Українська література 10 клас
Тема. Михайло Коцюбинський. Психологічна новела «Intermezzo». Поетика імпресіонізму.
Мета: допомогти учням осягнути психологізм твору, поетику імпресіонізму в ньому, красу художнього слова; розвивати навички аналізу епічних творів, висловлення свого ставлення до зображуваного; дати поняття про імпресіонізм у літературі й образотворчому мистецтві, про психологічну новелу; визначити проблематику новели, особливості її композиції, розкрити символічні образи й образотворчі засоби; розвивати образне мислення, уміння сприймати художній текст у його єдності з життям; виховувати любов до художнього читання, естетичні почуття, тонке розуміння прекрасного і повагу до письменницької праці.
Обладнання: картини художників – імпресіоністів: Клод Моне «Імпресія. Схід сонця», Едуард Мане «Хлопчик з вишнями», запис звуків лісу, запис концерту Дворжака для скрипки з оркестром «Адажіо», уривок із казки Михайла Коцюбинського «Хо», новела «Intermezzo», презентація для мультимедійної дошки, відео презентація «Розмова з Богом», конверт із завданнями для груп
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Вступне слово вчителя (слайд 1, портрет Коцюбинського)
На минулому уроці ми почали розглядати життєвий і творчий шлях Михайла Михайловича Коцюбинського – письменника нового покоління, біографію якого ви вивчали вдома. За допомогою зорового диктанту перевіримо рівень засвоєння вами попереднього матеріалу.
Перевірка домашнього завдання
а). Зоровий літературний диктант (слайди 2 – 14)
(На мультимедійній дошці вчитель демонструє питання, учні в зошитах записують відповіді. По закінченні диктанту пропонуємо учням взаємоперевірку, за шкалою критеріїв оцінювання учні виставляють бали в листі самооцінювання)
Хто є автором цих слів?
«Творчість Коцюбинського увійшла у золотий фонд української літератури, а коли говорити про літературу ХХ століття, то саме він був однією із найяскравіших зірок, які її утверджували» (Валерій Шевчук)
Назвіть дату народження Михайла Коцюбинського (17 вересня 1864 року)
Корені яких родів мав Михайло Коцюбинський? (корені старовинного боярського роду та польської шляхти)
Як і коли Михайло заговорив українською мовою? (у дитинстві тяжко занедужавши, в гарячці)
Яку роль відіграв Яким Богачевський у житті письменника? (Він був учителем, підготував підопічного до вступу в останній клас початкової школи)
Хто і коли пророкував Коцюбинському: «Це майбутній письменник!» (вчитель російської славетності, прочитавши один з його учнівських творів)
Де навчався Михайло після закінчення початкової школи? (У Шаргородському духовному училищі, потім у духовній семінарії в Кам’янці – Подільському)
Назвіть дату написання і назву першого твору Михайла Коцюбинського (оповідання «Андрій Соловейко, або Вченіє світ, а невченіє тьма», 1885 р)
Якого року письменник увійшов до підпільної «Молодої громади»? (1885 р)
Назвіть твори написані Михайлом Коцюбинським для дітей («Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник»)
Скільки років прожив письменник? (48)
На які напрямки поділяють літературознавці твори Михайла Коцюбинського? (реалістичні, психологічні, соціальні)
б) Взаємоперевірка. Виставлення балів за цей вид роботи в листі самооцінювання (слайди 15 –27)
Шкала оцінювання зорового диктанту
| Кількість правильних відповідей | Кількість балів |
| 12 11 10 | 2 |
| 9 8 7 | 1,5 |
| 6 5 4 | 1 |
| 3 2 1 | 0,5 |
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку
Читання напам’ять заздалегідь підготовленим учнем початку казки «Хо» (на тлі запису лісових звуків, на екрані демонструються фотографії передранішнього лісу, слайди 28 – 38)
Ліс ще дрімає в передранішній тиші… Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво… Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає… а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу… Стрепенувся врешті ліс і собі заграв… Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо – туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами…
Слово вчителя
Щойно завдяки неповторному майстрові слова Михайлові Коцюбинському ми побували у вранішньому лісі, «побачили» переливи природних світлотіней, почули «голосне щебетання» птаства. Це засвідчує надзвичайну поетичність художнього слова М. Коцюбинського. У його творах, зовнішнє життя, тобто події, часто поступаються внутрішньому – життю душі і серця. Саме це буде предметом нашої розмови на сьогоднішньому уроці.
Чи можна самотність уважати ліками душі?
Які методи використовуєте ви, коли хочете зняти напругу, скинути втому?
Сьогодні ми пересвідчимося ще й у тому, як може вплинути природа на стан людини. А допоможе нам у цьому новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo» (слайд 39). Пропоную епіграфом до уроку взяти слова письменника: «В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи»
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
Учитель. Сьогодні на уроці мені допомагатимуть учні, які заздалегідь підготували додатковий матеріал – це: «Мовознавці», «Дослідники», «Біографи», «Літературознавці».
Дамо слово «Мовознавцям», дізнаємося, що позначає слово «Intermezzo»
Доповідь «Мовознавців» (звучить доповідь учнів про значення слова «Intermezzo») (слайд 40)
«Intermezzo» – слово італійське, в буквальному перекладі означає – «пауза», «перерва», «відпочинок». Так музиканти називали в ХVІІ столітті невелику інструментальну п’єсу довільної будови, що виконувалася в перерві між актами трагедії, щоб скрасити перепочинок публіки. Цим терміном з часом стали називати і самостійні фортепіанні п’єси.
Слово вчителя
Михайло Михайлович Коцюбинський – письменник нового покоління, яке шукало модерних засобів творення художньої дійсності, розширювало й збагачувало тематичні, жанрові горизонти української літератури. Літературознавці знаходять у творчості М. Коцюбинського риси імпресіонізму. Терміни «реалізм», «романтизм» нам вже відомі. Що уявляє собою «імпресіонізм»? Звернемося до «Мовознавців».
Доповідь «Мовознавців» про мистецький напрям «імпресіонізм» (на мультимедійній дошці з’являються риси імпресіонізму, після чого демонструється картина Клода Моне «Імпресія. Схід сонця» (1873)
«Мовознавці» 1. «Імпресіонізм» – слово пейзажне. Походить воно від французького «impression» – враження (слайд41)
Напрям в образотворчому мистецтві, літературі та музиці кінця ХІХ – початку ХХ століття. Сформувався у французькому живописі 70-х рр.. ХІХ століття.
«Мовознавці» 2. Представники напряму не заперечували об’єктивну реальність світу, але вважали, що вона може бути відтворена митцем у багатьох аспектах.
Новим було їх прагнення не тільки зафіксувати миттєве враження від життєвого явища, а й наголосити на його мінливості, текучості, швидкоплинності.
«Мовознавці» 1. У літературі імпресіонізм виявився в посиленому психологізмі, відтворенні миттєвих вражень і зміни настроїв, у підкресленій увазі до кольорів та звуків.
«Мовознавці» 2. Поетику імпресіонізму використовували Г.Мопассан, А. Чехов І. Бунін, В. Стефаник, М. Коцюбинський та інші
(слайд 42)
Імпресіоністам було важливо простежити, як людська душа відгукається на добро і зло, красу і повторність, на будь-які події.
Ознаки (риси) імпресіонізму (слайд 43)
Психологізм у змалюванні персонажів;
прагнення відтворити найтонші зміни в настроях, схопити життєві враження;
особливий лаконізм прози;
ритмічність;
багатство відтінків у змалюванні дійсності;
збільшена увага до кольорів і звуків, до яскравих деталей;
одночасна відмова від великих соціальних проблем.
Назва походить від картини Клода Моне «Імпресія. Схід сонця» (1873) (слайд 44)
Робота над змістом твору
Учитель. В етюді «Невідомий» Михайло Коцюбинський каже: «Як мені хочеться взяти перо, обмокнути у блакить неба, в шумливі води, в кров свого серця і все списати, востаннє списати, що бачив, що чув, що почував». Які почуття підштовхнули його написати новелу «Intermezzo»? Дізнаємося з повідомлення «Дослідників"
а) «Дослідники» повідомляють про історію написання твору
«Дослідники» 1. Новела «Intermezzo» написана Михайлом Коцюбинським у 1908 році, коли ще свіжими були переживання від буремних подій першої російської революції 1905-1907 років. Це був час реакції – жорстоких розправ російського самодержавства з революціонерами та бунтівниками. Поліція й жандарми вішали, стріляли, били. У листі до Чернявського Коцюбинський пише: "Ви не можете уявити собі, що я пережив, бачачи те все на власні очі, і який це вплив мало на мої хворі нерви. Мені тепер ще гірше, ніж було: не можу ані спати, ані їсти. Ледве пишу до Вас" (18 листопада 1905 року).
«
Дослідники» 2. Вкрай виснажений службою, громадською роботою, політичними обставинами, знесилений хворобами, Коцюбинський мріяв про відпочинок. У цей складний час він переживає ще й особисту драму: несподівано до нього, людини сімейної, прийшло кохання. (слайд 45) Олександра Аплаксіна, молода співробітниця, увійшла в його життя і цілковито заволоділа серцем та думками. Але в найкритичніший момент їхніх стосунків, коли треба було вибирати між сім'єю і коханою жінкою, Коцюбинський промовив: ,Я не залишу сім'ї, якщо навіть доведеться переступити через себе". Михайло Михайлович замкнув у грудях своє нестримне серце, від чого воно боліло ще сильніше. Нескінченні "треба" і безконечні "мусиш" додавали муки.«Дослідники» 1. Епізод, описаний Коцюбинським, справді мав місце в житті письменника. Давній знайомий (слайд 46) Євген Чикаленко запросив письменника до себе в маєток, (слайд 47) у село
К
ононівку. Враження від прекрасної кононівської природи й лягли в основу «Intermezzo» з посвятою «кононівським полям».Учитель. У якому стані перебував на той час письменник? Дізнатися про це нам допоможуть «Біографи»
б
) «Біографи» знайомлять учнів із листами письменника до дружини Віри Устимівни Дейши (слайд 48) (інсценізація) Розповідач: в багатьох листах Коцюбинський скаржився на поганий стан здоров’я, розладнаність нервів.
(Це перевдягнутий учень за столом з чорнильницею)
Коцюбинський: «Тепер ледве волочу ноги, нерви зіпсовані вкрай»
Розповідач: 18 червня 1908 року Михайло Коцюбинський приїхав у село Кононівку (на Полтавщині), а вже 19 червня у листі до дружини писав:
Коцюбинський: «Не знаю, як мені тут буде, а хотілось би поправитись, одужати і дещо зробити»
Розповідач: через кілька днів він сповіщає Віру Устимівну:
Коцюбинський: «Вчора цілий день був сам, гуляв од шостої години ранку і почував себе дуже добре, бо свіже повітря і самота заспокоюють нерви»
Розповідач: М. Коцюбинський прагнув самотності
Коцюбинський: «Одно тут добре – повна самота. По цілих днях ні з ким слова не говорю – і так мені краще, нерви спочивають»
Розповідач: бо його хворе серце було переповнене людськими стражданнями.
Листи М. Коцюбинського показують його закоханість у природу, тонку спостережливість. Особливо любив він сонце.
Коцюбинський: «Сьогодні од восьмої години до самого обіду… пробув у полі, любувався, записував, смалив лице на сонці».
Розповідач: в листах письменника є також згадка про десять кімнат (будинок Є. Чикаленка, в якому він жив), малюнки природи
Коцюбинський: «…весь час я гуляв серед гречок та лісів цвітучої липи…», «Тут степ, лісів нема, як я вже писав тобі, – і от я придивляюсь до степу та записую»
Розповідач: описи власного настрою, чимало деталей про перебування в Кононівці.
Коцюбинський: «… Хотілось би якомога більше залишити в оповіданні кононівського колориту – се ж живий шматочок мого життя, і я ще досі чую смак пробування в селі».
Розповідач: все це свідчить про конкретну життєву основу новели «Intermezzo», розкриває в певній мірі лабораторію творчості письменника.
Учитель. Коцюбинський вжив термін «Intermezzo» в переносному значенні. Це – не просто перерва, перепочинок ліричного героя твору на лоні природи. Під час цього перепочинку він слухав симфонію поля, хор жайворонків – музику природи, яка оздоровила його, дала натхнення для нової праці й боротьби.
Ознайомити вас з особливостями твору мені допоможуть «Літературознавці»
«Літературознавці» 1. «Intermezzo» твір особливий, не схожий на будь-який інший у творчості самого М. Коцюбинського та й у всій нашій літературі. У ньому немає розгорнутого сюжету, зовнішнього конфлікту, діалогів, полілогів. Сюжет новели визначається не звичними для читача подіями, а ритмами свідомості ліричного героя. На першому плані твору – пейзаж у багатоманітних його виявах: є царство природи, розкіш барв і велич рідної землі. І все це об’єднується в одно ціле зболене авторське «я», яке в обіймах природи шукає свого зцілення. Дослідники, вивчаючи жанрову специфіку твору, відносили його до поезії в прозі.
Учитель. Хоч новела «Intermezzo» – твір прозовий, вона має ознаки драматичного жанру.
Які?
Перелік дійових осіб на початку новели.
Учитель. Цікаво, що більшість цих персонажів – образи символічні: моя утома, ниви у червні, сонце, три білих вівчарки, зозуля, жайворонки, залізна рука міста, людське горе. У центрі уваги новели є природа, почуття. Саме тому цей прозовий твір має «дійових осіб», як у драмі.
«Літературознавці» 2. «Intermezzo» – лірична новела. Всі 11 її частин зв’язані між собою образом митця – його спогадами про недавнє минуле, його сприймання природи, реакцією на навколишню дійсність, роздумами про своє життєве призначення. Сюжет цього твору особливий, внутрішній. Розвиток думок і почуттів людини, від якої ведеться розповідь, становить головну сюжетну канву.
Як починається новела?
Новела починається стислим повідомленням про те, що ліричний герой збирається в дорогу: «Лишилося тільки ще спакуватись». Але далі немає ніяких побутових подробиць, як пакувався. Замість того йдуть філософсько-психологічні міркування.
Прослухаємо уривок із новели (учень читає уривок починаючи зі слів «Я утомився. Бо життя безупинно і невблаганно іде на мене…» і кінчаючи словами «Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять»).
Про яку втому говорить ліричний герой?
Він втомився фізично і морально і не може більше зносити горя трудящих, які кидають до його серця свої страждання і свої болі, розбиті надії і свою розпач.
Його боляче вражають жорстокість експлуататорів, страждання трудящих. Саме тому герой твору шукає відпочинку і знаходить його серед простих українських степів.
Твір має присвяту «Присвячую кононівським полям». Як ви її розумієте?
Пейзажні картини, зображені Михайлом Коцюбинським у новелі, розкривають любов ліричного героя до рідної землі. Письменник вдячний їй за відпочинок, за повернення душевної рівноваги і тому присвячує свій твір затишному куточку в Україні, який допоміг йому повернутися до звичного життя, до творчості.
Прослухаємо наступний уривок.
(Під Адажіо Дворжака учень читає наступний уривок новели від слів «Мої дні течуть серед степу», закінчуючи словами «клекотить в соках надія й те велике жадання, що його звати – плодючість»).
Які образи переважають у цьому уривку?
Тут письменник виявив себе справжнім живописцем-акварелістом. Твір буквально насичений зоровими образами.
Хочу зазначити, що Михайло Коцюбинський любив і вмів малювати фарбами.
Крім колористики відчуваємо й звукове наповнення твору. За допомогою вдало дібраних і постійно змінних барв автор передає дивовижну красу природи.
Можемо сказати, що письменник творить літературний шедевр із елементами живопису і музики, а образи-символи, використані в новелі, підсилені звуками, створюють справжню симфонію.
Учитель. Як імпресіоніст Коцюбинський вихоплює із життя героя лише хвилинні враження, настрої, що виникли тільки в певний момент і, можливо, більше ніколи не з'являться. Він прагне відкрити перед читачем усю душу свого героя, не оминаючи навіть стану депресії і стресу.
Чи можна дійових осіб поділити на дві групи?
«Літературознавці» 1.На основі позитивного і негативного можна виділити дві групи (видимі і невидимі): перша — це ті образи, які наповнюють душу позитивними емоціями: сонце, жайворонки, ниви, три білі вівчарки, зозуля, жайворонок; друга — почуття, які вносять смуток, породжують нервовість, стрес: втома, людське горе, залізна рука города.
«Літературознавці» 2. Образи твору символізують складну боротьбу в душі ліричного героя, допомагають зрозуміти, як поступово зникає роздвоєння його особистості, як повертаються до нього душевна рівновага, готовність до виконання свого громадянського обов'язку. Один із головних образів новели — образ «моєї утоми». В «Intermezzo» є багато й інших образів-символів: (слайди 49, 50)
• «Білі мішки» — це образ повішених, яким перед стратою накидали на голову мішки.
• «Залізна рука города» — потяг і саме місто, неспокійне, шумливе, постають у новелі страшним металевим монстром.
• «Зозуля» — народний образ-символ, що втілює надію на життя.
• Образи трьох вівчарок - теж символічні: самозакохана Пава — дворянство, Трепов - жандармерія (кличкою цього пса стало прізвище міністра внутрішніх справ Трепова, який підписував смертні вироки повстанцям), «дурний Оверко» — принижене й темне селянство, якому досить дати хоч трохи волі — і воно не кинеться вже ні на кого.
• «Жайворонок» — символ творчої наснаги.
• «Сонце» — символ вічності, космічної енергії, сили.
Учитель. Ми можемо говорити про Коцюбинського як про майстра пейзажу, який автором подається через сприйняття героя і будується на постійній взаємодії від чуттєвих вражень: «тихо пливе блакитними річками льон», пшениця «біжить за вітром, немов табун й блистять на сонцехвилясті хребти»; герой гладить соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі, і просто під ноги лягає «співуча арфа».
У новелі природа виступає не тлом і не контрастом до зображуваних подій, а як одна з дійових осіб, що рухають розвиток сюжету. Пейзажні малюнки психологічно вмонтовують закінчення твору — повернення героя до людей.
Учитель. Згадайте перші хвилини приїзду. Що здивувало героя?
– Героя здивувала абсолютна тиша, коли він почув навіть калатання власного серця. Не може бути такої тиші! Ні, вона є! Ось вона! Нарешті знайдено те, чого так бажалося в останні дні. Приходить заспокоєння, «утома» повільно залишає героя, зникає і нервове виснаження. «Так було тихо, що мені соромно стало калатання власного серця».
Учитель. Отже, серед нив приходить заспокоєння. Але абсолютного зцілення поки що немає. В якому епізоді твору це помічаємо, що змусило насторожитись?
– Це сталося серед нив. Ліричний герой милувався стиглим колоссям, слухав спів жайворонка, простягав долоні до сонця. І раптом несподівана тінь на землі. Невже це знову людина знайшла його і тут? Відкрита душа для вбирання проміння сонця раптом щільно зачинила свої дверцята. І з якою полегкістю зітхнув ліричний герой, переконавшись, що це лише тінь від хмарини. І знову спокійні дні потекли серед степу.
– Картина степу набуває максимальної озвученості там, де з'являється жайворонок — одна з дійових осіб. І цій пташині вдячний митець, бо вона натягує струни, єднає небо і землю. Якщо струни натягнуті, вони породжують прекрасну музику без жодної фальшивої нотки. Жайворонок натягнув і струни душі, яка вже співає, веселиться. Світ природи, мов струмені чистої води, змивають з душі бруд і сміття буденщини, втому і депресію. (Учні читають уривок твору від слів «Коли лежиш у полі лицем до неба…» до слів «Се було прекрасно»).
Учитель. Отже, можна зрозуміти, що душа героя заспокоїлась, настала рівновага.
Доведіть, що герой знову здатен повернутися до людей.
(Учні читають уривок твору від слів «Ми таки стрілись на ниві…» до слів «Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає…»).
Учитель. Так, справді, ліричний герой після зцілення повертається до попереднього життя. «Душа співає, струни натягнуті...» Гармонії досягнуто. Отже, це було інтермецо — тимчасовий перепочинок, під час якого приходить заспокоєння.
Мотив самотності, який спостерігаємо у творі, є одним із центральних у творчості Михайла Коцюбинського. Про це знаходимо згадки у спогадах сучасників митця і в його епістолярній спадщині: «Я почуваю себе самотнім. Зовсім, зовсім самотнім!.. Що б я не робив, про що б я не думав, з ким би не був, – я скрізь самотній!»
Ліричний герой твору в тиші і самоті весь час відчуває людей… Можливо тому, що, по суті своєї, людина не може бути самотньою…
(Перегляд презентації «Розмова з Богом»)
Отже, бачимо, що поруч із людиною завжди хтось знайдеться, хто простягне руку допомоги, підтримає, дасть змогу повернутися до життя, повірити у свої власні сили. Новела «Intermezzo» цьому – яскравий приклад.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1
. Робота в групах. (Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру (слайди 51, 52)І група: Розгляньте картину Едуарда Мане «Хлопчик з вишнями» і на основі побаченого доведіть, що вона виконана в стилі імпресіонізму (слайд 51)
ІІ група: Розгляньте на ІІ форзаці підручника картину Миколи Бурачека «Золота осінь». Якими мотивами вона співзвучна з новелою «Intermezzo»? (слайд 52)
ІІІ група: з’ясувати вид і роль та особливості пейзажів у творі М.Коцюбинського «Intermezzo»
а) «Воно (поле) котить та й котить зелені хвилі і хлюпає ними аж в край неба. Над всім панує тільки ритмічний, стриманий шум, спокійний, певний у собі, як живчик вічності. Як крила тих вітряків, що чорніють над полем: байдужо і безупинно роблять в повітрі круг, немов говорять: так буде вічно… так буде вічно…»
(З філософським підтекстом про плинність часу і його вічність)
б) «Сонце! Я тобі вдячний. Ти сієш у мою душу золотий засів – хто знає, що вийде з того насіння?»
(Автор змальовує персоніфікований, одухотворений образ сонця; золотий засів – метафора; риторичне питання містить підтекст: енергія сонця дає ліричному героєві, митцеві наснагу творити далі – в ім’я добра, знедоленого люду).
в) «Вона (земля) моя. Всю її, велику, розкішну, створену вже, – всю я вміщаю в собі». «Йдемо повз чорний пар. Тепло дихнула в лице пухка чорна рілля, повна спокою й надії. Вітаю. Спочивай тихо під сонцем, ти така ж втомлена, земле, як я».
(Митець глибоко відчуває свій зв'язок з першоосновою – із землею: пейзаж змальовано за допомогою епітетів, автор використовує також інверсію, метафори).
2. Самостійна робота: учні виконують тестові завдання за новелою Михайла Коцюбинського «Intermezzo»
Тестові завдання
Твір присвячено:
а) кононівським полям
б) дружині письменника
в) сонцю і жайворонкам
г) музиканту
2. Кому найбільше заздрить герой?
а) землі
б) небу
в) планетам
г) нивам
3. Як герой відредагував на звістку про повішаних («про ряд білих мішків»)
а) вийшов з кімнати
б) заїв стиглою сливою
в) розлютився
г) розплакався
4. Кого мав на увазі ліричний герой, сказавши наприкінці твору: «Ми таки стрілися»?
а) людину
б) жайворонка
в) сонце
г) вівчарку
5. Новелу «Intermezzo» М. Коцюбинський написав:
а) напередодні революції 1905 р.
б) у часи реакції
в) напередодні революції 1917 р.
г) під час Першої світової війни
6. Чого найбільше боявся герой, перебуваючи серед нив?
а) приїзду друзів
б) зустрічі з людським горем
в) залишитися самотнім
г) захворіти
7. Хто з дійових осіб новели «Intermezzo» відіграв вирішальну роль у від’їзді героя до села?
а) «моя утома»
б) «ниви у червні»
в) «залізна рука города»
г) «людське горе»
8. Про кого з дійових осіб сказано: «Струна тремтіла і гучала. Тоді, скінчивши, падала тихо униз, натягала другу і грала на струнах симфонію поля»?
а) «сонце»
б) «зозулю»
в) «ниви у червні»
г) «жайворонків»
9. Хто з переліку не входить у систему образів живої природи?
а) «жайворонки»
б) «моя утома»
в) «сонце»
г) «ниви у червні»
10. Що сприяло одужанню героя?
а) «залізна рука города»
б) людина
в) природа
г) лікування
11. Новела «Intermezzo» відображає:
а) суспільні обставини
б) внутрішній стан митця
в) революційні настрої
г) інтимні почуття
12. Слово Intermezzo в перекладі з латини означає:
а) перепочинок
б) вступ
в) закінчення
г) рухливість
VІ. Підсумок уроку, оцінювання роботи учнів.
Учитель. Михайло Коцюбинський написав оду життю, сонцю, природі. Він зумів глибоко пізнати суперечності людської душі, знайти правильний вихід. У цьому творі розкрилася майстерність Коцюбинського як імпресіоніста і як новеліста.
Чи можна твір «Intermezzo» вважати цілком автобіографічним? (Ні, тут багато узагальнень)
Чому деякі літературознавці визначають жанр цього твору як «поезія в прозі»? (Завдяки ліризмові, високій поетичності)
Які проблеми порушуються в новелі? (Душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу; справедливості й людській гідності)
Як, якими засобами розкривається внутрішній стан людини? (Психологічно переконливо; за допомогою внутрішнього монологу, прийомів контрасту тощо)
Учитель. Таким чином, слід зробити висновок про те, що «Intermezzo» відзначається багатством образотворчих засобів у змалюванні пейзажу, пейзажу психологізованого, одухотвореного, кольорового і музичного, у якому душа людська і краса природи становлять єдине ціле, взаємодоповнюючи і взаємопоглиблюючи одне одного.
VІІ. Завдання додому (слайд 54)
Завдання високого рівня: скласти сюжетний ланцюжок твору.
Завдання середнього рівня: виписати з 4 частини твору художні засоби, вжиті автором у новелі.
Завдання достатнього рівня: підготувати доповідь «Природа і людина в новелі»
Опрацювати критичний матеріал підручника с. 183 – 189
Прочитати частину повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»