Ім'я файлу: Розрахункова робота.docx
Розширення: docx
Розмір: 616кб.
Дата: 13.01.2023
скачати
Пов'язані файли:
Task 1.docx

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Чернігівська політехніка»

Кафедра економіки, обліку та оподаткування

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА



з дисципліни:

«Організаційно-економічний

механізм екологізації»


Виконав:

ЗВО гр. _______ ____Курінець В.В.____

(підпис) (П.І.Б.)
Перевірив: _______ к.е.н., доц. Самко О.О.

(підпис)

Чернігів 2022

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………….……………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА…………………………………………………………………...4

1.1 Характеристика сільського господарства................................................4

1.2 Значення сільського господарства для економіки країни……………………………………………………………………………...….8

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИКА ГАЛУЗІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА…………………………………………………………………10

2.1 Аналіз ступеню деструктивного впливу галузі сільського господарства на довкілля …………………………………………………………..……………..10

2.2 Екологічне оподаткування діяльності підприємств галузі сільського господарства………………………………………………………………………..12

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ГАЛУЗІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА………………………………………………………….……....15

3.1 Розробка пропозицій щодо зниження деструктивного впливу галузі на довкілля ……………………………………………………………………….……15

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………....………………..…..18
ВСТУП

Сільське господарство – галузь господарства, завданням якої є забезпечення населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості. На відміну від промисловості, технологічний процес в сільському господарстві тісно пов’язаний з природою, де земля виступає в ролі головного засобу виробництва. Саме тому ця галузь має більший вплив на природне середовище, ніж будь-яка інша галузь народного господарства.

Сільське господарство створює робочі місця, а також зменшує рівень бідності населення. Це галузь матеріального виробництва, що має важливе значення в забезпеченні населення продуктами, а промисловість – сировиною.

Основним завданням сільського господарства є забезпечення населення продуктами харчування та постачання сировини для промисловості.

Крім стабільного забезпечення населення країни якісним, безпечним, доступним продовольством, сільське господарство України спроможне на вагомий внесок у розв'язання світової проблеми голоду. Його потенціал виробництва значно перевищує потреби внутрішнього ринку

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
1.1 Характеристика сільського господарства

Сільське господарство України — одна з провідних галузей економіки України.

Сільське господарство складається з рослинництва і тваринництва. За вартістю продукції рослинництво перевищує тваринництво.

Рослинництво включає вирощування зернових, технічних, кормових, овочевих, баштанних культур і картоплі, садівництво, виноградарство і квіткарство.

Основним завданням сільського господарства є забезпечення населення продуктами харчування та постачання сировини для промисловості.

Структуру сільського господарства відображено на рис. 1.1.1



Рис. 1.1.1 Галузі сільського господарства

Сільське господарство тісно пов’язане з багатьма іншими галузями економіки. Це і машинобудування, яке займається випуском сільськогосподарської техніки та устаткування, і хімічна промисловість, що виготовляє мінеральні добрива, отрутохімікати та засоби захисту рослин, і легка та харчова промисловості, які переробляють сировину.

Важливе значення для ефективної роботи сільського господарства має виробнича та невиробнича інфраструктури. Підприємства інфраструктури забезпечують заготівлю, транспортування, зберігання та реалізацію сільськогосподарської продукції, а також підготовку кадрів для даної галузі.

На формування структури сільського господарства певної території впливає ряд чинників.

Деякі ділянки сільськогосподарських угідь та типи ґрунтів потребують меліорації. Меліорація – це комплекс заходів, спрямованих на збереження та істотне якісне поліпшення земельних угідь, з метою підвищення їх родючості. Розрізняють три види меліорації: водну (зрошування, осушення), хімічну (внесення добрив) і лісову. Водна меліорація полягає в осушенні перезволожених ґрунтів та зрошуванні малозволожених, у захисті від зсувів ґрунтів гірських схилів; хімічна меліорація – у вапнуванні кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів. 

Рослинництво – це галузь сільського господарства, яка займається вирощуванням культурних рослин.

Галузеву структуру рослинництва зображено на рис. 1.1.2.

 

Рис. 1.1.2. Галузева структура рослинництва (subject.com.ua)

Пшеничне поле, Рівенська область

Провідні культури в землеробстві — зернові: озима і яра пшениця, жито, озимий і ярий ячмінь, кукурудза, овес, гречка, просо та рис.

Основна зернова культура України — озима пшениця. Основні райони її вирощування — Лісостеп і північні райони Степу. Яра пшениця має нижчу врожайність у порівнянні з озимою, її посіви розміщені головним чином у степових районах України з більш суворими зимовими умовами, де практично відсутній постійний сніговий покрив.

