1   2   3
Ім'я файлу: План-конспектТБЕ .odt
Розширення: odt
Розмір: 531кб.
Дата: 15.01.2022
скачати
Пов'язані файли:
антиглобалісти.docx


ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник командира військової частини А4138

майор Г.В.ОПРУН

___ . ___ . ___р.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

проведення заняття по вивченню заходів безпеки з особовим складом

Навчальне місце 11

Тема : “Вимоги безпеки безпеки під час під час поводження з електрообладнанням
Мета : застерегти та попередити у особового складу випадки травматизму, каліцтва та загибелі.
Час : 21 хв.
Місце : Навчальний корпус .
Учбові посібники :

  1. Інструкція щодо заходів електробезпеки при експлуатації побутових електроприладів

  2. “ Правила техніки безпеки при експлуатації військових електроустановок “

  3. Зразки електроприладів , які вийшли з ладу через неправильну експлуатаціюєє

    Матеріальне забезпечення:

    Джерела електроживлення , засоби захисту, несправні ЕТЗ,





п/п

Найменування питання і його короткий зміст

Примітки

1


2

2.1

2.2

Вступна частина : перевіряю о/с, доводжу тему та мету заняття.

Електробезпека - це система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електромагітного поля і статичної електрики.

Основна частина .

Вимоги безпеки під час роботи із джерелами електроживлення:

У війскових частинах застосовують джерела електроживлення з такими типами електромереж: однофазна, трифазна, три- або чотирипровідна, ізольована від землі або з глухозаземленим нульовим проводом.

В більшості випадків застосовується останній тип мереж. Якщо мережа чотирипровідна трифазна, то значення напруги такої мережі назначається 380*220 В: фазна напруга -220 В (фаза - 0), а міжфазна лінійна — 380 В (фаза - фаза).

Якщо напруга досягає 1000 В, використовують мережі з глухозаземленою та ізольованою нейтралями, а якщо напруга вища за 1000 В - з ефективно заземленою та ізольованою нейтралями. У мережі із глухозаземленою нейтрамю (рис. 12.1, а) нейтраль трансформатора або генератора під'єднана до заземлювального пристрою безпосередньо або через малий опір (трансформатори струму та інші прилади). У мережі з ізольованою нейтраллю (рис. 12.1, б) нейтраль не під'єднана до заземлювального пристрою, а під'єднана через апарати, які компенсують ємнісний струм у мережі (трансформатори напруги та інші апарати, які мають великий опір).

У мережах із заземленою нейтраллю нульовий захисний провідник (рис. 12.1, в) з'єднують із глухозаземленою нейтраллю трансформатора чи генератора та електроустаткування.

Для освітлення використовують одну із фаз і нульовий провідник. Повітряні судна мають свою власну систему електропостачання як постійного, так і змінного струму.

Дія електричного струму на організм людини. Як відомо, людина і на виробництві, і в побуті оточена електроустановками. Це пристрої, в яких виробляється, перетворюється, передається, розподіляється і споживається електрична енергія. Під електроустановками розуміють сукупність машин, апаратів, ліній і допоміжного обладнання (разом зі спорудами і приміщеннями, в яких вони установлені), призначених для виробництва, перетворення, трансформації, передачі електричної енергії і перетворення її в інший вид енергії.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ



     2.1. Перевірити справність інструментів та пристроїв, при виявленні порушень конструкції необхідно негайно повідомити про це керівника робіт і без його вказівок до роботи не приступати. 

     2.2. Робітник при виконанні робіт з експлуатації та обслуговування електрогенераторів повинен мати необхідні матеріали і засоби індивідуального захисту для виконання робіт. Всі роботи робітник має виконувати тільки у спеціальному одязі, взутті і касці. 

     2.3. Вибір одягу необхідно виконувати також з урахуванням кліматичних та метеорологічних умов. 

