Ім'я файлу: 23-ЗФ3.docx
Розширення: docx
Розмір: 16кб.
Дата: 21.05.2021

Лазорко Богдана 23-ЗФ3

  1. Місце довкілля в структурі бюджету часу людини.

Дозвілля як складова часового простору (кількісна концепція дозвілля) передбачає розподіл бюджету часу людини на робочий та неробочий. Відповідно до цієї концепції, дозвілля ототожнюється з позаробочим часом, вивчається як вільний час людини і набуває характерних ознак вільного часу людини в цілому; розглядається як істотна складова вільного часу, що звільняє людину від усіх побутових, робочих та сімейних обов'язків, має рекреаційне та розважальне наповнення. Відповідно до кількісної концепції, дозвіллєвий час використовується людиною за її власним бажанням.

  1. Ознаки довкілля, мета та завдання довкілля.

Головними ознаками дозвілля вважають свободу від обов'язків та добровільність участі. Дозвілля передбачає звільнення людини від тих функцій, що покладають на неї різні соціальні інститути (сім'я, церква, школа, суспільство). Тому в умовах перетворення дозвіллєвих занять на складову навчання, роботи, релігійної, політичної чи господарської діяльності, відбуваються суттєві зміни в самій природі дозвілля, навіть якщо ці дозвіллєві заняття задовольняють людину. Дозвілля, що має на меті конкретну соціальну або матеріальну мету, доцільно називати "напівдозвіллям".

Дозвілля, яке не має жодної корисливої мети, крім задоволення та відпочинку, є "чистим дозвіллям". Структура дозвілля охоплює: споживання культурних цінностей, спілкування, творчі зайняття, хобі, рекреаційні та оздоровчі заходи, суспільно-корисну роботу, самоосвіту, пасивний відпочинок, асоціативні прояви.

  1. Організація анімаційних програм.

Із розвитком нових технологій, прискоренням темпу життя, напругою й

повсякденним стресом в останні роки у світі спостерігається тенденція до

зростання потреби сучасної людини в якісному й різноманітному відпочинку та

рекреації.

Сектор розваг, дозвілля і спорту відіграє важливу роль у загальній

інфраструктурі індустрії гостинності, вирішує різноманітні завдання

(насамперед, виховання, формування оптимістичного настрою, освіта,

відпочинок, розвиток культури людей). Саме рекреація як відновлення сил є

основною метою відпочинку, але шляхи досягнення цієї мети є різними для

різних категорій відпочиваючих залежно від їхнього віку, рівня освіти,

соціального статусу, особистих інтересів, смаків тощо. Обов’язковою умовою

рекреаційної діяльності в період відпочинку для людини є її незвичайність,

несхожість на те, чим вона займається у своєму повсякденному житті,

святковість, емоційне переключення.

  1. Передумови виникнення анімації в системі активного відпочинку

Форми культурно-дозвільної діяльності взаємопов’язані із соціально-економічними особливостями конкретної епохи, культурними традиціями певної країн, усталеною культурною інфраструктурою, історично виробленим менталітетом. Періодизацію історії розвитку дозвілля можна провести в такий спосіб: культурно-дозвільна діяльність первісного періоду; культурно-дозвільна діяльність у період античності; культурно-дозвільна діяльність у Західній Європі до XVII ст.; святкова і розважальна культура XVIII – початку XX ст.; просвітницька культурно-дозвільна діяльність першої половини ХХ ст.; інформаційно-просвітницька культурно-дозвільна діяльність другої половини ХХ ст.; святкова та розважальна культура кінця ХХ – початку ХІХ ст.

Дослідники зацікавилися темою анімації в туризмі на межі ХХ – початку

ХІХ ст., хоча саме поняття «анімація» існує ще з часів Стародавнього

Риму.

За Н. О. Максимовською, у розвитку досліджень анімації в контексті її

виховного значення виділяють два етапи.

Перший етап пов’язаний з моментом офіційного визнання анімації у

Франції (друга половина ХХ ст.). Після Другої світової війни анімація стає одним із інструментів подолання соціальної кризи. Формуються ґрунтовні наукові погляди стосовно сутності, особливостей та принципів анімаційної діяльності.

Другий етап бере свій початок у ХХІ ст. і характеризується розширенням напрямів використання анімаційної діяльності, використанням новітніх технологій у цій сфері. Цей етап пов’язаний із розглядом соціально-виховного аспекту анімації. Так, молодь засвоює цінності взаємодопомоги, спільного соціального буття, формує якості толерантності, альтруїзму, відповідальності за спільну справу, має можливості проявити себе.

  1. Підготувати одну анімаційну гру, спрямовану на знайомство з групою.

"Цікаве їм 'я ". Мета - сприяти знайомству за допомогою розповіді про своє ім'я.

Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень (за наявності великої групи, можна розділити її на підгрупи, які створюватимуть власні невеличкі кола). Матеріали-не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - відсутні. Процедура: учасники розміщуються на стільцях по колу. Тренер пропонує кожному розповісти щось цікаве, кумедне,

незвичайне про своє ім'я, щоб допомогти іншим запам'ятати ім'я промовця та асоціювати це ім'я з конкретною особою члена тренінгу.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас