Завдання до лекції 1
Напишіть реферат на обрану тему:
1. Картина особистості і методи психотерапії при захворюваннях органів дихання.
2. Картина особистості і методи психотерапії при захворюваннях серцево-судинної системи.
3. Картина особистості і методи психотерапії при порушеннях харчової поведінки.
4. Картина особистості і методи психотерапії при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.
5. Картина особистості і методи психотерапії при захворюваннях ендокринної системи.
6. Картина особистості і методи психотерапії при захворюваннях шкіри.
7. Картина особистості і методи психотерапії при захворюваннях опорно-рухової системи.
8. Картина особистості і методи психотерапії при гінекологічних захворюваннях.
9. Картина особистості і методи психотерапії при психовегетативних синдромах.
10. Картина особистості і методи психотерапії при функціональних сексуальних розладах.
11. Картина особистості і методи психотерапії при онкологічних захворюваннях.
12. Картина особистості і методи психотерапії при інфекційних захворюваннях.
13. Картина особистості і методи психотерапії при депресивних розладах.
14. Картина особистості і методи психотерапії при хронічних болях.
15. Сучасна психотерапія і лікування залежностей.
16. Психосоматика дитячого віку: картина хвороби і методи психотерапії.
Приватне акціонерне товариство
«вищий навчальний заклад
«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ»
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин і соціальних наук
Кафедра психології
РЕФЕРАТ
з дисципліни: «Актуальні проблеми медичної психології»
на тему: «Картина особистості і методи психотерапії при депресивних розладах»
Виконала: студентка групи
ТУ-8-22-м1ПС(2.0 здс)+ВШБ
Освітньої програми магістр
Чубань Ірина Ігорівна
Київ 2023
ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ДЕПРЕСИВІ РОЗЛАДИ ТА ЇХ ОСНОВНІ ОЗНАКИ
1.1. Що таке депресивні розлади
1.2. Ознаки та характеристики депресивних розладів
РОЗДІЛ 2. ОСОБИСТІСТЬ З ДЕПРЕСИВНИМ РОЗЛАДОМ ЯКА ВОНА
2.1. Як депресивні розлади впливають на особистість
2.2. Основні симптоми розвитку депресивного розладу особистості
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИ ПСИХОТЕРАПІЇ ПРИ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДАХ
3.1. Як вчасно виявити перші симптоми депресивного розладу
3.2. Методи психотерапії при депресивних розладах
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Сьогодні люди живуть у надзвичайному темпі, намагаючись встигнути все, задовольнити якомога більше своїх потреб та при цьому залишатись цілком здоровими як фізично, так і психологічно, але, на жаль, наше психологічне здоров’я не отримує від нас належного про себе піклування. Багато хто з нас хоча б раз у житті мав поганий настрій, який ми часто називаємо депресією, хоча, насправді ми часто називаємо депресією те, що нею не є. Дізналися погані новини, зламався автомобіль, посварилися з керівником – і все, цього досить, щоб наступні кілька днів відчувати смуток та напруженість. Все ж варто зауважити, що від цього смутку ви не отримаєте депресію чи депресивний стан, бо все дещо складніше.
Але уявіть іншу ситуацію: сталося щось дійсно серйозне. Помер хтось із близьких, ви потрапили в аварію чи втратили роботу. Пригнічення триває вже довше – кілька тижнів, – але згодом минає. Ми переживаємо горе і відновлюємося, просто кожній людині для цього потрібна різна кількість часу. Утім, буває, що неприємні випадки стають каталізатором розвитку депресії, і людина тривалий час живе з відчуттям, ніби її переїхав каток. Кому як не нам, українцям, відомий такий стан.
І річ не в тім, що деякі люди емоційно сильніші, стабільніші, а інші – слабші. Більшість досить вдало переносить депресивні епізоди, тому думають, що так можуть усі. Аж поки колега, знайомий або ви самі не опускайтесь на самісіньке дно, втрачаючи можливість працювати, спілкуватися й жити у своє задоволення. Вам у цьому стані не хочеться працювати, йти кудись, відвідувати друзів, рідних, спілкуватися, їсти, митись і багато іншого, що нормальній, здоровій людині необхідно.
Депресивний розлад вважається найпоширенішим психічним розладом, від якого потерпають майже 300 мільйонів людей у світі. Звісно, існують певні техніки та методи боротьби з ним, про які ми далі поговоримо детальніше.
РОЗДІЛ 1. ДЕПРЕСИВІ РОЗЛАДИ ТА ЇХ ОСНОВНІ ОЗНАКИ
1.1. Що таке депресивні розлади
Щоб зрозуміти що таке депресивний розлад, слід спочатку розібратися з поняттям «депресії». Отже, депресія (великий депресивний розлад або клінічна депресія) – це поширений і серйозний розлад психічного здоров’я. Її симптоми впливають на те, як ви почуваєтесь, мислите, справляєтесь із щоденними справами, спите, їсте, працюєте. Щоби діагностувати депресію, симптоми мають бути присутні щонайменше два тижні.
Депресія – це поширене захворювання в усьому світі. За даними, на які посилається ВООЗ, понад 264 мільйони людей у світі хворіють на депресію станом на 2020 рік. Це головна причина втрати працездатності у світі.
Принаймні один епізод розладу мали близько 7% дорослих (частіше спостерігається у жінок). Найвища поширеність у підлітків та молодих людей віком від 18 до 25 років (13%).
Депресія – це постійний (не менше двох тижнів) біохімічний розлад із впливом навколишнього середовища. Причини її виникнення такі ж біологічні, як і в більшості «справжніх» захворювань. Тільки ніхто не подумає сказати людині з температурою або кашлем: «Годі вже кашляти, чого ти як дитина мала?».
15% серед людей, котрі читатимуть дану роботу, пережили період серйозної депресії, на власному досвіді відчувши, чим вона відрізняється від сезонних коливань настрою або короткочасних емоційних реакцій на буденні труднощі. У найгіршому випадку депресія може призвести до самогубства, від якого щорічно вмирає близько 800 000 осіб – це друга за частотою причина смерті серед молоді віком від 15 до 29 років.
Існує як психологічне, так і фармакологічне лікування помірної та важкої форми депресивних розладів. Однак, за даними того ж ВООЗ, у країнах з низьким і середнім рівнем доходу, до яких належить Україна, лікування депресії часто відсутнє або недостатньо розвинене. Перешкоди для ефективного догляду включають нестачу ресурсів, відсутність кваліфікованих медичних працівників і соціальні норми, що не дозволяють приділяти цій проблемі належну увагу, пов'язану з психічними розладами.
За оцінками, 75-85% людей, які страждають на психічні розлади в цих країнах, не мають доступу до необхідного їм лікування. Багато людей, особливо старшого віку, заперечують існування у людства будь-яких психологічних проблем, оскільки це вважається соромно говорити про таке. Як показало дослідження, виявлення випадків депресії лікарями загальної практики ускладнене ще й тим, що майже у половині випадків пацієнти намагаються змовчати про її симптоми.
Тому докладне обговорення депресії та причин її виникнення необхідне. Але замість того, щоб розповідати про найефективніші способи боротьби з психічними розладами й допомагати людям, фахівці змушені щоразу доводити існування цих хвороб узагалі. Ситуація нагадує історію з противниками вакцинації – рухом, який, на жаль, досі популярний в Україні.
Тож у наступному пункті ми розглянемо основні ознаки й характеристики виникнення депресивних станів у людей нашого регіону зокрема та у світі в цілому.
1.2. Ознаки та характеристики депресивних розладів
Люди, які не мали досвіду депресивного стану задаються питанням якою може бути депресія і як правильно розпізнати перші симптоми та ознаки.
Існує кілька видів депресивних розладів, які може діагностувати лікар:
1) велика депресія;
2) стійкий депресивний розлад (дистимія) – пригнічений настрій, який триває щонайменше два роки. Людина може мати епізоди великої депресії та періоди з менш вираженими симптомами;
3) післяпологова депресія – повномасштабна велика депресія під час вагітності або після пологів. Вона набагато серйозніша, ніж «бебі блюз» – відносно легкі симптоми депресії та тривоги, які виникають у багатьох жінок протягом двох тижнів після пологів; Післяпологова депресія небезпечна ще й тим, що мати може завдавати шкоди новонародженій дитині, оскільки її почуття притупляються депресивним станом.
4) психотична депресія – виникає, коли людина має депресію та певну форму психозу, наприклад, має марення та галюцинації;
5) сезонні афективні розлади – настання депресії в зимові місяці, коли менше природного сонячного світла. Депресія зазвичай припиняється навесні та влітку, а взимку супроводжується соціальним відчуженням, збільшенням сну та набором ваги;
6) біполярний розлад відрізняється від депресії, але при ньому людина переживає епізоди надзвичайно низького настрою, які відповідають критеріям великої депресії. І також має періоди ейфорійного настрою, що називаються «манією»;
7) передменструальний дисфоричний розлад – коли жінка напередодні менструації має значний спад настрою, інтенсивніший, ніж типовий передменструальний синдром (ПМС);
8) порушення регуляції настрою – розлад, який діагностується у дітей та підлітків через їхню емоційну нестабільність.
Депресія та депресивні стани по-різному впливають на людей і спричиняють різні симптоми: від тривалого поганого настрою і відчуття безнадії, до втрати інтересу до усього, чим ви раніше захоплювались. Можуть бути й фізичні симптоми, такі як відчуття втоми, поганий сон, відсутність апетиту чи статевого потягу, болі. Симптоми депресії коливаються від легких до важких. Більшість людей час від часу переживають стрес, тривогу або зниження настрою, тому поганий настрій не завжди є ознакою депресії, якщо він покращується через короткий час.
Основні ознаки депресивного розладу такі:
1) пригнічений настрій протягом більшої частини дня. У дітей може бути дратівливий настрій.
2) знижена зацікавленість та задоволення майже в усіх видах діяльності: втрата інтересу до того, що раніше викликало захоплення, ніякі справи чи досягнення не приносять радості, повна апатія до всього.
3) значна втрата чи збільшення ваги не беручи до уваги правильне харчування чи дієти.
4) психомоторне збудження або загальмованість: зайва метушливість чи уповільнення рухів, мовлення.
5) прояви безсоння або сонливості: важко заснути, сон поверхневий і не приносить відпочинку.
6) відчуття втоми, втрати енергії.
7) зниження здатності мислити, зосереджуватися, приймати рішення: думки зосереджуються на негативних фактах, відволікають від діяльності чи прийняття рішення. З’являється ухил в негативізм.
8) почуття власної нікчемності, провини: думки та спогади про власні неуспіхи, відчуття провини перед близькими людьми.
9) повторювані думки про смерть (не страх смерті), можливі суїцидальні спроби.
Щоби перевірити наявність у себе симптомів депресії та інших розладів психічного здоров’я, ви можете скористатись тестом на цьому сайті. Якщо ви підозрюєте, що у вас може бути депресія, зверніться до сімейного лікаря або фахівця із психічного здоров’я. Що раніше ви звернетесь по допомогу, то швидше почнете шлях до одужання.
РОЗДІЛ 2. ОСОБИСТІСТЬ З ДЕПРЕСИВНИМ РОЗЛАДОМ ЯКА ВОНА
2.1. Як депресивні розлади впливають на особистість
Як депресія та депресивні розлади впливають на організм людини і що треба робити при виявлені симптомів такого захворювання розглянемо далі.
Депресія по-різному впливає на людей і спричиняє різні симптоми: від тривалого поганого настрою і відчуття безнадії, до втрати інтересу до усього, чим ви раніше захоплювались. Можуть бути й фізичні симптоми, такі як відчуття втоми, поганий сон, відсутність апетиту, небажання обійматись чи мати будь-який тактильний контакт з іншими людьми, зниження лібідо, індеферентність та багато іншого.
Багато людей, які живуть із депресією, почуваються краще завдяки змінам у способі життя. Наприклад, більше фізичних вправ, відмова від алкоголю та куріння, здорове харчування. Має сенс переглянути своє робоче навантаження: погодити із керівником перехід на більш гнучкий робочий графік чи до завдань із меншою відповідальністю й рівнем стресу. Водночас, не варто на тривалий час залишатися без роботи – це може погіршувати ваш стан.
Варто також почитати книгу чи статті про самодопомогу або приєднатися до групи підтримки, якщо така є у вашому місті. Пізнання себе допоможе вам краще зрозуміти, що викликає у вас депресію. Поділитися своїм досвідом з іншими людьми в подібній ситуації також може бути дуже корисним. Але який спосіб обрати лише ваш вибір, тому, що депресивні розлади можуть мати індивідуальний характер і у кожного можуть проявлятися дещо по-різному, тобто симптоми можуть не співпадати, хтось матиме повну апатію, а хтось буде індеферентним до будь-яких справ.
2.2. Основні симптоми розвитку депресивного розладу особистості
Те, що депресія – справжнє, а не вигадане захворювання, стає зрозуміло, якщо розглянути вегетативну симптоматику. За важкої форми депресії організм починає функціонувати інакше.
Насамперед виникають проблеми зі сном: людина прокидається о 4-5 ранку, абсолютно безсила й неспроможна заснути знову. Це відбувається через порушення біологічних ритмів і циклів здорового сну. З’являються проблеми з апетитом: більшість заїдає стрес, коли стає сумно, тому що вуглеводи знижують вироблення гормонів стресу, але в людей з депресією все навпаки – їхній апетит падає, а рівень гормону стресу та виробка адреналіну збільшується.
Тому на перший погляд може здатися, що людина у глибокій депресії перетворюється на овоч без сил і бажання робити будь-що, крім як лежати цілий день у ліжку. Але організм хворого переживає постійний сильний стрес, 7 днів на тиждень видаючи гіпертрофовану реакцію у стані прискореного метаболізму і підвищеного тонусу м’язів.
Клінічна депресія може прискорювати процеси старіння в клітинах і змушувати нас почуватися значно старшими за реальний вік. Про це свідчать результати дослідження понад 2 тисяч пацієнтів, опубліковані у журналі Molecular Psychiatry. Наслідки депресії можуть бути тривалими та різко вплинути на здатність людини функціонувати і жити повноцінним життям. Але найстрашніше полягає в симптоматиці. Скільки ще захворювань ви знаєте, серед симптомів яких є ангедонія – неспроможність відчувати задоволення?
Депресивні симптоми поділяються на типові (основні) та додаткові. Згідно з МКБ-10, депресія діагностується за наявності двох основних симптомів і не менше трьох додаткових.
До типових (основних) належать:
1) ангедонія: неспроможність відчувати задоволення.
2) пригнічений настрій.
3) психомоторна загальмованість: організм впадає у стан анабіозу, хворому важко займатися навіть побутовими справами. Загальмованість думок і руху.
До додаткових симптомів належать:
1) песимізм.
2) почуття провини, тривога і відчуття страху.
3) занижена самооцінка.
4) проблеми з концентрацією.
5) труднощі в ухваленні рішень.
6) думки про смерть або самогубство.
7) проблеми з апетитом, зниження або збільшення ваги.
8) глікогевзія: поява солодкого присмаку в роті без видимої причини.
9) проблеми зі сном.
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИ ПСИХОТЕРАПІЇ ПРИ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДАХ
3.1. Як вчасно виявити перші симптоми депресивного розладу
Депресію та депресивні розлади спричиняє складна суміш соціальних, психологічних та біологічних факторів. Але труднощі у діагностуванні (та різноманіття причин виникнення) хвороби не є аргументом проти її існування і серйозності.
Такі життєві події, як емоційна травма у дитинстві, раптова втрата близьких або безробіття, сприяють і можуть стати каталізатором розвитку депресії. Так само, як особисті конфлікти, зловживання наркотиками чи алкоголем, сексуальне або емоційне насильство й інші події, які можуть назавжди змінити ваше життя (нова робота, шлюб, розлучення, поява дитини або відставка).
Генетична схильність теж відіграє роль. Наявність депресії в одного з батьків підвищує ризик виникнення захворювання у дітей. Іноді депресія може бути симптомом іншого захворювання, а іноді – побічним ефектом ліків (наприклад, леводопи, кортикостероїдів, бензодіазепінів) – це так звана ятрогенна або фармакогенна депресія, що спричинена ліками.
У багатьох людей в похмуру погоду або внаслідок постійного перебування у затемнених приміщеннях депресія може виникати через відсутність яскравого світла та нестачі вітаміну Д. Цей різновид називають сезонною депресією, або сезонним афективним розладом, бо вона найчастіше спостерігається у хворих восени та взимку.
Поширеність захворювання за недостатнього функціонування щитоподібної залози досягає 50%, а ризик розвитку депресивних порушень у хворих на гіпотиреоз у 7 разів вище порівняно зі здоровими людьми.
Як бачите, у зоні ризику можуть опинитися майже всі люди на планеті. Питання у тому, хто вчасно відреагує і звернеться по допомогу до фахівця, а хто запустить свій стан і опиниться віч-на-віч перед набагато серйознішою проблемою. Піклуйтеся про здоров’я, не ігноруйте проблеми та не соромтеся зізнатися собі в депресивному стані.
3.2. Методи психотерапії при депресивних розладах
Лікування депресії залежить від її форми: легка, середня чи тяжка.
При легкій депресії лікар може запропонувати почекати і подивитися, чи минає вона сама. Одночасно контролюючи ваш прогрес, щоби змінити тактику при погіршенні. Цей підхід називають «пильне очікування». Вам також можуть запропонувати заходи щодо зміни способу життя: наприклад, фізичні вправи та методи самодопомоги.
При легкій депресії, яка не минає, та при депресії середньої тяжкості застосовують психотерапію. Це може бути, наприклад, когнітивно-поведінкова терапія чи схема-терапія, що є досить дієвим методом. Для середньої та важкої депресії часто потрібне поєднання психотерапії та антидепресантів.
Депресія виліковна. Вибір оптимального методу лікування залежить від ступеня тяжкості захворювання і може включати: психотерапевтичні методи, медикаментозні, зміну способу життя та інші додаткові методи. Вживання алкоголю або будь-яких інших психотропних або наркотичних препаратів поглиблює депресію та сприяє розвитку депресивних розладів. Потрібно звернутися по допомогу до фахівця – з правильною допомогою одужання настане скоріше. Депресія може статися у кожної людини, вона ні в якому разі не вказує на слабкість.
Методи лікування і симптоми депресії у жінок можуть істотно відрізнятися від методів лікування і симптомів клінічної депресії у чоловіків. В абсолютній більшості випадків для лікування потрібно використовувати індивідуальний підхід, заснований на даних первинного огляду і результати аналізів конкретного пацієнта.
В процесі лікування застосовується два основні методи лікування депресії: психотерапевтичний та медикаментозний. Психотерапія є основою успішного лікування, що дозволяє знайти контакт між пацієнтом і лікарем, визначити причину виникнення патології, а також сформувати правильне ставлення до подій в житті.
У рідкісних випадках, при лікуванні клінічної депресії лікарями можуть застосовуватися й інші методи: музикотерапія, медитація, світлолікування, гіпнотерапія тощо.
