Автор:
Ткаченко Марина Володимирівна,
студентка 41ІА групи
Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук, доцент
Струтинська Оксана Віталіївна
ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ
Анотація. Метою дослідження є ознайомлення з інноваційними технологіями критичного мислення,їх використання на уроках інформатики. Завданням дослідження є розкрити суть поняття «критичне мислення»,проаналізувати особливості формування критичного мислення,обґрунтувати методику формування критичного мислення на уроках інформатики. Об’єкт дослідження : формування критичного мислення на уроках інформатики.
Предмет дослідження : процес навчання інформатики в загальноосвітній школі.
Основними методами дослідження є: пошук різноманітних джерел даних,аналіз і структуризація отриманих відомостей,пошук оптимальних методів впровадження критичного мислення в освітній процес.
Застосування запропонованих прийомів розвитку критичного мислення на уроках інформатики сприяють покращенню якості навчання школярів за рахунок усвідомленості і самостійності мислення, що помітно позначається на глибині мислення. Розвиток якостей критичного мислення дозволяє підвищити якість знань, тобто рівень засвоєння теоретичного матеріалу, його осмислення і розуміння, а також уміння розв’язувати не тільки стандартні завдання, але і вправи в зміненій формі.
Ключові слова: критичне мислення,медіа грамотність, інформатичні компетентності,
рефлексивні компетентності, дослідницькі компетентності,технологія проведення уроку критичного мислення,педагогічні прийоми ,інтерактивні методи навчання.
Вступ.На сьогоднішній день людина має вільний доступ до широкого спектру даних. Це значно спрощує життя,з одного боку,і може створювати певні труднощі,з іншого. Адже не завжди дані ,з якими ми зіштовхуємося є достовірними,цінними і своєчасними. Тому сучасна людина має навчитися орієнтуватися в цьому безмежному інформаційному просторі. Саме тут ми зіштовхуємося з поняттям «критичне мислення».
Критичне мислення та освітній процес, побудований на його засадах, за останні десять років стали основою освітніх реформ у провідних країнах Європи. Всесвітній економічний форум у Давосі регулярно складає перелік актуальних навичок, необхідних для успішної кар'єри. За останні роки критичне мислення піднялося в рейтингу цих навичок з четвертого місця (навички для 2015 року) до другого місця (навички, які будуть важливими в 2020 році). Концепція критичного мислення ґрунтується на двох припущеннях: по-перше, що якість нашого мислення впливає на якість нашого життя, а по-друге, що кожен може навчитися постійно покращувати якість свого мислення.
Постановка задачі. Уміння критично мислити забезпечує науково-технічний і суспільний прогрес , а освіта відіграє в його розвитку першорядну роль. Оскільки, центральне місце в системі освіти належить середній школі, починати розвивати критичне мислення необхідно у шкільному віці.
Мета роботи: Метою дослідження є ознайомлення з інноваційними технологіями критичного мислення,їх використання на уроках інформатики.
Основна частина. Уроки інформатики в школі-це загальноосвітній предмет,який має лягти в основу формування інтелектуального потенціалу школяра,розумінні ним інформаційних процесів,що відбуваються у навколишньому світі,засобів взаємодії між ними. Отже ,важливим завданням сучасної школи,зокрема вчителів інформатики - навчити дітей розрізняти факти і суб’єктивне бачення, аналізувати, порівнювати, оцінювати дані , приймати рішення та обґрунтовувати його.
Критичне мислення включає в себе цілий комплекс мисленнєвих операцій та стратегій. Умовно навички критичного мислення учнів можна розділити на наступні групи:
інформатичні компетентності;
рефлексивні компетентності;
дослідницькі компетентності.
До інформатичних компетентностей відносяться вміння працювати з даними для розв’язання поставлених задач в повсякденному житті ,побуті і професійній сфері.
Основним проявом рефлексії мислення є самоконтроль й самооцінка діяльності. Учні мають навчитися усвідомлювати для чого саме і як саме виконуються певні операції. Вміння аналізувати і регулювати власну діяльність є невід’ємною складовою рефлексивної компетентності учня.
До дослідницьких компетентностей можна віднести такі якості: здатність до аналізу, синтезу, узагальнення, формалізації; здатність до прогнозування, моделювання ситуації й діяльності,експерименту.
Технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення традиційно складається з трьох основних частин:
Виклик
Осмислення
Рефлексія
Кожна стадія має свої цілі і завдання, а також набір характерних прийомів, спрямованих спочатку на активізацію дослідницької, творчої діяльності, а також на осмислення й узагальнення здобутих знань.
«Виклик» - стадія активізації отриманих раніше знань, заохочення інтересу до теми, визначення цілей вивчення даного матеріалу. На стадії виклику для виявлення наявних знань в учнів доцільно використовувати такі прийоми розвитку критичного мислення, як «Мозковий штурм», «Кошик ідей», «Дерево знань», «Перевернені логічні ланцюги», «Переплутані логічні ланцюжки».
Друга стадія — «осмислення» – змістова, у ході якої і відбувається безпосередня робота учня з текстом, причому вона направлена, осмислена. На цьому етапі відбувається класифікація отриманих відомостей з категорій знань. Цьому сприяють методи і прийоми: прийом «Інсерт» («Маркувальна таблиця»), «ЗДХ» (знаю,довідався, хочу довідатися), «Подвійний щоденник».
Завдання етапу рефлексії: допомогти учням самостійно узагальнити вивчений матеріал і самостійно визначити напрямки подальшого вивчення матеріалу.
Під час проведння уроку з розвитку критичного мислення доцільно аби вчитель надавав слово учням, а сам говорив якомога менше. Він має бути провідником, стимулювати учнів до роздумів, уважно вислуховувати їхні міркування.Вчитель має заохочувати до пошуку нестандартних рішень ,творчого підходу .
Висновки. На сьогодні дуже важливо розвивати критичне мислення школярів - щоб дитина отримувала задоволення від навчання та бажала самостійно вдосконалювати свої знання: навчилася їх аналізувати і синтезувати, ставити запитання і творчо знаходити на них відповіді.
Технологія розвитку критичного мислення допомагає учням самостійно визначати напрям у вивченні теми і самостійно вирішувати проблеми. Одне з головних завдань вчителя – навчати дискутувати, не приймати дані як істину в останній інстанції.
В наш час країні необхідно мати випускника, який не тільки знає і вміє виконувати певні дії, а людину компетентну, в якій поєднано знання,уміння і соціально-культурна поведінка, ініціативність, здатність працювати в групі, прогнозувати й досягати своєї мети.
Список використаної літератури:
1. Майбутнє шкільної інформатики. Тенденції розвитку освітні інформаційно-комунікативних технологій [Електронний ресурс] / Співаковський О.В. — Режим доступу: http://pctiketrin.blogspot.com/2010/04/blog#post_09.html.
2. Морзе Н.В. Основи інформаційно#комунікаційних технологій/ Наталія Вікторівна Морзе. — К.: Видавнича група BHV, 2006.— 352 с.
3. Морзе Н.В.Методика навчання інформатики : навч. посіб. : [у 3 ч.] / [за ред. акад. М.І. Жалдака]. — К. : Навчальна книга, 2004.— Ч. 1: Загальна методика навчання інформатики. — 2004. —256 с.
4. Шолом Г.Г. Особливості уроку інформатики з розвитку критичного мислення//Rомп’ютер у школі та сім’ї №5, 2013
5. Як розвивати критичне мислення в учнів Електронний ресурс] /Олена Пометун— Режим доступу: http://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2