Цінною продовольчою культурою є озиме жито.

Другою за розмірами площ посівів є зернова культура ячмінь. Ярий вирощують на Поліссі, а озимий — у південній частині.

Третє місце в Україні за площею посівів посідає кукурудза.

Значні площі в Україні відводяться під гречку, просо.

Зернове господарство відіграє важливу роль в аграрному секторі України, забезпечуючи стабільне постачання населення хлібом і хлібобулочними виробами, а також сировиною для промислової переробки.

За рівнем виробництва зерна Україна посідає одне з провідних місць у світі. На світовому ринку зерна, в середньому за останні 10 років, Україна зайняла одинадцяте місце по виробництву пшениці та сьоме місце по виробництву ячменю.

Виробництво, переробка і експорт зерна в Україні дають суттєві грошові надходження до бюджету і є важливими сферами працевлаштування населення країни. Крім того, зернова галузь країни має суттєвий потенціал розвитку, пов'язаний, перш за все, з наявністю багатих земельних ресурсів і достатньої кількості кваліфікованої робочої сили.

Технічні культури досить різноманітні: соняшник, цукровий буряк, льон, хміль, тютюн.

Важливе місце з-поміж технічних культур займають цукрові буряки, що використовуються для виробництва цукру. Основними регіонами вирощування цукрових буряків є області Лісостепу, північного Степу, південної частини Полісся.

У південних районах України вирощують рицину, олія якої широко використовується в авіаційній, парфумерній, медичній, шкіряній та інших галузях.

Картопля та інші овочі — цінні, багаті на вітаміни продукти харчування, які є сировиною для харчової промисловості і цінним кормом. За обсягом виробництва картопля посідає друге місце після зерна і використовується як продукт харчування, для технічної переробки на спирт, крохмаль, патоку і як корм для тварин.

Важливою галуззю сільського сподарського виробництва є садівництво та виноградарство. В Україні вирощують також лікарські рослини [6].

Тваринництво – це галузь сільського господарства, яка займається розведенням великої рогатої худоби, свинарством, вівчарством, птахівництвом та ін. 

У структурі тваринництва виділяють такі підгалузі: скотарство; свинарство; птахівництво; вівчарство; конярство; рибництво; звірівництво; шовківництво; бджільництво; кролівництво.

На структуру, розміщення та спеціалізацію тваринництва впливає наявність та характер кормової бази (рис. 1.1.3). 



Рис. 1.1.3. Склад кормової бази тваринництва

Тваринництво України традиційно спеціалізується на виробництві м'яса, м'ясопродуктів, молока, яєць та інших продуктів харчування.

Тваринництво поділяється на скотарство (розведення великої рогатої худоби), свинарство, вівчарство, птахівництво тощо. На розміщення тваринництва великий вплив справляє кормова база.

Головна галузь тваринництва — скотарство. Основними продуктами скотарства є молоко, м'ясо і шкіра тварин. Скотарство розвинене повсюдно. Навколо великих міст, міських агломерацій, у приміських .

Свинарство — друга за значенням галузь тваринництва. Свинарство забезпечує населення продуктами харчування — м'ясом і жиром, а легку промисловість — шкірою, щетиною та ін. Воно менше залежить від кормової бази, тому зосереджено в густонаселених районах, де добре розвинуті овочівництво, є відходи харчової промисловості.

Вівчарству в Україні належить допоміжна роль. Ця галузь спеціалізується на постачанні м'яса, вовни, овчини, жиру, овечого молока.

Птахівництво орієнтується на фуражне зерно, що переробляється на корм, розвивається в приміських зонах великих міст. Ця галузь спеціалізується на розведенні курей, індиків, качок, гусей, виробництві м'яса, яєць, пера й пуху. Промислове птахівництво розвивається в усіх природно-економічних зонах [5].

На структуру, розміщення, спеціалізацію тваринництва України істотний вплив справляє кормова база, різна в різних районах держави і залежна від ряду місцевих особливостей.

1.2 Значення сільського господарства для економіки країни

У кожній державі, в будь-якому суспільстві сільське господарство є життєво необхідною галуззю народного господарства, оскільки зачіпає інтереси кожної людини, адже виробництво продуктів харчування – перша умова життя населення. Також воно виступає сировинною базою інших галузей промисловості, зокрема легкої та харчової. У сільському господарстві як і в інших галузях суспільного виробництва, відбувається постійний розвиток і на цій основі зростає ефективність сільськогосподарської праці, що дає змогу з меншою кількістю робочої сили виробляти більшу кількість сільськогосподарської продукції.[4]

Україна має величезні потенційні можливості для розвитку аграрного сектора національної економіки. Про це свідчить ряд важливих макроекономічних параметрів. Найважливішим серед них є частка сільського господарства у валовому внутрішньому продукті держави .

Також розвитку сільського господарства в Україні сприяє географічне та кліматичне середовище. На нашу державу припадає частина світових запасів чорнозему та 27% орної землі в Європі (на одну особу в Україні припадає 0,68 га орної землі, тоді як в Європі в середньому цей показник становить 0,25 га).[1]

Про місце галузі в економіці країни засвідчує і той факт, що на початок 2019 р. в сільському господарстві зайнято 4,9 млн. чоловік, тобто 23% від усіх зайнятих. Споживачі сьогодні витрачають переважну частку своїх доходів на придбання продуктів харчування та товарів широкого вжитку, виготовлених із сільськогосподарської сировини.

Сільське господарство відіграє винятково важливу роль як каталізатор розвитку ринкової економіки нашої держави, оскільки:

1) є висококонкурентною галуззю, у якій діє багато незалежних підприємств, що виробляють переважно ті самі товари.

2) в недалекій перспективі може стати найбільшим джерел експорту. Цьому сприяють великі масштаби сільськогосподарського землекористування і родючі землі.

Отже, можна сказати, що розвиток сільського господарства відіграє далеко не останню роль у загальному економічному розвитку країни. Сільське господарство створює робочі місця, а також зменшує рівень бідності населення. Це галузь матеріального виробництва, що має важливе значення в забезпеченні населення продуктами, а промисловість – сировиною. Розвиток сільського господарства постає є життєво важливим чинником становлення усіх секторів економіки України.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИКА ГАЛУЗІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

2.1 Аналіз ступеню деструктивного впливу галузі сільського господарства на довкілля

Сільське господарство України – це провідна галузь економіки.

Проте, сільське господарство негативно впливає на довкілля, нині такий вплив можна порівняти з екологічно небезпечними промисловими галузями. Незбалансоване ведення сільського господарства суттєво порушує природну рівновагу та забруднює навколишнє середовище.

Рівень сільськогосподарської освоєності територій України становить 72 %, а рівень розораності ґрунтів – 61 % (в окремих регіонах він коливається від 75 % до 90 %). Наслідки негативного впливу сільськогосподарської діяльності на навколишнє природне середовище наступні [3]: забруднення ґрунтів, ґрунтових та поверхневих вод, а також і питної води залишками мінеральних добрив та засобів захисту рослин; промислове забруднення при виробництві агрохімікатів; забруднення навколишнього середовища відходами тваринницьких ферм (бактеріальне зараження ґрунту, забруднення атмосферного повітря метаном, сірководнем, аміаком); зменшення видового різноманіття рослинного й тваринного світу; виснаження, заболочення, засолення ґрунтів; зростання дефіциту водних ресурсів; негативний вплив на здоров’я людини від уживання в їжу культурних рослин, у яких накопичилися небезпечні речовини (зокрема, залишки мінеральних добрив та отрутохімікатів); ризики для здоров’я людини у разі вживання в їжу продуктів харчування, отриманих з генетично модифікованих організмів.

Досить негативний вплив на довкілля здійснює внесення мінеральних та органічних добрив та засобів захисту рослин. Так, внесення допустимих рівнів даних речовин сприяє збільшенню врожайності сільськогосподарських культур. Проте, застосування великих доз добрив може погіршити якість продукції, забруднити ґрунтові води та зменшити запас гумусу в ґрунті. Розглянемо використання мінеральних та органічних добрив під урожай сільськогосподарських культур в Житомирській області в 2020 році (рис. 2.1).

Рис. 2.1.1. Внесення мінеральних добрив (у поживних речовинах) під урожай сільськогосподарських культур в Житомирській області в 2020 році[4]. Умовні позначення: 1 – культури сільськогосподарські; 2 – культури зернові та зернобобові; 3 – пшениця; 4 – кукурудза на зерно; 5 – культури технічні; 6 – соя; 7 – соняшник

Для покращення урожаю сільськогосподарських культур у 2020 році в цілому по Україні було внесено 2488,7 тис. т. мінеральних добрив (азотні – 1716,1, фосфатні – 432,7 та калійні – 339,9). Частка внесення мінеральних добрив у Житомирській області становить лише 3,3 % від загальної по Україні. З представлених даних рис. 1 можемо побачити, що в Житомирській області протягом 2020 року для покращення урожаю сільськогосподарських культур найбільше вносили азотні мінеральні добрива за всіма видами сільськогосподарських культур. Фосфатні та калійні мінеральні добрива вносилися значно менше і майже в однакових кількостях.

Для здоров’я людини небезпечним є неправильне та надмірне використання пестицидів. В Україні протягом 2020 року було застосовано 24621738 кг пестицидів (в активній речовині) під урожай сільськогосподарських культур. Найбільше застосування мають гербіциди їх частка складає – 71,7 %, на фунгіциди та бактерициди – 19,8 %, інсектициди та акарициди – 6,3 %, регулятори росту рослин – 2,2 % та інші засоби захисту рослин – 0,1 %.

Сільське господарство є одним із найвідчутніших чинників впливу на довкілля. Саме тому, стабільний розвиток сільського господарства залежить від ефективного використання природо-ресурсного потенціалу, дотримання норм раціонального природокористування та збереження компонентів довкілля.

2.2 екологічне оподаткування діяльності підприємств галузі сільського господарства

Особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі
особи є сільськогосподарськими підприємствами різних
організаційно-правових форм, передбачених законами України,
селянські та інші господарства, які займаються виробництвом
(вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської
продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі
господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом
риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у
яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції
власного виробництва та продуктів її переробки за попередній
звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми
валового доходу.

Якщо особа створюється шляхом злиття, приєднання, поділу
(виділу), перетворення або виділу згідно з відповідними нормами
Цивільного кодексу України ( 435-15 ), то норма щодо дотримання не
менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу від реалізації
(поставки) сільськогосподарської продукції (супутніх послуг)
протягом останнього податкового періоду поширюється на: усіх осіб солідарно, які зливаються або приєднуються; кожну окрему особу, створену шляхом поділу або виділу; особу, створену шляхом перетворення.[8].

Під спеціалізацією на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті слід розуміти перевищення частки доходу, отриманого від реалізації такої продукції та продукції її переробки двох третин доходу (66 відсотків) від реалізації усієї власно виробленої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки. Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України [7].

Особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП за
власною ініціативою, якщо така особа подає письмову заяву щодо
добровільного зняття з такої податкової реєстрації.

Особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП за
рішенням податкового органу, якщо:

б) така особа підпадає під регулювання норм Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 );

в) така особа ліквідується, у тому числі шляхом злиття,
приєднання або перетворення.

Для отримання реєстрації як платника ФСП особа має подати
відповідному податковому органу документи за переліком, який
встановлюється за процедурою, визначеною законом для подання
податкової звітності.

Не можуть бути платниками фіксованого
сільськогосподарського податку суб'єкти господарювання, які
реалізують інвестиційні або інноваційні проекти у спеціальних
(вільних) економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку
із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, в умовах
технологічних парків, реалізують інноваційні проекти відповідно до
Закону України "Про інноваційну діяльність" ( 40-15 ) або
зареєстровані платниками єдиного податку для суб'єктів малого
підприємництва

У разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход
від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного
виробництва та продуктів її переробки становить менш як
75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує
податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.
Зміна порядку сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів) протягом звітного (податкового) року не допускається

В Україні такий режим для сільгоспвиробників тавка фіксованого сільськогосподарського податку з одного
гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до
їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року,
відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України,
в таких розмірах:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,15;

- для багаторічних насаджень - 0,09;

- для земель водного фонду, які використовуються рибницькими,
рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення,
вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, - 0,45 відсотка
грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та Автономній
Республіці Крим [2].

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь у разі
необхідності може уточнюватися згідно із законодавством.


РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ГАЛУЗІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

3.1 Розробка пропозицій щодо зниження деструктивного впливу галузі сільського господарства на довкілля

Здійснюючи роботу над власними помилками, людство займається пошуком альтернативних методів ведення сільського господарства. На сьогодні розроблено такі методи:

  • органічне землеробство (organic farming);

  • біоінтенсивне мініземлеробство (biointensive minifarming);

  • біодинамічне землеробство (biodynamic agriculture);

  • екологічне сільське господарство (ecological agriculture);

  • ЕМтехнології (effective microorganism technologies);

  • усталене сільське господарство з низькою ресурсомісткістю (low input sustainaible agriculture – LISA);

  • точне землеробство (precision farming);

  • регенеративне сільське господарство (regenarative agriculture).

Найбільшого поширення у світі набув метод сучасного альтернативного землеробства, що охоплює галузі рослинництва і тваринництва, який дістав назву «органічне землеробство» або «органічне виробництво».

Органічне виробництво ґрунтується на принципах здоров'я, екології, справедливості та турботи, використовує принцип біологічної синергії [4].

Пропозиції щодо покращення органічного сільського господарства.

