Житомирський державний університет імені Івана Франка
Навчально-науковий інститут педагогіки
Кафедра дошкільної освіти і педагогічних інновацій
Курсова робота:
з теорії та методики ФЕМу
на тему: Сприймання дітей середнього дошкільного віку в процесі ознайомлення з площинами геометричних фігур
Зміст
Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні основи розвитку сприймання дітей середнього дошкільного віку в процесі ознайомлення з площинами геометричних фігур
1.1. Особливості сприймання дітей середнього дошкільного віку, завдання та зміст організації роботи з ознайомлення з геометричними фігурами в закладах дошкільної освіти
1.2. Особливості методики знайомлення дітей середнього дошкільного віку з площинними геометричними фігурами
1.3. Організаційно-педагогічні умови ознайомлення дітей середнього дошкільного віку з площинними геометричними фігурами
Висновок до розділу
Розділ 2. Умови ознайомлення дітей середнього дошкільного віку з площинними геометричними фігурами
2.1.Організація діагностики рівня розвитку сприймання дітей в процесі ознайомлення з площинними геометричними фігурами.................................
2.2.Система роботи щодо розвитку сприймання дітей середнього дошкільного віку в процесі ознайомлення з геометричними фігурами.................
2.3. Аналіз результатів експериментального дослідження
Висновок до розділу 2
Загальні висновки
Список використаних джерел
Додатки
ВСТУП
Актуальність дослідження. Основою пізнання оточуючого світу дитиною є сприймання його форм, розмірів, кольорів та багатьох інших властивостей. Завдяки цьому у дитини формується цілісне уявлення про оточуючий світ. Довколишній світ — це середовище, де всі предмети мають геометричний зміст та пропорційність, тому ще з самого раннього віку слід знайомити дітей з геометричними фігурами. В подальшому ці знання стануть основою для розвитку процесів мислення — розпізнавання, порівняння, класифікація, узагальнення. Важливо здійснювати роботу з ознайомлення з площинними геометричними фігурами на кожному віковому етапі. Середній дошкільний вік є проміжним етапом в ознайомленні дітей з квадратом, трикутником, прямокутником і колом. Надалі знання про ці фігури удосконалюються та закріплюються.
Згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти компетентна дитина повинна виявляти пізнавальну активність, спостережливість, винахідливість у довкіллі; вирізняється позитивною пізнавальною мотивацією, орієнтуватися в сенсорних еталонах (колір, форма, величина), їх видах, ознаках, властивостях, у часі і просторі, володіти прийомами узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення. Діти повинні порівнювати предмети за величиною та визначати його параметри, використовувати для вимірювання умовні міри, використовувати величини в практично-ігровій діяльності.
Велику роль сенсорному вихованню для всебічного розвитку дітей надавали відомі педагоги О.М. Граборов,Ж. Демор, О.В. Запорожець, Ж. Ітар, Я. Коменський Г.С. Костюк, М. Лісіна, Б. Менель, В.О. Сухомлинський. Вітчизняні та зарубіжні митці Ф. Фребель, М. Монтессорі, О. Декролі, К. Ушинський, Є. Тихеєва, С. Русова наголошували на тому, що це одна зі сторін дошкільної освіти дітей.
Проблемою ознайомлення дітей дошкільного віку з формою та геометричними фігурами займалися Я.А. Каменський, Ф.Песталоцці, Ф.Фребель, М.Монтессорі.
Об’єкт дослідження – процес розвитку сприймання дітей середнього дошкільного віку в процесі ознайомлення з площинами геометричних фігур.
Предмет дослідження – організаційно-педагогічні педагогічні умови розвитку сприймання дітей середнього дошкільного віку в процесі ознайомлення з площинами геометричних фігур.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови розвитку сприймання дітей середнього дошкільного віку в процесі ознайомлення з площинами геометричних фігур
Гіпотеза дослідження – розвиток сприймання дітей середнього дошкільного віку в процесі ознайомлення з площинами геометричних фігур буде ефективним за наступних організаційно-педагогічних умов:
врахування індивідуальних особливостей розвитку сприймання дітей середнього дошкільного віку під час організації занять з ФЕМу;
ефективне планування, підбір методів та засобів, дотримання перевіреної методики ознайомлення з площинами геометричних фігур дітей дошкільного віку;
дотримання принципу наступності в організації роботи з ознайомлення з геометричними фігурами;
формування у дітей дошкільного віку системи знань про форму та геометричні фігури.
