Ім'я файлу: Аналіз типових освітніх програм 1-2 кл Попович Н.М..pptx
Розширення: pptx
Розмір: 133кб.
Дата: 29.03.2022
скачати
Пов'язані файли:
Реферат Попович Надії.docx
Розширення: pptx
Розмір: 133кб.
Дата: 29.03.2022
скачати
Пов'язані файли:
Реферат Попович Надії.docx
Аналіз типових освітніх програм 1-2 кл. О. Савченко та Р. Шияна.
Підготувала :
Студентка групи Поз-42
Попович Надія
Мета освітньої програми
| О. Савенко | Р. Шиян | Висновок |
| всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі. | розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою (якщо вона не українська); формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду. | О. Савченко більше зосереджує увагу на розвитку дитини (принцип дитиноцентризму); освітня програма спрямована на формування у дітей ціностей, та їх всебучний розвиток. А Р. Шиян надає перевагу формуванню у дітей здатностей використовувати рідну мову в особистому та суспільному житті; освітня програма спрямована на формування ставлення дітей до культурної спадщини, своєї мови. |
Завдання
| – виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення; – розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів; – формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення; – формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації; – ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками; – формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науковопопулярні, навчальні, медіатексти); – дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови; – залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях. | • виховання стійкої мотивації до читання та прагнення вдосконалювати своє мовлення; • сприяння індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними через розвиток комунікативних умінь, зокрема діалогічного мовлення, театралізацію; • розвиток уміння вдумливого читання і базових правописних умінь; • збагачення духовного світу учнів через естетичне сприймання творів художньої літератури та медіапродуктів; • розвиток уяви та творчого мислення учнів за допомогою творів літератури та мистецтва, медіатекстів, театралізації, гри; • формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти); • розвиток здатності спостерігати за мовними явищами, експериментувати зі звуками, словами, фразами, зокрема і в мовних іграх, для опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови; • створення сприятливого мовного середовища у школі, зокрема й через пізнання сучасної дитячої літератури різної тематики та жанрів. | Р. Шиян ставить за задання створити мотивацію в учнів до читання, про що не йдеться у Савченко. Також він наголошує на діалогічному мовленні та театралізації, а Савченко зосереджена на розвитку у молодших школярів мисленнєвих операцій та творчих здібностей. Шиян наголошує на сприйманню учнями медіапродуктів, а Савченко говорить тільки конкретно про медіатексти, а не про всі медіапродукти. Також вона говорить про самостійну роботу дітей з книжками. Шиян бачить ефективність у застосуванні мовних ігор, експериментів зі звуками, словами для засвоєння лінгводидактичних норм, а Савченко говорить про дослідження мовних одиниць і явищ, але не вказує якими засобами на відміну від Шияна. |
Змістові лінії
| «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища». | «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо». | У Савченко нема змістової лінії «Театралізуємо», а змістова лінія «Досліджуємо мовлення» (Шияна) у Савченко називається «Досліджуємо мовні явища». |
«Взаємодіємо усно»
| спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей. | передбачає залучення учнів до дій зі сприймання, перетворення, виокремлення, аналізу й інтерпретації, оцінювання та використання усної інформації в реальній мовленнєвій практиці (бесіда, дискусія у класі, мікродискусія в групі, обговорення в парі тощо). | Шиян передбачає обов’язковим коли учень перепитує, виявляючи увагу, доречно реагує, висловлює думки, власні погляди, створює прості медіатексти (а у Савченко це тільки у 2кл.), а Савченко акцентує увагу на практичному застосуванні діалогічного мовлення, створенні усних монологічних висловлювань. Також Шиян подає пропонований зміст. |
«Читаємо»
| передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді. | спрямована на розвиток мотивації дітей до читання, залучення їх до читацької діяльності, яка ґрунтується на учнівській ініціативності та самостійності у доборі текстів для читання та інтерпретації прочитаного. Під час читання учні розвивають уміння сприймати та аналізувати текст, оцінювати прочитане та перетворювати інформацію, уявляти, мислити творчо. | За Шияном дитина самостійно обирає книжку, пояснює власний вибір, розрізняє головне і другорядне в тексті, висловлює власні дуски від прочитаного, творчо працює над прочитаним (малює, змінює кінцівку і т.п.). Він подає пропонований зміст. Перевіряє написане, виявляє і виправляє недоліки письма самостійно чи за допомогою вчителя; обговорює. За Савченко дитина пояснює, якими словами в тексті автор описує характер героя; читає в ролях діалоги з казок, оповідань, віршів; знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію; дотримується правил збереження книжки та гігієни читання. |
«Взаємодіємо письмово»
| спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності. | передбачає залучення учнів до реальної писемної практики, зокрема за допомогою цифрових пристроїв та в режимі онлайн. Результатом такої роботи є базові вміння створювати писемні висловлювання у реальному та віртуальному просторі та редагувати їх. | За Шияном дитина пише рукописними буквами, злито, розбірливо; створює невеликі та нескладні за змістом висловлювання, записує їх; перевіряє написане, виявляє і виправляє недоліки письма самостійно чи за допомогою вчителя; обговорює текст. Автор подає пропонований зміст. За Савченко учень розрізняє друковане і рукописне письмо; пише під диктування слова, речення з 3-4 слів; дотримується культури оформлення письмових робіт. |
«Досліджуємо медіа»
| передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти. | передбачає ознайомлення школярів з основами медіаграмотності. Діти формують уявлення про межу між реальним світом і світом масмедіа. Вони вчаться інтерпретувати, аналізувати, оцінювати медіатексти (фільм, мультфільм, реклама, фотографія тощо) та створювати прості медіапродукти. Змістова лінія «Досліджуємо медіа» пропонує інструмент для активного критичного освоєння комунікативного медіасередовища. | За Савченко учень сприймає зміст і форму простих медіапродуктів; бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів; розповідає про свої враження від прослуханих чи переглянутих медіапродуктів. За Шияном спостерігає за використанням кольору, музики, анімації в медіатексті; визначає, кому і для чого призначений медіатекст; висловлює власні думки і почуття з приводу прослуханих чи переглянутих простих медіатекстів; - створює прості аудіальні та візуальні медіапродукти. Автор подає пропонований зміст. |
«Досліджуємо мовні явища»
| спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя. | – | За Савченко має уявлення про мовні звуки; розрізняє голосні і приголосні звуки; правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції) має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви; має уявлення про склад, вимовляє слова по складах; розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у кінці); складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему; визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень). |
«Досліджуємо мовлення»
| – | забезпечує дослідження мовних закономірностей і формування на цій основі свідомих мовленнєвих умінь (орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних, стилістичних, словотвірних). Також у межах цієї змістової лінії учні опановують виражальні засоби художніх текстів, що в цілому сприяє творенню індивідуального стилю мовлення. | Р. Шиян наголошує, що дитина спостерігає за мовними одиницями та явищами, відкриває деякі закономірності співвідношення звуків і букв, значення слів, їх граматичної форми та ролі в реченні; спостерігає за власним мовленням та мовленням інших осіб, удосконалює власне мовлення за допомогою інших осіб. |
«Театралізуємо»
| – | слугує розвитку комунікативних умінь учнів, зокрема вміння моделювати різні ситуації спілкування, обирати відповідні комунікативні стратегії, досліджувати несловесні засоби спілкування. Увага до несловесних засобів приділятиметься і в змістових лініях «Взаємодіємо усно» та «Досліджуємо медіа», а сам прийом театралізації може використовуватися й у змістовій лінії «Читаємо». | Дитина інсценізує – використовує голос і мову тіла (міміку, жести, рухи) для відтворення емоцій персонажів казок, байок; імпровізує з інтонацією, тембром та силою голосу, відтворюючи репліки персонажів казок; передає своє враження від побаченого в малюнках; обговорює враження від драматизації з позиції глядача, зосереджуючи увагу на тому, наскільки обрані інтонації відповідають ролі; ділиться театральним досвідом та описує власні почуття, використовуючи доречно тематичну групу слів «театр». Автор подає пропонований зміст. |
Висновки
- Можна зробити висновок, що освітні програми О. Савченко та Р. Шияна мають відмінності. Р. Шиян спрямовує мету освітньої програми на розвиток у дітей здатності користуватися мовою у власному та суспільному житті, а Савченко бачить мету у розвитку самої дитини за допомогою мови, формування в неї компетентностей та здібностей використовувати мову відповідно до психофізіологічних особливостей, тобто у неї освітня програма побудована на принципі дитино центризму. У неї передбачений предмет «Навчання грамоти». Також, Р. Шиян має змістову лінію «Театралізуємо», де намагається формувати в учнів здатність до відтворення прочитаного за допомогою інсценізації. Обидві освітні програми реалізують один Державний стандарт початкової освіти, який грунтується на компетентнісному підході, що підвищує якість освітнього процесу.
- Можна зробити висновок, що освітні програми О. Савченко та Р. Шияна мають відмінності. Р. Шиян спрямовує мету освітньої програми на розвиток у дітей здатності користуватися мовою у власному та суспільному житті, а Савченко бачить мету у розвитку самої дитини за допомогою мови, формування в неї компетентностей та здібностей використовувати мову відповідно до психофізіологічних особливостей, тобто у неї освітня програма побудована на принципі дитиноцентризму. У неї передбачений інтегрований предмет «Навчання грамоти». Також, Р. Шиян має змістову лінію «Театралізуємо», де намагається формувати в учнів здатність до відтворення прочитаного за допомогою інсценізації. Обидві освітні програми реалізують один Державний стандарт початкової освіти, який грунтується на компетентнісному підході, що підвищує якість освітнього процесу.
- Я надаю перевагу освітній програмі Олександри Савченко, тому, що вона окремо по класам розмежовує обсяги знань учнів, мета її освітньої програми спрямована на особистість дитини, яка повинна оволодіти ключовими компетентностями відповідно до індивідуальних психофізичних особливостей дітей. Хоча, у неї нема змістової лінії «Театралізуємо», але це не забороняє педагогу використовувати на уроках інсценізації. Мені імпонує те, що у Савченко є інтегрований курс «Навчання грамоти», який допоможе ефективно організувати та результативно проводити уроки відповідно до Державного стандарту початкової освіти. Також, у неї вказані принципи за якими побудована програма, є перелік ключових компетентностей та наскрізних умінь, програма містить інформацію щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів (формувальне та підсумкове оцінювання).