Ім'я файлу: Документ (3).docx
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 16.10.2023
скачати

Реферат

На тему: «Причини ураження електричним струмом»

Підготувала: учениця 11 класу

Ніколаєва Дарія

Вчитель: Притуляк О.П.

ЗМІСТ

  • Вступ



  • Дія електричного струму на організм людини





  • Причини уражень струмом





  • Висновки



  • Список використаних джерел

ВСТУП

Навколишнє середовище (природне, виробниче та побутове) таїть у собі потенційну небезпеку різного виду. Серед них – ураження електричним струмом. З широким застосуванням на виробництві та в побуті досягнень науково-технічного прогресу чинники цього ризику зростають, хоча сучасні електричні прилади і проходять атестацію з точки зору техніки безпеки.

Небезпека ураження електричним струмом на виробництві та в побуті з’являється при недотриманні заходів обережності, а також при відмові або несправності електричного обладнання та побутових приладів. Людина не може виявити без спеціальних приладів напругу на відстані, воно виявляється лише тоді, коли відбувається дотик до струмоведучих частин. У порівнянні з іншими видами виробничого травматизму, електротравматизм складає невеликий відсоток, однак за кількістю травм з тяжких і особливо смертельним результатом посідає одне з перших місць. На виробництві через недотримання правил техніки безпеки відбувається 75% електричних уражень.

Дія електричного струму на організм людини

Електричний струм – це впорядкований рух електричних зарядів. Сила струму в ділянці кола прямо пропорційна різниці потенціалів, тобто напрузі на кінцях ділянки і обернено пропорційна опору ділянки кола.

Доторкнувшись до провідника, що знаходиться під напругою, людина включає себе в електричний ланцюг, якщо він погано ізольований від землі або відразу дотикається до об’єкту з іншим значенням потенціалу. У цьому випадку через тіло людини проходить електричний струм.

Дія електричного струму на живу тканину на відміну від дії інших матеріальних факторів (пари, хімічних речовин, випромінювання та ін.) носить своєрідний і різнобічний характер. Проходячи через організм людини, електричний струм здійснює термічну, електролітичну і механічну дію. Ці фізико-хімічні процеси притаманні як живій, так і неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, яка є специфічним процесом, властивим лише живій тканині:

  • термічна дія струму проявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, які знаходяться на шляху струму, що викликає в них серйозні функціональні розлади;


  • електролітична дія струму проявляється в розкладанні органічних рідин, у тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічні складу;


  • механічна (динамічна) дія струму виявляється у розриві, розшаруванні та інших пошкодженнях різних тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини та ін.;


  • біологічна дія струму проявляється в подразненні й порушенні живих тканин організму, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, що протікають при нормальному функціонуванні організму.

Електричний струм, проходячи через організм, подразнює живі тканини, викликаючи в них відповідну реакцію – збудження, яке є одним з основних фізіологічних процесів і характеризується тим, що живі утворення переходять зі стану відносного фізіологічного спокою в стан специфічної для них діяльності. Так, якщо електричний струм проходить безпосередньо через м’язову тканину, то збудження, зумовлене подразнюючою дією струму, проявляється у вигляді мимовільного скорочення м’язів. Це так звана пряма, або безпосередня, подразнююча дія струму на тканини, по яких він проходить.

Однак дія струму може бути не тільки прямою, а й рефлекторною, тобто здійснюватися через центральну нервову систему. Інакше кажучи, струм може викликати збудження тих тканин, які не знаходяться у нього на шляху. Справа в тому, що електричний струм, проходячи через тіло людини, викликає подразнення рецепторів – особливих клітин, яких є велика кількість у всіх тканинах організму і які володіють високою чутливістю до дії факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Центральна нервова система переробляє нервовий імпульс і передає його як виконавчу команду до робочих органів: м’язів, залоз, судин, які можуть знаходитися поза зоною проходження струму.

За допомогою експериментальних досліджень було встановлено, що людський організм починає відчувати подразнюючу дію змінного струму промислової частоти силою 0,6-1,6 мА і постійного струму 5-7 мА. Такі струми не є серйозною небезпекою для діяльності організму людини. Дослідження з визначення впливу роду струму на небезпеку ураження людини показали, що змінний струм частотою 50 Гц є найбільш несприятливим. При збільшенні частоти (вище 50 Гц) сила відчутного і невипускаючого струмів зростає. Також зростає сила цих струмів при зменшенні частоти. Наприклад, встановлено, що сила фібриляційного струму при 400 Гц приблизно в 3,5 рази перевищує струм при частоті 50 Гц, тому підвищення частоти струму застосовують як один із заходів підвищення електробезпеки.

Види ураження організму людини електрострумом

Характерним випадком попадання під напругу є зіткнення з одним полюсом або фазою джерела струму. Напруга, що діє при цьому на людину називається напругою дотику. Особливо небезпечні ділянки, розташовані на скронях, спині, тильних сторонах рук, гомілках, потилиці і шиї. Підвищену небезпеку представляють приміщення з металевими, земляними конструкціями, а також з підвищеною вологістю. Особливо небезпечні - приміщення з парами кислот і лугів в повітрі. Безпечними для життя є напруга не вище 42 В для сухих, опалювальних з струмо-непровідними статями приміщень без підвищеної небезпеки, не вище 36 В для приміщень з підвищеною небезпекою (металеві, земляні, цегляні підлоги, вогкість, можливість торкання заземлених елементів конструкцій), не вище 12 В для особливо небезпечних приміщень, що мають хімічно активне середовище або дві і більше ознак приміщень з підвищеною небезпекою.

У випадку, коли людина виявляється поблизу дротів, що впали на землю, що знаходяться під напругою, виникає небезпека ураження кроковою напругою. Напруга кроку - це напруга між двома точками ланцюга струму, що знаходяться одна від одної на відстані кроку, на яких одночасно стоїть людина. Такий ланцюг створює розтікання по землі від дротів струму. Опинившись у зоні розтікання струму, людина повинна з'єднати ноги разом і, не поспішаючи, виходити з небезпечної зони так, щоб при пересуванні ступня однієї ноги не виходила повністю за ступню іншої. При випадковому падінні можна торкнутися землі руками, ніж збільшити різницю потенціалів і небезпеку ураження.

Дія електричного струму на організм характеризується основними вражаючими факторами:

А) Електричний удар - збудливий стан м'язів тіла, що приводить до судом, зупинки дихання і серця;

Б) Електричні опіки, що виникають в результаті виділення тепла при проходженні струму через тіло людини; в залежності від параметрів електричного кола і стану людини може виникнути почервоніння шкіри, опік з утворенням пухирів або обвуглювання тканин; при розплавлюванні металу відбувається металізація шкіри з проникненням в неї шматочків металу.

Причини уражень струмом

Можна виділити наступні основні причини уражень електрострумом:

дотик до струмопровідних або неструмопровідних частин, що опинились під напругою;

користування несправним електрообладнанням, електроінструментом, вимірювальними приладами, лампами і побутовими електроприладами.

Рефлекторна реакція організму на дію електричного струму зі сторони центральної і периферійної нервової систем призводить до порушення нормального ритму роботи серця, що викликає фібриляцію серця, внаслідок чого кровообіг припиняється.

Є два види ураження електричним струмом: місцеві електричні травми та електричний удар. Подекуди мають місце обидва види одночасно.

Місцеві електричні травми - це травми, викликані дією електричного струму та електричної дуги: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електроофтальмія та механічні пошкодження.

Специфіка ураження струмом полягає в тому, що загроза поразки не супроводжується зовнішніми ознаками, на які можуть реагувати органи почуттів людини (наприклад, колір розпеченого металу, шум падаючого предмета, запах газу), і людина не може заздалегідь зреагувати на його дію. Не можна забувати, що електроприлад з вимикачем (наприклад, настільна лампа), навіть будучи вимкненою, залишається під напругою. Повна безпека досягається лише тоді, коли вийнята вилка з розетки. Зажевріли дроти не можна обривати руками або заливати водою. Вогонь можна гасити тільки піском, землею або кислотними вогнегасниками.

Фактори, що діють на тяжкість ураження електричним струмом

До цих факторів відносяться: сила, тривалість дії струму, його вид (постійний, змінний), шляхи проходження, також умови навколишнього середовища та ін.

1. Сила струму і тривалість дії. Зі збільшенням сили струму з'являються реакції організму: відчуття, судорожне скорочення м'язів і фібриляція серця.

2. Шлях струму. Ураження буде найбільш тяжким, якщо на шляху електричного струму виявляються серце, грудна клітка, головний і спинний мозок. Наприклад, при протіканні струму шляхом "нога-нога" через серце проходить 0,4% загального струму, а шляхом "рука-рука" – 3,3%.

3. Вид струму. Електричний струм промислової частоти є найбільш несприятливим. При збільшенні і зменшенні частоти (більше 50 Гц) значення відчутного і невідпускаючого струму зростають.

4. Довкілля. Вологість і температура повітря, наявність заземлених металевих конструкцій і підлоги, струмоведучого пилу надають додатковий вплив на умови електробезпеки.

Ступінь ураження електричним струмом залежить і від площі контакту людини зі струмоведучими частинами.

ВИСНОВОК

Специфіка ураження струмом полягає в тому, що загроза поразки не супроводжується зовнішніми ознаками, на які можуть реагувати органи почуттів людини (наприклад, колір розпеченого металу, шум падаючого предмета, запах газу), і людина не може заздалегідь зреагувати на його дію. Електричне обладнання, що встановлене на виробничих підприємствах, є потенційно небезпечним для працюючих, оскільки органи відчуття людини не можуть на віддалі виявити електричну напругу. Електрична енергія використовується в устаткуванні для приводу, що виконує силові функції, як джерело тепла для освітлення робочих місць, а також використовується в органах керування. Електрифікація полегшує працю працівників, сприяє підвищенню продуктивності праці, однак вимагає розробки та впровадження захисних засобів для запобігання ураження працівників, що обслуговують устаткування.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас