Ім'я файлу: Бітумні_мастики,_емульсії_та_пасти.docx
Розширення: docx
Розмір: 612кб.
Дата: 10.12.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 612кб.
Дата: 10.12.2020
скачати
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет будівництва і архітектури
Кафедра будівельних матеріалів
Реферативна робота
на тему:
«Склади, властивості та застосування бітумних мастик, емульсій та паст»
Виконав: студент групи ПЦБ-22
Неліда Владислав
Перевірив: Гончар О.А.
Київ 2020
Зміст
Вступ
І. Бітумні мастики: склад, властивості, застосування……. 4
1.1. Види мастик………………………………………………. 4
1.2. Вимоги до мастик………………………………………… 5
1.3. Бітумно-полімерні мастики холодного нанесення……… 6
1.4. Бітумно-полімерні мастики гарячого нанесення………… 7
1.5. Різновид бітумних мастик…………………………………. 9
ІІ. Бітумні емульсії: склад, властивості, застосування……... 12
2.1. Відмінності бітумних емульсій від інших бітумів………. 12
2.2. Типовий склад емульсії і технології її виробництва……. 13
2.3. Технологія виробництва емульгованого бітуму………… 16
2.4. Класифікація бітумних емульсій…………………………. 16
2.5. Призначення і область застосування бітумних емульсій.. 18
ІІІ. Бітумні пасти: склад, властивості, застосування
3.1. Приготування бітумних паст……………………………... 21
3.2. Порядок технологічного процесу………………………… 22
3.3. Нанесення на поверхню…………………………………… 23
Висновок……………………………………………………….. 24
Список використаної літератури…………………………… 25
ВСТУП
Актуальність теми. Тема даної роботи є досить актуальною, адже для конкретного дослідження та створення нових будівельних матеріалів, ми повинні дізнатися головні складові досліджувальних речовин, їх склад, основні властивості та сфери застосування. Саме за цими аспектами ми будемо досліджувати дану тему.
Метою дослідження є науковий аналіз бітумних мастик, емульсій та паст, а також більш докладного вивчення теоретичних знань про їх складову, вміст, технології виробництва та застосування в життєдіяльності людини.
Для реалізації мети в роботі вирішувались наступні задачі:
- виявлення поняття бітумних емульсій, мастик та паст;
- виявлення видів та типів даних речовин;
- розглянути сучасні технології виробництва;
- виявити фізико-механічні властивості досліджувальних речовин;
- виявити застосування бітумних паст, емульсій та мастик;
Об’єктом дослідження є бітумні мастики, емульсії та пасти.
Методи дослідження: теоретичною та методологічною основою реферативної роботи є основні сучасні концепції, що досліджують бітумні речовини та їх складові, які скомпоновані у вигляді ДСТУ та у наукових працях відомих вчених, завдяки чому ми можемо дізнатися про речовини, такі як бітумні мастики, емульсії та пасти, їх різновиди, технології створення та фізико-механічні властивості, завдяки чому і проводить порівняння даних речовин з іншими та між собою.
Структура роботи. Реферативна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.
РОЗДІЛ І
Бітумні мастики: склад, властивості, застосування
Мастики – це клейові суміші, якими не тільки з'єднують різні матеріали між собою, але й покривають поверхні деталей та конструкцій відносно товстим шаром для запобігання корозії, заповнюють щілини, раковини, отвори та інші заглиблення, щоб одержати однорідну гладку поверхню чи забезпечити герметичність швів.
Для приготування мастик використовують бітумні чи дьогтьові суміші, мінеральні дисперсні наповнювачі (тальк, магнезит, вапняк, доломіт, крейду, цемент, залу); волокнисті заповнювачі (азбест, мінеральну вату); емульгатори та добавки-антисептики. Наповнювачі адсорбують на своїй поверхні масла, що сприяє підвищенню теплостійкості та твердості мастики, крім того, зменшується витрата бітуму чи дьогтю. Волокнисті наповнювачі армують матеріал, збільшуючи його опір при згині. [1]
1.1. Види мастик
Мастики являють собою штучні суміші органічних в'яжучих з мінеральними наповнювачами і добавками. Це пластичні гідроізоляційні матеріали, що представляють собою дисперсну систему з більш-менш великими частками мінерального наповнювача.
Класифікація мастик
Залежно від виду в'яжучого можуть бути: бітумні, резинобітумні, дьогтьові, бітумно-полімерні мастики. Як наповнювачі використовують: азбест, азбестову пилюку, коротковолокнисту мінеральну вату; пилоподібні тонколистові порошки з вапняків, доломіту, кварцу, цегли, трепелу, тальку, а також золи від пиловугільного спалювання мінерального палива або комбіновані. Наповнювачі підвищують теплостійкість і твердість мастик, зменшують їх крихкість при знижених температурах, скорочують питому витрату в'яжучої речовини. Волокнисті бітумні мастикозаповнювачі, арматуючи матеріал, збільшують його опір вигину. Можуть бути застосовані змішані наповнювачі: і волокнисті, і порошкові.