Для реалізації мети та перевірки гіпотези виділимо наступні завдання:
розкрити особливості розвитку сприймання у дітей середнього дошкільного віку;
проаналізувати особливості методики організації роботи з ознайомлення ознайомлення дітей з площинами геометричних фігур;
обгрунтувати організаційно-педагогічні умови розвитку сприймання дітей середнього дошкільного віку в процесі ознайомлення з площинами геометричних фігур;
надати практичні рекомендації щодо організації роботи з розвитку сприймання дошкільників в процесі організації роботи з ФЕМу.
База дослідження. Дослідження проводилось в ЗДО міста Житомира.
Методи дослідження: тeoрeтичні – aнaліз, cинтeз, пoрівняння, узaгaльнeння,; eмпіричні – бесіда, спостереження, eкcпeримeнт, oбрoбкa рeзультaтів діaгнocтичнoгo дocліджeння, мeтoди кількіcнoї oбрoбки дocлідницькиx рeзультaтів.
Теоретичне значення дослідження:
проведений аналіз особливостей розвитку сприймання дітей середнього дошкільного віку;
розкрито особливості організації роботи з ознайомлення дітей з площинами геометричних фігур;
визначено сутність проблеми розвитку сприймання дітей в процесі ознайомлення з площинами геометричних фігур;
здійснено діагностику розвитку сприймання дітей середньої групи ЗДО під час організації роботи з ФЕМу.
Практичне значення дослідження — обгрунтовано особливості розвитку сприймання дітей в процесі ознайомлення з площинами геометричних фігур; розкрито сутність проблеми розвитку сприймання дітей в процесі ознайомлення з площинами геометричних фігур; здійснено діагностику рівня розвитку мислення дошкільників в процесі ознайомлення з площинами геометричних фігур.
Структура роботи обумовлена логікою дослідження і складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку джерел, додатків. Загальний обсяг становить 40 сторінок друкованого тексту, з них 28 сторінки основного тексту. Список використаних джерел містить 23 найменування.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ СПРИЙМАННЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПЛОЩИНАМИ ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР
1.1. Особливості сприймання дітей середнього дошкільного віку, завдання та зміст організації роботи ознайомлення з геометричними фігурами в закладах дошкільної освіти
Основою орієнтації дітей в оточуючому світі є сприймання предметів та явищ їхнього повсякденного життя. Впродовж всього дошкільного дитинства спостерігається стрімкий розвиток сприймання, який є основою гармонійного розвитку особистості та успішного оволодіння знаннями та вміннями в ЗДО та в школі. Проблемою розвитку сприймання у дітей займалися багато вчених, праці і доробки яких є цінні для сучасних педагогів та успішно використовуються в організації навчально-виховного процесу.
Як відомо, діти сприймають оточуючий світ за допомогою різноманітних аналізаторів, в сукупності яких створюється цілісне уявлення про середовище та обʼєкти. Тому ще з раннього дитинства варто звртати увагу та організовувати роботу з розвитку органів чуття за допомогою різних вправ та ігор.
Сприймання — це активний психічний процес цілісного відображення предметів та явищ дійсності під безпосереднім впливом подразників на органи чуття. Сприймання не залежить від попереднього досвіду, а тому має субʼєктивний характер. Фізіологічною основою сприймання є взаємодія різних аналізаторних систем та утворення на цій основі умовних рефлексів на комплексні подразники. У людини внаслідок цього виникає складний образ предмета або явища. Аналізатори можуть бути зорові, слухові, дотикові.
Загалом сприймання характеризується такими ознаками як: цілісність, структурність, предметність, константність, усвідомленість, апперцепція. Сприймання завжди є цілісним, бо будь-який предмет складається із взаємоповʼязаних частин[16].
Сенсорне сприйняття форм предметів є основою розумового розвитку дітей. Сприймання форм геометричний площинних фігур такою є основою для розвитку фантазії і креативного мислення. Без цілеспрямованого розвитку сприймання неможлива повноцінна підготовка дитини до школи[3]. Геометричні фігури є еталонами геометричних фігур, своєрідними абстрагуваннями від реальних форм предметів. За допомогою різноманітних геометричних фігур можна проводити аналіз оточуючого світу. На думку педагогів та психологів, використання геометричних фігур спирається на уттєвий досвід, а тому слід його вдосконалювати, користуючись чітко визначеними еталонами[12].
К.Д.Ушинський вважав, що чим більше аналізаторів бере участь в обстеженні, тим глибші будуть знання дитини про предмет. Тому в процесі організації навчально-виховного процесу слід залучати чкомога більше аналізаторів для формування цілісного образу.
Як відомо, чеський педагог Ян Амос Каменський наголошував на ролі почуттєвого досвіду в розвитку у дітей сприймання та закріплення знань про геометричні фігури. В своїй праці «Материнська школа» він надає рекомендації щодо використання та засвоєння різних геометричних фігур.
У дітей середнього дошкільного віку одночасно з орієнтацією в оточуючому середовищі відбувається активний розвиток сприймання, який характеризується точністю, повнотою відображення предметів. Діти чіткіше розрізняють предмети та явища оточуючого світу за формою та величиною, а також здатні встановлювати просторові та часові відносини. Окрім того у дітей розвивається орієнтувально-дослідницька діяльність. Дитина поступово вчиться організовувати та контролювати своє сприймання згідно поставленої мети та завдань. Образи сприймання дошкільників стають багатшими за умови ретельного вивчення предметів оточуючого світу. Велике значення в розвитку сприймання у дітей мають ігри, спостереження та екскурсії, образотворча діяльність. Гра примушує дитину більш точно і свідомо сприймати особливості різних предметів. Конструювання, малювання, ліплення привчають до ретельнішого розглядання і вивчення предметів[10].
Учені Л. Венгер, О. Запорожець, наголошували, що сенсорне виховання є одним з головних завдань дошкільного виховання, напрямом, який впливає на успішність подальшої соціалізації й навчання дитини. Саме дошкільний вік є найбільш сприятливим для вдосконалення діяльності органів чуття, що забезпечують повноцінні й різнобічні уявлення про довкілля[1].
В процесі знайомства з основними еталонами форм (геометричними фігурами) діти вчаться обстежувати форми предметів, вміння бачити подібність між формою предмета і якоюсь простою геометричною фігурою. Після того дітей слід словесно позначати форму цього предмета (наприклад,телевізор –прямокутний, тарілка –кругла і т.д.). У більшості випадків форма предметів складніша: у ній можна виділити загальні обриси, форму основної частини, форму і розміщення другорядних (дрібніших) частин окремі додаткові деталі[2].
Фрідріх Фребель, який розробив теорію сенсорного виховання, визначив, що в основі його «дарів» лежить геометрична фігура, а в ній пряма лінія, що може також бути хвиляста та замкнута.
Широко розглядалася проблема розвитку сприймання геометричних форм такими педагогами як В. Аванесова, М. Поддьяков, Н. Сакуліна, Є. Тихєєва, О. Усова, Є. Фльоріна.
Відомі вчені А.М,Пишкало та А.А,Столяр визначили основні етапи формування геометричних знань:
1 рівень - цілісне сприймання геометричних фігур без виділення складових частин;
2 рівень — дитина починає визначати едементи геометричних фігур та встановлювати між ними взаємовідносини, але ще не роблять узагальнення;
3 рівень — дитина встановлює звʼязки між фігурами та її властивостями, вчаться перетворювати геометричні фігури, робити моделі, геометричні конструювання[8].
Впродовж дошкільного віку діти ознайомлюються з геометричними фігурами. Основною властивістю якої є форма предмета. Форма — це основна властивість предметів, яка визначає взаємне розміщення точок, ліній обʼєктів. Поряд з кольором, розміром та освітленістю ця властивість визначає вид того чи іншого предмета. В реальному світі можемо спостерігати велику різноманітність різних форм. Тому в повсякденному житті використовується лише приблизна відповідність конкретного предмета простої геометричної форми[9].
Послідовне ознайомлення дітей з різними видами сенсорних еталонів та їх систематизація є однією з найважливіших завдань сенсорного виховання. З віком перцептивні дії дітей змінюються, збільшується частка зорового зосередження та використання рухів рук[11].
Діти 4-5 року життя характеризуються інтенсивним розвитком всіх систем організму, зокрема і органів сприймання, а тому слід організовувати роботу з розвитку цих систем впродовж всього дошкільного дитинства. Для організації ефективної роботи з розвитку сприймання за допомогою засвоєння уявлень про геометричні форми слід вихователям враховувати особливості засвоєння знань та вмінь дітей згідно змісту та завдань розвитку у дітей елементарних математичних уявлень.
