Ім'я файлу: Електромагніті хвилі.docx
Розширення: docx
Розмір: 18кб.
Дата: 03.02.2022
скачати

Електромагнітні хвилі в природі й техніці

Електромагні́тна хви́ля — процес розповсюдження електромагнітної взаємодії в просторі у вигляді змінних зв'язаних між собою електричного та магнітного полів. Прикладами електромагнітних хвиль є світло, радіохвилі, рентгенівські промені.гамма-промені[1]. Існує багато видів електромагнітних хвиль. Кожен з них має свої властивості і в залежості від них може застосовуватися в деяких галузях науки та техніки.

Низькочастотне випромінювання

Виникають під час роботи електричних генераторів, поблизу ліній електропередач.Довжина таких хвиль знаходиться в межах від 100000 км до 10 км ш Оскільки енергія цих хвиль є дуже малою, то вони можуть поширюватися на невеликі відстані й серйозно не впливають на живі організми, в тому числі на людину. Однак у безпосередній близькості від ліній електропередач (або інших потужних джерел) енергія радіохвиль є досить великою, і тривале перебування в цій зоні небажане. Експерименти, проведені на кроликах, показали, що півгодинний вплив низькочастотних електромагнітних коливань викликає у кроликів почастішання кіркового ритму і збільшення амплітуди коливань напруги на нейронах мозку.

Радіохвилі

Радіохвилями називають електромагнітні хвилі з довжиною в діапазоні від 0,1 мм до 10 км. Отримати радіохвилі можна за допомогою генераторів на електронних лампах чи транзисторах. Завдяки радіохвилям ми слухаємо радіо, дивимось телебачення, користуємось стільниковими телефонами. Все електромагнітне випромінювання, довжина хвилі якого більше 0,5 мм відноситься до радіохвиль. Це – довгохвильовий кінець електромагнітного спектру.

Радіохвилі в значній мірі без проблем проходять крізь земну атмосферу, і лише деякі з радіохвиль, які називають короткими, відбиваються від іонізованого шару земної атмосфери. Завдяки цьому віддзеркаленню можливий зв’язок між радіостанціями, розташованими на протилежних точках планети. Радіохвилі несильно поглинаються середовищем, тому вивчення Всесвіту в радіодіапазоні дуже інформативно для астрономів.

Інфрачервоне випромінювання

Інфрачервоними променями називають хвилі, довжина яких лежить в діапазоні: 0,1 мм-770 нм.Джерелами інфрачер­воних хвиль є Сонце, зірки, планети, будь-яке тіло, температура якого вища за температуру навколишнього середовища.Приймачами інфрачервоного випромінювання є термоме­три, фоторезистори, фотоелементи та ін.Застосування інфрачервоного випромінювання:фотографування земних об'єктів у тумані й темряві;

Земна атмосфера пропускає зовсім невелику частину інфрачервоного випромінювання. Воно поглинається молекулами повітря, і особливо вуглекислим газом. Цей же газ винен в тому, що тепло не достатньо покидає нашу планету. Світлове випромінювання нагріває поверхню, але теплу назад в космос вийти не вдається. Такий ефект називають парниковим. У космосі вуглекислого газу небагато, тому теплові промені з невеликими втратами проходять крізь пилові хмари. Саме завдяки інфрачервоному випромінюванню в нашій країні була одержана перша фотографія центру Галактики, який закритий від Землі газопиловими хмарами. ІЧ – випромінювання. У ракетах, що самі наводяться на ціль, реєструються ІЧ – промені, які виходять від працюючих двигунів танків, літаків. Радіус дії таких літаків до 200 км.

Видиме світло

Діапазон довжин хвиль видимого світла знаходиться між 400 нм (фіолетовий колір) і 760 нм (червоний колір). Найважливішою характеристикою видимого випромінювання є, зрозуміло, його видимість для людського ока. Саме видимі промені електромагнітного випромінювання земна атмосфера пропускає краще всього, а Сонце найактивніше випромінює у видимих променях.
Найвідчутнішими для ока є жовто-зелені промені. Спеціальне покриття на об’єктивах фотоапаратів і відеокамер, яке Ви напевно помічали по бузковому блиску, якраз покликаний пропускати всередину апаратури жовто-зелене світло і відбивати не відчутні для ока промені. Тому нам блиск об’єктиву і здається деякою сумішшю червоного і фіолетового кольорів. Видиме випромінювання – частина електромагнітних хвиль, які сприймаються оком.

Має велике значення для життя і діяльності людей, несуть інформацію про навколишнє середовище.

Понад 90% усієї інформації про світ і все, що нас оточує, ми отримуємо завдяки видимому світлу.
Ультрафіолетове випромінювання.

Випромінювання, довжина хвилі якого коротше, ніж у видимих променів фіолетового кольору, називають ультрафіолетовим. Це випромінювання, здебільшого, шкідливо для живих організмів, проте більша частина ультрафіолету не проходить крізь атмосферу Землі − озоновий шар активно поглинає небезпечні промені.

Та частина ультрафіолету, яка примикає до видимих променів, доходить до поверхні і викликає у нас загар. У чорношкірих цей загар генетично природжений, адже загар – захисна реакція шкіри на ультрафіолет.

Ультрафіолет щедро і на всі боки «розкидається» Сонцем. Але Сонце все ж сильніше всього випромінює у видимих променях. Навпаки, гарячі блакитні зірки – могутнє джерело ультрафіолетового випромінювання. Саме це випромінювання нагріває і іонізує випромінюючі туманності, завдяки чому ми їх і бачимо. Ультрафіолет легко поглинається газовим середовищем і з далеких областей Галактики і Всесвіту майже до нас не доходить, якщо на шляху променів є газопилові перешкоди.
Рентгенівське випромінювання

Це випромінювання, що виникає під час гальмування електронів, які при­скорюються сильним електричним полем.

Властивості:

висока проникаюча й іонізуюча здатність;

не відхиляється електричним і магнітним полями;

викликає люмінесценцію;

справляє фотохімічну дію;

Фізик Рентген відкрив ще більш короткохвильове випромінювання, яке назвали на честь самого Рентгена. Володіючи хорошою проникаючою здатністю, рентгенівське випромінювання знайшло застосування в медицині і кристалографії. Рентгенівські промені шкідливі живим організмам. І атмосфера Землі із-за їх проникливості їм не перешкодає. Нас виручає магнітосфера Землі, яка затримує багато небезпечних випромінювань космосу.
У астрономії рентгенівські промені частіше всього згадуються в розмовах про чорні дірки, нейтронні зірки і пульсари. Могутні спалахи на Сонці також є джерелами рентгенівського випромінювання. Довжини хвиль променів Рентгена поміщені між 0,1 і 100 ангстрем.
( слайд9)Гамма-випромінювання — електромагнітне випромінювання найвищої енергії з довжиною хвилі меншою за 10 −10 метра.

Властивості γ-променів дуже подібні на властивості рент­генівських променів, але мають більшу небезпеку для живих організмів. Найкоротші хвилі (менше 0,1 ангстрема) у гамма-променів. Це найнебезпечніший вид радіоактивності, найнебезпечніше електромагнітне випромінювання. Енергія фотонів гамма-променів дуже висока, і їх випромінювання відбувається при деяких процесах усередині ядер атомів. Прикладом такого процесу може бути анігіляція − взаємознищення частинки і античастинки з перетворенням їх маси в енергію. Реєстровані, час від часу, таємничі гамма-спалахи на небі поки ніяк не пояснені астрономами. Ясно, що енергія явища, що спричинює спалахи, просто грандіозна. За деяким підрахунком, на секунди, які триває такий спалах, вона випромінює більше енергію, чим решта всього Всесвіту.

Електромагнітне випромінювання частотою 50 Гц, яке створюється дротами мережі змінного струму, при тривалому впливі викликає сонливість, ознаки втоми, головні болі.

Щоб не посилювати дію побутових електромагнітних випромінювань, фахівці рекомендують не розташовувати близько один до одного працючі електроприлади - мікрохвильову піч, електроплиту, телевізор, пральну машину, холодильник і т.д. Відстань між ними повинна бути не менше 1,5-2 м.

Не зважаючи на корисне застосування електромагнітних хвиль, вони можуть негативно впливати на здоров'я людини:
скачати

© Усі права захищені
написати до нас