  • Відмова від використання гербіцидів, пестицидів, фунгіцидів, штучних добрив.

  • Застосування біологічних засобів захисту рослин.

  • Застосування тваринних і рослинних відходів у якості добрив.

  • Застосування сівозміни для відновлення ґрунту.

  • Застосування ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами.

  • Організація замкнутого циклу землеробство-скотарство (рослинництво - корм, скотарство - добрива).

  • У тваринництві – обов'язковий випас худоби, відмова від використання синтетичних кормових добавок, гормонів, антибіотиків.

Станом на 2019 рік на Землі більше 70 млн га використовуються відповідно до принципів органічного виробництва, це становить приблизно 1,4% від загального обсягу всіх сільськогосподарських угідь. Цікаво, що більше половини цього обсягу припадає на Австралію.

В Україні за даними моніторингу, проведеного Мінекономіки, у 2019 році загальна площа сільськогосподарських земель з органічним статусом та статусом перехідного періоду склала близько 468 тис га (1,1% від загальної площі земель сільськогосподарського призначення).

Основними видами органічної продукції, яка виробляється в Україні, є зернові культури, фрукти та овочі, м'ясо та м’ясні продукти, молоко та молочні продукти.

Основними експортними продуктами є зернові, олійні культури, ягоди, гриби, горіхи, фрукти.

Країнами-споживачами вітчизняної органічної продукції є Нідерланди, Німеччина, США, Швейцарія, Італія, Великобританія, Австрія, Польща, Чехія, Франція, Угорщина, Румунія, Бельгія, Болгарія, Литва, Канада та Данія.

У 2019 році Україна посіла 2-ге місце серед 123 країн за обсягами поставок органічної продукції до ЄС [8].

Та попри всі ці недоліки органічне сільське господарство не має такого згубного впливу на довкілля, як традиційне. До того ж, галузь органічного сільського господарства продовжує активно розвиватися – науковці світу працюють над технологіями, триває процес розробки більш ефективних біопрепаратів.
ВИСНОВКИ
Загальна характеристика Сільське господарство складається з рослинництва і тваринництва. За вартістю продукції рослинництво перевищує тваринництво. Рослинництво включає вирощування зернових, технічних, кормових, овочевих, баштанних культур і картоплі, садівництво, виноградарство і квіткарство.

Крім стабільного забезпечення населення країни якісним, безпечним, доступним продовольством, сільське господарство України спроможне на вагомий внесок у розв'язання світової проблеми голоду. Його потенціал виробництва значно перевищує потреби внутрішнього ринку

Оподаткування сільськогосподарської діяльності повинно проводитись диференційовано: в залежності від пріоритетів розвитку видів сільськогосподарської діяльності, масштабів виробництва, зважаючи на темпи переходу на екологічне виробництво та ефективність використання біоресурсів, впливу на ціну продукції. Висока ризикованість здійснення такої діяльності потребує впровадження ефективного механізму страхування.

Розвиток сільського господарства відіграє далеко не останню роль у загальному економічному розвитку країни. Сільське господарство створює робочі місця, а також зменшує рівень бідності населення. Це галузь матеріального виробництва, що має важливе значення в забезпеченні населення продуктами, а промисловість – сировиною. Розвиток сільського господарства постає є життєво важливим чинником становлення усіх секторів економіки України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1.  В Україні запрацювала нова методика оцінки земель сільськогосподарського призначення [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://kirovohradska.land.gov.ua/v-ukraini-zapratsiuvala-nova-metodyka-otsinky-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia/.

  2. Давиденко Н. М. Вплив податкової реформи на сільськогосподарські підприємства [Електронний ресурс] / Н. М. Давиденко // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2016. - № 1. - С. 250-253. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchnu_ekon_2016_1_45.

  3. Державна служба статистики України. Дані з Веб-сторінки. – Режим доступу:http://ukrstat.gov.ua

  4. Екологічні наслідки традиційного сільського господарства. Органічне виробництво в Україні. Веб-сайт. URL: http://ecoindustry.pro/avtorski-statti/ekologichni-naslidky-tradyciynogo-silskogogospodarstva-organichne-vyrobnyctvo-v (дата звернення: 05.11.2021).

  5. Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/zakoni-ukraini/63462.html.

  6. Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/zakoni-ukraini/63462.html.

  7. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2011 році. - К. : Міністерство екології та природних ресурсів України, LAT & K. – 2012. – 258 с.

  8. Програми Економічних Реформ на 2010-2014 рр. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.agroconf.org/content/z-programiekonomichnih-reform-na-2010-2014-rr-pro-rozvitok-silskogo-gospodarstva.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас