Роменський ліцей №1 ім. П. І. Калнишевського

Роменської міської ради

Сумської області

Дослідження рН

ґрунтового покриву

м. Ромни Сумської області


Роботу виконала:

Божко Вікторія

учениця 11-В класу

Роменського ліцею №1

ім. П. І. Калнишевського

Роменської міської ради

Сумської області

Учитель: Герасименко А.М.

2023 р.

Серед важливих ресурсів, які необхідні для життя людей, особливе місце займає ґрунтовий

покрив. У ґрунті не повинно бути шкідливих для рослин речовин (кис­лот, лугів тощо). Зростаюча кислотність ґрунтового покриву — одна з найгостріших проблем сучасності та найближчого майбутнього.

Процес підкислення ґрунтів набуває глобальних масштабів, спричинюючи негативні агрогеохімічні наслідки. Причин, що обумовлюють підкислення, багато. Найістотнішими з них є кислотні дощі, викиди автотранспорту, низький рівень удобрювання ґрунтів органікою, необґрунтовано інтенсивне застосування засобів хімізації в землеробстві, промислові та побутові відходи.

Об’єкт дослідження: ґрунтовий покрив та його стан

Мета роботи: визначення кислотності ґрунту та її вплив на розвиток рослин

Актуальність теми: підвищена кислотність ґрунту негативно впливає на ріст і розвиток більшості культурних рослин, заважає сприятливому ходу мікробіологічних процесів в ґрунті.

Мета та об’єкт дослідження обумовили необхідність вирішення наступних завдань:

1. 
   Познайомитися з літературними джерелами про кислотність ґрунту та її вплив на розвиток рослин
   
2. 
   Дослідити кислотність ґрунтового покриву м. Ромни Сумської област
   
3. 
   Дослідити вплив кислотності ґрунту на ріст та розвиток рослин
   

Ми провели спостереження за процесами росту та розвитку сурфінії. Це садовий різновид петунії гібридної, що належить до ампельної групи. Її часто культивують на клумбах для озеленення нашого міста. Насіння рослини посіяли в різні зразки ґрунту, взятих з різних районів м. Ромни. Встановлено, що серед наявних зразків ґрунту, ґрунт з вул. х має найнижчу родючість. Ми пояснюємо це досить великим автомобільним потоком та наявністю АЗС у цьому районі міста. Досліджено, що насіння сурфінії у даному зразку ґрунту дуже погано проростає, а розсада повільно розвивається. Для підтвердження отриманих даних було проведено визначення кислотності ґрунтів у шкільній лабораторії.  За допомогою універсального індикатора визначили рН водної витяжки. Дослід показав, що ґрунт з вул. х (зразок взятий біля АЗС) має підвищену кислотність (рН=3,5-4). Таким чином, ми розкрили екологічну сутність проблеми – забруднення родючих ґрунтів м. Ромни хімічними речовинами, що утворюють викиди автотранспорту. Підсумки роботи:

1. Зібрали матеріал про склад ґрунтів, їх кислотність, методи визначення рН ґрунтового середовища.

2. Провели  біоіндикаторну оцінку стану ґрунтів  за тест-об'єктом.

3. Проаналізували, як кислотність впливає на розвиток рослин.


З М І С Т
ВСТУП……………………………………………………………………………..5
РОЗДІЛ 1 Місце та роль ґрунту в природі й діяльності людини………………7

1.1. Поняття про ґрунт………..…………………………………………………...7

1.2. Значення ґрунтів в природі та житті людини. ……………………………...8

1.3. Кислотність ґрунтів…………………………………………………………...9
РОЗДІЛ 2 Практична частина..………………………………………………… 12

2.1. Матеріали і методика………………………………………………………..12

2.2. Біоіндикаторна оцінка стану ґрунтів  за тест-об'єктом……………….......12

2.3. Визначення рН водної витяжки ґрунтів …………………………………..14
ВИСНОВКИ………………………………….......................................................17
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..18
ДОДАТКИ..……………………………………………………………………....19

ВСТУП

В даний час проблема взаємодії людського суспільства з природою набула особливої гостроти. Стає безперечним, що вирішення проблеми збереження якості  життя людини  немислимо без певного осмислення сучасних екологічних проблем: збереження біорізноманіття, збереження чистоти й продуктивності природних середовищ (атмосфери, гідросфери, ґрунтів, лісів і т. д.),  екологічного  нормування антропогенного впливу на природні екосистеми в межах їхньої буферної ємності, збереження озонового шару та трофічних ланцюгів [1]. 

Ґрунтовий покрив являє собою важливий компонент біосфери Землі. Саме ґрунтова оболонка визначає багато процесів, що відбуваються в біосфері. Серед природніх ресурсів, які необхідні для життя людей, особливе місце займає саме ґрунтовий покрив. Він є пер­шою передумовою і природною основою в багатьох галузях народ­ного господарства. У ґрунті не повинно бути шкідливих для людини речовин (кис­лот, лугів тощо). Зростаюча кислотність ґрунтового покриву — одна з найгостріших проблем сучасності та найближчого майбутнього, адже вона суттєво впливає на родючість ґрунтів.

