповідних їй дій.
З’являються ігрові дії, у яких відбивається характер відносин з іншими ролями гравців; наприклад, «вихователь» дитсадка звертається до «кухаря»: «Приготуйте їжу».
2) Ролі розподілені до початку гри і визначають поведінку гравця
3) Логіка ігрових дій визначається роллю. Дії урізноманітнюються. З’являються звертання до партнерів у відповідності до співвідношення ролей.
4) Порушення послідовності ігрових дій викликає протест дитини: «Так не буває». Ігрова роль визначає правила поведінки гравця. Порушення правил гри найчастіше помічають партнери, а дитина намагається виправити «помилку».
ІV рівень
1) Основний зміст – виконання ігрових дій, пов’язаних із ставленням до інших людей, ролі яких виконують гравці: наприклад, дають вказівки «йдіть до столу, тільки помийте руки»; оцінюють «тримай руку як слід», схвалюють.
2) Роль гравця зберігається на протязі гри. Ролі різних гравців взаємопов’язані. Мовлення дитини у грі визначається її роллю.
3) Чітка послідовність ігрових дій відтворює реальну логіку подій життя людини.
4) Порушення логіки ігрових дій та правил дітьми відхиляється, що мотивується підкресленням їх раціональності.
3.Сюжетно-рольова гра як чинник становлення соціального досвіду дітей дошкільного віку в ігровій діяльності.
Дошкільний вік характеризується новою соціальною ситуацією розвитку, коли значно розширюються сфера взаємодії та коло спілкування дитини. Спілкування з дорослим значно ускладнюється, набуває нових форм і змісту. Дошкільнику вже недостатньо уваги дорослого і спільної діяльності з ним, оскільки завдяки мовному розвитку його можливості спілкування розширилися. Він уже здатний спілкуватися не тільки про предмети, які сприймає безпосередньо, а й предмети, відсутні у конкретній ситуації взаємодії. Зміст спілкування стає позаситуативним, виходить за межі сприйнятої ситуації.
Головна потреба дошкільника — бути повноправним членом суспільства, жити і почувати себе на рівні з дорослими. Однак реально включитися у доросле життя він не може через його складність і свої обмежені можливості. Саме в цьому — розриві між прагненням бути як дорослий і неможливістю реалізувати це прагнення — полягає суперечність соціальної ситуації розвитку дошкільника.
Єдиною діяльністю, яка дає змогу подолати цю суперечність, є сюжетно-рольова гра, у якій дитина виконує роль дорослого як носія певних суспільних функцій, вступає у стосунки з іншими дорослими, безпосередньо не присутніми. Рольова гра є провідною діяльністю дітей дошкільного віку, спрямованою на орієнтування у предметній і соціальній дійсності.
Рольова гра дає змогу дитині вступити у взаємодію з недоступними їй у реальній практиці сторонами життя, тому є провідною діяльністю дошкільника.
У соціальній ситуації розвитку дитини дошкільного віку все більшу роль починають відігравати однолітки, спілкування і стосунки з якими стають для неї не менш значущими, ніж взаємини з дорослими.
4.Аналіз сюжетно-рольової гри дошкільника.
Сюжетно-рольова гра "Лікарня"
Мета: розкрити зміст діяльності медичного персоналу розвивати у дітей здатності приймати на себе ролі, розвивати інтерес до гри, формувати позитивні відносини між дітьми, виховувати у дітей повагу до праці лікаря.
Ігровий матеріал: ігровий набір "Ляльковий лікар", предмети заступники, деякі реальні предмети, шапочка лікаря, халат, лялька.
1 етап. реалізація поставлених завдань здійснюється вихователем в позиції "співгравця" в спільній з дітьми грі.
Ситуація 1 Вихователь пропонує дитині додаткову роль пацієнта, а сам бере основну роль доктора. Вихователь: "давай пограємо в" Доктора ": я буду доктором, а ти - пацієнтом. Де буде кабінет лікаря? Давай, як ніби-то це кабінет. А що потрібно лікаря? (Дитина з допомогою дорослого розкладає на столі медичне приладдя з аптечки) . а це у нас баночка з маззю, а це шприц ... "(Поступово дитина сама починає називати і розставляти необхідне). Вихователь надягає шапочку і білий халат: "Я-доктор, приходьте до мене на прийом. Заходьте, здрастуйте. У вас болить горлечко або животик? Коли ви захворіли? Давайте подивимося шийку.
Відкрийте рот. скажіть а-а-а-а. Ай, ай, яке червоне горлечко. Зараз смажена, не боляче? А голова у вас не болить?
Гра з однією дитиною привертає увагу інших дітей. Вихователь, помітивши що спостерігають за грою дітей, каже: "У вас теж щось заболіло? Ставайте в чергу, хворі, Зачекайте".
Ситуація 2 Вихователь грає лікаря, двоє дітей - хворих. Вихователь ". А тепер давайте пограємо так, як ніби я-доктор. Я у себе в кабінеті. У мене є телефон. Ви захворіли, дзвоніть мені і викликайте лікаря, Дзинь, дзень! У мене дзвонить телефон. Алло! Доктор слухає, хто дзвонив? Дівчинка Катя? Ви захворіли? У тебе болить голова або живіт? А температуру ти вимірювала? Яка висока! Скажи мені Катя, де ти живеш? Я приїду до тебе. Буду тебе лікувати. А поки пий чай з малиною і лягай спати. до побачення! У мене знову дзвонить телефон. Алло, хто дзвонить? Хлопчик Діма? На що скаржишся? Нежить? Давно захворів? Ти краплі закопував або пив таблетки? Не допомагає? Приходь до мене сьогодні. Я тобі інші ліки випишу. до побачення!
Ситуація 3. Лікар сам дзвонить пацієнтам, дізнається як вони себе використовує відчувають, дає поради. В процесі розмови по телефону вихователь використовує систему альтернативних і підкажуть питань, які показують варіативність ігрових дій і сприяють надалі розвитку творчості.
Ситуація 4. Вихователь: А тепер мені потрібна медсестра. Давай ти будеш-медсестрою (надягає шапочку - позначає роль) Медсестра, знайдіть, будь ласка, картку хворого.
Ви вже обдзвонили всіх наших хворих? Медсестра, а ви виписали рецепт? Зателефонуйте хворий Даші і дізнайтеся, як її здоров'я. Чи допомагають таблетки? Медсестра, зробіть укол, будь ласка.
Ситуація 5. Дитина в ролі доктора, вихователь-пацієнта. Вихователь: "Здрастуйте, лікарю! У мене болить пальчик, навіть розпух. Що ви мені порадите? А мені потрібно таблетки приймати, мазати маззю або робити уколи? А мені коли тепер приходити? Спасибі.
Ситуація 6.Вихователь, доктор я до вас вчора приходила. А сьогодні пальчик болить ще сильніше. Чи не допомагають ліки. Що ви ще порадите?
Ситуація 7.Вихователь: "Я пацієнтка, дзвоню в кабінет доктора. Алло! Здрастуйте, це хто? Медсестра, кличте, будь ласка, доктора. Я забула вчора таблетки прийняти. Що ж мені робити? А до вас коли приходити? Спасибі. До побачення .
Ситуація 8. Вихователь пропонує дітям взяти додаткові ролі медсестри і мами, яка привела на прийом дочку - ляльку. Вихователь бере на себе роль доктора очка ще не вміє розмовляти Вихователь: "Здрастуйте, матуся, ваша дочка ще зовсім маленька. Що з нею сталося? Не знаєте? Весь час плаче? Зараз подивимося Медсестра, покладіть дівчинку на кушетку (доктор оглядає хвору). вушка в порядку, шийку не красне, тепер все в зрозуміло. Зуб зростає у вашої дочки. Нічого страшного. Медсестра випишіть рецепт і розкажіть, як приймати лекарство.
На II етапі реалізація завдань здійснюється вихователем в позиції помічника.
У грі в лікаря одна дитина грає лікаря, інший медсестру, а решта - пацієнти. Вихователь знаходиться поруч з дітьми, але не є учасником їхньої гри, координує задуми, підказує в разі утруднення.
Ситуація 1. У кабінеті лікаря. Вихователь: "Запитай, як себе вчора відчувала хвора? Таблетки вже приймала?"
Ситуація 2. У кабінеті лікаря. Вихователь: "Медсестра, телефон дзвонить. Підніми трубку, скажи, хто ти і запитай що трапилося?".
Ситуація 3. У черзі на прийом до лікаря. Вихователь: "Поки пацієнти чекають своєї черги, вони розмовляють? Давайте поговоримо про ....."
Ситуація 4. Один з пацієнтів втратив рецепт. Вихователь: "Зайди в кабінет, розкажи, що сталося?"
Ситуація 5. Вихователь: "Давай ти будеш іншим лікарем. Ти прийшла до цього доктора поговорити про когось з хворих, який сильно захворів".
Ситуація 6. На прийом до лікаря привели хворого малюка, який боїться доктора.
Ситуація 7. З кабінету доктора зникли всі медикаменти. Вихователь, черга велика. Пацієнти чекають. Що робити? Придумайте, що можна взяти замість них? Чим можна замінити шприц, а трубочку для слухання? І т.д.
На 3 етапі діти самостійно грають в доктора. Вихователь реалізує завдання в позиції спостерігача. Якщо у дітей в ході гри виникають складності, вони звертаються за порадою до вихователю ( "А що можна далі зробити?"). Самостійного звернення дітей до дорослого сприяє партнерська позиція, що забезпечує прийняття вихователя як. Збагачення змісту ігрового сюжету відбувається переважно в процесі ігрового спілкування з вихователем.
Завдання щодо сюжетно-рольових ігор дітей в дошкільному закладі:
Завдання 1. Огляньте зображення (у папці) і опишіть ігровий матеріал для сюжетно-рольових ігор в різних вікових групах дошкільного закладу. Зазначте особливості його розташування та відповідність віку дітей.
Визначте вплив середовища на:
збагачення змісту гри;
розвиток способів відображення дійсності;
формування ігрових взаємин;
прояви самостійності та ігрової творчості у дітей.
Організація сюжетно-рольових ігор починається з підготовки атрибутів і іграшок. Для молодших дошкільнят предмети для конкретних ігор підбирає вихователь і розміщує їх в ігровій зоні у вільному доступі, що стимулює інтерес до розгортання самостійної діяльності. Для дітей 4-7 років атрибути зберігаються в ігровій зоні в секціях , коробках по темам ( «Посуд», «Інструменти», «Медицина»). Діти старших груп із задоволенням виготовляють матеріали для ігор своїми руками: мечі з картону, продукти з пластиліну, намальовані картинки замінники.
Ігровий матеріал має бути привабливий і розміщений у доступних для дітей місцях.
Завдання 2. Розгляньте і проаналізуйте табл.1 особливості ігрової діяльності молодших і старших дошкільників. (роздатковий матеріал).
| Компоненти гри | Молодші дошкільники | Старші дошкільники |
| Сюжет | Відбиття трудових дій дорослих. | Відбиття трудових дій дорослих, відбиття відносин між людьми. |
| Кількість ролей | 1-2 | 7-10 |
| Кількість дітей що грають | 1-2 | 1-2 або 5-10 |
| Тематика | Побутова | Побутова та суспільна |
| Правила | Не усвідомлюються | Усвідомлюють самі, складні |
| Ігрові дії | Одноманітні (1-3) | Жестом, словом (багато) |
| Включення ігрових ситуацій | Під керівництвом дорослого | Самі та під керівництвом дорослого |
| Поява нових ігрових ситуацій | З допомогою дорослого | З допомогою дорослого та самостійно |
| Об’єднання ігор | Неможливе | Можливе |
| Використання предметів | Штучні | Побутові і саморобні, замінники у плані уяви |
| Тривалість гри | Короткочасні | До кількох днів |
| Попереднє планування | немає | є |
| Закінчення гри | Несподівано | Передбачено |
Завдання 3. Інтерактивна технологія – робота в парах. З журналів «Дошкільне виховання», «Палітра педагога», «Розкажіть онуку», «Дошкільний навчальний заклад», в яких описані сюжетно-рольові ігри, за поданою схемою проаналізуйте гру дітей молодшого, середнього або старшого дошкільного віку.
Аналіз сюжетно-рольової гри «Покатаємо ляльок на машині»
Сюжетно - рольова гра, називається « Покатаємо ляльок на машині» .
Цілями даної гри є: Навчити дітей об'єднуватися для самостійних ігор; продовжувати розвивати вміння переносити знайомі дії з будівельним матеріалом в нові ігрові ситуації, виконувати дії відповідно до ролі (Шофер, пасажир).
Для її проведення знадобилися такі матеріали і обладнання: набір будівельного матеріалу (Кубики, пластини, цеглинки);рулі (2 шт., В даному випадку іграшки- заступники: кільце від піраміди;
У будівельному куточку заздалегідь була побудована авто;
Щоб організувати сюжетно-рольову гру, треба було провести попередню роботу з дітьми. Це прогулянки, на яких спостерігали за машинами. В ході спостережень увагу дітей зверталася на різноманітність машин, На те, що перевозять машини, І т. Д. Після прогулянки в бесіді з дітьми задавалися їм такі питання на закріплення: Які машини вони бачили на вулиці? що везли машини? Як називається професія людини, який управляє машиною? Так само попередня робота полягала в спорудженні машини з дрібного будівельного матеріалу на заняттях з конструювання.
Для гри вибрали простий сюжет з чотирма персонажами і елементами-діями - «Шофер» управляє машиною і везе«Пасажирів», В ролі яких виступають мами зі своїми дочками.
Гра - це шлях пізнання навколишнього світу, відображення дитиною світу дорослих. В сюжетно-ролевой грі діти грають роль дорослого. В даному випадку хлопчики були шоферами, а дівчатка в ролі мам зі своїми дочками були пасажирами. І ті й інші передають в грі не тільки окремі дії: Дії шофера і дії пасажира, а й елементи поведінки тих осіб, які здійснювали ці дії в життя. з'являється «Роль в дії», Наприклад, дівчатка, тримаючи своїх ляльок, Явно наслідують мамам, а хлопчики, тримаючи кермо і керуючи машиною, Наслідують татам. питанням «Іллюша, ти хочеш бути шофером?» і ствердною пропозицією «Максим, ти теж будеш шофером» я дала їм чітку установку на виконання ними в грі ролі шофера.
Під час гри діти виконують кілька пов'язаних між собою ігрових дій: Іллюша катає ляльку. Підказую: «Подивися, Іллюша, до тебе прийшли ще мами. Вони теж хочуть покатати своїх дочок», Поступово фіксується увагу дівчаток на схожість їх дій з діями дорослих. Так я формую у дітей початкові навички рольової поведінки, вмінню пов'язувати ряд дій з назвою ролі і атрибутами, необхідними для цієї ролі: Ляльки і рулі.
В сюжетно-рольову гру« Покатаємо ляльок на машині» включила елемент інтеграції: Гра з лялькою, гра з машиною і гра з будівельним матеріалом.
Лялька займає особливо важливе місце серед всіх іграшок. Дитина бере в руки ляльку і при цьому сам «Дорослішає»: Дії виконує серйозно, солідно, докладно. Це, в свою чергу, навчає і його самого. ігри з ляльками завжди соціально мотивовані, вони сприяють вихованню у дітей добрих почуттів (Ніжності, доброти, жалю, співчуття, ласки).
Іграми з машинами захоплюється більшість дітей третього року життя. Однак рівень вмісту цих ігор не забезпечує подальший розвиток дітей. Ігри з машинами виникають по кілька разів на день. Як правило, це бувають індивідуальні гри, а спільні відрізняються короткочасністю і бідним вмістом. Зазвичай діти примітивно катають машини, Іноді перевозять в них щось. Все це дає можливість розвивати нові сюжети.
Новим сюжетом в даній сюжетно-ролевой грі є спорудження другої машини з будівельного матеріалу. Діти застосовують тут вироблені навички конструювання машини. Щоб не затягувати час ми будували машину разом.
Успішне здійснення ігрової діяльності можливо при вмілому керівництві педагога, який здатний зробити сюжетно-ролевую гру захоплюючим процесом, в ході якого, відбувається повноцінний розвиток дитини-дошкільника. У цій грі я сама встаю на позицію дитини і участвовую в ігровій діяльності на рівних з учасниками гри. Я думаю, що це зблизило мене як вихователя з дітьми, і дозволило мені реалізувати поставлені завдання.
Щоб збагатити зміст дитячої гри, Викликати у дітей інтерес до неї, бажання грати, використовують такі прийоми: Безпосередню участь вихователя в грі, питання, спрямовані на подсказ дітям можливої реалізації задуму, спільне виконання з дітьми будівель, показ прийомів конструювання, спів пісеньки про шофера.
В цілому, психологічний клімат сюжетно-рольової гри позитивний. Діти активні, емоційні.
Завдання 4. Знайти зразки будівельних, ігор-драматизацій та ігор за правилами для дітей різних вікових груп.
Будівельні ігри
Молодший вік
Тема:«Споруда будиночка для кішки, собачки і козлика»
Мета: Розвивати вміння дітей, будувати будиночок. Вчити виконувати будівництво в потрібній послідовності. Сприяти формуванню спільної гри
Матеріал: кубики і цеглинки, пластини.
Хід гри.
- Подивіться, йде дощ, і наш щеня БІМКО промок, він сидить під деревом і тремтить. Йому потрібно побудувати теплий будиночок - будку.
Вихователь пропонує побудувати будиночок для собачки. Діти самі підбирають матеріал, самі придумують будинок.
Тема:«Загончик для тварин»
Мета: Вчити будувати з вертикально поставлених цеглинок. Виховувати дбайливе поводження до споруди. Активізувати словник: цеглинка, загончик
Матеріал: цеглинки.
Хід гри.
Вихователь приносить набір пластмасових домашніх тварин і пропонує побудувати для них загін, щоб вони не розбіглися, щоб їх не з'їли вовки. Будувати треба з цеглинок, поставлених вертикально.
Тема: «Городок для ляльок»
Мета: Продовжувати створювати споруди за загальним сюжетом. Формувати вміння конструювати за бажанням, виховувати бажання і вміння будувати спокійно разом
Матеріал: кубики і цеглинки призми, пластини. циліндри.
Хід гри.
- Подивіться, наші ляльки дуже засмутилися, у них сталася пожежа, згоріли всі будинки в місті. Тому їм необхідно допомогти, побудувати нові будинки. Давайте ми допоможемо нашим іграшок., Створимо свої будинки., Придумаємо свої споруди.
Ігри-драматизації
Молодша група
Гра – драматизація за змістом казки «Колобок»
Мата: Продовжувати залучати дітей до гри - драматизації за змістом знайомої казки у музичному супроводі. Вдосконалювати вміння влучно передавати інтонаційні відтінки мовлення героїв казки в ігрових діалогах, доречно імітувати їхні рухи, міміку з елементами творчої імпровізації. Розвивати артистизм
Матеріали: іграшка – колобок, декорації ( дерева 2шт., ялинка 2шт., піч); костюми (дід 1 шт., баба 1шт., колобок 1шт., заєць 1шт., вовк 1 шт., ведмідь 1 шт., лисиця1 шт., жабки 8 шт., горобчики 6 шт.)
Хід гри:
Колобок: Привіт малята
Я гуляв і вирішив прийти до вас у гості
Ведуча: Колобок а ти не боїшся сам гуляти
Колобок: Ні я нічого не боюся
Ведуча: А раптом щось з тобою станется
Колобок: Та що там може бути
Ведуча: А наші малята знають що самим гуляти не можна і вони знають одного неслухняного колобка який потрапив у біду коли не послухав дідуся з бабусею і пішов гуляти сам і зараз вони тобі про нього не тільки розкажуть а і покажуть, а ти сідай і слухай.
Драматизація казки
Були собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить:
— Бабусю! Спекла б ти колобок!
— Та з чого ж я спечу, як і борошна нема?
— От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок.
Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб простигав.
А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг покотився дорогою.
Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю:
— Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із яєць спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг знову. Біжить та й біжить... А ось із гілочки на гілочку стрибає до колобка білочка. Вона хоче з ним потанцювати. (Танець білочки і колобка)
Та покотився далі. Перестріває його вовк:
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг... ой малята послухайтещо це за звук , та це жабки. (танець з жабками)
Та й покотився. Аж іде ведмідь.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг. Біжить та й біжить дорогою... Чується спів птахів Прилетіли птаки до колобка тай закружляли з ним у таночку
Покотився колобок…. Стрічається з лисичкою:
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
Від ведмедя втік,
То й від тебе втечу!
— Ну й пісня ж гарна! — каже лисичка.— От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язик, щоб чутніше було.
Колобок скочив їй на язик та й почав співати:
Я по засіку метений...
А лисичка — гам його! Та й з'їла!
Ведучий: Ну що колобок тепер ти будеш гуляти сам? Запам»ятай ходити треба тільки з дорослими щоб не сталося ніякої біди і міцно міцно тримати їх за руку.
Середня група
Тема: Казка «У сонечка в гостях»
Мета:
- допомогти засвоєнню моделювання ігрового простору під час гри-драматизації;
- формувати образність мовлення;
- будувати синонімічні ряди до заданого визначення, придумувати речення до заданих слів.
Обладнання: «замінники» персонажів казки: дрібні кружечки – курчата; сорока – чорно-білий кружечок; качка – коричнево-сірий; їжачок – кружечок із голками; равлик – сірий кружечок із ріжками. Схематичні зображення: будиночок для курчат, город для равлика; огорожа, ворота; струмок, дерево, гори, хмари; будинок для Сонця.
Хід заняття
1.Вихователь: Діти, погляньте у віконце. Яке яскраве сьогодні сонечко!
Сонечко ясне,
Покажися!
Сонечко-прекрасне,
нарядися!
Плаття червоне вдягни!
Подаруй нам ясні дні! (Промовляється хором.)
2.Читання казки «У сонечка в гостях».
3.Бесіда:
- Із ким нещодавно ми ходили в гості до Сонечка?
- А в якій казці це було?
- Хто допомагав курчатам знайти Сонечко?(Виставляються «замінники».)
- Якими були курчата на початку казки? (Сумними, невеселими.)
- А коли розбудили Сонечко, якими вони стали? (Веселими, радісними, жвавими, щасливими.)
- Пам'ятаєте, як заєць зустрічав гостей: «Побачив заєць, що до нього гості йдуть, поправив шапку, витер вуса, ширше відкрив ворота». Як сказати, який заєць хазяїн? (Привітний, гостинний, увічливий, ласкавий.)
- Яким було Сонечко, коли його прийшли будити? (Сонним, ледачим.)
- А яким на небі з'явилося Сонечко? (Чистим, яскравим, золотавим.)
4.Динамічна пауза: показати, як ідуть курчата; як стрибає та літає сорока; як перевалюється з боку на бік качка; як дрібоче їжачок; як повзе равлик.
5. Вихователь пропонує просторово-часову модель казки.
Гра «Що – спочатку, що – потім»: відновлення послідовності епізодів казки.
Вихователь пропонує дітям пограти в казку й організувати гральний простір. Діти мають показати, де буде будинок курчат, де город із равликом, де будинок Сонця, де розташовані дерева, гори й т.ін. Усе це діти позначають схематичними зображеннями. гра-драматизація.
Ігри за правилами
Молодша група
Тема: «Спіймай комара»
Мета гри: Розвивати у дітей вміння узгоджувати рухи за зоровим сигналом, вправлятися у стрибках (підстрибуванні на місці).Рухливі ігри для дітей дошкільного віку
Опис: Гравці стають по колу на відстані витягнутих рук, обличчям до центру. Вихователь знаходиться в центрі кола. Він тримає в руках паличку довжиною – 1 - 1,2 метра з прив'язаним на шнурі картонним комаром. Довжина шнура – 50 см. Вихователь обводить палицею, «кружляє комаром», трохи вище голів граючих. Коли комар летить над головою, дитина підстрибує, намагаючись його спіймати. Той, хто схопить комара, каже «Я спіймав!». Потім вихователь знову обводить палицею по колу.
Правила:
1. Ловити комара можна тільки обома руками і, підстрибуючи на двох ногах.
2. Ловити комара потрібно не сходячи з місця.
Варіанти: Можна бігти попереду, тримаючи в руках палицю з комаром, діти біжать його наздоганяти.
Тема: «Горобці і автомобіль»
Мета: привчати дітей бігати в різних напрямках, що не наштовхуючись один на одного, починати рух і міняти його по сигналу вихователя, знаходити своє місце.
Опис. Діти - «горобці» сідають на лавку - «гніздечко». Вихователь зображує «автомобіль». Після слів вихователя: «Полетіли, воробушки, на доріжку» - діти піднімаються і бігають по майданчику, розмахуючи руками - «крильцями». За сигналом вихователя: «Автомобіль їде, летите, воробушки, в свої гніздечка!» - «автомобіль» виїжджає з «гаража», «горобці» відлітають в «гнізда» (сідають на лавки). «Автомобіль» повертається в «гараж».
Середня група
Тема: «Лисиця в курнику»
Мета: Розвивати у дітей спритність та вміння виконувати рух за сигналом, вправлятися з бігу з вивертання, у лазінні, стрибках.
Опис: На одному боці майданчика відкреслюється курник. В курнику на сідалі (на лавках) розташовуються кури, діти стоять на лавках. З іншого боку майданчика знаходиться нора лисиці. Все інше місце – двір. Один з гравців призначається лисицею, інші кури – вони ходять і бігають по двору, клюють зерна, ляскають крилами. За сигналом «Лисиця» кури тікають в курник та підіймаються на сідало, а лисиця намагається потягти курку, яка не встигла піднятися на сідало. Відводить спійману курку до себе в нору. Кури зістрибують з сідала і гра поновлюється.
Правила:
Лисиця може ловити курей, а кури можуть підійматися на сідало тільки за сигналом вихователя «Лисиця!».
Варіанти: Збільшити число лисиць. Курям вилізти на гімнастичну стінку.
Тема: «У ведмедя у бору»
Мета: Розвивати в дітей витримку, вміння виконувати рухи за сигналом, навички колективного руху. Вправлятися з бігу за певним напрямком, з вивертаням, розвивати мовлення.
Опис: З одного боку майданчика проводиться межа – це узлісся. За межею, на відстані 2-3 кроків окреслюється місце для ведмедя. На протилежній стороні будинок дітей. Вихователь призначає ведмедя, інші діти – у себе вдома. Вихователь каже: «Йдіть гуляти!». Діти направляються до узлісся, збираючи ягоди, гриби, імітуючи рух та хором промовляють: «У ведмедя у бору, гриби, ягоди беру. А ведмідь сидить та на нас гарчить». Ведмідь в цей час сидить на своєму місці. Коли гравці вимовляють «Гарчить!» ведмідь встає, діти біжать додому. Ведмідь намагається їх зловити – торкнутися. Спійманого ведмідь відводить до себе. Після 2-3 спійманих обирається новий ведмідь.
Правила:
Ведмідь має право вставати та ловити, а гравці – тікати додому тільки після слова «гарчить!».
Ведмідь не може ловити дітей за лінією будинку.
Варіанти: Ввести 2 ведмедів. Поставити на шляху перешкоди.
Старша група
Тема: «Рухлива гра Мишоловка»
Завдання: Розвивати у дітей витримку, вміння узгоджувати рухи зі словами, спритність. Вправлятися з бігу, присідання, шикуванні в коло, ходьбі по колу. Сприяти розвитку мовлення.