ВИСНОВОК
У лікуванні депресії велику роль відіграє підтримка рідних та друзів. Вони повинні уникати критики на адресу хворого, пропонувати йому спільні заняття. Якщо хворий їм довіряє, то варто говорити про його стан, роблячи акцент на тому, що його стан тимчасовий, й лікування обов’язково дасть позитивний ефект.
Через те, що деякі види депресії дають рецидиви, важливо знати прийоми для їх запобігання. Профілактика депресії — це прості дії, які дають відмінний результат. Лікарі радять:
1) сон не менше 8 годин, обов’язково лягати до опівночі;
2) дієту з достатньою кількістю жирних кислот омега-3;
3) доволі динамічну фізичну активність; ранкову зарядку обов’язково;
4) спілкування з друзями, з людьми, налаштованими позитивно;
5) дуже бажане отримання психотерапевтичної допомоги у разі такої потреби;
6) максимальне використання світлого часу доби, при необхідності світлотерапія.
Отже, лікування депресії починають з психологічної допомоги. Пацієнта налаштовують на оптимістичний погляд на життя, допомагають вийти зі стану постійної фіксації на негативних моментах. Лікар працює й з членами сім’ї. Вони повинні встановити доброзичливий клімат, підтримувати хворого в усьому.
Тактика лікування залежить від стану хворого. Лікування проводять амбулаторно або в стаціонарі. У лікуванні використовують психотерапію, лікарську терапію та соціальну терапію. У лікування депресії та депресивних розладів використовують антидепресанти. Тільки лікар може обрати відповідний препарат. Адже, в групу під загальною назвою антидепресантів входять препарати різної дії — стимулюючі, які прибирають тривожність, седативні. Дозування підбирається лікарем індивідуально. Дія лікарської терапії починається через два тижні після прийому, та скасовувати їх самостійно не можна. Тривалість лікування визначається тільки лікарем.
Також, в лікуванні використовують допоміжні методи — арт-терапію, гіпнотерапію, ароматерапію, світлотерапію, магнітотерапію, медитацію. Для кожного пацієнта підбирають індивідуальний курс лікування.
Отже, проблема депресивних розладів може бути вирішена та на ранніх стадіях виявлення, недопущена до катастрофічних масштабів.
Важливо запам’ятати, що психологічне здоров’я особистості настільки ж важливе наскільки й фізичне і теж потребує належного піклування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Берн Э. Игры в которые играют люди: психология человеческих отношений / Эрик Берн; [пер. с англ. А. Грузберга]. – Київ: Форс Україна, 2021. – 256 с.
2. Брайан Т. Зроби це зараз. 21 чудовий спосіб зробити більше за менший час. – Харків, 2016. – Книжковий клуб «КСД» – 111 с.
3. Карнегі Д. Як насолоджууватись життям і отримувати задоволення від роботи / Пер. з англ. Н. Лавської. – К.: 2017. – 208 с.
4. Molecular Psychiatry, 2004 Academic psychiatry in Russia: new times, new challenges, Rogaev E., в журналі Molecular Psychiatry, видавнцтво Nature Publishing Group (United Kingdom), том 9, № 11, с. 975-976.
5. Депресивний розлад // Wikipedia || код доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Депресивний_розлад_особистості
6. Finnerty, Todd (2009). Depressive Personality Disorder: Understanding Current Trends in Research and Practice. Columbus, OH: WorldWideMentalHealth.com.
7. Huprich, Steven K. (2009). What Should Become of Depressive Personality Disorder in «DSM-V»[en]? Harvard Review of Psychiatry, 17:1,41-59.
8. Роберт В. Ванегер Психологія 101. – Харків, 2022. – Книжковий клуб «КСД» - 235 с.
9. University of Michigan Psychology Department, . (2006, January 20). Dysthymic disorder. Retrieved from http://www.med.umich.edu/depression/dysthymia.htm
10. Міністерство охорони здоров’я України (25 грудня 2014 року). УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) ТА ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ — ДЕПРЕСІЯ. Сучасні депресивні розлади. Керівництво для лікарів.