Ім'я файлу: Інтернет - за чи проти (статті).docx
Розширення: docx
Розмір: 30кб.
Дата: 06.03.2024
скачати
Розширення: docx
Розмір: 30кб.
Дата: 06.03.2024
скачати
САМООСВІТА В ІНТЕРНЕТІ: ПЛЮСИ І МІНУСИ
Людина повинна рости і розвиватися щодня. У цій думці сходяться всі вчені.
Тим більше, сьогодні з можливостями, наданими новітніми технологіями, зокрема, інтернетом, це зовсім нескладно.
На сьогодні, в мережі накопичилася значна маса навчальних відео-та аудіокурсів, що дозволяють вивчати всілякі науки і мистецтво, не виходячи з дому. На ютубі, наприклад, можна отримати докладні відеоінструкції, зі збірки автомата Калашникова або послухати лекцію знаменитого фізика.
Словом, вибору - море. Потрібно лише визначити, в якій сфері Вам хотілося б досягти певного рівня, запустити в Мережі пошукову систему, вибрати відповідне якісне джерело інформації і - вперед.
Однак крім очевидних плюсів, про які ми розповімо трохи пізніше, самоосвіта в інтернеті має і мінуси. Розглянемо їх докладніше.
Мінуси
Отже, якщо самоосвіта в інтернеті - Ваше єдине джерело знань, слід пам'ятати, що Мережа - це, перш за все, «всесвітня павутина», а отже в ній, крім корисного, багато і непотрібної інформації.
Навчіться відрізняти корисне від флуду, прискіпливо фільтруйте пропоновану пошукачем інформацію. Таким чином, Ви істотно заощадите собі час. Позбувшись від неякісних статей і сайтів.
Ще один значний мінус мережі - самотність. Розширюючи кругозір за допомогою інтернету, людина змушена в прямому сенсі самостійно копатися у величезному потоці не завжди якісної інформації. А оскільки по-справжньому живе спілкування тут відсутнє, блукання мережевими джунглями на самоті незабаром набридає, а відповідно нанівець сходить і прагнення до знань.
Не секрет, що інтернет - клондайк для різного роду шахраїв і аферистів. Тому не поспішайте «вестися» на привабливу пропозицію вивчити іноземну мову за два дні, заплативши всього 100 доларів. З запропонованої інформації, вартою уваги буде всього 10%, решта, висловлюючись мережевою мовою, елементарний «развод».
Зазвичай більшість освітніх сайтів пропонують значний перелік курсів. Пам'ятайте, для Вас головне - не кількість, а якість. А значить, краще звернути увагу на ресурси, що спеціалізуються в якомусь одному - конкретному - напрямку. Як правило, найбільш якісна інформація надана саме там.
Тепер, як і обіцяли, про плюси
Перший і безумовний - свобода вибору. Ніхто не нав'язує програму, затверджену незрозуміло ким, не тяжіє: хочеш вчити французьку - будь ласка, японську - немає проблем.
Англійську онлайн, до речі, досить якісно можна вивчити на цьому ресурсі https://www.coursera.org
Крім мов, тут представлені також курси з бізнесу, медицини, програмування. Кожен з курсів - повноцінна програма з лекціями, домашніми завданнями, семінарами і дискусіями. Відеоуроки, як правило, англійською мовою, але є матеріали та французькою, представлені субтитри іншими мовами, серед них і російською.
Однак не забувайте: живе спілкування, так чи інакше, має бути присутнім. Тому час від часу звертайтеся до викладача (спеціаліста), щоб він допомагав Вам прямо йти до мети, не збиваючись зі шляху.
Ще одна важлива перевага - відеоуроки. Вони містять у собі ту ж інформацію, що і книжка, але подача - наочно, а значить, значно швидше. За п'ять хвилин можна засвоїти те, що доведеться читати півгодини.
Важливо й те, що займаючись самоосвітою за допомогою інтернету, Ви істотно економите на репетиторах, послуги яких завжди коштують дорого, а також на часі - не витрачаєте його на збори до вчителя, дорогу туди і назад тощо.
Отже, ми з Вами з'ясували: варто тільки захотіти, можна і в інтернеті чогось навчитися. Важливо лише спрямовувати увагу в потрібне русло, відкидати марну інформацію і бути посидючим. Успіхів!
Переклад Широкової Наталії
статті сайту www.evita.ua
"ІНТЕРНЕТ-ЖИТТЯ", ПЛЮСИ ТА МІНУСИ
Десь класу з 9-го по всяких чатах-форумах я не ходила. Не було можливості, часу(навчання, робота, інша робота, активне дозвілля тощо), а згодом з’явились думки, що це гаяння безцінного часу.
Потім випадково потрапила сюди. Стала читати. Цікаво. Люди діляться думками, настроями, переживаннями, обговорють те, що їх насправді хвилює.
В мережі є перевага – необмежена свобода вираження думок.
Цікаво бачити, що хвилює людей. Цікаво щось радити і, можливо, паралельно приймати рішення щодо власних переживань.
Прочитала нотатки кількох дівчат - наче сама писала, ніби мої відчуття і думки чорним по білому.. Дивно..
Але я не про те. Чи не затягує це занадто? Скільки часу щодня витрачаєте на віртуальне спілкування? І що від нього отримуєте?
СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ: ОСТАННІЙ СХРОН ЧИ ПАЛАТА НОМЕР ШІСТЬ?
Українців захоплюють соціальні мережі. В Інтернеті вони знаходять те, чого, на жаль, дедалі менше залишається в традиційних засобах інформації і спілкування, - відсутність контролю влади, нав'язливого промивання мізків, можливість вільного обміну думками.
Нові соціальні мережі "Facebook", "Twitter" і блоги (інтернет-щоденники) в Україні зростають лавиноподібно. За прогнозами експертів, у "Facebook" користувачів з України до кінця року очікується вже 1 млн. осіб.
Втім, мережі й блоги - палиця з двома кінцями. Їх можуть використовувати і вже успішно використовують проти самих блогерів та учасників мереж.
Тож чи не виявиться врешті ця віртуальна свобода пасткою, ще одним, причому ефективним інструментом контролю і репресій? Або лише випуском пари для незадоволених, такою собі палатою з м'якими стінами, як у психлікарні? Чи все-таки мережі зможуть стати майданчиком для спротиву тиску й обмежень людського права на інформацію і спілкування?
Сергій Литвиненко, веб-експерт:
- Фактично, сьогодні тривають нескінченні інформаційні війни. Інтернет - у першу чергу, джерело інформації. Соціальні мережі як частина Інтернету - теж. Величезна кількість людей «сидять» у різноманітних соціальних мережах. Інформація - найбільша цінність у наш час, а легкодоступна інформація якраз розміщена в соціальних мережах!
Саме в них люди, не замислюючись, спілкуються, заповнюють свої профілі, діляться фотографіями, особистим відео й добровільно дають багато іншої інформації про себе. Гріх цим не скористатись. І користуються. Соціальні мережі активно використовуються для добування дуже різної інформації. Вони давно перетворились у могутній засіб маркетингу та інформаційної війни.
Активні користувачі таких мереж, блогери позиціонують себе абсолютно незалежними й об'єктивними. Вони висловлюють свою щиру думку про все й про всіх. Але чи завжди вони бувають щирими? Чи не є вони агентами, яких схилили до співробітництва? І в певний момент ці агенти... Зазначу ще один нюанс. Так би мовити, не ідеологічний. Щодобово люди вбивають величезну кількість часу на "Facebook", "Twitter" і т. п. І здебільшого це відбувається в робочий час. Це має негативні наслідки для економіки. Соціальні мережі розоряють державу.
Павло Нечитайло, музикант:
- Інтернет - поле битви для лицарів останніх часів. Якщо ще 100 років тому зброєю пролетаріату була цеглина, то зараз це комп'ютерна мишка. Ефективність такої зброї поки що визначити важко. З одного боку, достатньо зручно, не відриваючи сідниці від крісла, створювати ілюзію власної незалежності, просунутості та пасіонарності. З іншого боку, якщо розглядати Інтернет як засіб втечі від контролю держави, то ця втеча залишається виключно у віртуальних рамках. Ціни, податки та інші неілюзорні важелі впливу держави на особистість проходять паралельно з потоками електронів і не перетинаються.
Мені "Фейсбук" цікавий, перш за все, не можливостями ілюзорної втечі від якогось-там тиску, а як інструмент маніпуляції. Надія на соціальні мережі як на спосіб гуртування мас, за моїми спостереженнями, себе не надто виправдовує. В мережі скоріше відбувається процес не консолідації, а розшарування. Кожен облаштовує свою мушлю, як йому заманеться, і намагається випнути своє «Я» якнайдалі.
Колективний розум у соціальних мережах народжується якось повільно і скоріше нагадує броунівський рух. Однак у перспективі, сподіваюсь, можна буде організовувати спільні ментальні прориви шляхом того ж "Фейсбуку" на кшталт організованої молитви для досягнення єдиної мети. Для цього потрібно лише якось нівелювати моду на цинізм, нігілізм, байдужість та егоїзм, що панує у блогах.
Ростислав Шпук, незалежний оглядач:
- Історія блогів - це перетворення "незначного в значне": кількість прочитаного за життя в блогах потроху переважує об'єм подоланих книжок, і оскільки людство, не змовляючись, поставило собі за мету надати всьому сукупному вантажу своїх знань мережевий доступ, то завдяки блогам до цієї паралельної "світобудови" залучилась велетенська маса народу (щоб не втрачати причетність).
Як побічний ефект, це полегшило трудове життя контролювальним органам також: завдяки блогам можна з легкістю знаходити та відстежувати неформальні відомості про більшість соціально активних громадян, інформацію, якої самі вони добровільно позбавили статусу приватної. А при бажанні - достатньо завдавати алгоритм відстеження потрібної інформації за словесними мітками, залишається лише періодично знімати "покази лічильників" і вимірювати суспільний градус.
Звичайно, все це не потрібно законослухняній державі, чесній у стосунку до своїх виборців, зате не замінно для держави, яка постійно схиляється до «злочинних дій» і тому змушена нервово озиратись "на сторони": з допомогою блогів її "правоохоронні" органи якоюсь мірою отримали можливість стояти "на шухері". Крім того, інтенсивна онлайн-діяльність має послаблювальний ефект: протестність активного інет-користувача переноситься у друкований стан, завдяки "заміщувальним" онлайн-мітингам вона енергетично виснажується - викладається в мережі, і все менше місця знаходиться для мотивації фізичної присутності інтернет-громадянина, скажімо, на вуличних акціях спротиву.
Тому я не впевнений, що події 2004 року були б можливими у році 2014, бо двигуном заворушень була інформаційно "посвячена" частина суспільства, яка все більше «убложується» і тепер має свої 15-дюймові індивідуальні, хоча й масові, майдани в будь-який зручний час в зручному місці, без загрози транспортних корків і потреби відволікатись на стан своєї зовнішності. Натомість завдяки Інтернету легко створюється ілюзія відстороненої влаштованості, власної участі та потрібності, можливість зривати "оплески" у вигляді коментарів до своїх реплік. Призабуте епікурейство з його настановами про необхідність ухилятись від складнощів і страждань через пару тисячоліть наздогнало людство через мережу. А серед численних позитивів блогерства найбеззаперечнішим є те, що, за статистикою, доступність Інтернету зменшила число психічної агресії у реалі: сервіс коментарів у блогах та різноманітних сайтах - це одночасно багатосмугові магістралі для вигулу психопатами своєї неврівноваженості та темні дворики для уявного звірства буйних, потреба насильства отримала свою "законну" пайку інтерактиву, якою частково й вдовольняється, і в цьому сенсi завдання блогiв можна було б вважати виконаним, якби ïм вдалось ще й нейтралізувати нав'язливо фруструючий середньостатистичного нашого співвітчизника психоз під назвою "некерований потяг до хоч якоїсь влади".
Підготував Влад ТРЕБУНЯ, блогер і користувач "Фейсбука"
ПЛЮСИ ТА МІНУСИ ІНТЕРНЕТУ
Колись в людей не було альтернативи і вони просто більше гуляли на свіжому повітрі, спілкувалися з друзями, активно відпочивали тощо.
Часи змінилися, технології пішли вперед і відтепер реальне життя можна замінити віртуальним. А все вина тому – глобальна мережа інтернет.
В інтернеті можна робити все що захочеш. Це і спілкуватися з людьми з інших міст, країн, і фільми дивитися, і гуляти віртуально по містах. Одним словом, інтернет – це сила.
Але, з часом людина починає дичіти, бо ніщо не замінить нам реального спілкування з людьми. В то ж кіно сходиш, то вже спілкуєшся із касиром, охоронцями, людьми, які там сидять і вже не такі дикі.
Плюси інтернету
Їх є дуже багато. Перше, інтернет є досить таки хорошою енциклопедією. Тут можна знайти будь-яку інформацію, яку лише забажаєте. Єдине що треба для цього – бажання її шукати. В інтернеті можна знайти багато друзів. Колись Воробус навіть не думав, що таке можливе.
Але, з часом і друзів в інтернеті знайшов. Коли ти спілкуєшся в глобальній мережі, то вам не треба перед кимось гарно виглядати, не треба одягатися як слід. Все це за вас робить аватар.
І ще, в будь-яку хвилину ви можете просто натиснути кнопочку миші і вас в інтернеті не буде.
Вам ні перед ким не треба звітуватися, ніхто вас не кине, ви сам собі хазяїн свого життя.
Плюси реально життя
Коли людина спілкується в реальному житті, то вона більше за собою доглядає. Їй же треба справити враження на інших людей, добре вдягнутися, мати достойну зачіску та і взагалі треба мати про що розмовляти. А це не так то і просто.
Чому ви думаєте люди, які часто сидять в інтернеті згодом такі закомплексовані? Це якраз і є причиною відсутності нормального спілкування. В інтернеті ти злий троль, всіх посилаєш, а в реальному житті – скромняга.
Якби там не було, моя думка така, що все-таки постійно в інтернеті сидіти не треба, бо тим самим просто таки зіпсуєте свою молодість. Зайшли у соціальні мережі, сіли, попереписувалися, а згодом зрозуміли, що молодість то пройшла.
Як і кожна нормальна людина індивідуум має ходити на роботу, заробляти гроші, а інтернет – це як розкіш, якою наділені люди. В ньому ви можете знайти друзів де б вони не були, поспілкуватися з ними або ж просто оперативно знайти для себе інформацію.
Читачі блогу, виходьте у люди, більше спілкуйтеся в реальному житті й все буде пучком.
Автор статті: Vorobus.
СОЦМЕРЕЖІ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ
Чому соціальні мережі замінили живе спілкування?
Наразі це питання є важливим в житті кожної сучасної людини. Адже все більше користувачів соціальних мереж вважають, що краще провести зайву годину в Інтернеті, а не зустрітися з друзями чи погуляти з однокласниками.
Отже, чому соціальні мережі замінили нам живе спілкування? Насамперед, через те, що вони є зручними та швидкими. Довести своє твердження я можу так: по-перше, ми можемо відправити лист і одразу отримати відповідь, а не йти до поштового відділення і чекати більше місяця, а по-друге, соціальні мережі значно полегшили зв’язок з людьми, які знаходяться далеко від нас. Сьогодні, щоб побачити родичів з-за кордону, ми маємо змогу лише увімкнути веб-камеру, а не чекати можливості купити квиток на літак.
Як ми бачимо, соціальні мережі мають багато переваг у сучасному світі. Проте, слід пам’ятати, що не буває нічого ідеального. Вони забирають в нас багато часу, залишаючи близьких людей без потрібної уваги, що дуже часто призводить до погіршення стосунків і самотності. Всесвітня павутина має значний ризик виникнення залежності. Нині є люди, які не можуть прожити навіть годину, щоб не перевірити пошту або не поставити «лайк» чи не зробити «репост». Більшість користувачів можуть витратити весь день для «дуже важливої» суперечки на одному із форумів. Для таких людей вже створено різноманітні лікарні, які допомагають звільнитися від інтернет-залежності. Вперше такий заклад було відкрито в Америці.
А корейські вчені навіть розробили методику лікування, яка комбінує лікарський, психологічний і реабілітаційний способи впливу.
Чимало людей вибирають соціальні мережі через невпевненість у собі. Адже анонімно можна висловити свої думки та переживання, не боячись осуду і насмішок. Позитивні коментарі і чисельні «лайки» додають впевненості у собі. Також багато людей знаходять для себе, як здається на перший погляд, справжніх друзів, які підтримують їх у всьому та ніколи не засудять їх вчинки. Проте так ніколи не дізнаєшся про справжні почуття, адже коли людина набирає повідомлення, вона не може точно передати свої емоції, настрій та стан.
Отже, можна зробити висновок, що зв’язок через Інтернет — це необхідний засіб спілкування в сучасному житті. Він має багато плюсів, які було вказано вище, але й не менше мінусів. Хоча соціальні мережі і обіцяють багато можливостей, та я вважаю, що вони ніколи не зможуть замінити справжнього живого спілкування. Адже його атмосфера є неповторною. Згадайте вечори проведені з близькими за теплою розмовою, або обійми чи маленький дотик коханої людини. Соціальні мережі не зможуть передати нам щиру посмішку друзів і дзвінкий сміх сестри. Вийдіть на вулицю і ви побачите, що з кожним роком все менше дітей грають з м’ячем. Нащо бруднити взуття, якщо можна пограти в ті самі ігри, але «онлайн»? Раніше діти проводили майже весь свій день на вулиці, а мама не могла їх докликатись додому. А в наш час все важче змусити піти дитину погуляти без телефона чи планшета хоча б на годину. Люди починають забувати, що таке спілкування без гаджетів, і не можуть уявити, як наші предки жили без всесвітньої мережі.
Тому, на мою думку, потрібно намагатися частіше бачитися з друзями і рідними в реальному житті, а не замінювати на спілкування в соціальних мережах.
Сабіна КУЗЬМИЧ, випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”, Хмельницька область