Процес підкислення ґрунтів набуває глобальних масштабів, спричинюючи негативні агрогеохімічні наслідки [2]. Причин, що обумовлюють підкислення, багато. Найістотнішими з них є кислотні дощі, вихлопні гази, низький рівень удобрювання ґрунтів органікою, необґрунтовано інтенсивне застосування засобів хімізації в землеробстві. За даними ЮНЕСКО, в атмосферу надходить 109 т/рік кислотних реагентів газового та аерозольного характеру. Це насамперед сполуки Сульфуру, Нітрогену, Карбону і Хлору. При їх окисненні та конденсації утворюється  сульфатна, хлоридна, карбонатна й нітратна кислоти, які потрапляють у ґрунти з дощовою водою. Особливо висока кислотність вод виникає під час весняного сніготанення. Кислі талі та дощові води, потрапляючи у ґрунт, спричинюють підкислення всього профілю ґрунту, а нерідко підкислюють і підґрунтові води. Крім того, кислоти, потрапляючи в ґрунт, взаємодіють з його органічною та мінеральною частинами, знижуючи його родючість. Підвищена кислотність негативно впливає на ріст і розвиток більшості культурних рослин, заважає сприятливому ходу мікробіологічних процесів в ґрунті.

Мета роботи: узагальнення та систематизація знань про грунтовий покрив та причини його забруднення; практичне дослідження стану ґрунтів м. Ромни Сумської області.

Об'єкт дослідження – земельний фонд м. Ромни.

Предмет дослідження - ґрунти міста та їх властивості.

Виходячи з мети, об'єкта та предмета дослідження можна визначити такі завдання:

1.  Здійснення аналізу літературних джерел, присвячених  екологічним проблемам ґрунтів, їх освновним забруднювачам, явищу кислотності ґрунтів та методам її визначення.

2.  Дослідження практично можливими методами якості грунтів вулиць м. Ромни, оцінка їх рівня забруднення за допомогою рослин-біоіндикаторів та методами хімічного аналізу.

3.  Визначення головних шляхів охорони навколишнього середовища і грунтового покриву, зокрема. Виготовлення агітаційної листівки

РОЗДІЛ 1

Місце та роль ґрунту в природі й діяльності людини

1.1. Поняття про ґрунт

З давніх-давен людина поклонялася землі, а точніше – ґрунту. Йому присвячувала легенди і билини, його оспівувала у поемах і піснях. Вона наділяла його генетичною властивістю живо-го –родючістю. Виходить що ґрунт – живе тіло? І так, і ні. В одному грамі ґрунту живе і "працює" до півтора мільйонів клітин мікроорганізмів, сотні тисяч дрібних безхребетних. Однак майже на 90% він складається з мінеральної маси, води, гумусу й інших неживих утворень. 
Так що ж таке ґрунт? Ґрунт – це особливе природно-історичне тіло, що має унікальну властивість – родючість. Це "шкіра" планети, пам'ять життя або, висловлюючись мовою кібернетики, керуюча система біосфери. Недбале поводження з ґрунтом коштувало життя цілим народам. Археологія й історія наводять цьому багато прикладів. Ерозія грунтів, засолення, опустелювання і заболочування – основні причини біопродуктивності ландшафтів і врешті-решт відходження цілих народів у небуття. 

Ґрунти мовчать, але це мовчання загрозливе. Інакше чим пояснити те, що за останні два століття вкладення капіталу в сільське господарство збільшилися в тисячі разів, а врожаї – усього в 2-3 рази? Виходить, справа не в грошах, а в чомусь іншому: можливо, у дефіциті екологічних знань при «спілкуванні» з ґрунтом? Або в занадто слабкому акценті на понятті «пам’ять ґрунту»? Технічне і хімічне насильство повинно поступитися місцем розумному біосферно-біогеоценотичному ставленню до нього, основаному на системному підході. Адже системний підхід – це не що інше, як добра стара мудрість: перед тим, як щось зробити, треба подумати. 

Перше наукове визначення ґрунту дав В.В.Докучаєв у праці «Лекції з ґрунтознавства» (1901): «ґрунтом треба називати «денні», або зовнішні, горизонти гірських порід (усе одно яких), природно змінених сумісною дією води, повітря і різного роду організмів, живих і мертвих" [3].
1.2. Значення ґрунтів в природі та житті людини.
Ґрунтовий покрив являє собою самостійну складну специфічну біологічну оболонку земної кулі, що огортає сушу материків і мілководдя морів та озер. Педосфера (ґрунтовий покрив) знаходиться в безперервній взаємодії з іншими оболонками планети, бере участь у складних процесах обміну й перетворення енергії й речовини на земній кулі та відіграє велику загально-планетарну (глобальну) роль. Ґрунт виконує глобальні та соціально-економічні функції [3]: 
1) Забезпечення життя на Землі.Ґрунт – це наслідок життя й одночасно умова його існування. Ґрунт – середовище й умова існування рослинності, тварин і мікроорганізмів; 
2) забезпечення постійної взаємодії великого геологічного та малого біологічного кругообігу (циклів) речовин на земній поверхні;

3) регулювання хімічного складу нижніх шарів атмосфери й усієї гідросфери;
4) регулювання біосферних процесів,зокрема щільності життя на Землі; 
5)акумуляція активної органічної речовини й пов'язаної з нею хімічної енергії на земній поверхні. Рослинність наземних грунтів акумулює в рік

• 
  біоіндикаторний аналіз за тест-об'єктом сурфінією;
  
• 
  хімічний аналіз, а саме визначення рН водної витяжки ґрунтів за допомого універсального індикатора. 
  

Для підтвердження отриманих даних було проведено визначення кислотності ґрунтів у шкільній лабораторії .

Ми використали універсальний індикатор для визначення рН середовища, який має спеціальну шкалу [6].

Методика визначення рН водної витяжки ґрунтів [7]: