Ім'я файлу: Організація вирощування гороху Гольонко В.В.docx
Розширення: docx
Розмір: 101кб.
Дата: 23.07.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 101кб.
Дата: 23.07.2020
скачати
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МАСЛІВСЬКИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ ІМ. П.Х.ГАРКАВОГО
БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни: Організація і планування діяльності фермерських господарств
На тему: Організація вирощування гороху за інтенсивною технологією на прикладі СК «Агробізнес»
Виконав: студент відділення
"Організація виробництва"
Групи «ФГ – 16», ІV курсу,
спеціальності: «Організація
і технологія ведення
фермерського господарства»
Гольонко Вадим Васильович
Керівник: Макаренко Ю.М.
Оцінка:_______________
Члени комісії:
_________________________________
_________________________________
_________________________________
2020
Зміст
Вступ………………………………………………………………………………3
Розділ І. Організаційно-економічна характеристика господарства………5
1.1.Загальні відомості про господарство та вирощуванні культури…………..5
1.2.Коротка ботанічна характеристика та вимоги
культури до умов росту і розвитку на грунтах господарства……………….…..8
1.3. Особливості ведення галузі рослинництва та стан
технології вирощування культури в господарстві……………………………….11
1.4. Розрахунок можливого рівня врожайності культури……………………….12
Розділ ІІ. Розробка системи агротехнічних заходів
вирощування запрограмованого врожаю культури………………………..18
3.1. Господарсько-білогічна характеристика підібраних сортів
та розміщення гороху в сівозміні ……………………………………………17
3.2. Обробіток ґрунту та удобрення культури…………………….……………..19
3.3. Підготовка насіння, сівба, догляд за посівами та збирання врожаю………23
Розділ ІІІ. Нові досягнення науки та передовий досвід вирощування
культури як шляхи підвищення економічної ефективності…………….…30
Висновки і пропозиції…………………………………………………………….32
Список використаних джерел…..……………………………………………….35
Додатки…………………………………………………………………………….36
ВСТУП
Серед зернових бобових культур, які вирощують в ЄС, горох займає найбільші посівні площі — до 5 млн. га, що становить близько 30 % світової площі. Таке велике поширення гороху пояснюється його високою середньою врожайністю та цінними продовольчими й кормовими якостями.
Зерно гороху містить від 16 до 36 % білка, до 54 % вуглеводів, 1,6 % жиру, понад 3 % зольних речовин. Білок гороху є повноцінним за амінокислотним складом і засвоюється в 1,5 рази краще, ніж білок пшениці. В ньому міститься 4,66 % лізину, 11,4 % аргініну, 1,17 % триптофану (від сумарної кількості білка), тоді як у складі білка пшениці — тільки 2,32 % лізину та 3,56 % аргініну.
Горох добре розварюється і широко вживається в їжу у вигляді різноманітних продуктів харчування, які відзначаються приємним смаком і високою поживністю.
Зелене недозріле насіння гороху («зелений горошок»), а також недозрілі плоди овочевих сортів мають промислово-сировинне значення. Його, зокрема, широко використовують у консервній промисловості. Насіння зеленого гороху містить значну кількість вітамінів А, В1, В2, С, мінеральних речовин і є цінним дієтичним продуктом харчування.
Борошно із зерна гороху використовують як важливий концентрований корм, в 1 кг якого міститься 1,17 корм. од. і 180 — 240 г перетравного протеїну.
Тваринам згодовують зелену масу, сіно, а також солому гороху, кормова поживність яких, завдяки підвищеному вмісту білка, значно вища, ніж злакових культур.
Походження та поширення. Горох — давня землеробська куль тура. Народам середземноморських країн (Іспанія, Італія, Австрія, Югославія) він був відомий за 5 тис. років до н. є. В Україні горох з'явився приблизно за 500 років до н. є., про що свідчать розкопки, проведені поблизу Харкова.
Тепер горох вирощують практично усі європейські країни, США, Канада, КНР та ін. Загальна світова посівна площа його становить близько 15 млн. га, в тому числі в ЄС— понад 5 млн. га.
В ЄС горох вирощують у Росії (Центрально-чорноземній і Нечорноземній зонах), Україні, Білорусі, Татарстані, Мордовії, Чувашії, Башкортостані.
В Україні горох займає площу до 1,3 млн. га (1995 р.). Вирощують його в усіх зонах, найбільше — в лісостепу (55 % від загальної площі), степу (25 %), решту — на Поліссі.
Середня врожайність гороху в Україні сягає 24 ц/га (1993 р.), у кращих господарствах 40 — 45 ц/га і більше. Одержання таких урожаїв — свідчення великих можливостей господарств країни в дальшому зростанні середньої врожайності цієї культури.
Метою даної курсової роботи є проведення аналізу виробництва гороху на прикладі СК «Агробізнес» і розробка пропозицій для підвищення ефективності виробництва гороху.
Задачі курсової роботи – дослідити особливості організації виробництва гороху у господарстві, проаналізувати витрати і визначити рівень ефективності і рентабельність виробництва гороху.
Об'єкт дослідження - СК «Агробізнес» с.Горохове, Кагарлицького р-ну. Київської обл. Входить до складу Холдингу «Астарта Київ».
Предмет дослідження - система організації виробництва гороху.
Актуальність обраної теми полягає втому, що дана культура характеризується високими харчовими і кормовими якостями. Насіння містить до 36% білку. Для харчових цілей горох переважно переробляють на крупи, в невеликих кількостях - на муку. Горох - один з головних джерел рослинного білка для виробництва комбікорму. За період вегетації горох накопичує до 10 кг азоту на сотку, що відповідає внесенню 1 -1,5 т органічних добрив. Коренева система гороху сприятливо впливає на хімічні і фізичні властивості грунту, переводить важкозавоюванімі мінеральні з'єднання в доступні для рослин, витягує поживні речовини з глибоких грунтових горизонтів. Горох має біологічні властивості, які дозволяють йому зростати майже у всіх кліматичних зонах.
Розділ І. Організаційно-економічна характеристика господарства
1.1. Загальні відомості про господарство та вирощуванні культури
СК «Агробізнес» розташоване в с.Горохове Кагарлицького р-н. Київської обл. Входить до складу Холдингу «Астарта Київ».
Віддаленість від районного центру 27км., від обласного 55 км. Кагарлицький район лежить у межах Придніпровської низовини в лісостеповій зоні. Ґрунти переважно чорноземні.
Виробничий напрямок господарства - вирощування зернових, зернобобових культур та олійних культур.
Вся площа сільськогосподарських угідь 1500 га.,з них 1400 га. – рілля, лісосмуги – 20 га, під водою 80 га.
Ґрунти господарства утворилися за чорноземним типом ґрунтоутворення. Материнська порода палевого кольору, пилувато – важко суглинистого механічного складу.
Ґрунтовий профіль має добре виражені два генетичні горизонти верхній гумусоелювіальний (0-38см),темно-сірого кольору, грудкувато пилоподібної структури в орному шарі і зернистої в підорному, важкого механічного складу, перехід до наступного горизонту поступовий.
Верхня частина перехідного горизонту (38 -76 см) ілювіальна темнувато сірого кольору, нерівномірно гумусована, слабо структурна, рихлозерниста, перехід до наступного генетичного горизонту поступовий; нижня частина перехідного горизонту (76 – 103 см) темно-бурого кольору ,карбоната, помітно переходить в грунтовоутворюючу породу-карбонатний лес, який має велику кількість карбонатних прожилок.
Механічний склад горизонтів майже на всій території господарства важкий суглинок.
Розподіл фракцій на глибині 0 – 20см такий:
- піску – 9,32%,
- пилу – 48-88 %,
- мулу – 41.8%.
З поглибленням ґрунтового профілю фракція піску зменшується, а крупного пилу-збільшується.
Фізико-хімічні властивості досить сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур. Кількість гумусу у верхньому шарі 0-20см – 4.8%, реакція ґрунтового розчину нейтральна і слабо кисла, рН – сольової витяжки 6,7, ступінь насичення основами становить 84%. Вбирний комплекс в основному насичений кальцієм і магнієм.
Підґрунтові води знаходяться на глибині 25 – 40 м і тому не впливають на водний режим верхніх горизонтів гранту. Для підвищення родючості ґрунтів необхідно збагачувати на органічні речовини зміцнювати структуру, а також нагромаджувати і зберігати вологу в ґрунті.
Характеристика кліматичних умов
Господарство агрофірми відповідно кліматичних розташоване в помірно континентальній зоні нестійкого зволоження.
Осінньо-зимовий період триває 170-180 днів. Осінь починається у другій декаді жовтня, коли середньодобова температура знижується нижче 50С,що визначає кінець вегетаційного періоду.
У другій половині листопада починається перехід середньодобової температури через 00С – починається зима. Вона м’яка, з частими відлигами , що негативно впливає на перезимівлю озимих культур.
В окремі роки температура коливається до 320С.Середній з абсолютних мінімумів – 250С.
Стійкий сніговий покрив з’являється в середині грудня і зберігається 95 – 100 днів,висота цього покриву коливається від 18 до 27 см.
Глибина промерзання ґрунту 80 – 110 см.
Таблиця 1.1.
Метеорологічні умови характерні для Лісостепу України
| Місяці/ роки | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | Сума за | ||
| | | | | | | | | вегетацію | Рік | |
| Опади | ||||||||||
| 2017 | 29.0 | 23.7 | 16.4 | 23.8 | 222. | 166. | 15.8 | 497. | 758. | |
| 2018 | 34.9 | 19.3 | 89.3 | 44.9 | 127. | 150 | 57.9 | 526. | 703. | |
| 2019 | 31.5 | 21.5 | 59.0 | 33.5 | 126. | 145 | 30.4 | 444. | 797. | |
| Середні Багаторічна | 31.8 | 21.5 | 54.9 | 34.6 | 158. | 153. | 34.7 | 498. | 753. | |
| Температура повітря, С* | ||||||||||
| 2017 | 0.5 | 6.4 | 19.6 | 18.2 | 20.1 | 20.0 | 14.0 | 98.8 | 109. | |
| 2018 | 3.8 | 8.5 | 13.4 | 17.0 | 19.8 | 20.2 | 14.6 | 97.3 | 109. | |
| 2019 | 2.9 | 15.4 | 12.4 | 18.8 | 24.4 | 23.2 | 22.3 | 119. | 138. | |
| Середні Багаторічна | 2.4 | 10.1 | 15.1 | 18 | 21.4 | 21.1 | 16.9 | 105. | 119. | |
СК «Агробізнес» - спеціалізується на вирощуванні озимих зернових, зернобобових, але найбільшу увагу приділяють цукровим бурякам.
Таблиця 1.2.
Структура посівних площ та урожайність вирощуваних культур
| Культури | Га | % | Урожайність, ц/га | Валовий збір, ц |
| Кукурудза | 300 | 23,1 | 78.1 | 23430 |
| Соняшник | 100 | 7,7 | 28.3 | 2830 |
| Соя | 500 | 38,5 | 19.0 | 9500 |
| Горох | 400 | 30,7 | 20.3 | 8120 |
| Разом | 1300 | 100 | Х | Х |
Найбільшу питому вагу у структурі посівних площ займає соя (38,5%) та горох (30,7%).
1.2. Особливості організації вирощування гороху в господарстві
Організація виробництва в СК «Агробізнес» нерозривно пов'язана з технологією. Технологія встановлює послідовність виконання операцій по перетворенню предметів труда в готову продукцію. Організація, в свою чергу, визначає раціональне поєднання методів і прийомів всіх можливих операцій, в тому числі комерційних, збутових.
При вирощуванні гороху по технології без застосування ручної праці важливою умовою є організація праці і матеріальне стимулювання працівників, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі. Особлива вимога пред'являється до працівників, їх знань і навиків. Обробітком гороху повинен займатися спеціалізований колектив працівників, що складаються з досвідчених механизаторів. До колективу необхідно включати фахівців технологів.
У технології виробництва гороху виділяють два основних періоди робіт:
-підготовка грунту і посів;
-комплекс робіт по збору врожаю (60-70 % витрат праці)
Підготовка грунту і посів гороху майже повністю механізовані. Від якісного і своєчасного проведення цих робіт залежать кінцеві результати виробництва. Виконання їх пов'язане з великими енергетичними витратами: тільки на оранку доводиться 1/3 всіх витрат в рільництві.
Підготовка грунту включає основний обробіток-лущення стерні, оранку або безвідвальний обробіток і передпосівний обробіток [10, С. 35].
Лущення стерні звичайно проводять дисковими (на глибину 4- 8 см) або лемішними (на глибину 8-14 см) лущильниками. Останні застосовують на полях, засмічених корневищними бур'янами. Агрегатування і спосіб руху машин по полю визначаються конкретними умовами господарства, розмірами і контурністю полів. У всіх випадках необхідні максимальне завантаження потужності трактора і вибір найбільш відповідних способів руху агрегатів. Ефективна групова робота двох агрегатів, але в самостійних загінках. Розмір загінки повинен забезпечувати роботу агрегату, як мінімум, протягом зміни. Важливо також те, що робота агрегатів організована в дві зміни. В нічний час вони обладнані надійним і достатнім освітленням.
Оранка і безвідвальний обробіток призначені для того, щоб створити сприятливі умови для накопичення вологи, поживних речовин в грунті та для розвитку кореневої системи рослин.
Предпосівний обробіток грунту (боронування, культивацію, дискування, коткування) організують так, щоб він був виконаний в можливо короткий проміжок часу. На цих роботах використовують голчату борону БИГ-3А (на стерні), що агрегатується з тракторами класів 3 і 5 т (3-5 борін) за допомогою зчеплень. На культивації застосовують як гусеничні, так і колісні трактори з культиваторами КПС-4, КПШ-9.
Широко застосовують комбіновані агрегати РВК-3, РВК-3,6, ВИП-5,6. За один прохід вони здійснюють культивацию вирівнювання, коткування і дають високий економічний ефект. Використовують груповий спосіб роботи агрегатів на одному полі в дві зміни.
1 2 3 4 5