Системно-управлінська оцінка кредиторської та дебіторської заборгованості організації

1 2 3

Ім'я файлу: курсова_деб+кред.docx
Розширення: docx
Розмір: 106кб.
Дата: 02.09.2022
скачати
Пов'язані файли:
angl.docx
Аналіз 3.docx

*(титульний лист)

Тема: Системно-управлінська оцінка кредиторської та дебіторської заборгованості організації

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….........3

Розділ 1. Аналіз методичних підходів до оцінки дебіторської та кредиторської заборгованості організації………………………………………………………….......5

Сутність дебіторської заборгованості та її види……………………………....5
Сутність кредиторської заборгованості та її види……….……………………8
Оцінка дебіторської та кредиторської заборгованостей……………………..13

Розділ 2. Економічна оцінка кредиторської та дебіторської заборгованості організації ПАТ «Рівнесільмаш»……………………………………………………..15

2.1. Загальна характеристика діяльності ПАТ «Рівнесільмаш»………………….....15

2.2. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства…………………………..18

2.3. Оцінка показників дебіторської та кредиторської заборгованості досліджуваного підприємства………………………………………………………..23

Розділ 3. Обґрунтування управлінських рішень щодо оптимізації показників дебіторської та кредиторської заборгованостей…………………………………….25

Висновки……………………………………………………………………………….28

Список використаних джерел………………………………………………………...30

Додатки………………………………………………………………………………...33

ВСТУП
Стратегічне значення для суб’єкта господарювання у будь-якій галузі має організація обліку і аналізу розрахунків з дебіторами. Результати цього процесу вливають на фінансову стійкість, конкурентоспроможність та прибутковість господарської діяльності. Аналізуючи фінансовий стан підприємства доцільно вивчати динаміку, склад, структуру, а також причини, строки існування і давності створення дебіторської заборгованості. При проведенні такого аналізу доцільно враховувати специфіку підприємств, організацій, фірм, сезонність їх роботи, зв’язки з покупцями та постачальниками, конкретну виробничу ситуацію на підприємстві, тощо. Одним із найбільш складних і дискусійних питань є методика проведення економічного аналізу дебіторської заборгованості в підприємствах. Це пов’язано з проблемою неплатежів. Для вирішення цього питання – недоотримання коштів по дебіторській заборгованості, необхідно проводити різноманітні заходи, а саме: юридичні, економічні, психологічні, фізичні. Вміле управління дебіторською заборгованістю є невід’ємною умовою ефективного господарювання підприємства.

Мета роботи – навчитися надавати системно-управлінську оцінка кредиторської та дебіторської заборгованості організації.

Основні завдання:

Розкрити сутність дебіторської заборгованості та її види

Описати Сутність кредиторської заборгованості та її види

Оцінка дебіторської та кредиторської заборгованостей

Надати загальну характеристику діяльності ПАТ «Рівнесільмаш»

Надати оцінку фінансово-економічного стану підприємства

Оцінка показників дебіторської та кредиторської заборгованості досліджуваного підприємства

Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження в курсовій роботі виступає ВАТ «Рівнесільмаш», а предметом дослідження – його заборгованість.

Методи дослідження. В роботі буде використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. До загальнонаукових відносяться:

аналіз − розбиття цілого на складові частини да дослідження частин;
синтез − об’єднання частин в єдине ціле та аналіз їх в сукупності;
дедукція − форма умовиводу, що дозволяє на підставі аналізу одного явища розробити закономірність для інших;
індукція − форма умовиводу, що дозволяє перейти від аналізу загального явища до аналізу конкретного;
описовий метод − опис якогось процесу, явища, показника;
логічний метод − виявлення логіки та взаємозв’язку між поняттями, процесами та явищами.

До спеціальних методів пізнання в роботі належать:

статистичний метод − аналіз динаміки та структури певних фінансових та економічних показників;
графічний метод − графічне відображення результатів графіків та діаграм щоб забезпечити краще сприйняття інформації.

Робота складається з трьох розділів, які поділено на підрозділи, табличного та графічного матеріалу. Робота написана на основі наукових праць вітчизняних економістів, а також на основі фінансової звітності підприємства та матеріалів періодичних видань.

РОЗДІЛ 1

АНАЛІЗ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ДЕБІТОРСЬКОЇ ТА КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Сутність дебіторської заборгованості та її види

Дебіторська заборгованість - це складова оборотного капіталу, яка передбачає певні вимоги до фізичних чи юридичних осіб щодо оплати товарів, продукції, послуг. Дебіторська заборгованість є невід'ємною складовою збутової діяльності будь-якого підприємства. Велика частка дебіторської заборгованості в загальній структурі активів знижує ліквідність і фінансову стійкість підприємства та підвищує ризик фінансових збитків підприємства. Ефективне управління дебіторською заборгованістю на сучасному етапі є актуальною проблемою для багатьох вітчизняних підприємств.

Основна мета управління дебіторською заборгованістю полягає в мінімізації її розміру та строків інкасації боргу. Порядок обліку дебіторської заборгованості і вимог до її відображення у фінансовій звітності визначені у П(С)БО 10, згідно якого дебіторська заборгованість може бути:

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської
заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу
або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Безнадійною дебіторською заборгованістю вважаємо таку, строк стягнення якої минув або ту, яка не може бути повернена через інші причини і її неповернення однозначне.

Під простроченою дебіторською заборгованістю розуміють заборгованість, яка перевищила строки кредитування, встановлені в договорі, але не перевищує строки позову і її повернення є реальним. Такий вид дебіторської заборгованості поширений і займає найбільш питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості не тільки комунальних підприємств, а іі будь-яких підприємств. Найбільш типовими причинами виникнення такого виду дебіторської заборгованості для населення є нестача коштів для оплати; нерішучість часу та місця сплати і звірки розрахунків; відсутність нагадувань про сплату. Підприємства не сплачують у випадках нестачі коштів, неможливості вчасно перерахувати кошти.

В економічній літературі класифікують дебіторську заборгованість за різними критеріями. Автори виділяють класифікаційні ознаки дебіторської заборгованості, що не дає змоги її охарактеризувати. Для належної побудови облікової системи та її управління доцільно уточнити та доповнити методологічну базу щодо класифікації дебіторської заборгованості. Це сприятиме розширенню спектру обліково-аналітичної інформації щодо дебіторської заборгованості для управління ними. Передумовою дослідження питань обліку дебіторської заборгованості є визначення цих понять та їх економічного змісту.

В економічних джерелах із бухгалтерського обліку поняття заборгованості узагальнено і майже не розглядається. Дебіторська заборгованість за умови існування ймовірності отримання підприємством майбутніх економічних переваг та можливості достовірного визначення її суми належить до активів підприємства, тобто формує його майно.

На рис.1.1 показано класифікацію дебіторської заборгованості. Вона поділяється на різні типи залежно від

Рис.1.1. Класифікація дебіторської заборгованості
В економічних джерелах із бухгалтерського обліку поняття заборгованості узагальнено і майже не розглядається. Дебіторська заборгованість за умови існування ймовірності отримання підприємством майбутніх економічних переваг та можливості достовірного визначення її суми належить до активів підприємства, тобто формує його майно.

Виникнення дебіторської заборгованості є нормальною ознакою процесу господарської діяльності підприємства, і кожен господарюючий суб’єкт зацікавлений в оптимізації її обсягу. Скорочення дебіторської заборгованості є резервом зниження потреби підприємства в обігових коштах та прискорення швидкості їх обігу. Однак серед науковців відсутній єдиний підхід до класифікації дебіторської заборгованості за різними ознаками, а це унеможливлює застосування системного підходу до визнання, оцінки суми і структури цієї заборгованості. Уточнений підхід до класифікації дебіторської заборгованості за різними ознаками узагальнено в табл. 2. Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності врегульовано П(С)БО 10 [7].

Сутність кредиторської заборгованості та її види

У ринкових умовах господарювання взаємовідносини між підприємствами мають характер грошових розрахунків. Розрахунки між підприємствами і організаціями – це одна з необхідних складових розширеного відтворення. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову, і навпаки. Розрахунки ґрунтуються на економічній базі кругообігу коштів в процесі виробництва і є суспільним визнанням того, що виробник тієї чи іншої продукції виконало свої виробничі зобов’язання і поставлені цілі.

У регульованих ринкових системах з розвинутим господарським законодавством кредитор у разі невиконання позичальником у передбачені терміни своїх кредитних зобов’язань може подати на нього позові в судовому порядку вимагати не лише повернення боргу, а й повного відшкодування збитків. У разі невиконання позичальником рішень суду про сплату заборгованості суд оголошує боржника неплатоспроможним і застосовує механізм банкрутства, який водночас є й механізмом вибору ефективного власника, і механізмом запобігання можливій ланцюговій реакції поширення неплатежів між господарюючими суб’єктами, що може перетворитися на потужний дестабілізуючий фактор економіки. Саме для нормального функціонування всіх ланок господарства необхідно мати достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства, зокрема про кредиторську заборгованість. Незважаючи на давню історію існування кредиторської заборгованості та стан її вивчення, в сучасній науковій літературі немає єдиної думки щодо трактування цього поняття.

Так, А.Б. Борисов, визначає кредиторську заборгованість як грошові кошти, які тимчасово підпорядковані підприємству, фірмі, які підлягають поверненню юридичній або фізичній особі, у яких вони позичені і яким вони не виплачені [3, с. 437].

Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л. розглядають кредиторську заборгованість як форму розрахунку за товари і послуги, які придбаються у ході операцій компанії, що періодично повторюються і використовуються у виробництві (в якості сировини) чи для перепродажу (інакше її називають рахунками до сплати чи торговими рахунками до сплати) [4, с. 387].

Цал-Цалко Ю.С. ідентифікує кредиторську заборгованість як тимчасове залучення активів у господарську діяльність підприємства за рахунок тимчасово безоплатного одержання майна інших суб’єктів господарювання [18, с. 260].

У великому економічному словнику під кредиторською заборгованістю розуміється заборгованість даної організації іншим організаціям, робітникам і особам, які називаються кредиторами [2, с. 247].

Кредиторська заборгованість – це особлива частина майна організації, що є предметом обов’язкових правовідносин між організацією і її кредиторами. Організація володіє і користується кредиторською заборгованістю, але вона зобов’язана повернути чи виплатити дану частину майна кредиторам, що мають права вимоги на неї. Дана частина майна – це борги організації, чуже майно, чужі кошти, що знаходяться у володінні організації-боржника [20, с. 413]. Кредиторська заборгованість, на думку І.А. Бланк, – це поточні зобов’язання підприємства, що відображають його заборгованість перед господарськими партнерами з комерційних операцій; з розрахунків, нарахованих до оплати тощо [1, с. 162].

Отже, як бачимо, наведені визначення поняття «кредиторська заборгованість» підтверджують те, що існують певні розбіжності у визначені даного поняття. В основному вчені розглядають кредиторську заборгованість, як грошові кошти, деякі як частину майна або форму розрахунків за товари та послуги, але ніхто не наголошує на тому, що кредиторська заборгованість є складовою кругообігу капіталу. Адже елементи кругообігу капіталу є частиною безперервного потоку господарських операцій. Закупівлі призводять до збільшення виробничих запасів і кредиторської заборгованості, виробництво – до збільшення готової продукції, реалізація – до зростання дебіторської заборгованості і грошових коштів. Цей цикл операцій багаторазово повторюється і в результаті зводиться до грошових надходжень і платежів. Тому, вважаємо, що кредиторська заборгованість – це складова кругообігу капіталу, котра виступає предметом обов’язкових правовідносин між боржником і його кредитором, що виникли на стадії постачання і мають гривневий еквівалент. Основу побудови бухгалтерського обліку кредиторської заборгованості визначає її класифікація.

Кредиторську заборгованість класифікують за певними критеріями:

– за встановленим строком погашення;

– за способом погашення;

– за своєчасністю погашення.

Рис.1.2. Види кредиторської заборгованості

Кредиторську заборгованість поділяють за строком погашення на довгострокову та поточну.

Поточні зобов’язання – ті, що будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або 12 місяців з дати балансу.

Для обліку поточних зобов’язань найчастіше використовують такі субрахунки рахунків класу 6 «Поточні зобов’язання», передбачені Інструкцією № 291.

Довгостроковими зобов’язаннями вважаються всі зобов’язання, які не є поточними. Тобто ті зобов’язання, які не очікуються до погашення протягом операційного циклу підприємства або 12 місяців з дати балансу.

Для обліку довгострокових зобов’язань зазвичай використовують такі рахунки (субрахунки) класу 5 «Довгострокові зобов’язання», передбачені Інструкцією № 291.

Способом погашення кредиторську заборгованість (зобов’язання) поділяють на грошову і товарну.

Грошова – це кредиторська заборгованість (зобов’язання), яка буде погашена грошовими коштами (у гривні або валюті) чи їхніми еквівалентами.

За своєю природою грошова кредиторська заборгованість є не чим іншим, як фінансовим зобов’язанням. Таким чином грошовою кредиторською заборгованістю (зобов’язанням) слід вважати заборгованість за отримані товари, роботи, послуги з наступною оплатою грошовими коштами (з відстроченням/розстроченням платежу); отримані позики; видані векселі; кредити в банках.

Товарна – якщо кредиторська заборгованість (зобов’язання) має бути погашена товарами (роботами, послугами), а не грошима, то вона іменується товарною. До неї, зокрема, належить аванс, отриманий підприємством-продавцем у рахунок наступного постачання продукції, товарів, робіт або послуг (фіксують за кредитом субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними»).

За своєчасністю погашення кредиторська заборгованість (зобов’язання) в обліку може бути виділена у звичайну, прострочену і таку, що підлягає списанню (назвемо її безнадійною).

Звичайною вважається кредиторська заборгованість (зобов’язання), строк сплати якої за договором ще не настав. Тобто до моменту порушення строків виконання договірних зобов’язань кредиторська заборгованість вважається звичайною. Причому звичайними можуть бути як довгострокові зобов’язання, так і поточні.

Простроченими вважаються зобов’язання, які підприємство не почало виконувати або не виконало у строк, установлений договором.

Безнадійним (таким, яке підлягає списанню) вважається зобов’язання, якщо на дату балансу воно не підлягає погашенню.

У разі ліквідації кредитора логічно, що повертати борг уже нікому. А отже, потрібно списати кредиторку – визнати її безнадійною.

Отже:

заборгованість виникає тільки на підставі здійснення певної господарської операції, яка підлягає відображенню в обліку;
кредиторська заборгованість у бухобліку – це зобов’язання підприємства перед іншими юридичними і фізичними особами;
кредиторську і дебіторську заборгованості для облікових цілей можна поділити на види: за встановленим строком погашення, за способом погашення, за своєчасністю погашення.

Оцінка дебіторської та кредиторської заборгованостей

Система показників оцінки дебіторської та кредиторської заборгованостей (якісний аналіз) показана у табл.1.1.

Таблиця 1.1

Система показників оцінки дебіторської та кредиторської заборгованостей

Показники	Одиниця виміру	Формула розрахунку	Умовні позначення	Економічний зміст
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Кодз)	Кількість оборотів	Кодз = ЧДр/Дз	ЧДр – чистий дохід від реалізації продукції; Дз – дебіторська заборгованість (середня за аналізований період).	Наведений показник визначає ефективність кредитного контролю. Він показує, скільки разів впродовж періоду, що аналізується, обсяги надходжень від реалізації можуть вмістити в собі середній залишок дебіторів. Показує розширення, або зниження комерційного кредиту наданого підприємства
Тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості (Тпдз)	Кількість днів	Тпдз = Т/ Кодз	Т – звітній період у днях (360,90,30); Кодз – коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.	Таким чином розраховується, скільки в середньому днів потрібно підприємству для отримання оплати за виконанні роботи (надані послуги). Чим триваліший період погашення, тим вищий ризик неповернення дебіторської заборгованості.
Питома вага дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів (ПВдз)	У %	ПВдз = Дз/ОА *100%	Дз – дебіторська заборгованість (середня за аналізований період); ОА – оборотні активи (середні за аналізований період).	Показує питому вагу діяльності дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів. Чим вищий цей показник, тим менш мобільна структура майна підприємства.
Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості (Кдкз)	одиниці	Кдкз = Дз/Кз	Дз – дебіторська заборгованість (середня за аналізований період); ОА – оборотні активи (середні за аналізований період).	Характеризує здатність розраховуватися з кредиторами за рахунок дебіторської заборгованості
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Кокз)	Кількість оборотів	Кокз=ЧДр/Кз	ЧДр – чистий дохід від реалізації продукції; Кз –кредиторська заборгованість (середня за аналізований період).	Показує кількість оборотів кредиторської заборгованості за аналізований період, або у скільки разів виручка перевищує середню кредиторську заборгованість підприємства. Тенденція його зростання показує позитивні зміни.
Тривалість обороту кредиторської заборгованості (Тпкз)	Кількість днів	Тпдз =Т/ Кокз	Т – звітній період у днях (360, 90, 30); Кокз – коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.	Таким чином, розраховується середній період в днях використання кредиторської заборгованості в обороті підприємства. Напрямок позитивних змін цього коефіцієнта спостерігається при його зменшені

Саме за цими показниками будемо проводити оцінку стану заборгованості конкретного підприємства у наступному розділі даної курсової роботи.

1 2 3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас