Ім'я файлу: Особливості медичної опіки над дітьми з вродженими вадами серця.
Розширення: docx
Розмір: 43кб.
Дата: 20.04.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 43кб.
Дата: 20.04.2021
скачати
Міністерство охорони здоров’я України
Старобільський медичний фаховий коледж
Реферат на тему:
Особливості медичної опіки над дітьми з вродженими вадами серця
Підготував:
Студент 4-го курсу групи «Г»
відділення «Лікувальна справа»
Гапотченко Андрій Андрійович
Старобільськ-2021
Зміст
1. Актуальність теми.
2. Лікувальна тактика при вроджених вадах серця.
3. Диспансерне спостереження дітей із вродженими вадами серця.
4. Прогноз при вроджених вадах серця.
5. Список використаної літератури.
Актуальність теми.
Вроджені вади серця є однією з поширених аномалій розвитку, вони становлять 30 % від числа всіх вад. За даними ВООЗ, серед новонароджених кількість дітей з вродженими вадами серця становить близько 1 %. В Україні щорічно народжується 4,5- 6 тис. дітей з патологією серця. Надзвичайно важливими є своєчасна діагностика цієї патології і проведення відповідної хірургічної корекції. Якщо остання не проводиться, то на 1-му році життя помирає близько 55 % дітей з вродженими вадами серця, а до 5-річного віку – 85 % .
Отже, тяжкий перебіг захворювання, виникнення незворотних ускладнень, що інвалідизують дитину, висока смертність визначають актуальність раннього виявлення вроджених вад серця, точної топічної діагностики й своєчасного хірургічного лікування.
Лікувальна тактика при вроджених вадах серця
Єдиний засіб лікування дитини – оперативний. Залежно від характеру ураження серця та соматичного стану для проведення хірургічного лікування пацієнтів поділяють на такі групи:
1. Хворі з критичною вадою серця (тетрада Фалло з атрезією легеневої артерії, атрезія легеневої артерії а інтактною міжшлуночковою перегородкою та ін.), яких після надання невідкладної допомоги необхідно направити на хірургічне лікування.
Оптимальний вік для хірургічного лікування деяких вроджених вад серця, у тому числі критичних
| Вроджені вади серця | Вік дитини |
| Відкрита артеріальна протока з синдромом дихальних розладів | 1 міс життя |
| Різка коарктація аорти, повна облітерація дуги аорти | Невідкладне лікування |
| Дефект міжшлуночкової перегородки 3 легеневою гіпертензією | 3-6 міс життя |
| Тотальний аномальний дренаж легеневих вен | 1 міс життя |
| Вроджені вади серця | Вік дитини |
| Критичний стеноз аорти. Критичний стеноз легеневої артерії | Невідкладне лікування |
| Загальний артеріальний стовбур | 1-2 міс життя |
| Тетрада Фалло | 3 6-місячного віку |
| Дефект аорто-легеневої перегородки | До 6-місячного віку |
| Відкрита атріовентрикулярна протока з легеневою гіпертензією | 3-6 міс життя |
| Повна транспозиція магістральних артерій з інтактною міжшлуночковою перегородкою | Перші 3 тиж життя |
2. Хворі з неоперабельними вродженими вадами серця чи неоперабельні за соматичним станом (серйозні ураження центральної нервової системи та ін.).
3. Хворі, яким рання операція не рекомендована у зв'язку з незначними порушеннями гемодинаміки. їх спостерігають до оптимального для оперативного втручання віку. Найбільш сприятливий термін для оперативного лікування вроджених вад серця – П фаза перебігу-компенсація (3-12 років життя).
Оптимальний вік для хірургічного лікування вроджених вад серця
| Вроджена вада серця | Вік |
| Коарктація аорти | 4-6 років |
| Стеноз аорти | 6-10 років |
| Дефект міжпередсердної перегородки | 5-6 років |
| Дефект міжшлуночкової перегородки | 3-5 років |
| Відкрита артеріальна протока | Після 6-місячного віку |
| Стеноз легеневої артерії | У грудному віці |
| Тетрада Фалло, транспозиція великих судин | У грудному віці – паліативна операція, заключна – у 5-7-річному віці |
Винятком є хворі з вродженими вадами серця, яким проводять консервативне лікування індометацином. Препарат є інгібітором синтезу простагландинів Е2 та F2, сприяє спазмуванню протоки з подальшою її облітерацією. Не проводяться операції також недоношеним дітям з масою тіла меншою ніж 1500 г та розладами дихання в перші 2-3 доби.
У термінальній фазі оперативне лікування не приносить полегшення, оскільки має місце дистрофія і дегенеративні зміни в міокарді, легенях, печінці та нирках. Оперативне лікування протипоказане при вираженій гіпертензії малого кола кровообігу (якщо тиск у легеневій артерії більше ніж 70% від артеріального, у нормі систолічний тиск у легеневій артерії – до 30 мм рт. ст.).
Консервативне лікування дітей із вродженими вадами серця направлене насамперед на надання невідкладної допомоги при катастрофічних станах (гостра та підгостра серцева недостатність, гіпоксемічні кризи) та лікування різноманітних ускладнень і супутньої патології.
При серцевій недостатності для усунення альвеолярної гіповентиляції проводять кисневу терапію (при лівошлуночковій недостатності вводять кисень, зволожений 20 % розчином етилового спирту по 15- 20 хв 3 рази на день). Для зменшення венозного притоку до серця вводять сечогінні засоби швидкої дії – лазикс (фуросемід) внутрішньовенно із розрахунку 2-4 мг на 1 кг маси тіла, а також призначають периферичні вазодилататори (натрію нітропрусид, молсидомін-корватон) та препарати, що знижують тиск у судинах малого кола кровообігу (наприклад, 2,4% розчин еуфіліну). Поліпшення скорочення міокарда досягається шляхом внутрішньовенного струминного введення серцевих глікозидів. Рекомендується застосування строфантину чи корглікону, які дають швидкий та нетривалий ефект. Можливе внутрішньовенне введення дигоксину в дозі насичення протягом 2-3 діб, рівномірно 3 рази на добу під суворим контролем за загальним станом, пульсом перед кожною ін'єкцією, з подальшим переходом на підтримуючу дозу, що вводиться перорально у 2 приймання на добу, тривало (до 9-12 міс).
Однією з найбільш перспективних схем фармакотерапії серцевої недостатності є застосування інгібіторів АПФ. У педіатричній практиці цю групу препаратів найчастіше застосовують при хронічній серцевій недостатності.
У дітей раннього віку з вродженими вадами серця зі збідненням малого кола кровообігу часто виникає гіпоксемічний напад. Якщо напад виникає без знепритомнення, дитині необхідно надати колінно-грудного положення, дати кисень, призначити седативну терапію (промедол, седуксен, димедрол, піпольфен), кордіамін. У разі тяжкого гіпоксемічного нападу, що супроводжується знепрнтомненням, судомами, апное тощо, крім вищеназваного лікування внутрішньовенно краплинно вводять: декстран (50-100 мл), 5 % розчин натрію гідрокарбонату (20-100 мл), плазму із розрахунку 10 мл на 1 кгмаси тіла, 2,4 % розчин еуфіліну (1-4 мл), вітамін С (500 мг), 5 % розчин вітаміну В1 (0,5 мл), вітаміну В12 (10 мкг), 20 % розчин глюкози (20- 40 мл), інсулін (3-4 ОД). Паралельно дають бета-адреноблокатори (обзидан, анаприлін) у дозі 0,5 – 1 мг на 1 кг маси тіла на добу. При неефективності терапії проводять інтубацію і переводять на штучне дихання. Іноді проводять екстрену операцію – аорто-легеневе анастомозування.
| Препарат | Шлях введення | Доза насичення, із розрахунку в міліграмах на 1 кг маси тіла | Підтримуюча доза | |||||||
| Для недоноше- них новона- роджених | Для дітей віком 1 міс – 2 роки | Для дітей віком понад 2 роки | Частина від Дози насичення | У міліграмах на 1 кг маси тіла | У міліграмах на добу | |||||
| До 2 років життя | Після 2 років життя | Після 2 років життя | У віці 7-15 років | |||||||
| Корглікон | Внутрішньо-венно | 0,01 | 0,013 | 0,01 | Разова доза | |||||
| Строфантин | Внутрішньо- венно | 0,007 | 0,01 | 0,007 | Разова доза | |||||
| Ізоланід | Внутрішньо-венно | 0,02 | 0,04 | 0,03-0,04 | 1/4 | 1/4 – 1/6 | 0,008 | 0,1-0,25 | ||
| | Перорально | 0,04-0,05 | 0,075 | 0,06-0,1 | 1/5 | 1/4 – 1/6 | 0,02 | 0,25-0,5 | ||
| Дигоксин | Внутрішньо-венно | 0,02-0,03 | 0,04 | 0,06-0,1 | 1/4 – 1/5 | 1/4 – 1/6 | 0,008 | 0,1-0,25 | ||
| | Перорально | 0,04-0,05 | 0,04 | 0,03-0,04 | 1/4 – 1/5 | 1/4 – 1/6 | 0,012 | 0,125- 0,375 | ||
| Дигітоксин | Перорально | 0,02-0,025 | 0,03-0,04 | 0,025-0,03 | 1/8 – 1/10 | 1/10 | 0,003 | | ||
Диспансерне спостереження дітей із вродженими вадами серця
Режим дитини з вродженою вадою серця повинен бути оберігаючим, з максимальним перебуванням на повітрі, посильними фізичними вправами. Слід загартовувати дитину, систематично призначати засоби для підвищення імунного захисту й оберігати від інфекцій. Усі діти з вродженими вадами серця повинні систематично займатися лікувальною фізичною культурою під наглядом лікаря.
