Ім'я файлу: Реферат Попович Надії.docx
Розширення: docx
Розмір: 18кб.
Дата: 23.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
Аналіз типових освітніх програм 1-2 кл Попович Н.М..pptx


Реферат на тему:

Організація творчого середовища в новій українській школі


Підготувала студентка групи ПОДОз-32

Попович (Мохорук) Надія


«Учителю, будь сонцем, яке випромінює людське тепло, будь ґрунтом, збагаченим ферментами людських почуттів, і сій знання не тільки в пам’яті та свідомості своїх учнів, а й у душах і серцях.»

Ш Амонашвілі.
Мета сучасної початкової школи – розвиток творчої особистості

Школа - місце, де діти отримують не лише знання, а й уміння їх застосовувати та цінності для оцінювання навколишнього світу і дійсності.

Мета сучасної початкової школи – не просто давати знання, а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб’єкта діяльності. З огляду на це велике значення має формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.

Щоб реалізувати цю мету, в сучасній школі має бути більше завдань з відкритим розв’язанням. Важливо, щоб діти виробили навичку самоорганізації, а навчання будувалося так, щоб учні самостійно шукали інформацію, обробляли її, відсортовували факти від вигадок, бо саме це знадобиться їм у житті.

Розвиток творчих, інтелектуальних здібностей – це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів.

Розвиток творчих, інтелектуальних, пізнавальних здібностей включає і розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

Тому на кожному уроці ставлю такі завдання:

запалити в дитячому серці вогник допитливості;

збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

розвивати різні види пам'яті;

розвивати уяву і фантазію;

розвивати увагу, спостережливість;

формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності; - пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

розвивати творче мислення;

навчити працювати з навчальною і дитячою книгою; - виховувати національну самосвідомість, духовність. [14, с.6].

Аналізуючи літературу та виходячи з вимог навчальної програми та нового Державного стандарту , на яких базується розвиток творчої особистості учнів, я для себе визначила застосування методів формування предметних, ключових та міжпредметних компетентностей, які передбачають активну пізнавальну діяльність молодших школярів, а саме:

продуктивний (вивчений матеріал застосовується на практиці);

евристичні або частково пошукові (окремі елементи нових завдань учень знаходить завдяки розв’язанню пізнавальних завдань);

проблемний (учень усвідомлює проблему і знаходить шляхи її розв’язання);

інтерактивні (активна взаємодія всіх учнів, в ході якої кожний школяр осмислює свою діяльність, відчуває свою успішність).

Повнота і чіткість сприймання можливі лише за відповідної установки, сконцентрованої уваги й активної розумової діяльності, яка виявляється в аналізі, синтезі, порівнянні, конкретизації та інших мовленнєвих операціях, що в свою чергу потребує розвиток пам’яті.

Технологія досвіду

У своїй роботі я використовую різні як засоби організації навчальної діяльності, різноманітні форми, методи, вибір яких стимулює розвиток активності та самостійності учнів. Найкращий ефект дають ситуації, у яких учні самі:

- вибирають завдання за рівнем складності та самостійності;

- вміють відстояти свою думку;

- беруть активну участь в обговореннях та дискусії;

- виправляють помилки товаришів та рецензують їх відповіді;

- з бажанням ставлять питання вчителю та своїм товаришам;

- створюють ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій.

Вироблення таких умінь передбачає активну позицію учня, адже саме він стає суб’єктом навчальної діяльності, а цьому сприяють застосування інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню вміння дискутувати та розвивають творчу особистість.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємо порозумінні: вчитель – учень, учень - учень. При цьому вчитель і учень рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання.

Застосування інтерактивного навчання здійснюється шляхом використання фронтальних і кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню вміння дискутувати. Найбільш поширеними є:

• групова робот , що ґрунтується на принципах одночасності і позитивної взаємодії, однакової участі дітей і їх індивідуальної відповідальності;

• робота в парах, що дає можливість учням обмінятись ідеями з партнером і лише тоді озвучувати свої думки перед класом;

• метод «Мікрофон» привчає дітей по черзі, швидко висловлювати свою думку, позицію чи відповідати на запитання;

• «Мозковий штурм» - ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників, де кожен має можливість виконувати різні ролі: партнерів, що вчаться співробітництва, учасників, які шукають альтернативного вирішення проблеми, мислителів, що аналізують взаємозв’язки між явищами, співробітників, які вміють активно слухати, підтримувати розмову, досягати згоди, домовлятися, експертів, що аналізують проблему, друзів, які піклуються один про одного, довіряють, допомагають.

Побудова «Асоціативного куща» - це певна стратегія навчання, що спонукає дітей думати вільно та відкрито на певну тему. Спочатку висловлюються і фіксуються найскладніші асоціації, а потім – другорядні. Так «Асоціативний кущ» поступово розростається. У молодшому шкільному віці формуються різні типи й види мислення, їх основні якості та властивості, розумові операції, закладаються передумови для розвитку стилю розумової діяльності. Саме на цьому етапі починає виявлятися творчий потенціал особистості. Найбільший вплив на розвиток пізнавальної сфери дитини, у тому числі її творчого мислення, має організований відповідним чином процес навчання.

Як відомо, інтерактивний урок складається з п’яти етапів:

І. Мотивація.

ІІ. Оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів.

ІІІ. Надання необхідної інформації.

ІV. Інтерактивна вправа.

V. Рефлексія (підбиття підсумків), оцінювання результатів уроку.

На етапі мотивації використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, зацікавленість до знань та процесу їх сприймання. Наприклад, проводжу вправу „Вилучи зайве”: добираю гасло уроку; вставляю в текст гасла окремі слова (назви цифр, тварин, рослин тощо) та записую зашифроване гасло на дошці; пропоную учням вилучити зайві слова і прочитати девіз уроку.

Практика ранкових зустрічей є однією з успішних практик, що допомагає вчителю у створенні спільноти в класі. Ранкова зустріч стає інтерактивною і невимушеною, коли значна частка відповідальності за проведення ранкової зустрічі перекладається на дітей та сприяє їх розвитку

Прийом «Емоційний дзвіночок». «Уявіть, що пролунав дзвінок, який повідомив про початок уроку. Та це незвичайний дзвінок – він кольоровий. Подумайте і відчуйте зараз, якого кольору дзвінок, що розпочинає наш урок? А який звук, яка мелодія цього емоційного дзвіночка? Спробуйте саме так передати свій настрій, внутрішній стан у цю хвилину».

«Парасолька». Прийдіть на урок з парасолькою, якщо за вікном падає дощ. Зверніться до дітей: «У мене в руках парасолька. Як ви думаєте, навіщо вона мені? А парасолька для того, аби ніяка мряка, похмура погода не зіпсувала сонячного настрою, який, я сподіваюся, буде домінувати у нас сьогодні на уроці».

«Паперові човники». . Привітайтеся з дітьми і попросіть їх поки що не сідати на свої місця. Скажіть: «Сьогодні на уроці ми будемо мандрівниками. Щоб почати подорож, нам потрібно сісти в човник. Якого кольору ваш човник? І коли ви назвете колір, можна вже сідати і вважати, що урок розпочато». В кінці уроку спитаєте: «Якого кольору ваш човник зараз – наприкінці подорожі?»

Це важлива рефлексія кольору, яка допоможе з’ясувати настрій і емоційний стан кожної дитини і класу в цілому.

На ІІ етапі інтерактивного уроку зашифровую тему уроку за допомогою чисел та дій з ними, пропоную виконати обчислення та розшифрувати тему уроку за заданим ключем (вправа „Загадкові будиночки”). Можна поставити перед учнями проблему і шляхом вирішення її, діти намагаються відкрити нові знання. Головне - це самодіяльність, діяльність самих учнів. Потрапляючи в проблемну ситуацію, діти самі шукають з неї вихід. Функція вчителя носить лише направляючий і корегуючий характер. Дитина повинна довести право існування своєї гіпотези, відстояти свою точку зору.

На етапі надання необхідної інформації часто використовую вправу „Інтерв’ю за три кроки”: учні класу знайомляться з новим текстом, оповіданням; далі об’єднуються у групи по 4 особи, а в групі – в пари; кожен учасник проводить інтерв’ю із своїм партнером по парі; учні в парі міняються ролями; пари знову об’єднуються в групи по 4 чоловіки; кожен учень розповідає, що нового і цікавого він дізнався від свого партнера.

Готуючись провести з учнями інтерактивну вправу, пропоную їм спочатку виконати підготовчі завдання: прочитати, продумати, виконати самостійно завдання на повторення. Інтерактивні вправи, які використовуються на уроці (а їх зазвичай не більше двох), добираю таким чином, щоб їх виконання дало б учням „ключ” до засвоєння теми.

Вчу дітей вільно висловлювати свої думки. Цьому сприяє інтерактивний метод „Мікрофон”. Даний метод використовую на етапі актуалізації знань учнів, так і під час узагальнення навчального матеріалу. Тримаючи в руках символічний „мікрофон” учень швидко і чітко відповідає на поставлене запитання. За допомогою цієї вправи на уроці читання з’ясовую думку учнів щодо прочитаного, перевіряю домашнє завдання, підводжу підсумки уроку. На уроці української мови даний метод застосовую з метою повторення вивченого матеріалу, виявлення ставлення дітей щодо доцільності вивчення поданого матеріалу.

Найчастіше на уроках математики для інтенсивної перевірки знань учнів використовую технологію „Карусель”. А також на ранкових зустрічах, перервах з метою виявлення вміння говорити один одному компліменти, слова ввічливості.

Інтерактивний метод „Обери позицію” використовую на уроках з курсу „Я досліджую світ”, уроках літературного читання, розвитку зв’язного мовлення, на виховних годинах під час обговорення певних ситуацій. На уроках читання, української мови, природознавства часто використовую „Сенкан”, „Кубування”, „Діаграму Вена”. Також використовую „Прес-конференцію”, „Мозковий штурм”, „Інтерв’ю”. Знайомі моїм учням і такі інтерактивні методи навчання, як „Обговорення проблеми в загальному колі”, „Незакінчені речення”, „Метод ПРЕС”, „Навчаючи – вчуся” , „Навчальні пари” „Два-чотири-усі разом, ”Ажурна пилка”, „Акваріум”, „Коло ідей”. В своїй роботі постійно поєдную парну та індивідуальну форми роботи з дітьми, що дає хороші результати. Роботу в парах застосовую під час виконання учнями вивчення вірша напам’ять, під час рольового читання, вивчення ними нового правила, або таблиці множення. Під час роботи в парах учні можуть перевірити знання один одного, обмінятися думками і лише тоді висловлювати свої ідеї класу. Це сприяє розвитку мовлення учнів, вміння висловлювати і відстоювати свою думку. При проведення уроків використовую роботу в парах у вигляді гри. Так наприклад, під час роботи над удосконаленням навичок швидкого читання дуже подобається дітям гра „Котик і Мишка”. Першою починає читати „Мишка”, Коли вона прочитає декілька слів або 1 речення, починає читати „Котик”. Він намагається наздогнати „Мишку”. Гра припиняється, коли обидва учні читають одне і теж.

А ще будуть цікавими і такі вправи:

«Олімп Мудрості». «Для того, щоб відшукати відповідь на головне питання нашого уроку, ми піднімемося на Олімп Мудрості – найвищу вершину світу, на думку давніх греків. У процесі сходження на гору Мудрості кожен з вас побудує власний Олімп із камінчиків, які будуть отримані за правильні відповіді». В кінці уроку запропонуйте учням поглянути на свої власні Олімпи, підрахувати камінчики.

Колір уроку. Об’єднайте дітей у «кольорові» групи. «Дорогі друзі! Всі ви – учасники Всесвітнього конгресу «Кольори Життя». У нашому конгресі беруть участь наукові лабораторії: «Помаранчева», «Зелена», «Жовта», «Червона», «Блакитна» (можуть бути інші варіанти кольорів)». Кожна група отримує завдання і через певний час звітує про результати пошуково-дослідницької діяльності.

Конструктор LEGO є освітнім ресурсом ХХІ століття і однією зі складових STEM-технологій. Адже дитина, яка здатна конструктивно мислити, швидко вирішувати логічні завдання, вміє працювати у команді, може приймати нестандартні рішення, стане конкурентоспроможною особистістю та зможе реалізувати свій потенціал у реаліях сучасного життя. Заняття з LEGO можна включати в різні шкільні дисципліни, і таким чином організувати міжпредметний проект. Дитина чує нову інформацію і відразу за допомогою конструктора може засвоїти принцип дії. Доторкнутися руками, подивитися на зібрану модель. LEGO дозволяє дітям вчитися, граючись і навчатись у грі. В ході навчальної діяльності діти стають будівельниками, архітекторами, лікарями, водіями, фермерами , граючись вони вигадують і втілюють в життя свої ідеї.

Змінилася сама філософія навчання. Сьогодні ми ставимо за мету не наповнювати учня великою кількістю знань, а вчимо застосовувати їх на практиці. Навчання приносить радість дитині від досліджень, творчості та рухової активності.

Серед основних нововведень Нової української школи – запровадження інтегрованого курсу “Я досліджую світ» – це дослідницький тип навчання. Тобто діти самі мають відчути та отримати знання через діяльність. Наприклад; вони мають узяти цукор, кинути у воду й самі переконатися, що він таки розчиняється.

Не просто послухати, а побачити, зрозуміти! Це, власне, не просто знання, а компетенція, яку можна використовувати на практиці.

Особливу увагу приділяю ротаційним моделям «Щоденні 5» (читання і письмо) і «Щоденні 3» (математика) — це щоденні діяльності, виконуючи які діти навчаються бути самостійними під час читання, письма й математики, в той час, як учитель має можливість працювати з учнями індивідуально та у малих групах.

Як зробити так, щоб дитина навчалася із задоволенням? Один із таких – метод Lapbook. У сучасній українській школі лепбук тільки-но набуває поширеності. І не дарма! Адже у такий спосіб можна опановувати нові знання, у яскравих формах творчо структуруючи нову інформацію

Як і будь-яка технологія, лепбук реалізовує навчальні, розвивальні та виховні завдання.

Використання QR-кодів та використання різних інформаційних ресурсів дозволяє урізноманітнити навчальний процес, збільшити зацікавленість школярів до навчання, а для нас, вчителів, стає зручною формою організації навчального процесу.

Звернімо увагу на новий підручник української мови, а чи не цікаво щодня вивчати нову тему, застосовуючи новітні технології. Адже кожна дитина стає більш зацікавленою, коли є можливість вивчати матеріал, використовуючи свій мобільний телефон, за допомогою якого вона може зчитати QR — код.

Одним із ефективних шляхів оновленого змісту і методів навчання у сучасній початковій школі є тематична інтеграція — процес зближення і поєднання різних навчальних предметів. Унаслідок вивчення учнями різних предметів їхні знання набувають системності, уміння стають комплексними, посилюється світоглядне спрямування інтересів дітей, досягається більш високий рівень розвитку їхнього інтелекту.

Використання технології «перевернуте навчання» передбачає відмову від таких прийомів, як виступи учнів біля дошки, фронтальне опитування, перегляд тривалих навчальних фільмів. Натомість запроваджуються елементи педагогіки партнерства, учитель виступає у ролі колеги, консультанта. Учні опановують матеріал за допомогою самонавчання, це сприяє розвитку пізнавальної активності і самостійності

Тематична інтеграція посилює пізнавальні інтереси учнів, здійснює всебічний розвиток особистості, яка прагне нетрадиційно розв’язувати сучасні проблеми, виконує людинознавчу, екологічну, комунікативну функції.

Різноманітні види діяльності тематичного інтеграційного навчання дають змогу позбавити учнів стомлюваності, таке навчання ознайомлює їх зі світом у всьому його різноманітті та цілісності, формує творче мислення.

Отже, перевага тематичної інтеграції у навчанні полягає у створенні передумов для формування не вузько інформованого фахівця, а творчої особистості, яка цілісно сприймає світ і здатна активно діяти в соціальній та професійній сфері.

Наприкінці інтерактивного уроку проводиться рефлексія. Цей етап уроку надає можливість повернутися до очікуваних результатів навчання та перевірити, чи досягнуті вони. При підведенні підсумків:

використовую відкриті запитання: як? чому? що?;

прошу висловити власну думку;

прошу говорити про зроблене, а не про те, що могло бути зроблене;

розбираємось із причинами (чому? як? хто?), шукаємо альтернативні теорії (Чи є інша можливість?), підбираємо інші приклади (Де ще відбувалось щось подібне?).

Наприкінці інтерактивного уроку проводимо спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи.

При підготовці до інтерактивного уроку:

глибоко вивчаю і продумую матеріал, у тому числі додатковий, приклади, ситуації, завдання проблемного характеру для груп тощо;

старанно планую і розробляю заняття, визначаю ролі учасників, готую питання та можливі відповіді, виробляю критерії оцінки ефективності уроку;

продумую мотивацію учнів до навчання, добираючи найцікавіші для них випадки, проблеми;

оголошую очікувані результати (цілі) заняття і критерії оцінки роботи учнів;

добираю різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи класу.

Для розвитку мислення школярів застосовую на уроках проблемні завдання. Наявні в них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і певних висновків. Такі вправи не тільки розвивають мислення учнів, а й підсилюють упевненість, віру в свої сили і здібності.

Хочеться ще звернути увагу на метод “зеленої ручки”, який розробила психолог Тетяна Іванко, коли займалася зі своєю донькою по зошиту підготовки руки до письма.

Цей принцип “зеленої пасти” можна використовувати і в інших сферах навчання і виховання. Він вчить учня будь-якого віку, не концентруватися на невдачах, а звертати увагу на свої успіхи. Це важливий коучинговий підхід.

Отже, в чому суть:

Впроваджуючи принцип «зеленої пасти», ви побачите, що навіть, якщо ви не вказуєте дитині на помилки, вони поступово зникають самі собою, тому що дитина прагне зробити все відмінно сама, зі своєї доброї волі.

Я переконана, що використання інтерактивних методів, орієнтовно-діяльнісного підходу до навчання створює необхідні умови для розвитку вмінь учнів самостійно мислити, орієнтуватися в новій ситуації, знаходити свої підходи до вирішення проблем. В навчальному процесі підвищується емоційний відгук учнів на процес пізнання, мотивація навчальної діяльності, інтерес до оволодіння новими знаннями, вміннями їх практичного застосування. Все це сприяє розвитку творчих здібностей школярів, усної мови, вміння формулювати і висловлювати свою точку зору, активізує мислення.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас