Ім'я файлу: Практичне робота 2.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1109кб.
Дата: 25.03.2020
скачати

Практичне робота №2
ПРОГРАМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ ДИСКІВ ТА АРХІВАЦІЯ ДАНИХ, ЗАХИСТ ВІД КОМП’ЮТЕРНИХ ВІРУСІВ.
1. Мета роботи:
Придбання практичних навиків по форматуванню дисків, дефрагментації жорсткого диска, додавання
і видалення пунктів головного меню Windows, завершенню роботи завислих застосувань, виклику властивостей об'єктів, настройці панелі завдань. Набути навички роботи з програмами архівації файлів, антивірусними програмами
.
2. Порядок виконання роботи
1. Підготовка до виконання роботи (попереднє ознайомлення з методичними вказівками до роботи та опрацювання теоретичного матеріалу за конспектом лекцій і рекомендованою літературою).
2. Виконання навчального завдання п.4 3. Складання звіту про виконання роботи п.5 4. Захист роботи (запитання для захисту роботи – п.6).
3. Короткі теоретичні відомості
Службові додатки Windows
На сучасному етапі розвитку ПК і суспільства в цілому, інформація стала важливою як ніколи.
Поломка жорсткого диску з даними, рівносильна катастрофі. Зазвичай, жорсткий диск – це пристрій, про який ми постійно забуваємо, поки він нормально функціонує та зберігає певну кількість корисної і важливої
інформації. На щастя для користувача, більшу частину інформації, яка була записана на жорсткий диск до поломки, в принципі можна відновити, незважаючи на складність цієї задачі і час, необхідний на її виконання. Відновлення зіпсованої інформації може відняти не один день. Тому, для запобіганні таких і аналогічних неприємних ситуацій, необхідно постійно забезпечувати робочий стан носіїв інформації і створювати резервні копії даних.
Для обслуговування комп'ютерних дисків і самої операційної системи призначені службові додатки
ОС Windows. Вони дозволяють знаходити і ліквідувати дефекти файлової системи, оптимізувати настроювання програмного і апаратного забезпечення, а також автоматизувати деякі рутинні операції, пов'язані з обслуговуванням комп'ютера.
В „Головному меню” службові додатки (утиліти) ОС Windows знаходяться в розділі „Пуск”/
„Програми”/ „Стандартні” /„Службові”. Вони встановлюються разом з операційною системою (цілком або вибірково).
Додаток „Перевірка диска”
ОС Windows надає дуже зручний спосіб перевірки стану жорсткого диска і дискет. Утиліта „Перевірка
диска” сканує певний диск або розділ і повідомляє про будь-які виявлені помилки. Даний додаток можна також використовувати для виправлення виявлених помилок.
Для того, щоб запустити утиліту „Перевірка диска”, виконайте наступне:
 Клацніть правою кнопкою миші на значку диска у вікні програми „Провідник”.
 Виберіть команду „Властивості” з контекстного меню (рис. 3.1), а потім, з діалогового вікна що з'явиться (рис.3.2) перейдіть на вкладку „Сервіс”(рис. 3.3).
Рис. 3.1. Контекстне меню Рис. 3.2. Діалогове вікно „Властивості” з
вкладкою „Загальні”
На вкладці „Сервіс” клацніть лівою кнопкою миші на кнопці „Виконати перевірку” в області
„Перевірка диска”. На екрані відобразиться діалогове вікно „Перевірка диска” (рис.3.4).

Рис. 3.3 Діалогове вікно „Властивості”, вкладка „Сервіс”
Рис. 3.4 Діалогове вікно утиліти „Перевірка диска”
 В діалоговому вікні „Перевірка диска” встановіть прапорець „Автоматично виправляти
помилки”файлової системи.
 Потім встановіть прапорець „Перевіряти і відновлювати ушкоджені сектори”, щоб заставити програму відновлювати усі сектора на жорсткому диску, позначені як ушкоджені. Це дозволить вам відновити дисковий простір і дані.
 Клацніть лівою кнопкою миші на кнопці „Запуск”. По мірі наближення до кінця перевірки,
індикатор буде збільшуватися. По завершенні операції, Ви побачите повідомлення про те, що перевірка диску завершена. Для завершення клацніть лівою кнопкою миші на кнопці „ОК”.
Примітка.Програма „Перевірка диска” не може перевіряти диск, до якого звертаються інші
програми.
Додаток „Архівація даних”
Додаток „Архівація даних”призначений для автоматизації регулярного резервного копіювання найбільш цінних даних на зовнішні носії. Необхідність регулярного резервного копіювання пов'язана з тим, що у більшості випадків, цінність даних, які утримуються на комп'ютері і зберігаються на його жорсткому диску, набагато перевершує вартість самого комп'ютера. Тому, випадкове, або навмисне ушкодження жорсткого диску (як механічне, так і програмне) може привести до істотних втрат інформаційних ресурсів.

Рис. 3.5. Вікно додатка „Архівація даних”
При резервному копіюванні створюються архівні копії, що розміщуються на зовнішніх носіях
(магнітні стрічки, магнітні диски, лазерні диски і т. ін.). Додаток орієнтований на роботу із зовнішніми накопичувачами великої ємності, але при їх відсутності дозволяє створювати резервні копії даних на гнучких дисках, хоча такий підхід не дуже ефективний через низку надійність носія.
На відміну від попередніх версій, „Архівація даних” в ОС Windows, володіє достатньо широкими можливостями. Вона дозволяє виконувати резервне копіювання даних по заданому розкладу, наприклад, ніччю, завдяки чому можна уникнути втрат комп’ютерного часу днем, а також можна використовувати різні типи носіїв. Утиліта „Архівація даних” пропонує скористатися послугами спеціального „Майстра”, котрий спрощує як створення архівів, так і добування даних з них.
При роботі з програмою „Архівація даних”, необхідно розуміти різницю між видами архівів і способами роботи з ними. Існує п'ять видів архівів (табл. 3.1), які ви можете використовувати, причому кожний з них використовує свій підхід до збереження файлів.
Таблиця 3.1
Типи архівів
Тип архіву
Опис
Стандартний
(Звичайний)
Стандартна архівація дозволяє відносно швидко відновлювати файли, оскільки часто використовувані файли зберігаються на носієві, або наборі носіїв.
Копіюючий
Копіювання корисно при переміщенні файлів між стандартними і додатковими архівами, тому що операція копіювання не порушує цілісності архіву.
Різницевий
Для створення різницевих архівів потрібно достатньо багато часу, однак їх відновлення відбувається швидше, тому що вам буде потрібний останній носій з повним архівом і самий останній носій з різницевим.
Додатковий
В архів заносяться все створені і змінені файли з моменту проведення останньої стандартної або додаткової архівації. Створення подібних архівів відбувається достатньо швидко, однак на відновлення буде потрібно декілька більше часу. Вам буде потрібна остання стрічка з повним архівом і усі стрічки з додатковим.
Щоденний
В архів заносяться усі створені і змінені файли за поточний день.
Наприклад, використання стандартних архівів забезпечує найвищий рівень захисту завдяки копіюванню усіх обраних файлів на носій, але на його застосування може знадобитися багато часу і багато дискет. А додаткова архівація прискорює цей процес, тому що в архів додаються тільки ті файли, які перетерпіли певні зміни з часу останньої операції архівації.
Який вид архіву підходить краще усього? Очевидно, що це залежить від конкретних обставин. На створення стандартних (повних) архівів вам буде потрібно більше часу і більше носіїв, однак такий вид архівів означає найбільший ступінь захисту.
Для того щоб виконати архівацію певних папок або наборів файлів, виконайте наступні дії:
 Виберіть команду „Пуск” „Програми” „Стандартні” „Службові” „Архівація даних”.
 В діалоговому вікні „Майстра архівації”клацніть лівою кнопкою миші на кнопці „Далі”.

 Встановіть відповідні перемикачі на дисках, або окремих файлах, для які потрібно помістити в архів. Для переміщення по папкам, використовуйте ліву панель вікна програми „Що необхідно архівувати”
(рис. 3.5). Для розкриття списку клацніть на знаку „+”.
Рис. 3.5. Діалогове вікно „Майстра архівації”
 Коли ви побачите необхідну папку, наведіть на неї покажчик миші. Покажчик миші перетвориться в „галочку”. Клацніть покажчиком миші поруч з папкою, щоб вказати, що її зміст буде поміщено в архів.
 Повторіть ці дії для усіх необхідних файлів і папок, після чого клацніть на кнопці „Далі”.
 Повідомте програмі „Архівація даних”, куди повинні копіюватися дані. Ви можете вказати повний шлях самостійно або скористатися кнопкою „Огляд”. Для продовження архівації, клацніть на кнопці „Далі”.
 „Майстер
архівації” відобразить зведення про завдання.
Клацніть на кнопці „Додатково”, щоб вказати тип архіву, по умовчанню обраний варіант „Нормальний” („Стандартний”).
 В діалоговому вікні „Тип архіву” виберіть необхідний варіант із списку, що розкривається.
 Якщо ви працюєте в мережі або з файлами, поміщеними на знімні носії, виберіть останній елемент, і клацніть на кнопці „Далі”.
 Встановіть прапорець „Перевіряти дані після архівації”.
 Ви можете прискорити процес створення архіву і скоротити кількість необхідних носіїв, якщо встановите прапорець „Використовувати апаратний стиск, якщо
це доступно”.
Не забувайте про те, що стиснуті таким чином архіви можна відновити тільки на носії, які підтримуюють стиск. У багатьох випадках, цей параметр недоступний. Клацніть на кнопці „Далі”.
 В області „Параметри носіїв” вкажіть, чи будуть обрані дані додаватися до існуючих (верхній перемикач), або ж вони будуть замінювати їх (нижній перемикач). Клацніть на кнопці „Далі”.
 В діалоговому вікні „Мітка архіву” відобразяться два поля: одне - для мітки архіву, інше - для мітки тому носія. Погодьтесь зі значеннями, заданими по умовчанню, або уведіть власні варіанти. Клацніт ь на кнопці „Далі”.
 Визначте розклад створення архівів. Встановіть перемикач
„Зараз”, щоб негайно запустити процес архівації, або виберіть варіант „Пізніше”, щоб скласти розклад архівації.
 Якщо ви обрали варіант „Пізніше”, вам запропонують увести свій пароль користувача. Уведіть пароль і його підтвердження, після чого для продовження клацніть на кнопці „ОК”.
 В текстовому полі „Ім'я завдання” уведіть підходяще ім'я, після чого клацніть на кнопці
„Встановити розклад”.
 Виберіть необхідний інтервал створення архівів зі списку„Призначити завдання”, що розкриється.
 Якщо Ви обрали „Щоденно”,
„Щотижня”, або „Щомісяця”, вкажіть час виконання завдання у полі „Час початку”.
Ви можете визначити навіть декілька розкладів виконання завдань архівування.
Для створення декількох розкладів встановіть прапорець „Показувати декілька розкладів”.
Значок
і мітка дати у верхній частині діалогового вікна „Заплановане завдання” зміняться списком, що розкриється, у якому буде обрано поточне завдання. Клацніть на кнопці „Створити”, щоб створити нове завдання.
Скористайтеся різними елементами вікна для визначення властивостей завдання. Потім повторіть ці дії необхідну кількість раз. Якщо вам необхідно видалити якийсь розклад створення архівів, виберіть його

зі списку і клацніть на кнопці „Видалити”. Для того щоб задати регулярне створення архівів, наприклад для створення декількох копій даних для запобігання
їх втрати, клацніть на кнопці
„Додатково”. Встановіть прапорець „Повторювати завдання”, вкажіть, як часто повинно виконуватися зав дання, уводячи відповідне значення у поле „Кожні”, після чого виберіть тимчасову шкалу хвилин, або годин. Скористайтеся елементами „Час”, або „протягом”, щоб обмежити часові рамки виконання завдань архівування. Самий нижній прапорець приведе до негайного завершення завдання при досягнен ні зазначеного часу.
 Перейдіть на вкладку „Настройка”, щоб визначити умови, при яких буде запускатися завдання. Непогано встановити прапорець
„Виконувати не довше чим”. Вкажіть необхідну тривалість виконання завдання в годинах, щоб уникнути „монополізації” ресурсів системи тривалими завданнями архівації.
 В області
„Час
простою” дайте вказівку програмі
„Архівація
даних”, що архівування повинно починатися після простою системи протягом певного часу. Встановіть прапорець
„Запускати завдання, тільки тоді, коли комп'ютер простоює”, після чого укажіть інтервал часу в хвилинах. Уведіть більше значення у другому полі. Таким чином, ви вкажете програмі „Архівація даних”, скільки вона повинна чекати, перед тим, як приступити до архівації даних. Останній прапорець в області
„Час простою” вкаже програмі „Архівація даних” на необхідність переривання виконання завдання у тому випадку, якщо систему почали активно використовувати.
 Клацніть на кнопці „ОК”, щоб повернутись до діалогового вікна „Що архівувати”. Клацніть на кнопці „Далі”.
 Клацніть на кнопці
„Готово”, щоб задані параметри архівування вступили в силу. Виконання завдань почнеться по досягненню зазначених значень системного годинника.
Додаток „Відновлення даних файлів”
Необхідність використання цього додатку виникає у випадку, коли з вашим жорстким диском відбулося щось непередбачене, або вам просто необхідно перенести файли на нову систему. У будь-якому випадку, програма
„Архівація даних” дозволить вам легко відновити збережені дані. Ось що вам необхідно зробити для цього.
 Виберіть команду „Пуск”„Програми”„Стандартні”„Службові”„Архівація даних”.
 В діалоговому вікні „Ласкаво просимо” програми „Архівація даних” перейдіть на вкладку
„Відновлення даних”, де Ви побачите список файлів і папок. Клацніть поруч з необхідним набором архівів, щоб встановити прапорець у лівій частині вікна, а також напроти усіх вкладених елементів
- в правій.
 Вибравши файли
і папки для відновлення, виберіть підходяще розміщення.
По умовчанню, програма „Архівація даних” відновлює файли в їх вихідному місці розташування, однак Ви можете обрати і інші варіанти.
У будь-якому випадку, шлях відновлення буде зазначений в нижній частині діалогового вікна.
 Виберіть команду
„Сервіс”„Параметри”
і перейдіть на вкладку
„Відновлення даних”, щоб вказати програмі „Архівація даних”, як обробляти відновлювані дані. Виберіть верхній перемикач, якщо Ви не хочете заміняти файли на комп'ютері; виберіть середній перемикач, щоб мінялися тільки старі версії файлів; виберіть нижній перемикач, щоб замінялися всі
існуючі файли файлами з архіву.
Рис.3.6. Майстер архівації або відновлення
 Клацніть на кнопці „ОК”, щоб повернутися до вкладки „Відновлення даних” і клацніть на кнопці
„Відновити”.
 В діалоговому вікні „Підтвердження відновлення” клацніть на кнопці „Додатково”, щоб відкрити діалогове вікно „Додаткові параметри відновлення”.

 Клацніть на кнопці „ОК”, після чого клацніть „ОК” в діалоговому вікні „Підтвердження
відновлення”, щоб почати відновлення. У діалоговому вікні „Хід відновлення” будуть відображатися дані про хід виконання операції.
 Коли операція відновлення завершиться, клацніть на кнопці „Звіт”, щоб переглянути файл журналу з відомостями про хід виконання операції.
 Клацніть на кнопці „Закрити”, щоб завершить операцію. Відновлення файлів завершено.
Додаток „Дефрагментація диска”
Дефрагментація диска - службовий додаток, призначений для підвищення ефективності
роботи жорсткого диска шляхом усунення фрагменованості файлової структури.
Найменшою одиницею збереження даних на диску є кластер. Якщо вільного місця на диску достатньо, то файли записуються так, щоб кластери, в які відбувається запис, розташовувались послідовно.
Звернення до файлу, при цьому, відбуваються достатньо швидко.
Якщо диск заповнений повністю, запис на нього можливий тільки після звільнення певного числа кластерів шляхом видалення файлів. При цьому вільні області на диску не утворюють одну велику безперервну область. При спробі записати великий файл на диск, він буде мати переривчасту структуру вільних областей, тобто, файл поділяється на фрагменти, які записуються туди, де для них знайшлося місце.
Тривала робота з заповненим жорстким диском призводить до поступового збільшення фрагментованості файлів і істотного уповільнення роботи комп’ютера.
Додаток „Дефрагментація диска” виконує перекомпонування файлів таким чином, що довгі файли збираються з декількох коротких фрагментів в один великий. Як наслідок, істотно спрощується доступ до файлів і ефективність роботи комп'ютера при цьому зростає.
Для запуску утиліти
„Дефрагментація
диска” виберіть команду
„Пуск”„Програми”„Стандартні”„Службові”„Дефрагментація
диска”.
Вікно утиліти
„Дефрагментація диска” представлене на рис. 3.7
Рис. 3.7 Діалогове вікно „Дефрагментація диска”
Утиліта „Дефрагментація диска” надає у ваше розпорядження дві кнопки „Аналізувати” і
„Виконувати дефрагментацію”.
Перед тим, як Ви почнете будь-які дії, зверніть увагу на вікно стану диска у верхній частині вікна утиліти „Дефрагментація диска” (рис. 3.7). Дивлячись на це вікно, можна точно відповісти, саме який диск, перед усім, потребує дефрагментації – тобто той, на якому залишилося менше усього вільного простору.
Чим менше вільного простору залишається на диску, тем складніше ОС Windows знаходити місце для нових файлів і тим сильніше вони будуть фрагментовані.
Для продовження роботи, виберіть необхідний диск, який ви вирішили перевірити і дефрагментувати, після чого клацніть лівою кнопкою миші на кнопці
„Аналізувати”.
Ви почуєте звук інтенсивно працюючого диска, адже програма приступила до його усебічного аналізу. Хід виконання аналізу відображається в області „Результати аналізу” вікна утиліти
„Дефрагментація
диска”. Ця область дозволяє побачити структуру розміщення даних на диску, використовуючи для цього вертикальні смуги різного кольору.
 Червоні смуги. Цісмуги відповідають фрагментованим файлам. Якщо Ви бачите велику кількість червоних смуг, Вам конче потрібно виконати дефрагментацію диска.

 Сині смуги. Ці смуги відповідають безперервним, нефрагментированим файлам. Чим більше синіх смуг Ви бачите, тим у кращому стані відносно фрагментованості перебуває диск.
 Зелені смуги. Ці смуги відповідають системним файлам. Зазвичай утиліта „Дефрагментація
диска” не може провести дефрагментацію подібних файлів.
 Білі смуги. Ці смуги відповідають вільному простору диска. Зверніть особливу увагу на області диска, що представлені білим кольором. Якщо їх об’єм становить менше 20%, загального об’єму диска, фрагментація файлів конче потрібна.
Вам варто подумати або про видалення деяких файлів, або придбання додаткового жорсткого диска.
Як тільки аналіз буде завершений, утиліта „Дефрагментація диска” повідомить Вам, чи потрібно взагалі виконувати дефрагментацію файлів. Але спочатку клацніть на кнопці
„Вивести звіт”.
На екрані, відобразиться діалогове вікно „Звіт про
аналіз”, який містить докладні відомості про стан жорсткого диска. Тут Ви побачите відомості про ступень фрагментації файлів, а також про відсоток невикористовуваного дискового простору.
Ви навіть зможете ознайомитися зі списком найбільш фрагментированих файлів.
Додаток „Очистка диска”
При роботі з комп'ютером, іноді виникає виняткова ситуація, котра пов'язана з переповненням жорсткого диска. У цьому випадку користувач має можливість призупинити поточний процес, виконати необхідні операції очистки диска і продовжити роботу. Але таку ж очистку жорсткого диска операційна система може здійснювати автоматично - для цього у її складі є додаток „Очистка диска”. Після запуску додатка необхідно вказати ім'я диска, для якого виконується настройка. Автоматична робота програми задається встановленням прапорця „Автоматично виконувати очистку диска при нестачі вільного місця
на ньому”на вкладці „Настройка”.
Рис. 3.8. Вікно додатка „Очистка диска”
Однак, не всі папки жорсткого диска підлягають очистці в автоматичному режимі. Таких папок, в яких зберігаються поповнювані дані, усього чотири.
Вибір потрібних папок здійснюють встановленням відповідних прапорців (рис. 3.8):
- „Temporary Internet Files” (папка, в якій кешуються дані, прийняті з Інтернету при роботі зі службою WWW);
- „Downloaded Program Files” (папка, в якій зберігаються активні об'єкти, що містять програмний код, прийняті із Інтернету);
- „Кошик” (папка для тимчасового збереження видалених файлів);
- „Тимчасові файли” (папка C:\Windows\Temp, у якій не прийнято зберігати корисні дані).
ПОНЯТТЯ ПРО КОМП'ЮТЕРНІ ВІРУСИ
Означення комп'ютерного вірусу
Комп'ютерний вірус це невелика програма, що написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій.
Комп'ютерний вірус – це програма, яка маскує своє перебування на комп'ютері, виконує небажані дії без відома користувача і має властивість розповсюджуватися без керування людиною.
Комп'ютерним вірусом називають певну сукупність виконуваного машинного коду, яка може створювати свої копії (що не обов'язково співпадають з оригіналом) і вміщувати їх у файли, системні області комп'ютерів, комп'ютерні мережі. Вірус — це своєрідна програма, яка, на відміну від звичайних програм, ніколи не зберігає себе у вигляді окремих файлів, а також може виконувати різні небажані дії на комп'ютері.
Ознаки зараження комп'ютерним вірусом:
Зменшення вільної пам’яті.

Уповільнення роботи комп’ютера.
Затримки при виконанні програм.
Незрозумілі зміни в файлах.
Зміна дати модифікації файлів без причини.
Незрозумілі помилки Write-protection.
Помилки при інсталяції і запуску Windows.
Відключення 32-розрядного допуску до диску.
Неспроможність зберігати документи Word в інші каталоги, крім Template.
Погана робота дисків.
Ранні ознаки зараження дуже тяжко виявити, але коли вірус переходить в активну фазу, тоді легко помітити такі зміни:
Зникнення файлів.
Форматування HDD.
Неспроможність завантажити комп’ютер.
Неспроможність завантажити файли.
Незрозумілі системні повідомлення, звукові ефекти і т. д.
Ознаки діяльності вірусів на комп'ютерах:
• відео та аудіо ефекти (на екрані монітора несподівано чи періодично з'являються пенні графічні заставки, зображення на екрані може видозмінюватися або спотворюватися, комп'ютер може програвати музичні фрагменти);
• робота на комп'ютері істотно уповільнюється;
• деякі програми не працюють або працюють неправильно;
• комп'ютер «зависає» у звичайних ситуаціях;
• вміст деяких файлів на дисках виявляється спотвореним;
• інформація на дисках втрачається;
• втрачається доступ до робочих дисків тощо. Віруси можуть проникати в обчислювальну систему двома шляхами: по-перше, з інфікованого комп'ютера при копіюванні з нього файлу, що містить вірус; по- друге, при запуску програми, розділеної між кількома комп'ютерами, в тому числі і при завантаженні операційної системи.
Зазвичай віруси розміщуються у файлах, які здебільшого керують роботою. Це файли ОС, системних
і прикладних програм, драйверів пристроїв, файли об'єктних модулів і бібліотек, дисковий і системний завантажувачі, початкові тексти програм мовами високого рівня.
Шкідливі дії вірусів
o звукові і візуальні ефекти o
знищення інформації
o
імітація збоїв ОС і апаратури o
перезавантаження комп'ютера o
розвалювання файлової системи o
передавання секретних даних через Інтернет o
масові атаки на сайти Інтернет
Історія виникнення вірусів
Перший прототип вірусу з'явився ще в 1971р. Програміст Боб Томас, намагаючись вирішити завдання передачі інформації з одного комп'ютера на іншій, створив програму Creeper, що мимоволі
«перестрибувала» з однієї машини на іншу в мережі комп'ютерного центру. Правда ця програма не
«саморазмножувалась», не наносила шкоди.
У 1989 р. 23-річний американський студент Роберт Морріс написав невеличку програму. За його задумом програма-жарт повинна була непомітно розповсюдитися з одного комп'ютера на інший, не заважаючи їхній роботі. Але допущена в програмі помилка змусила інформацію розповсюдитися з великою швидкістю, від чого всі канали зв'язку ЕОМ виявилися перевантаженими і наукова інформація, накопичена в обчислювальних центрах, у своїй більшості стала непридатною для використання. Всього за кілька годин найважливіші мережі східного і західного узбережжя США були виведені з ладу. Епідемія охопила шість тисяч комп'ютерів, об'єднаних у 70 систем, за допомогою яких відбувався обмін найважливішою
інформацією.
На сході були пошкоджені комп'ютерні центри таких великих закладів, як Масачусетський технологічний інститут, Гарвардський, Пітсбургський, Мерілендський і Вісконсинський університети, Нау- ково-дослідна морська лабораторія. На заході — Каліфорнійський і Стенфордський університети, науково- дослідна лабораторія НАСА, Ліверпульська лабораторія ядерних досліджень. Усі вони були зв'язані супутниковою системою «АРПАНЕТ». А причиною всього стала маленька програма-жарт, запущена в систему.
Надалі такі програми почали називати комп'ютерними вірусами.
КЛАСИФІКАЦІЯ ВІРУСІВ
А) За середовищем перебування


Файлові – заражають файли *.exe, *.sys, *.dll.

Завантажувальні (бутові, від англ. boot – завантаження) – заражають завантажувальні сектори дисків і дискет.

Мережеві віруси – розповсюджуються через комп'ютерні мережі.
Б)За способом зараження

резидентний вірус — при інфікуванні комп'ютера залишає в оперативній пам'яті свою резидентну частину, що потім перехоплює звернення операційної системи до об'єктів зараження й впроваджується в них (перебувають у пам'яті і є активними аж до вимикання або перезавантаження комп'ютера);

нерезидентні віруси — не заражають пам'ять комп'ютера і є активними обмежений час. Деякі віруси залишають в оперативній пам'яті невеликі резидентні програми, які не поширюють вірус;
В) За зовнішнім виглядом

Звичайні віруси — код вірусу можна побачити на диску.

Поліморфні – код вірусу видозмінюється.

Невидимі віруси — використовують особливі засоби маскування і при перегляді коду вірусу не видно
Г) За можливостями

нешкідливі — ті, які ніяк не впливають на роботу комп'ютера (крім зменшення вільної пам'яті на диску в результаті свого поширення);

безпечні— вплив яких обмежується зменшенням вільної пам'яті на диску й графічними, звуковими ефектами;

небезпечні віруси — ті, які можуть призвести до серйозних збоїв у роботі, або до втрати чи пошкодження інформації;

дуже небезпечні — ті, які можуть призвести до фізичного пошкодження обладнання
(перезаписування ПЗП, виходу з ладу дискових пристроїв, пошкодження елементів материнської плати тощо);
Д) За особливостями алгоритму

«Компаньйони-віруси» — це віруси, що не змінюють файли. Алгоритм роботи цих вірусів полягає в тому, що вони створюють для ЕХЕ-файлів файли-супутники, що мають те саме ім'я, але з розширенням .СОМ

«Віруси-хробаки»— віруси, які поширюються в комп'ютерній мережі. Вони проникають у пам'ять комп'ютера з комп'ютерної мережі, встановлюють мережеві адреси інших комп'ютерів і розсилають по цих адресах свої копії;

«Макро-віруси» — віруси цього сімейства використовують можливості макро-мов, вбудованих у системи обробки даних (текстові редактори, електронні таблиці й т.д.).

«Троянські програми» — виконують шкідливі дії замість оголошених легальних функцій або разом з ними.
Вони не спроможні до самовідтворення і передаються тільки при копіюванні користувачем. Після запуску вони зазвичай знищують себе разом з іншими файлами на диску.
ТИПИ АНТИВІРУСНИХ ПРОГРАМ
Для виявлення та знищення комп'ютерних вірусів використовують антивірусні програми. Всі вони поділяються на п'ять великих груп: ревізори, детектори, лікарі, фільтри, вакцини.
Тип антивірусної програми
Принцип дії
Детектори
Виявляють файли, заражені одним із відомих вірусів.
Лікарі (фаги)
Лікують заражені програми або диски, вилучаючи із заражених програм код вірусу, тобто відновлюють програму в тому стані, в якому вона була до зараження вірусом
Ревізори
Спочатку запам'ятовують відомості про стан програм і системних областей дисків, а після цього порівнюють їхній стан з початковим. При виявленні невідповідності повідомляють про неї
Фільтри
Завантажуються резидентно в оперативну пам'ять, перехоплюють ті звернення до системи, що використовуються вірусами для розмноження і нанесення шкоди, і повідомляють про них.
Вакцини
Програми, які використовуються для оброблення файлів та завантажувальних секторів з метою передчасного виявлення вірусів

Антивірусні програми групи детекторів виявляють файли, які заражені одним із відомих ним програмам вірусів.
Антивірусні програми групи лікарів (або фагів) «лікують» заражені програми або диски, вилучаючи з них код вірусу, тобто відновлюючи програму в тому стані, в якому вона була до зараження вірусом.
Антивірусні програми групи ревізорів спочатку запам'ятовують відомості про стан програм і системних областей дисків, а після роботи з цими програмами порівнюють їхній стан з початковим. При виявленні невідповідності повідомляють про неї.
Антивірусні програми групи фільтрів завантажуються резидентно в оперативну пам'ять, перехоплюють ті звернення до системи, які використовуються вірусами для розмноження та нанесення шкоди і повідомляють про них.
Вакцини – програми, які використовуються для оброблення файлів та завантажувальних секторів з метою передчасного виявлення вірусів
Антивірусні програми:

AVP (Antiviral Toolkit Pro), KIS (Kaspersky Internet Security),
KAV (Kaspersky Anti Virus) – Є. Касперский

DrWeb – І. Данилов

Avira

NOD32

Avast

Norton Antivirus

McAfee,
…. та інші антивірусні програми
Антивірусні програми Касперського та NOD32
Антивірусна програма AVP Є.Касперського
AVP являється поліфагом і в процесі роботи перевіряє ОЗП, файли, в тому числі упаковані і архівні, а також системні сектори (Master Boot Record), завантажувальний сектор (Boot – сектор) і Partition Table. На відміну від DrWeb і Aidstest, AVP розпізнає більше вірусів, серед них поліморфні, stealth – і макровіруси, а також “Троянські програми”. Програма має евристичний сканер, котрий, за затвердженням розробників антивіруса із КАМІ, знаходить біля 80% всіх вірусів. Нові бази антивірусів до AVP з’являються приблизно один раз в тиждень.
Eset NOD32

Багато користувачів, звиклих до знаменитих пакетів ніби Dr.Web, AVP або Norton AntiVirus, напевно будуть здивовані тим, що маловідомий продукт NOD32 невеликої компанії Eset вже довгий час займає перше місце в тестуваннях, що проводяться журналом Virus Bulletin. Ця програма несе гордий значок VB100% (що означає, що NOD32 знаходить і винищує всі відомі «мікроби») аж з травня 1998 р., коли, власне, і почалася його розробка.

Функціонально NOD32 складається із знайомих нам по інших антивірусах компонентів. Це AMON, резидентний монітор, перевіряючий пам'ять і відкриті файли, EMON — сканер електронної пошти, NOD32
— класичний «шукач», який запускається користувачем уручну або за розкладом, і IMON — аналізатор мережевого трафіку, перевіряючий http, ftp, smtp і інші winsock-протоколи. За великим рахунком, сам виконуваний файл NOD32 вам не буде навіть потрібно — три досконалі сканери покликані не допустити віруси і іншу «заразу» на ваш персональний комп'ютер.

Природно, NOD32 має в своєму складі і евристичний аналізатор для виявлення раніше невідомих вірусів — це повинно допомогти користувачеві справитися з творіннями хакерів, що недавно з'явилися.
Вельми корисно, якщо врахувати, що сучасні комп'ютерні епідемії протягом декількох годинників можуть охопити величезну кількість ПК по всьому світу. Також NOD32 здатний боротися з докучливими макровірусами, виявляти заразу в архівах, включаючи захищені паролями, і поміщати невиліковувані файли в карантин так, що їх випадковий запуск стає неможливим. При необхідності NOD32 може
інформувати системного адміністратора про появу вірусів листом або SMS-повідомленням.

Варто відзначити і ще одну важливу перевагу даної програми — порівняно невеликий об'єм завантажувального файлу і досить висока швидкодія антивірусного сканера — вельми корисна якість, особливо якщо взяти до уваги об'єми сучасних жорстких дисків.

Єдиним недоліком цієї програми можна визнати тільки інтерфейс — він явно орієнтований на просунутого користувача, і новачкам спочатку буде не дуже просто в нім розібратися. З іншого боку, всі необхідні настройки програма робить сама, так що користувачеві залишається лише встановити NOD32 і періодично оновлювати бази даних вірусів.
Основні заходи щодо захисту від вірусів

оснастіть свій комп'ютер однієї із сучасних антивірусних програм

користуйтеся лише перевіреними джерелами інформації

постійно оновлюйте програмне забезпечення

постійно обновляйте антивірусні бази

робіть архівні копії цінної для Вас інформації (гнучкі диски, CD)

4. Навчальне завдання
Обслуговування жорсткого диска
Завдання 1.
Виконання дефрагментації жорсткого диска.
Вказівки:
1. Виконати аналіз диска D: (або іншого доступного).
2. Звернути увагу на розташування кольорових смуг (на кількість фрагментованих файлів)
3. Запустити дефрагментацію диска D: (або іншого доступного).
Після закінчення дефрагментації звернути увагу нове розташування кольорових смуг, зокрема відсутність червоних смуг - фрагментованих файлів.
Завдання 2
. Очищення диска від невживаних файлів.
Вказівки:
1. Виконати команду запуску очищення диска C, записавши у вигляді таблиці – назва папок, що очищаються, і об'єм, що вивільняється в них, а також сумарне значення, що звільняється.
2. Очистити вибраний диск.
Завдання 3.
Додавання нових пунктів головного меню Windows.
Вказівки. Створіть в пункті Всі програми головного меню Пуск новий пункт Текстові редактори, а в нім пункти для запуску додатків для роботи з текстами:
- Блокнот
- WordPad
- MS Word
(додатки знаходяться відповідно: C:\Windows\notepad "; C:\Program Files\Windows NT\Accessories\wordpad.exe"; C:\Program File s\Microsoft Office\OFFICE11\WINWORD).
Повинне вийти каскадне меню:
Пуск - (Все) Програми - Текстові редактори -
Блокнот
WordPad
MS Word
Завдання 4.
Зміна розташування пунктів головного меню Windows.
Вказівка. Перемістіть створений в попередньому завданні пункт Текстові редактори в початок(кінець) меню Пуск - Програми.
Завдання 5
. Видалення пунктів головного меню Windows.
Вказівки:
1.
Покажіть створене меню викладачеві.
2. Видаліть в створеному меню пункт "WordPad".
Завершення роботи завислих застосувань
Завдання 6.
Завершити роботу завислого застосування.
Вказівки:
1. Запустити два будь-яких додатки.
2. Вважаючи, що перше застосування не реагує на дії користувача, викликати диспетчер завдань відповідною комбінацією клавіш і завершити роботу першого застосування.
3. Вважаючи, що друге із запущених застосувань не реагує на дії користувача, викликати диспетчер завдань їх контекстного меню панелі завдань і завершити його роботу.
Архівація файлів
Завдання 7.
Підготовка файлів до архівації.
Вказівки:
1. Створити в особистому каталозі підкаталог Arch_Rar (у Провіднику).
2. Скопіювати в нього 10 будь-яких файлів з дисків С:, D: або ін. з розширеннями .doc і .exe (для цього виконаєте пошук за типом файлів; по 5 файлів відповідно; загальним об'ємом 2-3 Мбайт).
УВАГА! Виконувати копіювання файлів в особисту папку, а не переміщення файлів!
Завдання 8.
Створити архівний файл засобами інтерфейсу WinRar.

Вказівка. Створіть архів з виконуваних файлів (тип – Додаток, розширення .exe) в папці Arch_Rar за допомогою панелі інструментів WinRar. Ім'я архіву: exe_файли.
Завдання 9.
Створити архівний файл засобами програми Провідник Windows.
Вказівка. Створіть архів з файлів документів (тип – Документ Microsoft Word, розширення .doc) в теці Arch_Rar за допомогою контекстного меню для файлів, що архівуються, в програмі Провідник. Ім'я архіву: doc_файли.
Проглядання архіву, визначення ступеня стиснення
Завдання 10.
Проглядання архівів і вивчення ступеня стиснення файлів різних типів.
Вказівки:
1. Проглянути архіви exe_файли і doc_файли, використовувати кнопку Info.
2. Записати інформацію про архіви у вигляді таблиці:
Результати архівації файлів програмою WinRar:
Назва архівного файлу
Загальний об'єм
до стиснення
Загальний об'єм
після стиснення
Ступінь стиснення exe_файли doc_файли
3. Записати висновок про стиснення файлів документів і виконуваних файлів вказаним архіватором за даними таблиці.
Створення саморозкриваючого архіву
Завдання 11.
Створити саморозкриваючий архів
Вказівки:
1. Створити SFX-архив з файлів .exe і .doc, з ім'ям sfx_архів.
2. Записати ім'я створеного архіву і його тип.
АНТИВІРУСНІ ПРОГРАМИ
Завдання 12
Програма Антивірус Касперського
.
Запустіть програму Антивірус Касперського (Пуск / Програми / AVP/Антивірус Касперського) .
1.
Розглянути зміст вкладок, визначити: версію програми, строк завершення дії ліцензійного ключа програми (Справка и поддержка); дату виходу та статус антивірусної бази (Обновление); стан захисту.
2.
За допомогою програми здійснити перевірку з’ємного диска або власної папки на наявність комп’ютерних вірусів, при необхідності провести лікування.
При виявленні вірусів натиснути кнопку «Лікувати все»–«Удалить»
3.
Проглянути статистику
5. Звіт
Створюється новий текстовий документ, який містить титулку на окремому аркуші формату А4 за
зразком:
ЗВІТ
з практичної роботи №2
Тема: "____________."
виконав(-ла) студент(ка) IІІ курсу ________ група _____
________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по-батькові)
Дата виконання "_____" ______________ 20__ р.
та містить наступну інформацію:
1.
Мету роботи.
2.
Виконання завдання:
(опис результатів виконання згідно з пунктами завдання або скріншоти за допомогою клавіші PrtScSysRq або комбінацією клавіш ALT+PrtScSysRq та файли sfx_архів, doc_файли, exe_файли, у папці Arch_Rar)

6. Питання для самопідготовки і контролю
1.
Для чого використовують форматування дисків? У чому суть логічного і фізичного форматування ?
2. Які існують види форматування?
3. Для чого виконують дефрагментацію жорсткого диска? Як вона виконується?
4. Для чого перевіряють поверхню жорсткого диска? Як вона виконується?
5. Для яких об'єктів можна викликати вікно властивостей? Як і для чого це виконується?
6. Як додати і видалити пункти в головному меню Windows?
8. Куди і як можна перемістити панель завдань?
9. Для чого використовується режим автоматичного прибирання панелі завдань з Робочого столу?
10. Як представити значки головного меню Windows у вигляді дрібних або крупних значків?
11. Що означає поняття "Зависле застосування"?
12. Як завершити роботу завислого застосування?
13. Як зробити копію екрану, активного вікна?
14. Поняття архівного файлу.
15. Цілі архівації файлів. Ступінь стиснення. Поняття сомарозкриваючого архіву
16.Можливості і використання архіватора WinRar.
17. Поняття комп'ютерного вірусу.
18.Класифікація вірусів.
19. Дії із захисту від вірусів.
20.Антивірусні програми. Класифікація.