Опис: Гравці діляться на 2 нерівні групи. Менша, утворює коло – мишоловку. Решта – миші, вони знаходяться поза колом. Гравці, які зображують мишоловку беруться за руки і починають ходити вздовж кола, примовляючи «Ох як миші остогидли, все поїли, всім набридли. Стережіться же сіреньки, доберемося до вас, ось поставим мишоловку – переловимо всіх враз». Діти зупиняються і піднімають зчеплені руки вгору, утворюючи ворота. Миші вбігають в мишоловку і вибігають з неї, за командою вихователя «Хлоп» діти, які стоять вздовж кола, опускають руки і присідають – мишоловка зачинилися. Гравці, які не встигли вибігти з кола, вважаються спійманими. Заскочені миші переходять в коло і збільшують розмір мишоловки. Коли більша частина мишей спіймана, діти міняються ролями.
Правила: Опускати зчеплені руки за командою «хлоп». Після того, як мишоловка зачинилися, не можна підлазити під руки
Варіанти: Якщо в групі багато дітей, то можна організувати дві мишоловки і діти будуть бігати у двох.
Завдання 5. Підібрати ігри щодо розвитку мовленнєвої діяльності для всіх вікових категорій.
Молодша група
Дидактична гра «ВІДГАДАЙ, ЩО ЗВУЧИТЬ»
Мета: розвивати слухову увагу; привчати дітей уважно слуха¬ти навколишні звуки.
Ігровий матеріал: іграшки: барабан, дзвоник, молоточок; ширма.
Хід гри
Вихователь показує дітям іграшковий барабан, дзвоник, молоточок, називає їх і просить дітей повторити. Коли діти запам’ятають назви предметів, вихователь пропонує послухати, як вони звучать. він грає на барабані, дзвенить дзвоником, стукає по столу молоточком; ще раз називає іграшки. Потім він установлює ширму і за нею відтворює звучання вказаних предметів.
Вихователь:Що звучить?
Діти відповідають, і вихователь знову дзвонить дзвоником, стукає молоточком тощо. Він стежить за тим, щоб діти впізнавали предмет, що звучить, виразно вимовляли його назву.
«НАЗВИ ТВАРИН І СКАЖИ, ХТО ЯК КРИЧИТЬ»
Мета: вправляти у звуконаслідуванні; учити регулювати силу голосу.
Ігровий матеріал: коробка; іграшкові тварини і птахи (собака, цуценя, конячка, гусак та ін.).
Хід гри
Вихователь (виймаючи з коробки одну з іграшок). Хто це?
Після того, як діти назвуть тварину, він просить їх показати, які звуки вона видає. Діти повинні впізнати собаку і відтворити його голос. («Гав-гав!») Таку вправу слід провести і з цуценятком, конячкою («І-го-го!»), жабкою («Ква-ква!»), гусаком («Га-га-га!»), зозулею («Ку-ку!»).
Вихователь спонукає дітей правильно називати тварин, вираз¬но вимовляти всі звуки в звуконаслідуваннях.
«ВІДГАДАЙ, ХТО (ЩО) ЦЕ?»
Мета: учити голосно і тихо відтворювати голоси тварин та навколишні звуки.
Ігровий матеріал: іграшки (коза, вівця, мишка, машина).
Хід гри
Спочатку вихователь показує дітям козу та овечку, нагадує їм, які звуки вони видають: коза («Ме-е-е!»), вівця («Бе-е-е!»). Потім він пропонує відгадати на слух, хто кричить, і вимовляє: «Ме-е-е!» Діти відповідають: «Коза». Вихователь показує козу.
Вихователь. А це хто? (Вимовляє: «Бе-е-е!»)
Діти відповідають, що це вівця. Вихователь показує вівцю.
Після цього вихователь показує машину і мишку, нагадуючи дітям, які звуки видає машина (гуде: «Бі-і-і!»), як пищить мишка («П-і-і-і!»). Після повторення малюки визначають на слух: чи гуде машина або пищить мишка.
Вихователь стежить, щоб діти точно розрізняли на слух зазна¬чені звукосполучення, правильно їх вимовляли і співвідносили з відповідною іграшкою.
Дидактична гра «ВІДГАДАЙ»
Мета: привчати дітей уважно слухати мовлення; учити їх від¬гадувати прості загадки.
Ігровий матеріал: іграшки: півень, курка.
Хід гри
Вихователь ставить на стіл дві іграшки — півника і курочку, просить дітей назвати їх. Він розповідає, як можна їх розрізнити.
Вихователь. Я вам зараз загадаю загадку, тільки не знаю, про кого вона — про півника або про курочку. Допоможіть мені, будь ласка, відгадати.
На тиночку сидить,
Дуже голосно кричить: «Ку-ку-рі-ку!
Хто це?
Діти. Півник.
— А це про кого йдеться?
Зернятка клює,
Діточок зве:
«Ко-ко-ко, ко-ко-ко!
Не ходіть далеко».
Діти. Курочка.
Так само проводиться гра і з використанням інших іграшок.
