Конспект заняття Тема: Калина – символ України. Легенди про калину. Мета: Навчальна:познайомити юннатів із символічним значенням калини в українській народній творчості та національних традиціях; узагальнити і розширити знання дітей про народний символ України – калину, читаючи легенди, вірші та пісні. Розвиваюча:розвивати комунікативні здібності, вміння робити висновки, відстоювати власні бачення і рішення свою думку; розвивати пізнавальний інтерес до обрядів, звичаїв Батьківщини. Виховна:виховувати у дітей глибокі почуття любові до рідної землі, її культури, побуту, символів і звичаїв. Пробуджувати пізнавальні інтереси до історії української нації, бажання примножувати родинні традиції, берегти свою національну символіку та культуру. Виховувати почуття патріотизму, турботливого ставлення до природи. Обладнання:гілочка калини, малюнки калини у різні пори року,комп’ютер, екран та диск з піснями про калину. Хідзаняття І. Організаційний момент. Щоб день хороший розпочати , Треба друзів привітати . Треба разом привітатись: Добрий день! Дружно й радісно сказати: Добрий день! Вліво, вправо поверніться , Одне одному всміхніться: Добрий день! ІІ. Актуалізація опорних знань. Діти, відгадайте загадку та прослухайте фрагмент аудіо запису народної пісні і ви дізнаєтеся, про що буде йти мова на занятті. За хатою у садочку, у зеленому віночку , У червоному намисті дівчинонька чепуриться. І збігаються всі діти, щоб на неї подивитися. За намисто кожен смик та й укине на язик. (Калина ) Звучить фрагмент аудіо запису народної пісні «Ой у лузі червона калина». ІІІ.Мотивація навчальної діяльності юннатів. "Хто не знає свого минулого, той не вартий щасливого майбутнього", – писав відомий український поет Максим Рильський. І це справді так. Кожний народ має свої святині, свої символи, опоетизовані образи дерев, квітів, рослин, птахів, тварин. Упродовж багатьох віків з покоління в покоління люди зберігали і примножували традиції українського народу, його довічні символи, серед яких одне з почесних місць займають рослини. Калина, верба, тополя, дуб, чорнобривці, мальви, барвінок, червона рута, волошки... Вони віддавна уособлюють красу України, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі. Наша Україна — край мальовничий. Дивовижна природа рідного краю знайшла відображення в народних обрядах, традиціях, у нашій історії і творчості. Так, синій вічнозелений барвінок вважають символом життя, плакучу вербу — символом тяжкої жіночої долі, соняшник відображує тепло й сонце. Але, мабуть, немає в нашому краї рослини, яку шанували б більше за пишну, червону калину. IV.Повідомлення теми й мети заняття. Тема нашого заняття — «Калина — символ України». Сьогодні я розкажу вам про те, як калина пов’язана з традиціями нашого народу, про те, що вона уособлює в народних повір’ях, переказах, загадках, прислів’ях. Ми згадаємо вірші, легенди та пісні, присвячені калині. Наша мета — дізнатися про символічне значення калини для українського народу. Адже кожному, хто любить свою Батьківщину, варто цікавитися й пишатися його звичаями, робити все, щоб вони зберігалися, як дорогоцінний скарб, і переходили від покоління до покоління. V. Сприйняття та засвоєння гуртківцями нового матеріалу. Бесіда «Символічне значення калини» Калина... У будь-яку пору року цей кущ дивує нас: влітку — пишною кучерявою зеленню, восени — барвистимлистям та намистечком ягід; взимку вони на фоні снігу червоніють, мов кров, приваблюючи пернатих гостей — птахів, які ніколи не знехтують поживитися смачними калиновими плодами. В українському народі калину шанували з прадавніх часів. Калина для наших пращурів уособлювала рідний край, рідну домівку. Калинові грона вишивали на рушниках, сорочках, скатертинах. Коли козак вирушав у дорогу, мати неодмінно напувала його калиновим чаєм та давала із собою хліб з калиною. Раніше не було в селах такої хати, біля якої не росла б пишна калина. Навесні дівчата прикрашали коси калиновими квітами. А коли достигали калинові ягоди, їх вішали попід стріхою. Йдеш селом, а хата неначе в коралах, червоніють густими намистинками до пізніх заморозків. В Україні існував гарний звичай: коли в сімї народжувалася дівчинка – обов’язково саджали кущ калини біля хати, щоб була вродливою. Весільний коровай теж не обходився без калини: калинове гроно мало лежати на короваї як символ вірності й кохання. Калину дбайливо охороняли. Нестерпне знущання над нею вкривала людину ганьбою. І це зрозуміло: адже калина уособлювала саме життя. Іноді калину вважали символом крові, вогню, сонця. Здавна вважалося, що вона пов’язує світ мертвих зі світом живих. Отже, про калину можна говорити і як про символ єднання народу: живих із тими, що відійшли в потойбіччя, і тими, котрі ще чекають на своє народження. Червону калину шанували й за її цілющі властивості. Дотепер ця рослина популярна в народній медицині як лікарська, що здатна зцілювати від багатьох застудних хвороб, регулювати тиск, очищати кров. Запитання і завдання до дітей. • Яке враження справляє на вас калина? • У яку пору року калина подобається вам найбільше? Чому? • Які українські народні традиції пов’язані з калиною? Розкажіть про них. • Доведіть, що калина не тільки красива, але й корисна. • Продовжіть речення: «Калина — це символ...» Легенда про калину. То було давним –давно . В одному селі жила дуже красива дівчинка , яку звали Калиною . Її любили люди за добре серце . Одного разу на село напали вороги . Жителі села встигли сховатися в байраку . Тільки Калинка лишилася в селі. Татари наказали дівчинці показати, де сховалися всі , щоб узяти людей у полон. Калина завела загарбників у дрімучий ліс. Зблиснула шабля, загинула хоробра дівчинка, але й вороги не знайшли вороття. Там, де розбризкалась дівоча кров, виросли калинові кущі. Укрилися кущі білим цвітом, а коли осипався цвіт, заблищали на кущі ягоди, а в кожній Ягідці – зернятко, як маленьке сердечко . Якого кольору ягоди калини ? Чому ? На що схоже зернятко ягідки ? Не видуманаісторіяпрокалину. Біля села був бій. Нашим воїнам довелося відступати. Двоє поранених бійців не могли йти, і люди сховали їх за селом у рівчаку під кущами калини. Калинові кетяги закрили бійців , як мати дочок . Фашисти по всьому селу шукали їх, але так і не знайшли . Поки вороги були в селі , діти непомітно носили воїнам їжу, прикладали зілля до ран, а коли фашисти пішли забрали їх до хати. Бійці одужали. Всім селом проводжали їх у новий бій з ворогами. Підійшли солдати до калини і низько вклонились їй, як рідній матері. Адже вона врятувала їм життя. Діти, уявіть собі, що ви зараз знаходитеся у чарівному лісі, а раз ліс чарівний, то у ньому і чарівні рослини, які між собою розмовляють. Читання діалогу. Читання за особами. - Сестрице, ніяк я не розумію, за що вам така пошана? Адже я перша вітаю всіх із настанням весни. Ще тільки зійде сніг, ледь пригріє сонечко, а я вже дарую всьому світу пухнасті котики. А ти завітаєш тоді, коли вже й так багато квітів. - Так, але моїм цвітом усі милуються. Навіть порівнюють мене з молодою вродливою дівчиною. - Я росту біля річок, ставків. На мене всі звертають увагу. А ти ростеш у лісі, де тебе й не видно серед дерев. - Але мене часто саджають і біля двору, тому, що я – оберіг для хати. Моїми плодами люблять ласувати не лише пташки. - З моїх віт люди плетуть різні речі. А твої ні на що не придатні! - Але мої плоди приносять багато користі! Вони лікують від застуди, зміцнюють організм. Навіть кісточки в них незвичайні – вони схожі на сердечко! Добре, сестрице! Чого нам сперечатися? Ми обидві важливі. Адже недарма в народі кажуть, що без нас немає України. - Діти, а чи ви здогадалися про яких двох сестричок йде мова? - Як звучить прислів’я? Легенда про лікарські властивості рослини. Жили собі мати і донька. Була донька дуже гарна і вміла людей лікувати. Одного разу Калинка у степу зілля збирала, там побачив її пан і хотів собі за жінку взяти. Втікала Калинка скільки сили мала, аж ось попереду річка, а далі вже і бігти нікуди. Вилізла Калинка на вербу, стрибнула у воду і втопилася. Кожного дня приходила на берег стара Килина - тужила за дочкою. Вросли у берег ноги старенької міцним корінням, руки стали вітами гнучкими, а серце перетворилося на калинові ягідки, що щедро дарує калина людям і пташкам, по сей день людей лікує. Гра «Так – Ні» Зіграти хочеться мені із вами, друзі, в «Так» чи «Ні»? Я вам питання задаю, готуйте ж відповідь свою. 1 . Жили собі мати й донька ? (Так). 2 . Донька не вміла людей лікувати ? (Ні). 3 . Погодилася Калинка стати жінкою пана ? (Ні ) . 4 . Калинка стрибнула у воду і втопилася. (Так) . 5 .Стара Килина кожного дня приходила на берег. (Так) . 6 . Калина нікому не дає своїх ягід. (Ні). А ще про калину є чимало загадок, прислів’їв, віршів та приказок. Наприклад: У вінку зеленолистім, У червоному намисті Видивляється у воду На свою хорошу вроду. • Гарна дівчина — як у лузі калина. • Саджай біля хати калину — матимеш долю щасливу. • Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною — коли росте. • Без верби й калини нема України. VI. Закріпленнявивченогоматеріалу. Дітям пропонується намалювати калину, спираючись на попередньо прослуханий матеріал і власні враження. Діти можуть зобразити калину на свій розсуд (у природному середовищі, її гілочку, калинові грона на короваї тощо). Вихованці можуть виконувати роботу під тихе звучання народних пісень, у текстах яких згадується калина («Ой є в лісі калина», «Ой там у лісі калина», «Чи я в лузі не калина була» тощо). По завершенні малюнку бажаючі діти можуть представити свої роботи, прокоментувавши їх зміст. Діти з педагогом влаштовують виставку малюнків «Червона калина — радість України». VІI. Підведення підсумків заняття Ось така вона — калина: символічна й прекрасна, мила й дорога серцю кожного українця, оспівана в народних піснях і легендах, шанована нашими звичаями й традиціями. Радує нас вона в будь-яку пору, коли росте кучерявим кущем біля річки чи в лузі; коли її червонясті ягідки прикрашають коровай чи вишиванку... Шануйте ж ви калину, як шанували її наші пращури, бережіть її, саджайте, плекайте і вживайте калинові плоди, щоб бути здоровими та міцними! Діти! Пам’ятайте , що у злих, недобрих людей калина не росте, а тільки у щирих, добрих. Так будьте добрими і чуйними, посадіть біля своїх осель калину. Бережіть калину, шануйте! Бо червона калина є символом нашої рідної неньки України. |