Мастики можуть бути:
- гарячі: застосовувані з попереднім підігрівом (до 160°С - для бітумних мастик і до 130°С - для дьогтьових)
- холодні: що містять розчинник, що використовуються без підігріву при температурі повітря не нижче +5°С і з підігрівом до 60 ... 70°С при температурі повітря нижче 5°С.
За призначенням мастики бувають:
- приклеюючі: застосовуються для приклеювання рулонних покрівельних і гідроізоляційних матеріалів і пристроїв захисного шару покрівлі.
- кровельно-ізоляційні: застосовуються для влаштування мастичних покрівель, мастичних шарів гідроізоляції.
- гідроізоляційні-асфальтових: що використовуються для влаштування пароізоляції.
- антикорозійні: що використовуються для влаштування антикорозійного захисного шару покрівлі з фольгоізола.
За способом твердіння вони бувають: нетвердіючі і твердіючі.
За видом розчинника: містять воду, органічні розчинники і рідкі органічні речовини. На повітрі тверднуть протягом години і утворюють гладку еластичну поверхню, стійку до атмосферних впливів. Вони характеризуються водостійкістю, високою здатністю, що клеїть, а деякі і біостійкістю.
1.2. Вимоги до мастик
Бітумні мастики повинні бути однорідними без включень частинок наповнювача, що не просочені терпкими речовинами; повинні зручно наноситися; при виготовленні і експлуатації не виділяти в навколишнє середовище шкідливих речовин в кількості вище допустимих; з теплостійкістю не нижче 70 ° С; водонепроникними, біостійкими; міцно склеюючими шари рулонних матеріалів. Мастики повинні бути довговічними, тобто володіти стабільними фізико-механічними характеристиками в процесі експлуатації в інтервалі температур експлуатації.
Наносити мастики на ізольовані поверхні слід за наступною схемою: перед пристроєм мастики наносять розріджену бітумну емульсійну пасту у вигляді грунтовки; наносять основні шари з бітумних емульсійних мастик; число шарів залежить від ухилу даху; наносять додатковий шар мастики по армуючих мастиках для посилення мастичного килима в місцях підвищеного скупчення вологи; влаштовують захисний шар у вигляді облицювання, посипання з крупнозернистого піску або гравію, забарвлення.
В'яжучими речовинами, застосовуваними для виготовлення бітумних мастик, є штучні нафтові бітуми, одержувані в результаті переробки нафти і її смолистих залишків. Нафтові бітуми мають бітумні мастикочорний або темно-бурий колір, при нагріванні змінюють в'язкість. Залежно від в'язкості їх розділяють на тверді, напівтверді і рідкі. Тверді та напівтверді нафтові бітуми застосовуються для будівельних і покрівельних робіт (виготовлення покрівельних і гідроізоляційних рулонних матеріалів, бітумних мастик і лаків), а рідкі як просочувальний матеріалу основи рулонних покрівельних матеріалів. При використанні бітумів необхідно вміло вибрати марку бітуму, поєднання її з умовами застосування.
Марка бітуму встановлюється за основними його властивостями: в'язкості, розтяжності, температурі розм'якшення і спалаху.
1.3. Бітумно - полімерні мастики холодного нанесення
Полімерно-бітумна мастика холодного нанесення - однокомпонентний бітумно-полімерний склад, повністю готовий до застосування.
Типові об'єкти застосування
- Гідротехнічні споруди: резервуари (в т.ч. пожежні); басейни; колодязі; портові споруди; очисні споруди; дамби; греблі; шлюзи; канали.
- Об'єкти цивільного будівництва: житлові будинки; об'єкти культури і мистецтва; підземні споруди (підвали, парковки, бомбосховища).
- Об'єкти промислового будівництва: виробничі приміщення; градирні; шахти; ТЕЦ.
- Об'єкти транспортного будівництва: тунелі (автомобільні, метрополітену, залізничні, інженерних комунікацій); підземні переходи; мости; шляхопроводи.
Елементи будівельних об'єктів: Фундаменти; палі; санвузли
| Технічні характеристики матеріалу | Середні показники |
| Теплостійкість, °С, не менше | 110 |
| Умовна в’язкість, мм | 140-180 |
| Умовна стійкість при розриві, МПа, не менше | 1,0 |
| Відносне видовженняпри розриві, %, не менше | 800 |
| Температура гнучкості , °С | -42 |
| Температура крихкості по Фраасу, ºС, не більше | -60 |
| Міцність зчепоення, МПа: • з бетоном • з металом • з пінополіуретаном • з клеєм на цементній основі для приклеювання керамічної плитки | 0,4 1,0 0,4 0,7 |
| Водонепроникність при тиску0,03 МПа протягом 10 минут | Відсутність мокрої плями |
| Электростійкість плівки, кВ | 10 |
| Експлуатація обробленої поверхні в умовах агресивних середовищ | 2 - 12 |
| Температура застосування (навколишнього середовища), °С | -10 – +50 |
| Кліматичні зони застосування | всі |
| Середня витрата матеріалу для створення шару товщиною 1 мм в сухому залишку, кг / кв.м (рекомендована мінімальна товщина нанесення становить 2 мм) | 1,39 |
| Вміст сухої речовини,% | 61 |
| Гарантійний термін зберігання, місяців | 36 |
1.4. Бітумно-полімерні мастики гарячого застосування
Бітумно-полімерна мастика гарячого застосування - це однорідна маса чорного кольору, що складається з бітумного в'яжучого і полімерних добавок, використовувану в гарячому стані.
Типові об'єкти застосування:
- герметизація швів і тріщин дорожніх покриттів з асфальтобетону та бетону;
- герметизація місць примикання трамвайних рейок до дорожньому одязі;
- пристрій деформаційних швів, дренажних систем мостових споруд гідроізоляційно-збірних тротуарних блоків
- пристрій мастичних покрівель, армованими скломатеріалами;
- горизонтальні деформаційні шви підлог промислових приміщень;
- в швах шириною більше 40 мм застосовувати мастичного-щебеневу суміш (масове співвідношення мастика: щебінь - 1: 3).
| Технічні характеристики матеріалу | Середні показники |
| Температура розм’якшення ,°С | 90 |
| Глибина проникнення голки при температурі плюс 25±0,1°С, 0,1 мм | 40 |
| Розтяжність при температурі плюс 25±0,5°С, см | 70 |
| Эластичність при температурі +25±0,5°С, % | 90 |
| Міцність зчеплення з бетоном, МПа, не менше | 0,7 |
| Міцність зчеплення зі сталлю, МПа, не менше | 1,2 |
| Гнучкість на стержні діаметром 10 мм при температурі мінус 15 ±1 ° С | Відсутність тріщин |
| Водопоглинання протягом 24 год,% по масі, не більше | 0,2 |
| Водонепроникність при тиску 0,03 МПа протягом10 мин | Відсутність мокрої плями |
| Хімічна стійкість (3% розчин солі, 3% розчин їдкого натру) | стійкий |
| Температура застосування (навколишнього середовища), не нижче ° С | - 10 |
| Кліматичні зони застосування матеріалу | Всі зони |
| Щільність в охолодженому стані, середнє значення, кг / дм3 | 1,15 |
| Витрата мастики на шов шириною 30 мм і глибиною 60 мм, кг / п. м | 2,0 – 2,4 |
| Гарантійний термін зберігання, місяців | 24 |
Фізико-механічні властивості
| Мастика бітума | В’язкість при 25°C, 0,1 мм | Розтяжність при 25°C, см, не менше | Температура, °C, не нище | |
| Розм’якшення | Спалах | |||
| Покрівельна | ||||
| БНК-45/180 | 140...220 | Не нормируется | 40...50 | 240 |
| БНК-90/40 | 35...45 | то же | 85...95 | 240 |
| БНК-90/30 | 25...35 | то же | 95...95 | 240 |
| Будівельна | ||||
| БН-50/50 | 41...60 | 40 | 50 | 220 |
| БН-70/30 | 21...40 | 3 | 70 | 230 |
| БН-90/10 | 5...20 | 1 | 90 | 240 |
Терміни:
В'язкість: характеризується глибиною занурення голки, мм. Чим більше глибина, тим менше в’язкость.
Розтяжність бітуму: показником є довжина витягнутого зразка в момент його розриву, см.
Температура розм'якшення: характеризує придатність бітуму для використання в різних температурних умовах.
Температура спалаху: це та температура, яка є технологічним фактором при роботі з бітумом.
Нафтові бітуми зберігають в спеціальних складах або під навісом, захищаючи їх від дії сонячних променів і атмосферних опадів. Бітумна мастика являє собою однорідну масу, що складається з нафтових бітумів, наповнювачів і добавок. Застосовується для приклеювання і склеювання рулонних матеріалів при влаштуванні багатошарових покрівельних покриттів, гідроізоляції, містичних покрівель.
1 2 3