     2.4. Перед початком роботи робітник повинен: 
     - перевірити наявність засобів індивідуального захисту (ЗІЗ): діелектричних рукавиць, гумових калош і гумових килимів; відсутність пошкоджень наявних ЗІЗ та наявність на них бирок з відмітками спеціалізованої лабораторії про термін придатності до експлуатації. Категорично забороняється приступати до роботи при відсутності засобів індивідуального захисту, або при простроченому терміну їх придатності до експлуатації; 
     - привести в порядок і надягти спецодяг і взуття, застебнути всі ґудзики, підв‘язати обшлаги, не допускаючи звисання окремих частин спецодягу; 
     - ознайомитись із завданням керівника і можливою небезпекою при виконанні роботи; 
     - підготувати робоче місце згідно з вимогами діючих інструкцій, підготувати засоби індивідуального захисту, перевірити справність обладнання, на якому доведеться працювати
     - при необхідності підготувати первинні засоби пожежогасіння і виставити попереджувальні плакати; 
     - без дозволу керівника робіт до роботи не приступати. 

     2.5. Пересувний електрогенератор необхідно встановлювати на сухій і рівній, очищеній від сміття та пальних матеріалів площадці. Не допускається встановлювати пересувний електрогенератор на болотистому ґрунті або в місцях скупчення дощових вод. 

     2.6. Встановлювати пересувну електростанцію необхідно так, щоб радіатор був обернений назустріч природному потоку повітря; 

     2.7. Забороняється встановлювати пересувні електрогенератори в зоні дії баштового крана. 

     2.8. Стаціонарний електрогенератор повинен бути встановлений відповідно до проекту у спеціалізованому приміщенні, що обладнано засобами пожежегасіння та вентиляції, та відповідає таким умовам: 
     - об’єм приміщення повинен бути не менше 20-кратного об’єму електрогенератора, 
     - щоб уникнути виникнення резонансних коливань, здатних викликати аварію, фундамент або інші опорні пристрої, на яких встановлюється електростанція, не повинні бути зв’язані зі стінами будинку або фундаментами інших механізмів. 
     2.9. При живленні стаціонарних електроприймачів від пересувних та стаціонарних електрогенераторів заходи безпеки повинні відповідати захисним заходам, вжитим у мережах стаціонарних електроприймачів. 
     2.10. При живленні електроприймачів пересувних установок від пересувних електрогенераторів з глухо заземленою нейтраллю слід виконувати такі заходи безпеки: занулення, занулення в поєднанні з повторним заземленням, захисне відключення або занулення в поєднанні з захисним відключенням. 
     2.11. Для штучних заземлювачів слід застосовувати сталь; штучні заземлювачі не повинні бути пофарбовані. 
     2.12. При живленні електроприймачів пересувних установок від пересувних автономних джерел із ізольованою нейтраллю, як захід безпеки, слід виконувати захисне заземлення в поєднанні з металевим зв’язком корпусів установки і джерела електроенергії, або з захисним відключенням. При цьому опір заземлюючого пристрою не повинен перевищувати 10 Ом. 
     2.13. Автономні пересувні джерела з ізольованою нейтраллю повинні мати пристрій постійного контролю опору ізоляції відносно корпусу джерела електроенергії (землі). Має бути забезпечена можливість перевірки справності пристрою контролю ізоляції та його відключення. 
     2.14. На розподільному щиті стаціонарного електрогенератора повинен бути надпис: “Обережно! Електрична напруга!”, а також зазначена напруга та найменування всіх фідерів. 
     2.15. При виконанні ремонтних робіт на лініях необхідно вивішувати на держаку щита управління, що відключає апарати плакати з написом: “Не включати – роботи на лінії”, а також робити відповідний запис в оперативному журналі. 
     2.16. При роботі в темну пору доби електрогенератор повинен бути добре освітлений (не менше 50 лк). 

