Боряк Вікторія Петрівна
група У(н)-12
Самостійна робота до практичного заняття 9
Тема. Предмет і завдання вікової психології
І. Вставити пропущені слова
1. « Спостереження – один з головних методів психології, цілеспрямоване, планомірне, довготривале сприймання, мета якого – прослідкувати за наявністю і змінами яких-небудь явищ або об’єктів» (Л.А. Венгер, ІІ.С. Мухіна).
2. Відмінність експерименту від спостереження полягає в тому, що дослідник
інстинктивно змінює умови діяльності досліджуваного з метою виявлення
психологічного факту, який вивчається.
ІІ. Проаналізуйте основні положення культурно-історичної теорії
розвитку вищих психічних функцій Л.С. Виготського і доповніть
структурно-логічну схему.
Культурно-історична теорія розвитку вищих психічних функцій
Л.С. Виготського
1. Культурно-історична теорія розвитку вищих психічних функцій передбачає розгляд соціальної середи не як одного із чинників, а як головного джерела розвитку особистості.
2. Навчання представляє собою передачу дитині досвіду користування знаряддями та знаками для управління власною поведінкою.
3. Будь-яка психічна функція у своїй ґенезі має 2 форми: вроджену (натуральну) і набуту (культурну). Перша є біологічно детермінованою, друга - сформована історично, опосередкована та зумовлена використанням знарядь і знаків як засобів управління нею.
4. Рушійною силою розвитку психіки є навчання як спосіб оволодіння соціальним досвідом (введення понять "зона найближчого розвитку", "зона актуального розвитку", які згодом стали методологічною основою в розробці ідей розвивального навчання).
Розвиток і навчання – це динамічні процеси. Навчання призводить до розвитку. Навчання лише тоді хороше, коли воно йде попереду розвитку (або коли воно має позитивні результати у вигляді всіляких досягнень і перемог)
5. Зона найближчого розвитку – рівень розвитку, досягнутий дитиною в процесі його взаємодії з дорослим, який розвивається особистістю в ході спільної діяльності з дорослим, але не проявляється в рамках індивідуальної діяльності. Позначає те вміння або вид діяльності, які дитина на певному періоді розвитку вже може виконувати під керівництвом і/або у співпраці з дорослим (батьками, педагогом), але ще не може робити самостійно.
6. Зона актуального розвитку – відображає систему знань і вмінь, які дитина вже опанувала, і на основі яких вона спроможна розв'язувати пізнавальні та інші задачі. Рівень актуального розвитку обумовлює зону найближчого, тобто коло вмінь, які дитина може опанувати самостійно (спонтанно), або за умови сприяння старших у процесі навчання та виховання.
7. Л.С. Виготський сформулював основні закони психічного розвитку:
розвиток - це процес якісних змін (кількісні зміни психічних функцій переходять у якісні, суттєві і призводять до стрибкоподібних новоутворень);
розвиток - це наявність явищ інтеріоризації та екстеріоризації;
нерівномірність розвитку (рік життя немовляти за темпом розвитку не відповідає рокові життя, наприклад, підлітка);
рушійною силою розвитку є навчання як спосіб оволодіння соціальним досвідом (введення понять "зона найближчого розвитку", "зона актуального розвитку", які згодом для радянських учених стали методологічною основою в розробці ідей розвивального навчання).
Закони психічного розвитку дитини:
дитячий розвиток відбувається нерівномірно в часі: рік життя немовляти за темпом розвитку не відповідає рокові життя, наприклад, підлітка;
розвиток психіки являє собою ланцюжок якісних змін, процес, в якому ускладнення і кількісні зміни психічних функцій переходять в якісні, суттєві і призводять до стрибкоподібних якісних новоутворень. Сприймання, пам'ять, мислення дитини відрізняється від дорослого не тим, що вони менш розвинені, вони просто якісно інші, ніж у дорослого. Закономірності, яким вони підлягають, в процесі розвитку видозмінюються, кількісні зміни переходять в якісні;
нерівномірність дитячого розвитку: кожна сторона в психіці дитини має свій оптимальний період розвитку;
закон розвитку вищих психічних функцій, які, як уже зазначалось, виникають спочатку як зовнішні, інтерпсихічні, а потім переходять у внутрішні, інтрапсихічні. Вищі психічні функції характеризуються опосередкованістю, усвідомлюваністю, довільністю, системністю, формуються за життя в результаті оволодіння знаряддями, засобами та розвиваються в зв'язку з навчанням.
ІІІ. Програмований контроль знань. Оберіть правильний варіант відповіді
А
В
Б
А
Б
20.03.2020 р. (20 березня 2020 р.)