В період середнього дошкільного віку діти закріплюють зання про назви фігур, а також його основні характеристики. Наприклад, коло кругле, воно не має кутів, куб має чотири кути і з нього можна збудувати вежу. Організація дотиково-рухового та зорового сприйняття форми шляхом різноманітних дій, спрямоване на зʼясуванні їх ознак дає змогу поглибити, уточнити уявлення дітей про фігури. В цей період діти знайомляться з новими геометричними фігурами — колом, трикутником та квадратом. Доречно використовувати такі прийоми роботи які використовувались і в попередніх групах [4].
В середній групі діти повинні вміти порівнювати предмети за формою та використовувати геометричну фігуру як еталон, вміти виділяти та називати геометричні фігури — куб, коло, куля, квадрат, трикутник. Також слід дітей вчити правильно обстежувати геометричні фігури руховим та дотиковим шляхом[16].
Основним принципом послідовності обумовлюється й ознайомлення дітей спочатку із цілком відчутними сенсорними властивостями –величиною й формою предметів, які можнаобстежувати шляхом обмацування, а вже потім із такою сенсорною властивістю, як колір, орієнтування на яку можливе тільки в плані зорового сприйняття [5].
В основі розвитку сприйняття лежать новоутворення, які характерні для середніх дошкільників і мають велике значення для засвоєння геометричних форм:
формування нового типу орієнтувальних дій примірювання, а згодом і співвіднесення фігур за їх ознаками;
формується уявлення про властивості предметів і фігур;
усвідомлення значення фігур в повсякденній практичній діяльності[6].
Щоб забезпечити активну розумову діяльність у дітей середнього дошкільного віку, а також розвиток сприймання, необхідно дотримуватися правильної методики.
Отже, сприймання є основою орієнтації дітей дошкільного віку в цьому світі, а тому робота з розвитку сприймання впродовж всього дошкілля є основним завдання ЗДО. Сприймання — це складний психологічний процес взаємодії всіх основних аналізаторів на цілісне сприймання предметів дійсності. Середній дошкільний вік характеризується специфічними особливостями розвитку дітей, які слід враховувати під час організації та реалізації змісту ознайомлення дітей з формами предметів.
1.2. Особливості методики знайомлення дітей середнього дошкільного віку з площинними геометричними фігурами
Форма — це та основна властивість предмета, яка сприймається зорово дитиною. В дошкільному віці варто знайомити дітей з обʼємними та площинними фігурами. В середньому дошкільному віці діти маєть засвоїти основні ознаки геометричних фігур, вчити їх виділяти та називати. Початковим етапом до засвоєння фігури є його дотикове обстеження разом з вихователем. В цьому віці діти засвоюють геометричні фігури шляхом порівняння один з одним (прямокутник з квадратом, коло з трикутником). Під час порівняння фігур слід давати запитання: Що це?, Якого кольору?, Якого розміру?, З чого зроблено?, чим відрізняється?, На що схоже?.
В процесі формування у дітей уявлення про основні площинні фігури в середній групі ( трикутник, кроло, чотирикутник, квадрат, прямокутник) слід дотримуватися основних етапів роботи з дітьми.
1. Показ фігури та її назва («Це чотирикутник, квадрат, трикутник»).
2. Обстеження фігури рухомо-дотиковим способом («Візьмемо трикутник в ліву руку, а середній палець правої руки поставимо на верхній кут і спускаємося по правій стороні, потім йдемо на ліво, це нижня сторона і далі по лівій стороні повертаємось до нашої вершини».
3. Визначення основних елементів («Що має трикутник? трикутник має 3 кути, 3 рівні сторони. Покажіть їх»
4. Показ фігури різної конфігурації («Подивіться на цю дошку. Що ви бачите? Це трикутники. Але які вони? Похилі, велику, маленькі,з різного матеріалу. Тож запамʼятайте незалежно від того якого розміру, кольору чи матеріалу може бути фігура, все рівно це все трикутники»).
5. Знаходження в оточуючому середовищі предметів, які схожі за формою до даної фігури (пірамідка, капелюх, сукня).
6. Використання геометричної фігури як еталона.
7. Порівняння геометричних фігур між собою (що спільного має трикутник з чотирикутником, чим відрізняється коло від квадрата, порівняйте прямокутник і квадрат).
8. Штрихування трикутника, викладення фігури із паличок для закріплення уяви про неї.
В середній групі важливо навчити правильно визначати основні елементи фігур та називати їх, а також формувати вміння порівнювати предмети між собою, користуючись фігурою як еталоном. Для дітей використовуються різні види ігор га засвоєння особливостей геометричних фігур «Вгадай, що це», «Доміно фігур». Гра «Знайди предмет такої самої форми» сформує здатність знаходити предмет за запропонованим зразком фігури.
В методиці навчання дітей середнього дошкільного віку важливим є обстеження геометричних фігур, яке має бути послідовним.Діти знайомляться з новими фігури на основі порівняння вже відомих. Від безповереднього поріняння предметів діти потупово переходять до узагальнення.
Порядок розгляду фігур має наступну послідовність: що це?, Якого кольору? Якого розміру? З чого зроблено? Які відмінності? Чим схожі?
Основі прийоми, які доречно використовувати в цьому віці — це:
накладання та прикладання фігур;
практичні дії з предметами;
групування та впорядкування предметів на основі проведення різноманітних дидактичних вправ та ігор;
зіставлення форм предметів за зразком;
аналіз складної форми[13, с. 40-42].
Діти середнього дошкільного віку продовжують обстежувати форму предметів, засвоюють їхні назви — квадрат, круг, трикутник, куля, куб. Основним завданням на цьому етапі — це навчити дітей обстежувати форми предметів, виділяти характерні особливості, знаходити в оточуючому світі подібні за формою предмети. У процесі навчання діти мають усвідомити, що форма залежить від розміру, кольору та інших ознак предметів. Дані завдання можна вирішити в процесі інтеграції з іншими навчальними завданнями: навчання лічби, порівняння за розмірами тощо. Також можна поєднувати роботу з різними видами зображувальної діяльності. Інтеграція дозволяє дитині краще сприймати предмет.
Діти закріплюють знання про трикутник на основі наслідування зразка вихователя. Вихователь пропонує дітям взяти декілька різних трикутників і запитує: “Які ви бачите фігури? Скільки їх? Чим вони відрізняються? Візьміть трикутник, який лежить на вашому столі в ліву руку, вказівнимпальцем правої руки обведіть його по контуру. Очима слідкуйте як рухається ваш пальчик. Полічіть скільки сторін має фігура”[17].
Послідовна організація роботи розвиває у дітей логіку, вчить виділяти істотні ознаки та властивості.
Дидактична гра — є ефективним методом ознайомлення дітей з геометричними фігурами. В дидактичній грі «Крамниця» основним завданням є формування в дітей уміння знаходити предмети певної форми з використанням геометричних фігур- зразків. Діти цього використовують розгорнуте словесне висловлювання для позначення своїх дій «Я хочу купити трикутне печиво, тому беру трикутний чек». Матеріалами для заняття можуть бути сумки, в які діти складають «покупки» — булочки, цукерки (кругла, прямокутна, овальна, трикутна за формою); халати для працівників магазину; каса; ваги; чеки тощо.
Основне правило у грі: товар одержує лише той, хто правильно вибрав чек і правильно описа в форму свого товару. Наприклад: «Я підібрав чек, на якому намальоване коло, тому що у мене цукерки круглої форми»[18].
В середній групі для дітей можна запропонувати чимало ігор для формування кращого уявлння про геометричні форми на основі сприймань різних аналізаторів. Наприклад, длязасвоєння ознак геометричних фігур - «Чудесний мішечок», «Доміно фігур», «Назви геометричну фігуру». Щоб навчити зіставляти форми предметів із геометричними фігурами слід використовувати ігри - «Геометричне лото», «Знайди те, що я покажу», «Доручення», «Магазин». Для аналізу складної форми можна запропонувати дітям скласти орнамент, ціле з частин, попрацювати з розрізними картинками тощо. Ті чи інші ігри сприятливо впливають на формування геометричного сприйняття дійсності[7].
Отже, вихователі закладів дошкільної освіти мають дотримуватися визначеної методики ознайомлення з геометричними фігурами, яка має велике значення для розвитку сприймання дітей. Дидактичні ігри та вправи є ефективним способом ознайомлення дітей з геометричними формами, способами їх обстеження та сприймання.
1 2 3