Ім'я файлу: Документ Microsoft Word (2).docx
Розширення: docx
Розмір: 35кб.
Дата: 17.01.2023
скачати
Пов'язані файли:
Задачи (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 35кб.
Дата: 17.01.2023
скачати
Пов'язані файли:
Задачи (1).docx
Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку мережі Інтернет в Україні
3.1 Види доступу до "світової павутини": сьогодення та майбутнє
З кожним днем Інтернет-технології знаходять у світовій практиці застосування в різних галузях знань (освіта, наука, техніка, медицина тощо). Не є виключенням і наша країна.
За останніми даними український ринок Інтернету щороку зростає на 37-43%, а європейський - на 29-33%, але бум у Європі вже частково пройшов, а у нас він лише ще наближається, тому за цим показником наша держава займає одне з перших місць у світі і це подає надію на те, що Інтернет буде досить активно розвиватися в Україні.
Інтернет - це не тільки досить зручний засіб для оперативного пошуку необхідної інформації, а й засіб для спілкування, ведення власного бізнесу та ще багато інших застосувань можна назвати, список їх з коленим днем постійно зростає. Людина, яка має контакти з іноземними партнерами і не має доступу до Інтернету - це просто людина минулого, бо вона не має змоги так швидко і оперативно вирішувати поставлені завдання як ті люди, які використовують Інтернет.
Отже, як дістатися до цієї "світової павутини"?
Дістатися до Інтернету можливо за допомогою різних засобів. Це і телефонна лінія, і супутник, і кабельні мережі телебачення та ще багато інших видів зв'язку [5, 114].
Діал-ап - це тимчасове з'єднання комп'ютера користувача з провайдером послуг за допомогою модему та телефонної лінії. Для здійснення зв'язку необхідним є набір телефонного номера для доступу до модемного пулу компанії.
Саме кількість таких компаній, які надають діал-ап послуги найбільше представлено на українському ринку.
Скористатися таким видом послуг для доступу до Інтернету можна двома шляхами.
Перший - укласти контракт з компанією, яка надає такі послуги, при цьому кожна зі сторін зобов'язується виконувати певні умови.
Другий - доступ за допомогою Інтернет-карт (припейд-сервіс). Такий вид доступу є зручним, адже не зобов'язує користувача до виконання будь-яких вимог, окрім дотримання правил мережевого етикету, але й відповідно не зобов'язує компанію, що не досить зручно у разі виникнення претензій зі сторони користувача. Зручність полягає в тому, що карту можна придбати в досить великій мережі розповсюдження і для того аби скористатися послугами, вам необхідно буде витратити лише декілька хвилин і ви в безкрайніх просторах "світової павутини". Досить легко змінити провайдера, для цього вам необхідно просто придбати карту іншої компанії, яка надає такі послуги, і все, а тому при цьому немає проблем з розірванням контракту з попереднім провайдером, як це деколи необхідно при контрактній формі співпраці.
Недоліком діал-ап доступу є те, що знаходячись в мережі ви не можете користуватися телефоном, а також і те, що сьогодні всюди по Україні діє похвилинна оплата телефонного з'єднання, що призводить до значного збільшення фінансових витрат.
Перевагою цього виду доступу є мобільність користувача відносно свого місця роботи з мережею.
Цей вид підключення за ціновим параметром є кращим вибором для приватних осіб, які не мають спеціальних вимог до Інтернет-доступу.
На превеликий жаль, якість телефонних ліній, особливо в регіонах України, де обмаль цифрових каналів або вони взагалі відсутні, примушує бажати кращого, бо якість та швидкість з'єднання досить низькі.
Персональна лінія. Важко сказати, що цей доступ є досить популярним нині в Україні і навряд чи він таким стане в майбутньому. Цей різновид доступу представляє собою середній рівень між діал-ап доступом та виділеною лінією і розрахований переважно на компанії або приватних осіб з обмеженим бюджетом, які не мають можливості дозволити собі виділену лінію, але їм необхідна гарантована оперативність доступу до Інтернету.
Суть цього виду в тому, що компанія виділяє для користувача один номер доступу, яким може скористуватися лише він. Це дозволяє користувачу завжди легко додзвонитися і оперативно і скористатися послугами Інтернету.
Виділена лінія. Виділена лінія - це постійне, цілодобове з'єднання абонента з провайдером за допомогою кабелю, прокладеному від клієнта до провайдера, на кінцях якого розташовані модеми, які підтримують режим роботи по виділеній лінії. Телефонна лінія орендується у телефонної компанії, тому більшість проблем виникає саме в цьому, бо деколи компанія не завжди має бажання або можливості прокладати таку лінію.
Такий вид доступу необхідний у тому разі, коли є потреба одночасної роботи декількох користувачів і з досить великою гарантованою швидкістю.
Цей вид доступу - оптимальне рішення для компаній, які активно розвиваються і ведуть свій бізнес з використанням сучасних інформаційних технологій.
Ще одною перевагою цього виду доступу є те, що при цьому звільняється телефонна лінія і немає потреби сплачувати за похвилинне користування цією лінією.
Використання цифрових модемів на виділеній лінії забезпечує більш високі швидкості передачі даних. Для організації виділеної лінії необхідні значні початкові затрати, але останнім часом компанії знижують тарифи на підключення, а під час спеціальних акцій витрати на організацію каналу беруть повністю на себе і користувачу необхідно сплачувати лише щомісячну абонентську платню.
Радіодоступ. Рішення такого плану можна рекомендувати тим компаніям, яким необхідно забезпечити зв'язок між декількома офісами, які розміщені в різних кінцях міста, з'єднати офіс, склад та інші можливі рішення такого плану.
Компанія, яка надає ці види послуг, має власну бездротову мережу передачі даних. Мережа має точки доступу, котрі з'єднані між собою виділеними наземними (дротовими) каналами зв'язку. Дана мережа базується на сотовій структурі, які утворюються базовими станціями. До мережі можна підключатися лише на ділянці прямого бачення базової станції. У разі необхідності можуть будуватися додаткові базові станції. Як правило, базові станції розміщуються в місцях найбільш імовірного скупчення запитів на підключення до мережі.
Перевагами цього виду є - мобільність (у разі зміни офісу, тобто переїзду на нове місце обладнання просто перевозиться, а процес підключення займає мінімум часу), оперативність (установка антени займе значно менше часу, ніж проведення кабелю до будинку, а ще й до того дешевше), забезпечення можливості працювати на досить великих відстанях (радіодоступ незамінний у місцях віддалених від міст) [5, 116].
Недоліки цієї технології підключення - природна залежність (негативний вплив природних чинників на якість сигналу), пряма видимість (залежність від прямої видимості, на яку впливають рельєф, сусідні будівлі та Ін.).
Супутниковий доступ. Останнім часом все більше поширення отримує такий вид доступу до різноманітний; Інтернет-сервісів, який забезпечується за допомогою супутникових каналів зв'язку. У багатьох випадках саме такий вид доступу є оптимальним рішенням, яке дозволяє забезпечити високошвидкісний, надійний доступ до Інтернету. Хотілося б відзначити те, що наші компанії не відстають від світових гігантів Інтернет-індустрії, бо вони також мають власні розробки на базі супутникових технологій і ці розробки не поступаються зарубіжним аналогам, а за деякими параметрами є кращими.
Сьогодні є два види підключення із застосуванням супутникових технологій.
Перший - комбінований. Цей вид доступу краще назвати "прискорювачем" роботи в Інтернеті. Суть цього виду доступу в тому, що передача даних від користувача (вихідний трафік) йде по звичайній наземній лінії, а відповідь - вхідний трафік уже через супутник. Швидкість досить висока, адже вихідний трафік у більшості випадків перевищує вхідний більше ніж у 10 разів.
Другий - це повноцінний супутниковий Інтернет. При такому виді підключення і вхідний, і вихідний трафік передається за допомогою супутника, що є досить зручним, адже немає потреби підтримувати звичайне діал-ап з'єднання для передачі вихідного трафіку, що в свою чергу значно здешевлює вартість роботи. Хоча початкові затрати досить значні - близько 600 у. о., але подальша експлуатація економічно виправдовує себе.
DSL-docmyn. Ця технологія з'явилася наприкінці 80-х років. Вона отримала свій подальший розвиток в декількох напрямках - HDSL, SDSL, MSDSL, ADSL, RADSL, IDSL, VDSL, UADSL, G. Lite ADSL, які відрізняються різними методами передачі даних.
Технологія базується на використанні будь-якої абонентської лінії. На базі цієї лінії організовується цифровий канал досить високої якості. При такому виді підключення у користувача вільна телефонна лінія, самий абонент не сплачує за похвилинний трафік за послуги місцевого телефонного зв'язку.
Хотілося б відзначити, що Україна не відстає у розробці подібних технологій, що є досить приємним явищем для нашої держави. Дослідження, які проведені компанією "їтек" (www.itek.com.ua), дозволили їй розробити свій власний продукт на базі цієї технології - "Сіріус-128" (www.sir і us 128.com.ua). На превеликий жаль ця розробка в даний час ще не отримала поширення на Батьківщині, зате інші країни зацікавилися нею, а деякі з них вже активно впроваджують її в життя.
Доступ по мережах кабельного ТВ. Такий вид доступу був для нас певний час диковинкою, до тих пір поки в столиці нашої держави компанія "Укрсат" спільно з "Укртелебуд" не запустили спільний проект, який дав змогу киянам випробувати всі переваги та недоліки такого виду доступу, як кажуть в реальності. Перший етап програми був запущений в експлуатацію тестів на весні 2000 року.
Важко сказати, що цей доступ отримає популярність в інших регіонах нашої країни, адже кабельні мережі в регіонах не досить розвинуті, що й буде гальмувати розвиток цього виду доступу.
Який вид доступу вибрати?
Проведений аналіз показує, що на ринку представлена досить велика кількість видів доступу і досить велика кількість компаній, які можуть надати такі види доступу. Скажімо, якщо у вас є бажання отримати доступ до світових ресурсів мережі Інтернет, то немає такого місця в Україні, з якого б неможливо було отримати доступ до цієї "світової павутини". Єдине, що може обмежити ваш доступ - це його вартість, бо зрозуміло, якщо у вас виникне необхідність його отримати з вашої дачі, яка знаходиться десь у степу, то вартість рішення не буде досить низькою.
Оптимальним рішенням для користувача з обмеженими фінансовими можливостями залишається діал-ап-доступ.
Для корпоративних замовників найбільш вдалим вибором є рішення на базі оптоволоконної лінії.
Таким чином, проведені аналітичні дослідження показують, що ринок Інтернет-послуг розвивається, але досить малими темпами.
Прикро, що головною проблемою подальшого інтенсивного розвитку ринку Інтернет-послуг в Україні є неплатоспроможність досить значної частини суспільства. Останні дослідження показують, що понад 60% користувачів - це люди, які працюють в мережі з роботи, а не з дому, тоді як у розвинутих країнах саме кількість домашніх користувачів переважає.
Поки що регіонам не приділяється особливої уваги, бо, якщо в столиці та ще небагатьох великих містах є певна кількість людей, які можуть оплатити послуги, то в регіонах досить скрутна економічна ситуація.
Майбутнє за оптоволоконними мережами, бо вони мають потужний потенціал, та й і ціни на ці технологічні рішення знижуються досить швидкими темпами [5, 117].
Перевагою Інтернету є те, що кожен може вибирати сам з якого джерела отримувати інформацію, тобто демократичність і незалежність вибору.
Вибір доволі значимий і він за користувачами, а компанії, які надають доступ до мережі Інтернету, докладають зусилля аби він став якісним, економічним, доступним та зручним засобом у професійній діяльності.
3.2 Перспективи розвитку мережі Інтернет в Україні
Питання використання глобальної інформаційної мережі Internet є одним з пріоритетних напрямів державної політики у сфері інформатизації.
Неформально український сегмент мережі Internet почав свій розвиток ще наприкінці 1990 p., а офіційно домен UA був зареєстрований у грудні 1992 р. Результати обстеження українського сегменту свідчать, що кожні півроку кількість хостів у ньому збільшується в середньому в 1,47 раза.
На сьогодні чинним законодавством України не передбачені ліцензування або реєстрація суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з передачею даних у мережах загального користування або надання послуг з доступу до ресурсів мережі Internet. He передбачена також статистична звітність про надання послуг доступу до мережі Internet. Тому всі наведені дані, які стосуються розвитку національного сегмента мережі Інтернет, мають подекуди лише експертний характер.
Побудова інформаційного суспільства в Україні є одним з найактуальніших завдань сьогодення. Здійснювалися різнопланові заходи, спрямовані на вирішення цього завдання. Зокрема, це стосується розроблення розділів "Інформаційне суспільство" та "Захист інформації про особу" Програми інтеграції України до ЄС, підготовки пропозицій до робочого плану реалізації стратегії ЄС щодо України, заходів, спрямованих на виконання протокольного рішення Другого засідання Української частини ради з питань співробітництва між Україною та ЄС.
Чинниками, які на сьогодні стримують розвиток українського сегмента мережі Internet, є відносно висока вартість оренди каналів зв'язку і незначні фінансові можливості більшості провайдерів послуг. Не останню негативну роль у цьому відіграє також низька платоспроможність більшості як наявних, так і потенційних користувачів. Аналіз інтенсивності графіка через зовнішні канали доступу до міжнародних ресурсів Internet свідчить, що вхідний трафік у 3-4 рази інтенсивніший за вихідний. Це означає, що внутрішні користувачі з зарубіжних інформаційних ресурсів отримують набагато більше інформації, ніж зарубіжні користувачі намагаються знайти у нас. Інформатизація фінансової та грошової системи, державного фінансово-економічного контролю є одним з пріоритетних напрямів державної політики. У структурі Міністерства фінансів України діє автоматизована багаторівнева система фінансових розрахунків, де впроваджено автоматизовані робочі місця на рівні центрального апарату, в Автономній Республіці Крим та на обласному рівні. Для інформаційного забезпечення ефективності роботи податкової системи у Державній податковій адміністрації використовується ряд централізованих інформаційних систем, зокрема, для належного забезпечення обліку платників податків - як юридичних, так і фізичних осіб, урахування пільг певних категорій населення та інше. Для забезпечення обміну інформацією між базами даних Державної податкової адміністрації та Держмитслужби діє автоматизована міжвідомча інформаційна система [2].
Враховуючи важливість та актуальність питань регіональної інформатизації, здійснювались неодноразові звернення та пропозиції представників регіонів щодо необхідності конкретизації і уточнення механізму реалізації регіональних програм інформатизації (РПІ), у тому числі визначення в місцевому бюджеті окремого рядку на регіональну інформатизацію, поширення кола і уточнення функцій суб'єктів регіональної програми інформатизації, врахування особливостей взаємодії місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Проведений аналіз стану інформатизації у виробничих та управлінських структурах засвідчив, що в більшості структур ще не на достатньому рівні сформована цілісна система інформаційних потоків як у межах галузі (сфери діяльності), так і між різними галузями. Це можна вважати ознакою того, що ще не встановлено зв'язок між функціями, які покладені на відповідні структури, та потрібними для цього інформаційними ресурсами, технологіями й технічними засобами, а також відповідними повноваженнями.
Відповідним чином різний характер мають і програми інформатизації галузей, що існують у різних формах.
До найбільш нагальних проблем, що стосуються питань галузевої інформатизації, належать:
1. Неврегульованість нормативної бази щодо порядку, форм та змісту інформаційного обміну між управлінськими установами, результатом чого є як дублювання інформації, так і її відсутність.
Користувачі вимагають доступу до інформаційних ресурсів інших структур, але не формулюють конкретно, для вирішення яких завдань яка саме інформація потрібна та хто її продукує. Це свідчить про недостатню ефективність інформаційної взаємодії підрозділів на організаційно-адміністративному рівні.
Головним неврегульованим моментом щодо форм та засобів інформаційної взаємодії на сучасному технологічному рівні є відсутність правового статусу електронних документів.
2. Неврегульованість нормативно-технічного забезпечення (стандарти, технічні умови тощо) процесів інформатизації є чинником, що певною мірою утруднює взаємодію та координацію програм інформатизації. Тут є досить багато неврегульованих моментів - починаючи з відсутності сталої термінології та стандартів і закінчуючи відсутністю критеріїв класифікації засобів інформатизації. Ці чинники впливають переважно саме на органи, оскільки приватні підприємницькі структури мають змогу вирішувати їх у робочому порядку, як, власне, і закріплюються зараз більшість стандартів у цій сфері діяльності.
Орієнтація Держстандарту України на прийняття ISO-сумісних стандартів у сфері інформатизації за прискореною процедурою слід вважати оптимальним шляхом вирішення цієї проблеми.
3. Використання застарілої або нестандартної обчислювальної техніки для забезпечення виконання функцій. Це не завдає перешкод виконанню функцій, що покладені на інформцентри чинним законодавством. Переважну більшість (приблизно 70%) персональних комп'ютерів, що використовуються у виробництві в якості робочих станцій, становлять Windows-сумісні комп'ютери класів 486DX2-80 - Intel Pentium 166-233 (орієнтовані на роботу з операційними системами сімейства Windows 98, 2000). Всі вони, незважаючи на моральну застарілість (комп'ютери цих класів зняті з виробництва), сумісні з найсучаснішими моделями, принаймні на рівні обміну даними. Амортизаційний термін цієї техніки набагато перевищує строк морального старіння, що визначається темпами розвитку комп'ютерів.
Як правило, ті користувачі, які вважають недостатніми параметри телекомунікаційних мереж, до яких вони підключені, на практиці користуються меншими пропускними здатностями каналів (в основному 28-33 Кб/с), ніж мають відповідні провайдери (до 2Мб/с). Типовим значенням пропускної здатності є 64Кб/с. Слід зауважити, що не існує нормативно визнаних критеріїв, за якими визначається достатність пропускної здатності та інших параметрів телекомунікаційних мереж (в тому числі параметрів серверів мереж). Ця ситуація більшістю користувачів усвідомлюється адекватно.
4. Проблема придатності існуючих галузевих інформаційних систем для інтеграції на національному рівні ще не знайшла відповідного відображення в інформатизаційних програмах. Інтеграція галузевих інформаційних систем до загальнонаціональної можлива за умови чіткого формування інформаційних потоків та їх технічної реалізації на платформі, що належить до відкритих систем.
Виконанню цього завдання має сприяти розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо інтеграції програмного, інформаційного, технічного забезпечення інформаційно-аналітичних систем різного рівня та призначення, інженерії якості програмних систем. На підтримку процесів соціально-економічного розвитку будуть створені інтегровані системи баз даних та різнострокового моніторингу основних індикаторів перебігу цих процесів в країні, окремих регіонах та галузях економіки. Продовжуватиметься створення інших інформаційно-аналітичних систем, які значною мірою дозволять автоматизувати виконання їх функціональних завдань [2].
Для розвитку Internet-бізнесу в Україні необхідно наситити ринок інформаційних продуктів і послуг, орієнтованих на роботу з Internet, які підвищують надійність, безпеку, гнучкість, масштабованість Internet-послуг. Це продукти, які прискорюють операції e-commerce, для побудови віртуальних приватних мереж, сервери для створення хостинг-центрів, спеціалізовані server appliances.
Тенденції на українському ринку: зростає кількість проектів передавання голосу і даних у єдиній інформаційній інфраструктурі, IP-телефонії, уніфікованих сховищ повідомлень, інтерактивних автоматизованих операторів (IVR) і Call Center.
Зараз іде обговорення основ державної політики в царині Internet. Державні органи вважають, що насамперед потрібно вкладати кошти в модернізацію вже існуючої інфраструктури, в забезпечення доступу до мережі всім бажаючим, а потім уже в підтримку робіт над новим поколінням технологій і служб. Однак, ураховуючи зарубіжний досвід розвитку Internet, необхідно діяти навпаки.
У нас нові технології розвиваються не тому, що вони перспективні, а просто тому, що на створення мережевого інформаційного середовища для науки і освіти виділено певні кошти. У Державному комітеті зв'язку та інформатизації розуміють складність ситуації, але підтримати всі перспективні проекти він не в змозі, тому фінансується лише розроблення фундаменту. Необхідно встановлювати тісні контакти між комерційними компаніями, що працюють на ринку високих технологій, дослідними установами та університетами.
Крім того, участь вітчизняних фахівців у цікавих міжнародних проектах у режимі мережевого доступу дала б змогу хоча б частково вирішити проблему відпливу інтелекту, не розгубити фахівців у цій галузі, виростити нових спеціалістів, об'єднати їх для вирішення цікавих завдань. Якщо ми збережемо свій інтелектуальний капітал, то зможемо в майбутньому залучити значні інвестиції у вітчизняну економіку.
Указом Президента України надано потужний імпульс розвитку українського сегмента світової мережі Інтернет. Створення сприятливих умов для інвестування цієї сфери дозволить активізувати використання мережі Інтернет в закладах освіти та науки, поєднати зусилля державних органів, операторів, учених, ділових кіл і громадських організацій, заінтересованих в удосконаленні і підвищенні ефективності її використання.