Ім'я файлу: Зарадюк_Марія_11117_Стенфордський_експеримент.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 1263кб.
Дата: 18.03.2024
скачати
Пов'язані файли:
тобразний генератор.docx
Розширення: pptx
Розмір: 1263кб.
Дата: 18.03.2024
скачати
Пов'язані файли:
тобразний генератор.docx
СТЕНФОРДСЬКИЙ ТЮРЕМНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ
Експеримент являє собою психологічне дослідження реакції людини на обмеження свободи, на умови тюремного життя, і на вплив нав'язаної соціальної ролі на поведінку.
Учасники були випадково розподілені на дві групи: в'язні та тюремники. В'язням дозволено використовувати лише псевдоніми, тоді як тюремникам були видані форми одягу та аксесуари, що символізували їх владу.
У перший день ситуація в «тюрмі» була спокійна. Охоронці і ув’язнені весело спілкувалися, жартували, комічно обігравали свої ролі.
На другий день ситуація змінилася. Охоронці швидко увійшли у смак: почали знущатися над «ув'язненими», принижували їх, садили в окрему камеру - подобу карцеру. Найпоширеніше покарання - віджимання від підлоги. Для посилення ефекту охоронці ногою притискали укладеного до підлоги або наказували іншому ув'язненому сісти йому на спину.
За власною ініціативою «наглядачі» з кожним днем посилювали правила. В'язнів змушували голими руками мити туалети, їх сковували наручниками і змушували оголеними марширувати по залу. За найменшу провину їх змушували віджиматися до знемоги, надягали мішки на голову, роздягали і обливали водою.
Один з «наглядачів» записав в щоденнику: «№ 416 відмовляється їсти сосиску ... Ми кидаємо його в карцер, наказавши тримати в кожній руці по сосисці. Я вирішив нагодувати його насильно, він не став їсти. Я розмазав їжу йому по обличчю. Я не міг повірити, що я це роблю».
На другу добу ув'язнені збунтувалися проти знущань і принижень з боку охорони. За допомогою ліжок вони забарикадувалися в камерах і почали вимагати полегшення режиму. Однак бунт був придушений охоронцями за допомогою пожежних вогнегасників, кількох бунтівників побили. Після цього охоронці почали ставитися до ув'язнених з ще більшою жорстокістю.
В ході експерименту кілька охоронців все більше і більше перетворювалися в садистів - особливо вночі, коли їм здавалося, що камери вимкнені. Приблизно кожен третій охоронець показав садистські нахили. Багато з них засмутилися, коли експеримент був перерваний раніше часу.
Експеримент вирішили припинити завчасно, коли одна студентка, висловила протест проти жахливих умов в'язниці. З п'ятдесяти свідків експерименту тільки вона поставила питання про його відповідність моралі. Хоча експеримент був розрахований на два тижні, через шість днів він був припинений.
Хоча студенти добровільно могли припинити експеримент і в будь-який час покинути його, більшість з них, здавалося, забули про це, глибоко занурившись в придуману ситуацію. Зокрема, вони скаржилися один одному на нестерпну обстановку, почуття безвиході і самотності.
З поведінкою учасників експерименту було детально вивчено вплив групової динаміки, соціальної ролі, авторитету та дотримання правил. Експеримент показав, наскільки сильний і деформуючий може бути вплив соціального контексту на поведінку людей.
Дякую за увагу!