     2.17. Перед пуском установки машиніст повинен: 
     - перевірити надійність кріплення і шплінтування зчленувань двигуна, генератора і розподільного щита, а також включити головний рубильник; 
     - перевірити рівень мастила в картері двигуна, води в радіаторі, дизельного палива в баку, бензину в бачку пускового двигуна. Рівень мастила і пального слід визначати тільки щупом або мірною лінійкою. Випадковими предметами замірювати рівень палива і мастила забороняється; 
     - перевірити справність заземлення основних металевих частин (розподільних щитів, кабельних муфт тощо). 
     2.18. Захисні кришки, ковпаки надіти і щільно закріпити. 
     2.19. Перед пуском електрогенератора машиніст повинен перевірити центрування двигуна і генератора відповідно до інструкції з експлуатації станції. 
     2.20. Якщо при запуску двигуна машиніст виявив стук або шум, він повинен негайно зупинити двигун для з’ясування причин і ліквідації дефекту. 
     2.21. Якщо протягом першої хвилини роботи двигуна манометр не покаже тиску мастила 2–3 атм, машиніст повинен: 
     - негайно зупинити двигун; 
     - перевірити систему мащення; 
     - знайти і усунути несправність. 
     2.22. Виявивши запах горілого або дим, необхідно припинити роботу.. ВИМОГИ ДО БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

     Користуватися тільки тими інструментами та пристроями, якими дозволено робити після одержання інструктажу. 
     3.2. Під час роботи бути уважним, не відхилятися на сторонні справи та розмови, не відвертати увагу інших робітників. 
     3.3. При огляді електрогенератора дозволяється користуватись переносним електричним світильником напругою 42 В. 
     3.4. Забороняється робота машиніста в нетверезому стані, а також допуск сторонніх осіб на робоче місце машиніста електрогенератора. 
     3.5. Під час виконання робіт на електрогенераторах необхідно мати вуглекислотні і порошкові вогнегасники. 
     3.6. Забороняється розігрівати двигун відкритим вогнем. 
     3.7. Обтиральні матеріали, просочені пальним і мастилом, слід зберігати в металевому ящику з кришкою. 
     3.8. Забороняється палити біля електрогенератора. 
     3.9. Заправляти установку паливом, мастилом і водою необхідно при повній зупинці двигуна. 
     3.10. У разі, якщо при заправці на деякі частини установки потрапили краплини палива, мастила чи води, необхідно після заправки насухо витерти ці місця. Не допускається підтікання палива і мастила. 
     3.11. Обладнання електрогенератора, кабелі, муфти необхідно захищати від вологи і не допускати попадання на електроарматуру снігу, води, пилу. 
     312. Запускати двигун необхідно на пізньому запалюванні, при цьому слід стерегтися зворотного удару заводною ручкою. 
     3.13. Робота двигуна з несправним манометром заборонена. 
     3.14. При роботі електрогенератора машиніст повинен спостерігати: 
     - за роботою автоматичного регулятора числа обертів двигуна; 
     - за показниками приладів на щиті управління; 
     - за тиском і температурою мастила в масляній системі двигуна; 
     - за температурою води. 
     3.15. Машиніст повинен стежити за з’єднанням паливопроводу і не допускати витікання пального. 
     3.16. Температура генератора і підшипників редуктора не повинна перевищувати 80°С. 
     3.17. При роботі генератора не можна допускати іскріння щіток. Напруга на генераторі повинна бути не нижче номінальної. 

     3.18. Під час роботи електрогенератора забороняється: 
     - залишати працюючий двигун без нагляду; 
     - торкатись рухомих частин механізмів, оголених електропроводів і струмонесучих частин електрообладнання, що перебуває під напругою; 
     - регулювати, змащувати і ремонтувати двигун або генератор на ходу; 
     - включати і виключати рубильник без засобів індивідуального захисту (діелектричних рукавиць, гумових калош і гумових килимів); 
     - з’єднувати, від’єднувати і ремонтувати кабель під напругою незалежно від обсягу робіт; 
     - кріпити контакти, чистити рубильники та обмотку генератора
     - знімати і надівати ремені вентилятора; 
     - працювати з несправними приладами щита управління. 
     3.19. Плавкі запобіжні вставки дозволяється замінювати тільки при виключеному головному рубильнику на розподільному щиті з використанням діелектричних засобів захисту. 
     3.20. Робота двигуна без води або з недостатньою її кількістю забороняється. 
     3.21. Доливати холодну воду в радіатор перегрітого двигуна, а також залишати двигун на тривалий термін заправленим водою при температурі нижче 0°С забороняється.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

     4.1. Після закінченні робіт працівник повинен: 
     - змастити частини агрегатів електрогенератора. 
     - виключити розподільні рубильники споживачів, а потім головний рубильник споживачів. Після зупинки двигуна необхідно повністю вивести опір реостата збудження. 
     - очистити й обтерти агрегати електрогенератора вологою ганчіркою, а розподільні щити і прилади – чистою і сухою. 
     - перевірити рівень мастила в картері двигуна. 
     - при тривалій зупинці двигуна в зимових умовах злити воду і мастило з системи та баків, залишивши відкритими крани на радіаторі і двигуні. 
     - прибрати інструмент і пристрої у відведене для зберігання місце. 
     - про всі несправності, помічені під час роботи електрогенератора, зробити запис у відповідному журналі і доповісти своєму керівникові. 
     - зняти спецодяг, спецвзуття, очистити його від пилу та іншого бруду і сховати у відведене для зберігання місце. Потім вимити обличчя і руки водою з милом. 

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

     5.1. Причинами виникнення аварійної ситуації та нещасного випадку при виконанні робіт з експлуатації або ремонту електрогенераторів можуть бути: отруєння парами паливно-мастильних матеріалів, враження електричним струмом, опіки в наслідок спалаху мастильних матеріалів, забиті місця, переломи та розтрощення кісток внаслідок попадання кінцівок або спецодягу у рухомі частини електрогенератора. 
     5.2. При виникненні аварійної ситуації необхідно негайно припинити роботу, вжити заходів щодо евакуації робітників з зони виникнення аварійної ситуації, огородити небезпечну зону, не допускати до неї сторонніх осіб, повідомити про те, що сталося керівнику робіт, негайно розпочати надання першої допомоги постраждалим внаслідок аварії. 
     5.3. Не можна гасити проводи чи електрокабель, які горять, не виключивши напруги. 
     .4. Забороняється гасити пально-мастильні матеріали, які горять, водою. Для цієї мети треба застосовувати порошкові вогнегасники, пісок, землю та кошму. 
0000000000     5.5. Послідовність надання першої допомоги: 
     - припинити дію на організм факторів, що спричинили нещасний випадок, які загрожують здоров'ю чи життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму; винести з зони, де з'явилася пара токсичних речовин, загасити одяг, що спалахнув; зняти одяг та взуття, на які попала кислота, припой, гарячий бітум або інший матеріал) і оцінити його стан; 
     - визначити характер і важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого, послідовність заходів щодо його рятування, 
     - вжити необхідних заходів щодо рятування потерпілого в порядку першочерговості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов'язку тощо); 
     - викликати швидку допомогу чи лікаря або вжити заходів для відправлення потерпілого до найближчого медичного закладу; 
     - підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичної допомоги.


Небезпека, електричного струму полягає в тому, що його не можна безпечно виявляти органами чуттів людини, а також дія струму небезпечна тим, що при дотику людини до струмопровідних частин він протікає по всьому тілу людини, уражаючи життєво важливі органи. Під електротравмою слід розуміти травму, викликану дією електричного струму або електричної дуги.

Електротравми виникають внаслідок таких причин: випадкового дотику до відкритих струмоведучих частин електроустановок; дотику до металевих частин електроустановок, що опинились під напругою; пошкодження ізоляції; дії електричного струму, що розтікається в землі під час аварій; ураження електричною дугою, що виникає під час операцій з роз'єднуючими пристроями, а також в разі коротких замикань та іскріннях в електричних установках.

Електричний струм, протікаючи крізь тканину тіла людини, спричиняє теплову і біологічну дію. Теплова дія струму проявляється в опіках зовнішніх ділянок тіла, біологічна - в порушенні електричних процесів, які протікають у живій матерії, з якими пов'язана її життєдіяльність. Розрізняють два види електротравм - зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх електротравм відносять: електричний опік, металізацію шкіри, електричні знаки.

Електричний опік, який виникає в місці контакту людини з струмоведучою частиною електроустановки, називається струмовим або контактним опіком. Він може бути також наслідком дії дуги, що виникає під час вимикання відкритих вимикачів, при коротких замиканнях, що мають місце під час профілактичних ремонтів і оглядів електроустановок, які знаходяться під напругою. Найважчі опіки електричною дугою виникають в мережах напругою 6 і 10 кВ.

  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас