Ім'я файлу: 123.docx
Розширення: docx
Розмір: 26кб.
Дата: 28.09.2021
скачати
Пов'язані файли:
Наукова стаття_01.pdf
Баскетбол.doc
Оцінка_ІК_2021_.docx
0adb2500d2f4abff939d80a7f4f5c11b.pdf
Курсовая.docx
Курсовая ().doc

Міністерство охорони здоров`я

Запорізький державний медичний університет

Кафедра фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання і здоров`я

Реферат

На тему: «Футбол»

Виконав студент Імед.фак. 4 курсу, 9 МК групи

Слободянюк Владислав Юрійович

Викладач: Олійник Михайло Олександрович

м.Запоріжжя, 2021р

Зміст:

  1. Історія виникнення футболу;

  2. Футбол в Україні;

  3. Технічні й тактичні дії гри у футболі;


Історія виникнення футболу

Футбол – одна з найдавніших ігор людства. Невідомо, де і коли він з’явився. Архівні джерела, знайдені в Китаї та Єгипті, зокрема зображення гравців з м’ячем, окремо м’ячі, дають вченим підстави стверджувати, що футбол був відомий людству задовго до нашої ери.
Так, англійський професор Барканс переконаний, що навіть первісні люди грали у футбол кам’яним м’ячем. Китайцям гра з м’ячем була відома ще понад 5000 років тому. Імператори вважали, що така гра є важливим засобом військової підготовки. На футбольних майданчиках воїни намагалися застосовувати тактику, якої вони дотримувалися на полі битви, тож і вдосконалювали основні принципи атаки та захисту. М’яч тоді був набитим кінським волосом і обшитий шкурою. А надувними м’ячами почали грати вже у XVIII столітті. У правилах навчання воїнів, виданих в Китаї понад 2000 років тому, досить докладно описано гру в футбол. Архівні дані свідчать, що змагалися між собою дві команди, завданням яких було потрапити м’ячем в отвір у сітці, натягнутій між двома бамбуковими жердинами. Переможців нагороджували щедрими подарунками. Деякі популярні гравці навіть призначались на високі державні або військові посади.
Археологічні розкопки, проведені в Єгипті та стародавній Греції, а також архівні джерела засвідчують, що там футбол був досить поширений. Завойовуючи дедалі нові території, римські воїни просувалися вглиб Європи – до Франції, Німеччини, Англії – і впроваджували свої звичаї та ігри. Легіонери весь вільний час віддавали футболу.
В Англії найпопулярнішим видом розваги був «футбол натовпу». Ігри неорганізованих гуртів проводилися на майданах і вулицях міст, що паралізувало життя населення, завдавало великих збитків ремісникам, торговцям. Усе це викликало невдоволення королів, і в 1314 р. Едуард II видав указ, де зазначалося: «У зв’язку з тим, що гра у м’яч призводить до великого безладдя, а це само собою є велике зло, ми іменем короля під страхом ув’язнення забороняємо грати в футбол у великих містах». Замість гри у футбол мешканцям міст пропонували зайнятися метанням списа чи стрільбою з лука. Не зважаючи на суворі заборони, популярність футболу серед населення зростала.
У першій половині XIX ст. «футбол натовпу» вже мав два різновиди: гра з м’ячем тільки ногами (футбол) та гра з м’ячем руками та ногами (регбі). Останній вид спорту здобув назву від міста Регбі, в коледжі якого цю гру культивували. Шанувальники одного способу гри домоглися, щоб м’яч був овальної форми, а іншого – щоб м’яч був лише круглий. У 1823 р. було дозволено гравцям бігти з м’ячем. Саме тоді було покладено початок розвитку сучасних правил футболу та регбі, історія яких в ті далекі часи тісно перепліталась.
На засіданні Футбольної асоціації 6 грудня 1863 р. було вирішено вважати футбол і регбі різними видами спорту. Це і є дата народження сучасного футболу. Завдяки англійцям футбол став улюбленою грою і в інших країнах Європи. Під час стоянок кораблів у портах вони організовували матчі між членами команд, до складів яких залучали місцеву молодь. Швидкий і динамічний розвиток футболу, що спостерігався в Європі на початку XX ст., спонукав до створення міжнародної організації. У 1904 р. в Парижі відбулася конференція, де і було засновано Міжнародну федерацію футбольних асоціацій (ФІФА). Створення Міжнародної федерації сприяло поширенню і зміцненню контактів як між футбольними клубами різних країн, так і між національними збірними командами, що порушило питання про організацію і проведення чемпіонатів світу та включення футболу до програми Олімпійських ігор.

Футбол в Україні

1887 р., січень – в Одесі в газеті “Одесский вестник” була надрукована об’ява “В воскресенье, 25 января, в 4 часа дня на площадке за Чумной горой члены английской колонии устраивают игру “foot-ball”. Це перша знайдена друкована згадка про те, що в футбол грали в Україні, хоча й іноземці, а не місцеві мешканці.

1891 р. – у Львові викладачем вчительського семінаріуму, професором Едмундом Ценаром, який повернувся з подорожі по Великій Британії, видана польською мовою монографія “Гімнастичні ігри шкільної молоді” (“Gry gimnastyczne mlodziezy szkolnej”), в якій вперше на теренах нинішньої України був надрукований опис умов футбольної гри і її основних правил. До того ж Е.Ценар привіз до Львова з Англії й перший футбольний м’яч.

1891 р. – у Російській імперії в Москві у книжці Е.Дементьєва “Английские игры на открытом воздухе” вперше російською мовою опубліковані правила гри в футбол, які згодом мали поширення також в Україні.

1892 р., 5 червня – у Львові групою вчителів так званого “Кружка вчителів” (“Kolo Nauczycielskie”) у перерві між показовими гімнастичними вправами, які входили до програми першої Галицької загальнокрайової виставки досягнень, були продемонстровані елементи гри в футбол у вигляді епізодів деяких вправ з м’ячем.

1892 р., 17 липня  – у Львові на установчих зборах за ініціативою громадських діячіві інженера Василя Нагірного та адвоката Володимира Лаврінського було створено Всекрайове українське гімнастичне товариство “Сокіл”, яке в подальшому іменувалося як “Сокіл-батько” на противагу польському “Соколу-матері”.

1893 р. – на Закарпатті в м.Унгварі для учнів місцевих гімназій рішенням міської влади на лівому березі річки Уж (в районі так званої “Вербової”) був обладнаний спортивний майданчик – один з перших на українських землях, на якому через деякий час було розбите й футбольне поле (коли саме документально не підтверджено). Саме в цей час вчитель гімнастики Іштван Медрецький, після навчання в Будапешті на семінарі, де він був ознайомлений з декількома іграми з м’ячем, у тому числі й з футболом, привіз до Ужгорода першого м’яча.

1894 р., 11 лютого  – офіційна дата створення Українського гімнастичного товариства “Сокіл”, коли після затвердження у Відні статуту цього товариства ще на одних установчих зборах був обраний старшина та перший голова товариства Василь Нагірний і затверджена  програма розвитку товариства..

1894, травень – завершення будівництва у Львові (на території теперішнього Стрийського парку) стадіону британського стилю з футбольним полем розміром 100х120 м і трибунами майже на 10 тисяч місць – першого на українських землях стадіону з можливостями проведення футбольних матчів за офіційними правилами цієї гри.
Перші футбольні матчі в України

 

1894, 14 липня – офіційно затверджений день народження футболу України – цього дня у Львові на новому стадіоні за програмою проведення сокольського зльоту було проведено показовий міжміській футбольний матч між командами “Сокола” з Львова (білі футболки та сірі гімнастичні штани) та Кракова (білі футболки та сині гімнастичні штани). З-за браку часу було передбачено, що гра триватиме до першого забитого голу. Так сталося, що цей гол було забито вже на 7-й хвилині матчу львів’янином, другокурсником вчительської семінарії Влодзімежом Хоміцьким  Судив цю зустріч гість з Кракова професор Зигмунт Виробек. Це дійство змогли подивитися 7 тисяч глядачів. Це було перше футбольне змагання на українських землях, яке має беззаперечне документальне підтвердження (нариси у декількох львівських газетах того часу). 

1894 р. – у Львові в “Сокольському календарі на 1895 рік” вперше на теренах нинішньої України вже українською мовою були опубліковані правила гри у футбол, які були надані Володимиром Лаврінським.

1896 – член міжнародного олімпійського комітету, представник Російської імперії Олексій Дмитрович Бутовський – українець за походженням, уродженець Полтавської губернії, під час проведення  І Олімпійських ігор у Афінах (Греція) переглянув показовий футбольний матч між збірними командами Данії і Греції. (9:0).

1897, липень – у Санкт-Петербурзі у журналі “Самоцветы” були опубліковані Г.С.Дюперроном короткі загальні правила гри в футбол, які згодом були поширені й в Україні.

1898 – збудований у Львові стадіон з футбольним полем, біговими доріжками та трибунами для глядачів (нині цей стадіон на вул. Личаківській належить Львівському інституту фізичної культури ).

1898, 20 червня – повідомлення київським журналом “Спорт” про футбольний матч між Санкт-Петербурзьким гуртком любителів спорту і англійським гуртком “Вікторія” (створений у Санкт-Петербурзі в 1894 р.). Гурток “Вікторія” виграв з рахунком 2 : 0.

 

1899 р. – згідно аналізу стану фізичного виховання, проведеного Е.Ценаром у львівській газеті “Przewodnik Gimnastyczny Sokol” в учбовому сезоні 1897/98 рр. вже в 10 з усіх 29 середніх шкіл Галичини вже були запроваджені саме заняття з футболу, а в інших лише ігри з м’ячем. Щодо інших регіонів України, то в ці роки в школах футбол більш ніде ще не використовували при навчанні.
ОСНОВНЫЕ ФУТБОЛЬНЫЕ ПРАВИЛА

Главная цель игры – забить больше голов, чем соперник, за 90 с лишним минут матча. Встреча поделена на два тайма, каждый из которых длится 45 минут. Перерыв составляет 15 минут. Если речь идёт о кубковых матчах на выбывание, а счёт равный, командам нужно провести на поле ещё полчаса (2 тайма по 15 минут). Если судьба матча не решается и в ходе овертайма, соперники выясняют отношения в серии пенальти. 

Пенальти – это прямой удар по воротам с 11 метров. В серии пенальти выбираются по 5 бьющих. Другие футболисты тоже могут принять участие в «лотерее», если после 5-ти ударов счёт будет равным.

В стартовых составах команд числятся по 11 футболистов. Один из них – вратарь, остальные игроки являются полевыми (защитники, полузащитники и нападающие). Футбольные матчи проходят на травянистом покрытии, также проводятся встречи на искуственном покрытии. Примерные размеры поля – 100 на 60 метров.

Экипировка противоборствующих команд должна отличаться, дабы не посеять путаницу. В первую очередь, речь идёт о цветовой гамме. Экипировка футболиста подразумевает под собой бутсы, гетры, щитки, шорты, футболку. Вратарь носит специальные перчатки, которыми он парирует удары соперников с минимальным риском травмировать руки.

Судья засчитывает гол лишь в том случае, если мяч полностью пересёк линию ворот. «Распечатать» ворота противника можно любой частью тела, кроме рук.

При совершении нарушений, рефери вправе показать игроку жёлтую или даже красную карточку. Второй «горчичник» автоматически превращается в удаление. Удалённого футболиста заменить нельзя. Если в одной из команд насчитывается сразу 5 удалённых, то ей засчитывается техническое поражение со счётом 0:3. При неявке команды на игру ей тоже засчитывется техническое поражение.

Если мяч уходит за боковую линию назначается аут. Аут вбрасывается обеими руками из-за головы. Если мяч уходит за лицевую от футболиста защищающейся команды, то назначается угловой (корнер). Угловой в отличие от аута разыгрывается исключительно ногами.

При штрафном ударе расстояние от мяча до «стенки» должно составлять минимум 9 метров и 12 сантиметров. Также существует, так называемый, свободный удар, который назначается после нарушения правил со стороны вратаря и пробивается из пределов чужой штрафной. Кипер не имеет права брать мяч в руки после акцентированного паса в исполнении партнёра по команде.

Особый акцент стоит сделать на трактовке офсайда (положение вне игры). Офсайдом обозначается ситуация, при которой футболист атакующей команды в момент начала паса другого футболиста атакующей команды находится ближе к линии ворот, чем мяч и предпоследний игрок противника, включая голкипера. На своей половине поля попасть в офсайд нельзя.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас