МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Г. С.СКОВОРОДИ
Реферат
на тему: Перша домедична допомога при опіках
Виконала:
студентка фізико-математичного
факультету
група 241
Вакуленко Людмила Леонідівна
О́пік — різновид травми тканин тіла, яку спричинює дія тепла, електричного струму, хімічних речовин та випромінювання. Опіки, що впливають тільки на поверхню шкіри, відомі як поверхневі або опіки першого ступеня. Коли пошкодження проникає в деякі з нижчих шарів, це частково проникаючий опік або опік другого ступеня.
Перша допомога при опіках – важливий захід, від якого багато в чому буде залежати стан потерпілого. В залежності від температури ушкоджувального агенту (при термічних опіках), його обсягу, часу і площі контакту з ділянкою тіла, ушкодження можуть бути різними по тяжкості. При опіках вкрай важливо вчасно надати адекватну першу допомогу. Від того, як швидко і правильно ви надасте допомогу собі або постраждалому, залежатиме подальший стан потерпілого.
Класифікація опіків
Опіки класифікуються за джерелом виникнення на:
термічні — опіки, що виникають внаслідок дії джерел тепла (полум'я, розпечених металів, променевої енергії тощо);
хімічні — опіки, що спричинюються дією будь-якої хімічної речовини;
радіаційні — виникають при тривалій дії й потраплянні радіоактивних речовин на шкіру і слизові оболонки.
променеві — ураження, що виникають внаслідок місцевої дії на шкіру іонізуючого випромінювання;
світлові — термічні опіки, які виникають внаслідок інтенсивного світлового випромінювання:
сонячні — опіки шкіри, які виникають внаслідок дії сонячного випромінювання;
електричні (електроопіки) — опіки, які виникають при проходженні крізь тканини електричного струму;
комбіновані:
термохімічні.
Ступені опіків:
ступінь I (легкий) — почервоніння (гіперемія) і набряк шкіри;
ступінь II (середній) — утворення дрібних пухирів з прозорим вмістом (руйнуються дрібні лімфатичні судини — лімфокапіляри);
ступінь IIIa (середньо-важкий) — утворення великих пухирів з мутним вмістом (ушкодження шкіри і підшкірної клітковини);
ступінь IIIb (важкий) — частина великих пухирів тріскає, утворюючи мокрі виразки або малюнок «потрісканої землі» (глибокий опік);
ступінь IV (дуже важкий) — обвуглення, згоряння тіла аж до кісток і ушкодження кістки (некроз), опікова райдуга, шоковий стан пацієнта
( Додаток 2)
Додаток 2
Також не менш важливим фактором є площа опіку. Чим більша площа опікової поверхні, тим вищий ризик розвитку опікового шоку, опікової хвороби і тим тяжче стан постраждалого. Загальна площа шкірних покривів в середньому становить 2 м². Додаткову площу мають слизові оболонки ока, середнього вуха, носо- та рото-глотки, гортані, трахеї. Таким чином не завжди видима площа опіків є дійсною.
Як надати першу допомогу при опіках:
Усуньте джерело опіку
В першу чергу потрібно усунуту джерело опіку, і чим швидше ви це зробите тим краще. Якщо на потерпілому горить одяг, потрібно його як найшвидше зняти, або накинути на людину ковдру, плащ або будь яку іншу тканину, щоб перекрити доступ кисню до полум’я. Якщо у вас немає підходящого матеріалу, потерпілого можна облити водою.
Після усунення джерела опіку необхідно звільнити пошкоджуючи ділянки від одягу і гарячих частинок. Проте ні в якому разі не відривайте прилиплі до тіла частини одягу і предметів. Видаляйте тільки ті елементи, які зможете без зусилля.
Охолодження уражених ділянок
Якщо у потерпілого опік першого або другого ступеня, ушкоджену ділянку потрібно підставити під струмінь холодної води на 15-20 хв. При цьому не рекомендують використовувати лід, остільки ви можете тільки погіршити ситуацію. Охолодження не дозволить опіку поширитися в глибокі шари ураженої ділянки.
Якщо мова іде про опіки 3 або 4 ступеня, то в якості охолоджуючого агента потрібно використовувати змочену у воді тканину, яку потрібно прикласти на ушкоджену ділянку.
Закриття опікової поверхні
Після охолодження опікову поверхню потрібно закрити для обмеження її контакту з навколишнім середовищем. Так ви знизите вірогідність розвитку інфекційного процесу, особливо якщо на ушкодженій ділянці відкрилась рана.
Для закриття ушкодженої ділянки можна використати бинтово-марлеву пов’язку (як суху, так і оброблену антисептичним розчином). Такі пов’язки не повинні подразнювати рани і посилювати больові відчуття.
Знеболення
Якщо у вас є знеболюючі препарати, можна дати їх потерпілому. В даному випадку можна використати як таблетовані, та і ін’єкційні форми знеболюючих препаратів. Для цих цілей підійдуть нестероїдні протизапальні препарати, наприклад, кеталгин, диклофенак, німесулід ,дексалгін, парацетамол і інші.
Транспортування хворого
Потерпілого потрібно як найшвидше доставити в найближче стаціонарне відділення хірургічного або травматичного профілю. В медичній установі проведуть всі необхідні заходи, направленні на попередження розвитку інфекційного процесу і якнайшвидше загоєння ураженої ділянки.
Чого не слід робити
Найбільш розповсюдження помилка при опіках - це змазування ушкодженої ділянки маслом, кремом, маззю, яєчним білком і іншими подібними засобами. Це категорично не можна робити, оскільки такі засоби утворюють плівку на поверхні шкіри, що тільки погіршить теплообмін, а значить, опік пошириться вглиб тканин.
Крім того не можна відривати прилиплу до рани одяг і проколювати утворені пухирі. На тільки,що обпечене місце не можна наносити про опікову піну.
Не приступайте до надання першої допомоги, перш ніж ви не забезпечите власну безпеку (вимкніть електричний струм, надіньте рукавички для хімікатів тощо)
Не прикладайте палички, олію, халді (куркуму) або сиру бавовну до опіку.
Не застосовуйте лід, оскільки це поглиблює травму.
Уникайте тривалого охолодження водою, оскільки це призведе до переохолодження.
Не чіпайте пухирі до тих пір, поки не зможете застосувати місцеві антимікробні препарати, наприклад, у медичного працівника.
Не наносьте жодного матеріалу безпосередньо на рану, оскільки вона може заразитися.
Уникайте застосування місцевих медикаментів, поки пацієнту не буде надано відповідну медичну допомогу.[10
Раптове припинення дихання і серцевої діяльності може бути при поразці електрострумом, утопленні, при здавлюванні, закупорці дихальних шляхів й у ряді інших випадків. Найбільш ефективне використання для штучного дихання спеціальних апаратів, за допомогою яких вдувається повітря у легені. При відсутності таких апаратів штучне дихання роблять різними способами, з яких найбільш розповсюджений спосіб “із рота в рот”. Перш ніж почати штучне дихання, треба укласти потерпілого на спину і переконатися, що його повітряносні шляхи вільні від сторонніх предметів, для чого його голову максимально закидають назад. При стиснутих щелепах треба висунути нижню щелепу вперед і, надавлюючи на підборіддя, розкрити рот, потім варто очистити серветкою ротову порожнину від слини, блювотних мас і приступити до штучного дихання: на відкритий рот ураженого покласти в один шар серветку (носова хустка), затиснути йому ніс, зробити глибокий вдих, щільно пригорнути свої губи до губ ураженого, створивши герметичність, із силою вдути повітря йому в рот (Додаток 1)
Додаток 1
ЯК РОЗВИВАЮТЬСЯ ОПІКОВІ УШКОДЖЕННЯ?
Термічні та хімічні подразники викликають руйнування та загибель клітин шкіри. При легких опіках ушкоджується тільки епідерміс, тоді як при тривалому чи надто сильному впливі всі шари шкіри, а також м'язи, зв'язки, судини та навіть внутрішні органи.Руйнування захисного шару шкіри призводить до втрати рідини за рахунок підвищення проникності стінок дрібних судин, порушення місцевої терморегуляції та ризику інфекційного зараження.При сильному пошкодженні може розвинутись опіковий шок, що супроводжується втратою свідомості, порушенням кровообігу та загальною інтокс
ЯК ЛІКУЮТЬ ОПІКИ?
У багатьох людей у побуті виникають поверхневі опіки невеликої площі. Завдяки регенеративним властивостям шкіри іноді вони загоюються навіть без застосування лікарських засобів. Щоб зняти біль та прискорити загоєння, може бути рекомендовано нанесення ранозагоювальних кремів та мазей.
При опіках ІІ та III (А) ступеня потрібно обов'язково звернутися до лікаря. Фахівець оцінить ступінь ушкодження та складе план терапії.
Лікування неглибоких опіків проводять в амбулаторних умовах. Як правило, спочатку знезаражують пошкоджену поверхню, після чого наносять лікарський засіб та за необхідності накладають пов'язку. Застосовують засоби з протизапальним, антибактеріальним та ранозагоювальним ефектом.
При опіках III (В) та IV ступеня потрібна госпіталізація. Спочатку пацієнту надають екстрену медичну допомогу, щоб зняти гострий стан. Лікування глибоких опіків проводять за допомогою консервативних та хірургічних методів. Зокрема, оперативним шляхом видаляють некротичні тканини та виконують пластику шкірного покриву.
Залежно від стану пацієнта некректомія може бути призначена відразу, через кілька днів після виникнення опіку або у разі утворення гною. Пластику шкіри також проводять відразу або, коли починається процес загоєння. Вона дозволяє прискорити одужання та зменшити косметичний дефект.
Крім цього, пацієнтам проводять системну терапію для зменшення болю, інтоксикації організму, лікування або запобігання ускладненням.икацією організму.
Джерела використання