Особливості харчування: до 1-річного віку рекомендується грудне молоко з відповідними коригуючими добавками. Дітям, старшим 1-річного віку, пропонується дієта № 10 з обмеженням легкорозчинних вуглеводів, солі, екстрактивних речовин при нормальній кількості білка та жиру. Для запобігання церебральним ускладненням дитина з "синьою" вродженою вадою серця повинна отримувати достатню кількість рідини. При вираженій недостатності кровообігу чи її прогресуванні показане частіше годування меншим об'ємом їжі, зцідженим грудним молоком дітей 1-го року життя. При недостатності кровообігу III ступеня, а інколи ІІБ ступеня годування новонароджених проводять через зонд.
Схема диспансерного спостереження дітей із вродженими вадами серця
| Педіатр | VI фазі на 1-му місяці життя – 1 раз на тиждень; у віці 2-6 міс – 2 рази на місяць; у віці 7-12 міс – 1 раз на місяць; у віці 1-3 років – 1 раз на 2 міс. VII фазі – 2 рази на рік. VIII фазі – 2-3 рази на рік та за індивідуальним графіком | |
| Кардіохірург | За показаннями | |
| Отоларинголог, стоматолог | 2 рази на рік | |
| Методи дослідження | Загальний аналіз крові – не рідше ніж 2 рази на рік, контроль пульсу та артеріального тиску під час кожного огляду, термометрія. Функціональні серцево-судинні проби – за показаннями. Ехокардіографія, електрокардіографія в разі звичайного перебігу патології – 2 рази на рік; у фазі адаптації, при тяжкому перебігу та лікуванні дигоксином – за індивідуальним планом. Рентгенографія органів грудної клітки на 1-2-му році життя – не рідше ніж 1 раз на рік, далі – 1 раз на 2-2,5 року, за показаннями частіше | |
| Заняття в школі, група занять фізичною культурою | Індивідуально, залежно від тяжкості вади. Школярі без скарг у період компенсації можуть займатися фізичною культурою в спеціальній чи підготовчій групах зі звільненням від участі в змаганнях та спортивних іграх, пов'язаних зі значним фізичним навантаженням, занять на спортивних снарядах | |
| Проведення профілактичних щеплень | Протипоказані в разі серцевої недостатності | |
| Санаторно-курортне лікування | У санаторій місцевого значення направляють дітей з недостатністю кровообігу 0 чи І ступеня. У другу кліматичну зону – тільки в разі відсутності недостатності кровообігу | |
| Професійна орієнтація | Діти, що перенесли операцію з приводу відкритої артеріальної протоки, дефекту міжпередсердної чи міжшлуночкової перегородки з добрим результатом, професійного обмеження не мають. У решті випадків вибирається професія без значного фізичного навантаження та охолодження, яка не потребує тривалого вимушеного положення тіла | |
Прогноз при вроджених вадах серця
При вроджених вадах серця можливе "самовиліковування" – у 30% відбувається спонтанне закриття дефекту при дефекті міжпередсердної перегородки (вторинний), у 45% до 5-6-річного віку при дефекті міжшлуночкової перегородки (дефект мембранозної м'язової частини менше ніж 1 см), у 3-10% до 3 років життя при відкритій артеріальній протоці.
Віддалені наслідки операцій, виконаних у дитячому віці, у більшості випадків добрі. Без оперативного лікування тривалість життя дітей з вродженими вадами серця може бути різною: при стенозі устя аорти 25%, а при тетраді Фалло, дефекті міжшлуночкової перегородки, коарктаціїаорти – до 50% дітей вмирає в перші місяці життя; при інших вроджених вадах серця з меншими порушеннями гемодинаміки тривалість життя в середньому становить 20-30 років.
Список використаної літератури:
Дитячі хвороби / Під ред. В.М. Сидельникова, В.В. Бережного. – К.: Здоров'я, 1999. – С. 310-342.
Майданник В.Г. Педиатрия. – Харьков: Фолио, 2002. – С. 162- 178.
Додаткова література:
Мутафъян О.А. Врожденные пороки сердца. – СПб.: Невский диалект, 2002. –33 с.