Попередження суїцидальної поведінки серед підлітків
в закладах освіти
Тема самогубства стає все більш актуальною через суттєве зростання даного явища в умовах сучасності не лише на території України, а й у всьому світі.
“Підлітковий вік сам по собі – психоемоційно важке кризове явище. Гормональні хвилі в сукупності з кардинальними змінами соціального статусу, за якого разом із правами та свободами в наборі додається оберемок власної відповідальності за своє життя та свої вибори, природньо спричиняють високий рівень тривоги, оскільки це незнайомі і невідомі терени, і досвіду проживання дорослого життя вони не мають. Так, ніби однією ногою вони перебувають ще в дитинстві, іншою – вже в дорослому житті. І в такому “шпагаті” щонайменше дуже дискомфортно, а часто – страшно і боляче. І якщо до цього додається відсутність навичок здорового подолання стресового навантаження, їм може бути надто важко впоратися з труднощами підліткового віку.
Психологи виділяють 10 основних мотивів суїцидальної поведінки серед підлітків:
1. Переживання самотності та відчуженості, відчуття нерозуміння з боку оточуючих.
2. Реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі.
3. Переживання, пов’язані зі смертю одного з батьків або розлученням батьків.
4. Почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою.
5. Страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням.
6. Страх перед покаранням.
7. Любовні невдачі, вагітність.
8. Помста, погрози, шантаж.
9. Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.
10. Співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів.
Війна також безумовно вплинула на психічний стан і підлітків, і дорослих. Але підлітки як дуже чутлива категорія людей переживають ці події гостріше. Тиск негативних факторів на психологічне здоровʼя підлітків однозначно зріс. Діти можуть не отримувати достатньо соціальної підтримки. Вони могли втратити друзів через переїзди і можуть почуватися самотніми.
При цьому усі підліткові суїциди поділяють на три види:
Демонстративний (маніпулятивний) — підліток прагне звернути увагу на себе і свої проблеми, продемонструвати свій біль.
Прояви демонстративного суїциду бувають різними — від дрібних порізів кистей до отруєння неотруйними ліками та зображення повішення. Зазвичай підлітки вчиняють такі дії не для того, щоб заподіяти собі реальної шкоди або позбавити себе життя, а з метою налякати оточення, змусити його задуматися, усвідомити своє несправедливе ставлення.
Афективний суїцид — скоєний у стані афекту, коли дитина не може контролювати емоційний стан, у якому знаходиться в конкретний момент.
Підліток діє імпульсивно, без чіткого плану. Сильні негативні емоції — образа, гнів — заважають адекватно сприймати ситуацію.
Найчастіше діти в стані афекту здійснюють спроби повішення, отруєння токсичними та сильнодійними препаратами.
Справжній суїцид — найбільш небезпечний вид, саме він найчастіше спричиняє смерть, і зазвичай його пов’язують з депресивними станами.
Тоді людина готується до вчинення самогубства, продумує план дій.
Але всі види суїцидів є небезпечними. Навіть якщо дитина вдається до маніпуляції, це не означає, що вона не наважиться здійснити справжнє самогубство. Навпаки, у стані емоційного збудження підліток не може себе контролювати, й дійсно може наважитися піти з життя.
Зазвичай подібне рішення зріє в голові дитини не один день, і навіть не тиждень. І впродовж цього часу дитина відчайдушно «волає» до дорослих, різними способами намагається показати батькам, що їй погано.
Ось чому так важливо реагувати на зміни настрою, поведінки та висловлювання підлітка.
ФАКТОРИ РИЗИКУ СУЇЦИДУ:
попередні спроби самогубства;
погрози суїцидом (прямі й замасковані);
сімейні проблеми (розлучення батьків та ін.);
суїциди в сім’ї або спроби суїцидів;
алкоголізм;
уживання наркотиків і токсичних речовин;
афективні розлади (особливо – важкі депресії);
хронічні й смертельні захворювання (СНІД);
важкі втрати (смерть близької людини, особливо – протягом першого року після такої події);
фінансові проблеми (звільнення).
ОЗНАКИ ЕМОЦІЙНИХ ПОРУШЕНЬ:
втрата апетиту або імпульсивне переїдання, безсоння або підвищена сонливість протягом останніх днів;
скарги на соматичне нездужання (головні болі, постійна млявість);
негативне ставлення, недбалість до своєї зовнішності;
відчуття апатії під час перебування у звичайному оточенні або при виконанні роботи, що раніше приносила задоволення;
припинення контактів, ізоляція від друзів і сім’ї, перетворення на людину-одинака;
порушення уваги зі зниженням якості виконуваної роботи;
занурення в роздуми про смерть;
відсутність планів на майбутнє;
різкі прояви гніву, які виникають через дріб’язок;
написання заповіту, прохання про прощення.
Також психологи радять звертати увагу на життя дітей у соцмережах. Часто статуси або фрази, які пишуть підлітки на своїх сторінках, можуть свідчити про їхні наміри вбити себе.
ДІЄВА ДОПОМОГА ТА СПОСОБИ МОЖЛИВОГО РЕАГУВАННЯ
Важко дати пораду, підтримати, коли підліток відгородився від усього світу, знервований та озлоблений. І все ж слід спробувати допомогти таким підліткам усвідомити, що коли почуваєшся пригніченим або стурбованим, краще не страждати наодинці, а поділитися своїми переживаннями з людиною, якій довіряєш. Розмова допомагає знизити емоційне напруження і поглянути на проблеми з іншого боку.
Перше, що слід робити, якщо загроза суїциду стає явною, - це допомогти подолати думки про самогубство як прийнятий спосіб виходу з важкого становища.
Відповідно до психоемоційного стану особистості та зовнішніх обставин можна використати такі аргументи.
Навіть якщо зараз здається, що думки про самогубство ніколи не залишать тебе, знай, що на світі є люди, які відчували такий самий душевний біль. Із власного досвіду вони можуть запевнити, що все зміниться на краще, і скрутна ситуація обов’язково мине, ти її подолаєш тим чи іншим шляхом. Поміркуй, хто з твого оточення зможе допомогти тобі пережити цю важку смугу життя.
2. Звісно, нелегко розкрити комусь, що в тебе на душі. Але коли на карту поставлене життя, невже не можна спробувати? Адже тобі просто необхідно жити далі. Це твоє життя. Чи всі ресурси і резерви ти задіяв, аби його врятувати? Ти з повним правом можеш розраховувати на допомогу, зважаючи на те, що твоє життя цінне не тільки для тебе, але й для інших.
Роль педагога в профілактиці суїцидальної поведінки
Роль педагога – надати допомогу у своєчасному виявленні таких дітей і первинній профілактиці суїцидальної поведінки.
Допомога педагога у своєчасному виявленні таких дітей полягає в тому, що, часто спілкуючись із дитиною, він може побачити ознаки проблемного стану: напругу, апатію, немотивовану агресивність. Педагог може звернути увагу медсестри, психолога, соціального педагога, батьків, адміністрації школи на цього підлітка.
При будь-якій підозрі про плани на самогубство необхідно вести дуже обережну роботу з підлітком. Не варто боятися задати в довірливій бесіді питання, які опосередковано з’ясовують наміри підлітка, коректно поцікавитися, чи є у підлітка які-небудь плани. Старшому підліткові варто запропонувати роз’яснювальну бесіду, в якій можна порадити звернутися до психолога, психотерапевта, тому що в цьому питанні потребується робота спеціаліста. Доцільним може бути і сумісне (педагог і студент) звернення до відповідного спеціаліста, тому що підліток може самостійно не дійти до фахівця.
Навіть така «диспетчерська» роль приносить свої результати. По-перше, це вже акт уваги та участі, який дуже важливий для підлітка у стані психічного ускладнення. Він помічає, що ним цікавляться, він небайдужий людям і йому хочуть допомогти. По-друге, підлітки не мають досвіду глибокого самоаналізу та погано уявляють, що з ними відбувається, що з цим робити та куди звернутися. При цьому сама бесіда може містити елементи усвідомлення: що є його страждання, як воно протікає, з ким трапляється, які необачливі дії здійснюють люди в цих обставинах, хто допомагає при таких станах, у чому виявляється психологічна допомога, що з цим буде робити спеціаліст. Наївність підлітків настільки велика, що вони вважають свої проблеми рідкісними, унікальними та невиліковними. Пояснивши, що це трапляється з багатьма, що допомога можлива, що вона дає позитивні результати, педагог зробить неоціниму послугу.
Підлітку треба пояснити, що звернення до психолога не означає, що він хворіє, бо психолог – не лікар, він займається здоровими людьми. Навести зразки поведінки європейців та американців: там люди консультуються з психологом у кожній складній або відповідальній ситуації життєвого вибору. Підлітки самі бачать такі приклади в західних фільмах та можуть прийняти це за еталон поведінки. Таким чином, участь педагога в допомозі проблемному підлітку має досить оглядові межі та може принести помітні вагомі результати. Можна лише вкласти в таку роботу певну кількість щирого співчуття та душевного тепла.
Робота психологічної служби щодо профілактики суїцидальної поведінки
З метою профілактики суїцидальної поведінки зі студентами проводяться профілактично-просвітницькі заходи з питань формування комунікативної компетенції, формування критичного мислення, розвитку самосвідомості та усвідомленню студентами особистих цінностей: «Мої життєві цінності», «Я і моя самооцінка», «Моя індивідуальність», «Цінність життя» та інші. Проводиться тренінг «Я - асертивний». Приділяється велика увага роботі з першокурскниками, а особливо студентам, що мешкають у гуртожитку. Проводяться індивідуальні консультації з усіма учасниками освітнього процесу. Важливо, не обезцінювати проблему звернення студента, а дати зрозуміти, що ви переживаєте і вам не байдуже, використовуйте прийоми активного слухання.
Якщо підліток потребує спілкування в поза навчальний період надайте свій номер телефону. Домовтеся заздалегіть як саме ви будете спілкуватися по вайбер, повідомленнями, за номером телефону чи у соціальних мережах. Можете визначити час спілкування, але й наголошуйте, що у вас є свої справи, родина і ви не відразу можете побачити повідомлення чи відповісти на дзвінок. Але як тільки ви зможете, тои передзвоните. Надайте номери гарячих ліній для консультацій.
В Україні є безкоштовна державна консультаційна лінія 1545. Також будь-хто можете скористатися гарячою лінією правозахисного центру «Ла Страда-Україна» за номером 0 800 500 225 і отримати психологічну підтримку та консультацію фахівців.