Ім'я файлу: реферат. Гуменюк ЕКН_32. Крос-культурний менеджмент.docx
Розширення: docx
Розмір: 65кб.
Дата: 15.01.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 65кб.
Дата: 15.01.2021
скачати
Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Економічний факультет
Кафедра менеджменту
РЕФЕРАТ
з дисципліни “Менеджмент”
“Крос-культурний менеджмент сьогодні”
Виконала:
студентка групи Екн-32с
Гуменюк Олександра Сергіївна
Науковий керівник:
Тенюх Зоряна Ігорівна
Львів – 2020
ЗМІСТ
ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1 4
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КРОС-КУЛЬТУРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ 4
РОЗДІЛ 2 10
ПРАКТИЧНІ ВІДОМОСТІ 10
ВИСНОВОК 15
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 16
ВСТУП
Інтернаціоналізація бізнесу і економіки за всіх існуючих переваг перетворилася на глобальну проблему. Підприємства більшою мірою набувають міжнародного характеру, і в школах бізнесу все частіше підкреслюється вимога інтернаціоналізувати погляди менеджерів. Відносно діючих організацій це означає необхідність більшого урахування відмінностей національних культур.
Підприємництво виходить далеко за національні рамки, залучаючи до своєї орбіти все більшу кількість людей з різним культурним кругозором. В результаті культурні відмінності починають відігравати в організаціях зростаючу роль і сильніше впливати на ефективність ділової діяльності. Звідси і виникають кроскультурні проблеми в міжнародному бізнесі - протиріччя при роботі в нових соціальних і культурних умовах, обумовлені відмінностями в стереотипах мислення між окремими групами людей.
Ця проблема не обминула й Україну, яка почала найбільш активно стикатися з питаннями інтеграції протягом останніх 10 років.
Міжнародний бізнес, що пов’язаний з крос-культурною взаємодією, характеризується не тільки витратами через складності ведення бізнесу, але і вигодами від взаємного обміну знаннями, цінностями, нормами, досвідом тощо.
Отже, недостатнє використання можливостей потенціалу крос-культурної взаємодії персоналу може призвести до суттєвого зниження ефективності міжнародного співробітництва [6].
Актуальність дослідження проблем управління крос-культурними відносинами в організації пов’язана з необхідністю наукового обґрунтування транснаціональних процесів, які відбуваються в бізнесі та економіці. Організації функціонують у складному, внутрішньо суперечливому поліетнічному та полікультурному середовищі сучасного мегаполісу. Підприємництво виходить далеко за національні рамки, залучаючи до своєї орбіти все більшу кількість людей з різним культурним кругозором [7].
Мета роботи – розкрити теоретичні відомості про крос-культурний менеджмент та навести деякі практичні приклади його застосування.
Структура роботи складається зі вступу, двох розділів, висновка та списку використаних джерел, складає 16 сторінок.
Інформаційною базою слугували економічні довідники, періодичні видання, статі, підручники вітчизняних та зарубіжних дослідників, глобальна мережа INTERNET.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КРОС-КУЛЬТУРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Крос-культурний менеджмент є частиною загальної теорії менеджменту, у рамках якої формуються уявлення і вивчаються закономірності взаємодії представників різних культур у системах управління підприємствами як національного, так і мультинаціонального характеру, на основі якого можуть бути розроблені практичні рекомендації з управління мультинаціональними колективами та підвищення ефективності крос-культурної взаємодії [1].
Національна ділова культура суттєво впливає на різні аспекти життєдіяльності організації, зокрема підходи до керівництва, ставлення до влади, стиль ведення переговорів, сприйняття та виконання законів, планування, форми й методи здійснення контролю, особисті та групові відносини людей. Велика кількість наявних в різних країнах національних ділових культур, зростаюча відкритість ринків, глобалізаційні тенденції у світовій економіці викликають необхідність різноаспектного дослідження й обліку в практичній діяльності крос-культурної специфіки ведення бізнесу.
Знання систем цінностей, поведінкових моделей та стереотипів, розуміння національних та інтернаціональних особливостей поведінки людей в різних країнах істотно підвищують ефективність управління, дають можливість досягти взаєморозуміння під час ділових зустрічей та переговорів, вирішити конфліктні ситуації та запобігти виникненню нових. Саме тому управління фірмою, яка існує на кордоні двох та більше культур, викликає значний інтерес і серед вчених, і серед практиків, а також виділяється сьогодні в таку окрему галузь міжнародного менеджменту, як крос-культурний менеджмент [7].
Термін «крос-культурний менеджмент» є порівняно новим для науки про менеджмент. Слово «крос-культура» складається з двох слів “cross” і “сulture”, що перекладається з англійської як «перетин культур». Під крос-культурним менеджментом розуміється менеджмент, здійснюваний на стику культур [5].
Отже, крос-культурний менеджмент — це управління відносинами, що виникають на межі національних і організаційних культур, дослідження причин міжкультурних конфліктів та їх нейтралізація, з'ясування закономірностей поведінки, властивих національній діловій культурі.
Кpос-культурний менеджмент спрямований на вирішення таких завдань клієнтів:
1) допомога в управлінні діловими відносинами, які виникають в полікультурному середовищі, що включає створення толерантної взаємодії, успішних комунікацій, умов плідної праці та прибуткового бізнесу на перетині різних ділових культур;
2) регулювання міжкультурних конфліктів в бізнес-середовищі;
3) розвиток крос-культурної компетенції власників бізнесу, менеджерів, персоналу.
Найважливішими завданнями компаній є створення крос-культурного капіталу. Складовими крос-культурного капіталу є:
– крос-культурні комунікативні навички (знайомство з традиціями, звичаями, національними особливостями та їх проявом в повсякденному й діловому житті);
– мовна підготовка;
– методи досягнення культурної емпатії та чутливості до проявів культури;
– вироблення умінь, необхідних у ситуації крос-культурного спілкування [7].
На нашу думку, під крос-культурними комунікаціями слід розуміти взаємодію представників різних культур, яка передбачає як безпосередні контакти між людьми та їх спільнотами, так і опосередковані форми комунікації.
Основними причинами порушення крос-культурних комунікацій у полікультурному середовищі є такі проблеми:
1)сприйняття особистістю навколишньої реальності, яке властиве кожній людині;
2)стереотипи, які притаманні кожній особистості;
3)етноцентризм як відчуття переваги власної національної культури.
Саме крос-культурні комунікації стають основою для формування трудового потенціалу підприємства через ефективне комбінування переваг знань, освіти, досвіду кожного працівника у систему спільних цінностей у процесі стратегічного управління для підвищення конкурентоспроможності, спираючись на їхню єдність задля досягнення спільної мети, забезпечувати розвиток і зростання [4].
Ефективність крос-культурних комунікацій безпосередньо пов'язана з розумінням національних, культурних особливостей представників різних країн і народів. Вона є одним із ключових показників у крос-культурному менеджменті, оскільки саме від неї залежить продуктивна співпраця транснаціональних компаній на міжнародному рівні.
Ефективні комунікації – це ті комунікації, які відповідають таким критеріям, як достовірність, своєчасність, об'єктивність, прозорість (доступність), наявність зворотного зв'язку, адресність. Останні три критерії щодо міжкультурних контактів пов'язані з їх здійсненням у крос-культурному полі, що можливо через трансформацію наявної системи за додавання ще критерію просторовості, толерантності й гнучкості без системних змін компонентів, що дасть змогу скоротити невизначеність впливів середовища [3].
Структурування відносин здійснюється у контексті крос-культурного менеджменту через розширення сприйняття значення, сутності й необхідності створення неповторних конкурентних переваг під час стратегічного та корпоративного управління. Це має відношення і до генерування знань у крос-культурному полі, яке здійснюється через взаємодію між співробітниками на підприємстві (таблиця 1.1) [1].
Таблиця 1.1
Системні елементи крос-культурного менеджменту
| КРОС-КУЛЬТУРНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ | |
| Політкультурне середовище | Корпоративний менеджмент |
| Політичні бар’єри | Особливості менеджменту |
| Соціально-психологічні бар’єри | Менеджмент комунікацій |
| Соціо-культурні цінності | Крос-культурні компенсації |
| Особливості стилю життя | Корпоративна культура |
Елементи крос-культурного менеджменту опосередковано визначають рівень конкурентоспроможності підприємства, що сформовані через систему причинно-наслідкових зв’язків між сторонами у крос-культурному полі. Так, полікультурне середовище включає політичні, соціально-психологічні бар’єри, соціокультурні цінності та особливості стилю життя, що значно визначає моделі поведінки на всіх рівнях спілкування та завдання до реалізації фахових комунікацій.
Поняття культури в міжнародному бізнесі – багатогранне явище. В крос-культурному менеджменті вона поділяється на 4 рівні, кожен з яких обумовлює психологію, свідомість і поведінку людини. Кожен рівень формується під впливом сім’ї, соціальної групи, географічного регіону, професійного та національного оточення (рис. 1.1). Отже, крос-культурний менеджмент – це сукупність різних рівнів культури в бізнес-середовищі, які базуються на управлінні відносинами, що виникають на перетині національних і організаційних культур.
Рисунок 1.1 Рівні культури [8]
РОЗДІЛ 2
ПРАКТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Практика успішних компаній свідчить про те, що культура організації породжуються лідерами, які транслюють групі індивідуальні цінності. Завдання лідера – управляти і контролювати прояв усіх елементів культури. Крос-культурний менеджмент, як унікальне явище, відображає специфіку кожної конкретної організації, її базові цінності, принципи, норми та артефакти. Саме тому важливим є не конкретний перелік цих постулатів, а ступінь їх ефективності для конкретної організації [6].
Надаємо перелік корпоративних цінностей і місії провідних транснаціональних компаній світу, що мають високий рівень організаційної культури у таблиці 2.1, яка створена за матеріалами джерела [9].
Наведені приклади провідних компаній свідчать про те, що існують відмінності у базових цінностях і формулюванні місії, що є досить природним. Водночас, детальне вивчення базових корпоративних цінностей та місій указаних компаній надає можливість виокремити схожі риси базових корпоративних цінностей, а саме: споживачі, прагнення до розвитку і постійного вдосконалення, інноваційність і відкритість, зв’язок з суспільством і соціальна відповідальність. Але варто звернути увагу на те, що наявність указаних цінностей формується саме завдяки ефективній системній взаємодії крос-культурного менеджменту і управління персоналом, бо їхнім носієм завжди є конкретні особистості. Зрозуміло, що без системної цілеспрямованої роботи щодо урахування відмінностей національної ділової культури членів трудового колективу формування ефективного крос-культурного менеджменту як чинника впливу на успішну діяльність будь-якої організації практично унеможливлюється.
Таблиця 2.1
Корпоративні цінності та місії провідних транснаціональних компаній із розвиненою організаційною культурою
| Компанія | Деякі базові корпоративні цінності | Місія |
| Microsoft (США) | Персонал (співробітники); Споживачі; Постійне удосконалення; Думати і діяти глобально; Інноваційність. | Сприяти людині та суспільству у всьому світі реалізовувати свій потенціал повною мірою. |
| Bayer (Німеччина) | Відповідальність; Взаємодопомога; Постійне вдосконалення; Довіра (клієнта,бізнес-партнера, акціонерів, суспільства). | Бути світовим лідером у постачанні товарів і послуг преміум класу для індивідуальної мобільності. |
| Toyota (Японія) | Відповідальність до своїх обов’язків; Креативність; Практичність; Повага та вдячність | Виробляти надійні транспортні засоби та сприяти сталому розвитку суспільства шляхом використання інноваційних та високоякісних товарів та послуг. |
| Mitsubishi (Японія) | Корпоративна соціальна відповідальність; Споживачі; Інтеграція і чесність; Розвиток | Ми прагнемо надавати максимальне задоволення і безпеку від водіння для наших шановних клієнтів і нашого суспільства. |
| GlaxoSmishKline (Велика Британія) | Відкритість; Повага до людей; Споживачі; Інтеграція. | Поліпшувати якість людського життя, дозволяючи людям робити більше, почувати краще, жити довше. |
| HSBC (Велика Британія) | Відповідальність; Відкритість до різних ідей і різних культур; Зв’язок зі споживачами, громадянами та суспільством. | Ми даємо можливість підприємствам і економікам процвітати, допомагаючи людям здійснювати свої надії і мрії та реалізовувати свої здібності. |
На основі праці [9], виокремимо ряд передумов і потенційних можливостей ефективного застосування крос-культурного менеджменту в Україні (рис 2.1).
Рис 2.1. Передумови та можливості крос-культурного менеджменту в Україні
В умовах активізації європейської інтеграції України варто приділити особливу увагу великим економічним можливостям, які надає цей вектор руху. На сучасному етапі для України економічна співпраця з країнами Європи відкриває можливості використання значних вільних інвестиційних ресурсів для відновлення і переоснащення власної промисловості, розвитку стратегічно важливих галузей. Поглиблення економічної співпраці дасть можливість розраховувати на підтримку у відносинах з основними організаціями – кредиторами, допоможе ефективно використати значний досвід іноземних фахівців у реформуванні тих галузей економіки, що перебувають в Україні у депресивному стані.
Для дослідження особливостей української культури скористаємося методикою Гірта Хофстеде [10], яка дозволяє оцінити культуру за наступними основними вимірами:
1) дистанція влади: показник, за допомогою якого вимірюють ступінь згоди і прийняття членами того чи іншого суспільства пануючої в їх культурі ієрархії;
2) індивідуалізм – колективізм: характеризує орієнтацію індивідуумів на спільні або ж особисті цілі;
3) мужність – жіночність: характеризує домінування чоловічих або жіночих рис у населення;
4) прагнення уникнути невизначеності;
5) довготривалість орієнтації: виявляється у ставленні до майбутнього та в наполегливості щодо досягнення цілей;
6) поблажливість-стриманість: показник, що характеризує ступінь покладання на правила або, навпаки, пріоритетність отримання насолоди від життя.
Індекси української та британської культури у балах, що визначають ступінь прояву того чи іншого виміру, за шкалою від 0 до 100, наведено на рис.3.
У праці [9] наведений дані характеристики порівняння українською та британської культур за методикою Хофстедера (рис.2.2), за допомогою яких проаналізуємо та порівняємо ці бізнес культури.
Аналізуючи вищенаведені дані, можливо зробити висновок, що дві країни є, великою мірою, протилежністю одна одній. Низька дистанція влади у менеджменті для британців означає скорочення відстані у відносинах «керівник-підлеглий», що нехарактерно для українців, на яких відобразилося радянське минуле.
Характерний для європейських країн індивідуалізм був спричинений історичними умовами. Українцям більш притаманний колективізм, оскільки сім’я та друзі для них мають важливе значення. На рівні організації українці звикли працювати разом, командою для досягнення спільного результату.
Для країн із високим індексом мужності головним показником успіху є кар’єра. Саме до таких країн належить Велика Британія. У британців домінує ідея «жити, щоб працювати» та спрямованість на досягнення високих результатів. Українці, в даному випадку, притримуються ідеї «працювати, щоб жити» та солідарності у вирішенні організаційних питань.
Ще одним показником, який суттєво відрізняється у двох країн, є «поблажливість», до якої населення Великої Британії ставиться із недовірою. Вони вважають, що для забезпечення стабільності та миру в країні необхідно дотримуватись правил та норм. Для України це не настільки типово.
Рис. 2.2 Порівняльна характеристика української та британської культури за методикою Г. Хофстеде
ВИСНОВОК
В першому розділі ми розкрили теоретичні аспекти крос-культурного менеджменту і розкрили актуальність дослідження даної теми.
Ми дійшли висновку, що на сьогоднішній день все більше підприємств є інтернаціональними і залучають до себе іноземних фахівців. Для налагодження комунікацій між представниками різної культури, з різною ментальністю, стереотипами, необхідні знання крос-культурного менеджменту. Адже для підвищення конкурентоспроможності підприємства необхідно враховувати особливості управління цінностями особистості та відповідний вплив процесів крос-культурної взаємодії.
В другому розділі ми провели порівняльну характеристику компаній різних країн. Виявили передумови та можливості крос-культурного менеджменту в Україні. А також, за допомогою методики Гірта Хофстеде провели порівняльну характеристику української та британської культури.
Нові можливості, які відкриває перед Україною європейська інтеграція, потребують якісно нового підходу до крос-культурного менеджменту у вітчизняних компаніях. Ефективна взаємодія із іноземними партнерами вимагає ведення бізнесу за світовими стандартами. Сучасний глобалізований світ надає українському бізнесу величезні можливості реалізувати свій потенціал, зокрема, експортний. Крос-культурні аспекти можуть як суттєво допомогти, так і серйозно завадити цьому процесу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Ареф’єва О. В. “Крос-культурний менеджмент як детермінанта формування конкурентоспроможності підприємства” 2018 р., 4 с.
Буніна В.Г. “Крос-культурний менеджмент і міжкультурна комунікація” 2008 р. 128 с.
Головлева Е.Л. “Основи міжкультурної комунікації. Фенікс”, 2014 р. 224 с.
Калініна Е.Г. “Крос-культурні комунікації: свіжий погляд” / Вісник УГТУ-УПИ. 2015 р. № 9. 125–129 с.
Мясоєдов С.П., Борисова Л.Г. “Крос-культурний менеджмент: підручник для бакалаврата і магістратури” 2016 р. 314 с.
Нікіфоренко В. Г., Кравченко В. О. “Крос-культурний менеджмент і управління персоналом як складові системи стратегічного управління” // Вісник соціально-економічних досліджень: зб. наук. праць (ISSN 2313-4569); за ред. М. І. Звєрякова (голов. ред.) та ін. Одеса: Одеський національний економічний університет. 2018. № 1 (65). 103‒118 c.
Саваріна І.П. “Теоретичні аспекти крос-культурного менеджменту” /Чорноморський національний університет імені Петра Могили/ 2018 р. 3 с.
Філатова Л.С Околіта І.І.. Вінницький національний технічний університет . “Крос-культурний менеджмент в міжнародному бізнесі” 2016 р. 5 с.
Ліфінцев Л. С. “Роль організаційної культури в довгостроковому розвитку підприємства” // Стратегія економічного розвитку України. 2014. № 35. 107–113 c.
Hofstede G. Cultures and organizations: software of the mind.– New York, etc.: McGraw Hill, 2000