Вихователь учить дітей помічати характерні ознаки тієї або іншої тварини; допомогають відгадувати загадки іграшки і звуконаслідування.
Середня група
Дидактична гра «ВІДГАДАЙ, ЧИЙ ГОЛОС»
Мета: розвивати у дітей слухову увагу.
Хід гри
Вихователь, імітуючи голоси тварин, тобто вимовляючи різні звукосполучення, пропонує дітям відгадати: хто так кричить. Коли діти відгадають і правильно назвуть тварину, він пропонує
їм визначити: велика ця тварина або маленька.
В и х о в а т е л ь (голосно). Ква – ква - ква! Хто це?
Д і т и. Жабка.
Потім дорослий вимовляє це саме звукосполучення тихо: «А це хто ж?»
Д і т и. Це жабеня.
В и х о в а т е л ь. Як ви здогадалися, що це жабеня?
Д і т и. Жабеня квакає тихо, а жабка — голосно.
Рекомендації до гри
Вихователь прагне до того, щоб усі діти уважно слухали, правильно відповідали на запитання.
Дидактична гра «ДОКАЖИ СЛОВО»
Мета: учити швидко і правильно додавати склад, якого бракує.
Хід гри
Вихователь вимовляє фразу, але не договорює склад в останньому слові. Діти повинні закінчити це слово.
Ра-ра-ра — починається весела г…(ра).
Ри-ри-ри — я біжу з го…(ри).
Ро-ро-ро — у нас нове від…(ро).
Ру-ру-ру — ми продовжуємо г…(ру).
Ре-ре-ре — Сашко іграшку бе…(ре).
Рі-рі-рі — на гілках снігу…(рі).
Ар-ар-ар — кипить наш само...(вар).
Ор-ор-ор — ось червоний помід…(ор).
Ир-ир-ир — мій тато коман...(дир).
Потім вихователь пропонує дітям самим придумати такі фрази.
Рекомендації до гри
Вихователь прагне до того, щоб діти швидко і правильно додавали склад, якого бракує, чітко вимовляли звуки [р], [р’].
Дидактична гра «ТОП-ТОП-ТОП»
Мета: учити дітей визначати на слух швидкість вимови звукосполучень, а також вимовляти їх у різному темпі.
Хід гри
Вихователь пропонує дітям послухати спочатку, як «маленькі ніжки бігли по доріжці» (вимовляє: «Туп-туп-туп» у прискореному темпі), потім, як «великі ноги йшли по дорозі» (вимовляє:
«Туп... туп... туп» повільно). Після цього вихователь вимовляє це звукосполучення то швидко, то повільно, а діти повинні відгадати, які ноги йшли по дорозі — великі чи маленькі.
Рекомендації до гри
Вихователь стежить за тим, щоб усі діти точно визначали на слух швидкість вимови запропонованого звукосполучення, а також самі вміли вимовляти його і швидко, і повільно.
Старша група
Дидактична гра «В КРАЇНІ ЗВУКІВ»
Мета: учити визначати перший і останній звук у словах.
Хід гри
В и х о в а т е л ь. У Країні Звуків не прийнято називати одне одного на ім’я або прізвище. Там говорять тільки перший і останній звуки. Наприклад:
Вова — [В…А]
Христина — [Х…А]
Борис — [Б…С] тощо.
Давайте познайомимося!
Дидактична гра «ЦІКАВО»
Мета: учити добирати слова за заданим звуком.
Ігровий матеріал: фішки.
Хід гри
На будь-яке запитання вихователя можна називати тільки ті
слова, які починаються із заданого звука (наприклад, зі звука [б]).
— Де був? (На балконі)
— Кого бачив? (Бульдога)
— Що купуватимеш? (Бублики)
— Куди поїдеш? (У Бразилію)
— У що ти одягнений? (У брюки)
— Ким працюєш? (Бухгалтером)
ЗМАГАННЯ
Вихователь називає будь-який звук або запитує:
• Хто більше назве слів, що починаються з цього звука?
• Хто знає більше слів, що закінчуються на цей звук?
Дидактична гра «ДОДАЙ ЗВУК»
В и х о в а т е л ь
Набридло звукам сумувати,
Вони пішли пустувати...
В кишеню до монтера — стриб!
А в кишені — ролики.
З кишені у ту саму мить
Вискочили... (кролики).
(До слова «ролики» додати звук [к] і вийшло нове слово «кролики».) Після цього вихователь говорить слова, а діти додають звук.
Міх — (сміх)
Уха — (муха)
Мак — (смак)
Оса — (коса)
Коза — (козак)
В и х о в а т е л ь. Яке слово отримаємо, якщо прибрати перший звук?
Коси — (оси)
Грот — (рот)
Сміх — (міх)
Указка — (казка)