Ім'я файлу: Причини ураження електричним струмом.docx
Розширення: docx
Розмір: 24кб.
Дата: 22.11.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 24кб.
Дата: 22.11.2021
скачати
Білопільський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №5
Імені А. С. Макаренка
Реферат
На тему: «Причини ураження електричним струмом»
Підготувала: учениця 11 класу
Бокатова Аліна
Вчитель: Заріцька Н.М.
ЗМІСТ
Вступ
1. Дія електричного струму на організм людини
2. Види ураження організму людини електрострумом
3. Причини уражень струмом
4. Фактори, що діють на тяжкість ураження електричним струмом
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Навколишнє середовище (природне, виробниче та побутове) таїть у собі потенційну небезпеку різного виду. Серед них - ураження електричним струмом. З широким застосуванням на виробництві та в побуті досягнень науково-технічного прогресу чинники цього ризику зростають, хоча сучасні електричні прилади і проходять атестацію з точки зору техніки безпеки.
Небезпека ураження електричним струмом на виробництві та в побуті з'являється при недотриманні заходів обережності, а також при відмові або несправності електричного обладнання та побутових приладів. Людина не може виявити без спеціальних приладів напругу на відстані, воно виявляється лише тоді, коли відбувається дотик до струмоведучих частин. У порівнянні з іншими видами виробничого травматизму, електротравматизм складає невеликий відсоток, однак за кількістю травм з тяжких і особливо смертельним результатом посідає одне з перших місць. На виробництві через недотримання правил техніки безпеки відбувається 75% електричних уражень.
Дія електричного струму на організм людини
Електричний струм – це впорядкований рух електричних зарядів. Сила струму в ділянці кола прямо пропорційна різниці потенціалів, тобто напрузі на кінцях ділянки і обернено пропорційна опору ділянки кола.
Доторкнувшись до провідника, що знаходиться під напругою, людина включає себе в електричний ланцюг, якщо він погано ізольований від землі або відразу дотикається до об'єкту з іншим значенням потенціалу. У цьому випадку через тіло людини проходить електричний струм.
Дія електричного струму на живу тканину на відміну від дії інших матеріальних факторів (пари, хімічних речовин, випромінювання та ін.) носить своєрідний і різнобічний характер. Проходячи через організм людини, електричний струм здійснює термічну, електролітичну і механічну дію. Ці фізико-хімічні процеси притаманні як живій, так і неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, яка є специфічним процесом, властивим лише живій тканині:
термічна дія струму проявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, які знаходяться на шляху струму, що викликає в них серйозні функціональні розлади;
електролітична дія струму проявляється в розкладанні органічних рідин, у тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічні складу;
механічна (динамічна) дія струму виявляється у розриві, розшаруванні та інших пошкодженнях різних тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини та ін.;
біологічна дія струму проявляється в подразненні й порушенні живих тканин організму, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, що протікають при нормальному функціонуванні організму.
Електричний струм, проходячи через організм, подразнює живі тканини, викликаючи в них відповідну реакцію – збудження, яке є одним з основних фізіологічних процесів і характеризується тим, що живі утворення переходять зі стану відносного фізіологічного спокою в стан специфічної для них діяльності. Так, якщо електричний струм проходить безпосередньо через м'язову тканину, то збудження, зумовлене подразнюючою дією струму, проявляється у вигляді мимовільного скорочення м'язів. Це так звана пряма, або безпосередня, подразнююча дія струму на тканини, по яких він проходить.
Однак дія струму може бути не тільки прямою, а й рефлекторною, тобто здійснюватися через центральну нервову систему. Інакше кажучи, струм може викликати збудження тих тканин, які не знаходяться у нього на шляху. Справа в тому, що електричний струм, проходячи через тіло людини, викликає подразнення рецепторів – особливих клітин, яких є велика кількість у всіх тканинах організму і які володіють високою чутливістю до дії факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Центральна нервова система переробляє нервовий імпульс і передає його як виконавчу команду до робочих органів: м'язів, залоз, судин, які можуть знаходитися поза зоною проходження струму.
За допомогою експериментальних досліджень було встановлено, що людський організм починає відчувати подразнюючу дію змінного струму промислової частоти силою 0,6-1,6 мА і постійного струму 5-7 мА. Такі струми не є серйозною небезпекою для діяльності організму людини. Дослідження з визначення впливу роду струму на небезпеку ураження людини показали, що змінний струм частотою 50 Гц є найбільш несприятливим. При збільшенні частоти (вище 50 Гц) сила відчутного і невипускаючого струмів зростає. Також зростає сила цих струмів при зменшенні частоти. Наприклад, встановлено, що сила фібриляційного струму при 400 Гц приблизно в 3,5 рази перевищує струм при частоті 50 Гц, тому підвищення частоти струму застосовують як один із заходів підвищення електробезпеки.
Види ураження організму людини електрострумом
Характерним випадком попадання під напругу є зіткнення з одним полюсом або фазою джерела струму. Напруга, що діє при цьому на людину, називається напругою дотику. Особливо небезпечні ділянки, розташовані на скронях, спині, тильних сторонах рук, гомілках, потилиці і шиї. Підвищену небезпеку представляють приміщення з металевими, земляними конструкціями, а також з підвищеною вологістю. Особливо небезпечні - приміщення з парами кислот і лугів в повітрі. Безпечними для життя є напруга не вище 42 В для сухих, опалювальних з струмо-непровідними статями приміщень без підвищеної небезпеки, не вище 36 В для приміщень з підвищеною небезпекою (металеві, земляні, цегляні підлоги, вогкість, можливість торкання заземлених елементів конструкцій), не вище 12 В для особливо небезпечних приміщень, що мають хімічно активне середовище або дві і більше ознак приміщень з підвищеною небезпекою.
У випадку, коли людина виявляється поблизу дротів, що впали на землю, що знаходяться під напругою, виникає небезпека ураження кроковою напругою. Напруга кроку - це напруга між двома точками ланцюга струму, що знаходяться одна від одної на відстані кроку, на яких одночасно стоїть людина. Такий ланцюг створює розтікання по землі від дротів струму. Опинившись у зоні розтікання струму, людина повинна з'єднати ноги разом і, не поспішаючи, виходити з небезпечної зони так, щоб при пересуванні ступня однієї ноги не виходила повністю за ступню іншої. При випадковому падінні можна торкнутися землі руками, ніж збільшити різницю потенціалів і небезпеку ураження.
Дія електричного струму на організм характеризується основними вражаючими факторами:
А) Електричний удар - збудливий стан м'язів тіла, що приводить до судом, зупинки дихання і серця;
Б) Електричні опіки, що виникають в результаті виділення тепла при проходженні струму через тіло людини; в залежності від параметрів електричного кола і стану людини може виникнути почервоніння шкіри, опік з утворенням пухирів або обвуглювання тканин; при розплавлюванні металу відбувається металізація шкіри з проникненням в неї шматочків металу.
Причини уражень струмом
Можна виділити наступні основні причини уражень електрострумом:
дотик до струмопровідних або неструмопровідних частин, що опинились під напругою;
користування несправним електрообладнанням, електроінструментом, вимірювальними приладами, лампами і побутовими електроприладами.
Рефлекторна реакція організму на дію електричного струму зі сторони центральної і периферійної нервової систем призводить до порушення нормального ритму роботи серця, що викликає фібриляцію серця, внаслідок чого кровообіг припиняється.
Є два види ураження електричним струмом: місцеві електричні травми та електричний удар. Подекуди мають місце обидва види одночасно.
Місцеві електричні травми - це травми, викликані дією електричного струму та електричної дуги: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електроофтальмія та механічні пошкодження.
Специфіка ураження струмом полягає в тому, що загроза поразки не супроводжується зовнішніми ознаками, на які можуть реагувати органи почуттів людини (наприклад, колір розпеченого металу, шум падаючого предмета, запах газу), і людина не може заздалегідь зреагувати на його дію. Не можна забувати, що електроприлад з вимикачем (наприклад, настільна лампа), навіть будучи вимкненою, залишається під напругою. Повна безпека досягається лише тоді, коли вийнята вилка з розетки. Зажевріли дроти не можна обривати руками або заливати водою. Вогонь можна гасити тільки піском, землею або кислотними вогнегасниками.
Фактори, що діють на тяжкість ураження електричним струмом
До цих факторів відносяться: сила, тривалість дії струму, його вид (постійний, змінний), шляхи проходження, також умови навколишнього середовища та ін.
1. Сила струму і тривалість дії. Зі збільшенням сили струму з'являються реакції організму: відчуття, судорожне скорочення м'язів і фібриляція серця.
2. Шлях струму. Ураження буде найбільш тяжким, якщо на шляху електричного струму виявляються серце, грудна клітка, головний і спинний мозок. Наприклад, при протіканні струму шляхом "нога-нога" через серце проходить 0,4% загального струму, а шляхом "рука-рука" – 3,3%.
3. Вид струму. Електричний струм промислової частоти є найбільш несприятливим. При збільшенні і зменшенні частоти (більше 50 Гц) значення відчутного і невідпускаючого струму зростають.
4. Довкілля. Вологість і температура повітря, наявність заземлених металевих конструкцій і підлоги, струмоведучого пилу надають додатковий вплив на умови електробезпеки.
Ступінь ураження електричним струмом залежить і від площі контакту людини зі струмоведучими частинами.
ВИСНОВОК
Специфіка ураження струмом полягає в тому, що загроза поразки не супроводжується зовнішніми ознаками, на які можуть реагувати органи почуттів людини (наприклад, колір розпеченого металу, шум падаючого предмета, запах газу), і людина не може заздалегідь зреагувати на його дію. Електричне обладнання, що встановлене на виробничих підприємствах, є потенційно небезпечним для працюючих, оскільки органи відчуття людини не можуть на віддалі виявити електричну напругу. Електрична енергія використовується в устаткуванні для приводу, що виконує силові функції, як джерело тепла для освітлення робочих місць, а також використовується в органах керування. Електрифікація полегшує працю працівників, сприяє підвищенню продуктивності праці, однак вимагає розробки та впровадження захисних засобів для запобігання ураження працівників, що обслуговують устаткування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Барабаш В.И., Шкрабак В.С. Психологія безпеки праці, СПб., 2014
2. Денисенко Г.Ф. Охрана труда : Учебное пособие, Москва, 2017
3. Долин П.А. Довідник по техніці безпеці, Москва, 1999
4. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С. Основи охорони праці, Львів, 2000
5. Основи охорона праці, Львів: Афіша, 2000
6. Девісілов В.А. Охорона праці. - М.: Форум-ИНФРА-М, 2009