;lkytsghjkl;’
‘;lkjhgfd
напрямки, школи, течії
| напрямки | школи | течії |
| перша школа політичної економії; економічна політика так званого первісного нагромадження капіталу, виражалася в активному втручанні держави у господарське життя в інтересах купецтва | меркантилізм | одна з найбільш ранніх економічних теорій, що відноситься до XV-XVII ст., Тобто періоду раннього капіталізму. Меркантилісти виходили з положення, що чільну роль в економіці, у створенні прибутку відіграє сфера обігу (торгівля), а багатство нації полягає в грошах (у вигляді золота і срібла). |
| джерелом багатства вони вважали не торгівлю, а виробництво. | фізіократи | Французькі філософи і економісти XVIII ст., Які вважали єдиним джерелом доходу землю, а продуктивним видом діяльності - сільськогосподарська праця. Вважали, що основу багатства нації становить продукт, отриманий в с / г. Представники фізіократів виступали за свободу торгівлі і конкуренції. Засновником школи був придворний медик Франсуа Кене. |
| головним стимулом господарської діяльності є приватний інтерес, але кожна людина реалізує його лише у взаємодії з іншими людьми | Класична англійська школа | Вважає, що головним стимулом господарської діяльності є приватний інтерес, але кожна людина реалізує його лише у взаємодії з іншими людьми. Тому при реалізації приватного інтересу реалізуються і громадські інтереси. Засновником школи був Адам Сміт. Він вважав, що приватний інтерес можна реалізувати в процесі поділу праці, тому вільна конкуренція, вільне просування капіталів, товарів, грошей і людей необхідні для процвітання суспільства. |
| економічна теорія загальних витрат в економіці та їх впливу на обсяг виробництва, зайнятість та інфляцію | кейнсіанська економіка | Розробляє теорію регульованого державою капіталізму. Автором є Дж. М. Кейнс. Виходив з того, що ринковий механізм без державного регулювання не справляється з численними проблемами на макрорівні: безробіттям, інфляцією і т. Д .; що держава повинна планувати загальнонаціональну економіку, регулювати норму відсотка, розробляти політику державного інвестування, формувати ефективний сукупний попит. |
| "Розвиток політичної економії і породженої нею самою антитези іде в ногу з реальним розвитком властивих капіталістичному виробництву суспільних суперечностей і класової боротьби". | марксизм | Вчення німецького економіста, філософа, соціолога К. Маркса. Його теорія заснована на положеннях про класову боротьбу - довів, що суспільство розділене на два класи (капіталістів і експлуатованих ними пролетаріату), що найманий робітник частину свого робочого часу працює безкоштовно. Марксом була розроблена теорія доданої вартості, яка доводить експлуататорську сутність капіталізму. Вважав, що цінність економічних благ визначається трудовими затратами, витраченими на виробництво даних благ. |
| Широко використовується в аналізі економічних процесів і законів граничної величини | Маржинализм (австрійська школа) | теорія, що пояснює економічні процеси і явища, виходячи з граничних, пріростних величин. Вважали, що цінність економічних благ визначається не трудовими затратами, не вартістю продуктів, а їх рідкістю і тією користю, яку принесе останній екземпляр певного блага. Представниками цієї школи є К. Менгер, Е. Бем-Баверк і Ф. Візер. Роботи вчених ґрунтуються на тому, що рушійним мотивом суспільного розвитку є не сфера виробництва, а сфера споживання. Ввели такі величини як: гранична продуктивність, граничні витрати, гранична корисність. |
| математичні методи і моделі для опису економічних процесів і розрахунку економічних показників | математична школа | Напрямок в теоретичній економіці, що використовує математичні методи і моделі для опису економічних процесів і розрахунку економічних показників в ході аналізу, прогнозування, планування. |
| сукупний обсяг продукту і рівень цін змінюються залежно від зміни пропозиції грошей, і, отже, досягнення безінфляційного зростання економіки вимагає контролю за оборотом грошової маси | монетаризм | Економічна теорія та концепція економічного управління державою, згідно з якою вирішальну роль в економічних процесах відіграє кількість грошей в обігу. На їхню думку, головними способами впливу на економіку є: регулювання емісії, валютний курс національної грошової одиниці, кредитний відсоток, податкові ставки, митні тарифи. |
| Неокласицизм ввів в економічну науку категорію попиту, пропозиції, корисності, маргінальності, загальної рівноваги. | неокласицизм | Сучасні економічні теорії і течії, що представляють розвиток класичної школи, створеної працями А. Сміта і Д. Рікардо. Неокласицизм ввів в економічну науку категорію попиту, пропозиції, корисності, маргінальності, загальної рівноваги. |